1 Йоаш був віку семи років, коли зацарював, і сорок років царював він в Єрусалимі. А ім'я його матері Цівія, з Беер-Шеви. | 1 Сім років [було] Йоашові, коли зацарював, і сорок літ царював у Єрусалимі і ймення матері його – Цівія, з Беер-Шеви. | 1 Було Йоасові 7 років, як став він царем, і царював 40 років в Єрусалимі. Мати його звалася Цівея, з Версавії. | 1 Йоас був семилітним коли його поставили царем і сорок літ царював в Єрусалимі, й імя його матері Савія з Вирсавії. | 1 Сїм років було Йоасові, як став царем, а сорок років царював він у Ерусалимі; мати його звалась Зивія з Берсабиї. |
2 І робив Йоаш вгодне в Господніх очах по всі дні священика Єгояди. | 2 І чинив Йоаш бажане в очах Господніх упродовж усіх днів священика Єгояди. | 2 Йоас робив добро в очах Господніх по всі дні священика Йояди. | 2 І Йоас зробив те, що добре перед Господом, всі дні Йодая священика. | 2 І чинив Йоас що було до вподоби Господеві по всї днї сьвященника Йодая. |
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породив синів та дочок. | 3 І взяв йому Єгояда двох дружин, і мав він [від них] синів і доньок. | 3 Йояда взяв йому дві жінки, й він породив синів та дочок. | 3 І взяв собі Йодай дві жінки, і породив синів і дочок. | 3 І взяв йому Йодай дві жінки, й мав він від їх синів і дочок. |
4 І сталося по тому, було в Йоашевому серці відновити Господній дім. | 4 І прийшло потому на серце Йоашові оновити дім Господній; | 4 Після цього Йоасові спало на думку відновити дім Господній; | 4 І сталося після цього і спало на серце Йоаса направити господний дім. | 4 Після того забажало серце Йоасове поновити дом Господень. |
5 І зібрав він священиків та Левитів, і сказав до них: Підіть по Юдиних містах, і збирайте з усього Ізраїля срібло на направу храму вашого Бога рік-річно, і ви будете спішити в цій справі! Та не спішилися Левити. | 5 І зібрав він священиків і левитів, і сказав їм: Підіть по містах Юдеї, і збирайте з усіх ізраїльтян срібло для оновлення дому Бога вашого рік у рік, і поспішіть у цій справі. Та не поспішили левити. | 5 він зібрав священиків та левітів і сказав їм: «Ідіть по юдейських містах і збирайте з усього Ізраїля скільки потрібно, рік-у-рік, грошей на направу дому вашого Бога. Захо-діться швидко коло цієї справи.» Але левіти не квапились. | 5 І він зібрав священиків і Левітів і сказав їм: Підіть до міст Юди і зберіть з усього Ізраїля срібло на скріплення господнього дому з року на рік, і поспішіться сказати. І Левіти не поспішилися | 5 І зібрав він сьвященників та левітів і сказав їм: Ійдїть по містах Юдейських і збірайте з усїх Ізрайлитян срібло задля піддержки дому Бога вашого рік за роком, і присьпішіть се дїло. Але левіти не квапились. |
6 І покликав цар Єгояду, голову священиків, і сказав до нього: Чому ти не жадаєш від Левитів, щоб приносили з Юди та з Єрусалиму дарунки, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевого збору на скинію свідоцтва? | 6 І прикликав цар Єгояду, їхнього старшого, і сказав йому: Чому ти не вимагаєш від левитів, щоб вони допроваджували з Юдеї та Єрусалиму данину, [встановлену] Мойсеєм, служником Господнім, і зібранням ізраїльтян для скинії зібрання? | 6 Тоді цар покликав Йояду, їхнього голову, й сказав йому: «Чому ти не вимагаєш від левітів, щоб вони приносили з Юдеї та з Єрусалиму податок накладений Мойсеєм, Господнім слугою, на ізраїльську громаду для намету зборів? | 6 і цар Йоас закликав Йодая володаря і сказав йому: Чому ти не доглянув над Левітами, щоб принесли з Юди і Єрусалиму приписане Мойсеєм божим чоловіком, коли зібрав Ізраїля в шатрі свідчення. | 6 І покликав царь Йодая, їх голову й сказав йому: Чом ти не вимагаєш від левітів, щоб вони приносили з Юдеї та Ерусалиму данину постановлену Мойсейом, слугою Господнїм, та збором Ізрайлитян на намет громадський? |
7 Бо сини нечестивої Аталії вломилися були до Божого дому, і всі святощі Господнього дому вжили для Ваалів. | 7 Бо сини нечестивої Аталії розорили дім Божий, і все, освячене для дому Господнього, використали для Ваалів. | 7 Таж нечистива Ата-лія та її сини довели дім Божий до занепаду, й усе святе в домі Господньому вжили для Ваалів!» | 7 Бо Ґотолія була беззаконна, і її сини знищили божий дім, бо і святощі господнього дому віддали Ваалам. | 7 Бо безбожна Готолїя та її сини обдерли дом Божий і все присьвячене для дому Господнього вжили для Баалів. |
8 І сказав цар, і зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господнього дому назовні. | 8 І наказав цар, і виготовили одну скриню і поставили біля входу в дім Господній зовні. | 8 Цар звелів, і зробили одну скриньку й примістили її при дверях дому Господнього знадвору, | 8 І сказав цар: Хай буде скриня і хай буде поставлена в брамі господнього дому зізовні. | 8 І звелїв царь, і зробили одну скриньку, й вмістили її при ввіходї в дом Господнїй знадвору. |
9 І проголосили в Юді та в Єрусалимі приносити для Господа даток, що його встановив на Ізраїля в пустині Мойсей, Божий раб. | 9 І проголосили по Юдеї та Єрусалимові, щоб приносили Господові данину, [накладену] Мойсеєм, служником Божим, на ізраїльтян в пустелі. | 9 й оповістили по Юдеї та Єрусалимі, щоб зносили Господеві податок, який наклав був Мойсей, слуга Божий, на Ізраїля в пустині. | 9 І хай сповістять в Юди і в Єрусалимі, щоб принесли Господеві, так як сказав Мойсей божий раб про Ізраїля в пустині. | 9 І оповістили по Юдеї та Ерусалимі, щоб зносили Господеві данину, що її Мойсей, слуга Божий, наложив на Ізрайлитян у пустинї. |
10 І раділи всі зверхники та ввесь народ, і приносили й кидали до скриньки, аж поки вона наповнилася. | 10 І зраділи всі старшини і увесь народ, і приносили, і клали до скрині доти, аж доки вона виповнилася. | 10 Всі старшини й увесь народ були раді й зносили та кидали в скриньку, аж доки вона не стала повна. | 10 І дали всі володарі і ввесь нарід і внесли і вкинули до скрині, аж доки не наповнилася. | 10 І зрадїли всї старшини і ввесь народ, і зносили та складали в скриню доти, доки вона не стала повна. |
11 І бувало того часу, коли Левити приносили скриньку на царський перегляд, і як вони бачили, що численне те срібло, то приходив царський писар та призначений від священика-голови, і вони випорожнювали скриньку. Потім відносили її, і повертали її на її місце. Так робили вони день-у-день, і зібрали дуже багато срібла. | 11 Того часу, коли приносили скриню до царських урядовців через левитів, і коли вони бачили, що срібла багато, приходив писар царя, і висипали із скрині, і відносили її і ставили її на своє місце. Так учиняли вони день у день, і зібрали вельми багато срібла. | 11 Левіти приносили, з доручення царя, скриньку до перевірки. Коли вони бачили, що там багато срібла, тоді приходив царський писар та довірений первосвященика, випорожняли скриньку й відносили її назад та й ставили знов на своє місце. Так робили вони день-у-день і зібрали силу грошей. | 11 І сталося як внесли скриню до наставників царя рукою Левітів і як він побачив, що наповнилася сріблом, і прийшов писар царя і наставник великого священика і випорожнили скриню і поставили на своє місце. Так робили з дня на день і зібрали багато срібла. | 11 А коли наставав час, що скриню приносили через левітів до урядників царських, і коли вони бачили, що там багато срібла, тодї приходив писар царський та довірений первосьвященника, й висипали зо скринї, й відносили її, та й ставили на своє місце. Так робили вони по всяк день і зібрали силу срібла. |
12 А цар та Єгояда давали його тим, що робили працю роботи Господнього дому, і все наймали каменярів та теслів, щоб відновлювати дім Господній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господнього дому. | 12 І віддавали його цар і Єгояда виконавцям робіт у домі Господньому, і вони наймали каменярів і теслярів для оновлення дому Господнього, а також ковалів і мідників, для зміцнення дому Господнього. | 12 Цар та Йояда давали їх тим, що виконували роботи при Господньому домі, а вони наймали каменотесів та теслів до понови Господнього дому й ковалів та мідників до направи Господнього дому. | 12 І дав його цар і Йодай священик тим, що виконували діла роботи над господним домом, і наймали каменярів і будівничих, щоб направити господний дім, і ковалів заліза і міді, щоб направити господний дім. | 12 І віддавали його царь та Йодай виконувачам робіт при домі Господньому, а вони наймали камянотесів та теслїв до понови дому Господнього, і ковалїв та гамарників до піддержування дому Господнього. |
13 І працювали робітники, і чинилася направа працею їхньої руки. І поставили вони Божий дім на міру його, і зміцнили його. | 13 І працювали виконавці робіт, і звершувалося оновлення руками їхніми; і вчинили дім Божий у належний стан його, і зміцнили його. | 13 Ті, що виконували роботи, взялись до праці, і робота направи йшла добре в їх руках; вони привели Божий дім в належний стан і скріпили його. | 13 І робітники виконували роботи, і піднялася кількість роботи в їхніх руках, і підняли дім господний до його стану і скріпили. | 13 І робили майстрі, й довершувалась понова їх руками, й привели дом Божий до належного стану й скріпили його. |
14 А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла. І поробили вони з нього речі для Господнього дому, речі для служби та для жертвоприношення, і ложки, і посуд золотий та срібний. І приносили цілопалення в Господньому домі завжди, по всі дні Єгояди. | 14 І скінчивши [все], вони принесли решту срібла перед царя та Єгояду. І вчинили з нього посудини для дому Господнього, посудини службові і [для] всеспалень, тарелі та [інший] посуд золотий і срібний. І приносили усеспалення в домі Господньому постійні упродовж всіх днів Єгояди. | 14 А коли закінчили, то принесли цареві та Йояді решту грошей; з них зроблено посуд для Господнього дому: посуд до служби й до всепалення, чаші та золоте і срібне начиння. І приносили всепалення в Господньому домі без перестання, поки жив Йояда. | 14 І як закінчили, принесли до царя і до Йодая остале срібло, і зробили посуд для господнього дому, посуд для служіння цілопалень і золоті і сріблі кадильниці. І принесли цілопалення в господньому домі постійно в усіх днях Йодая. | 14 А коли все скінчили, то принесли цареві та Йодаєві останок срібла; й пороблено з його посуд для дому Господнього, посуд до служби й до всепалення, чаші та инчий золотий та срібний посуд. І приносили всепалення в домі Господньому безперестанно, доки жив Йодай. |
15 І постарів Єгояда, і наситився днями й помер. Він був віку ста й тридцяти літ, коли помер. | 15 І постарів Єгояда, і наситився днями [життя], а тоді помер: сто тридцять літ [було] йому, коли він помер. | 15 Йояда постарівся і, нажившись досить на світі, помер; 130 років було йому, як він помер. | 15 І Йодай повний днів постарівся і помер, маючи сто тридцять літ, коли він помер. | 15 І постарівся Йодай і, поживши доволї, помер; сто трийцять років було йому, як він умер. |
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добро в Ізраїлі і для Бога, і для Його храму. | 16 І поховали його в місті Давидовому з царями, тому що він учиняв добре в Ізраїлі і для Бога, і для дому Його. | 16 Його поховали в Давидгороді разом з царями, бо він робив добро в Ізраїлі, для Бога й для його дому. | 16 І поховали його в місті Давида з царями, бо поступив добре з Ізраїлем і з Богом і його домом. | 16 І поховали його в Давидовому містї при царях, бо він чинив добре в Ізраїлї, для Бога й для дому його. |
17 А по Єгоядиній смерті прийшли князі Юдині, і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухав. | 17 Але по смерті Єгояди прийшли князі юдейські і поклонилися цареві; відтак цар почав дослухатися до них. | 17 Після смерти Йояди прийшли юдейські князі з поклоном до царя, і цар їх вислухав. | 17 І сталося після смерті Йодая ввійшли володарі Юди і поклонилися цареві. Тоді цар їх послухався. | 17 Та після Йодаєвої смертї поприходили князї Юдейські, підлещуючись до царя; і царь почав їх слухати. |
18 І покинули вони дім Господа, Бога своїх батьків, та й служили Астартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. | 18 І залишили дім Господа, Бога батьків своїх, і почали служити деревам [посвяченим] та ідолам. і був гнів [Господній] на Юдею і Єрусалим за цю провину їхню. | 18 Вони покинули дім Господа, Бога батьків своїх, і почали служити ашерам та бовванам, і був гнів Господній на Юду та Єрусалим за цю їхню провину. | 18 І оставили Господа Бога їхніх батьків і послужили Астартам і ідолам. І був гнів на Юді і на Єрусалимі в тому дні. | 18 І покинули дім Господа, Бога батьків своїх, і стали служити в посьвячених гаях ідолам, - і був гнїв Господень на Юду та Ерусалим за цю їх провину. |
19 І послав Він між них пророків, щоб привернути їх до Господа, і вони свідчили проти них, та ті не слухались. | 19 І він посилав до них пророків для навернення їх до Господа; і вони навертали їх, але ті не корилися. | 19 Щоб навернути їх до себе, Господь посилав до них пророків, і ці свідчили проти них, але вони не слухали. | 19 І Він післав до них пророків, щоб повернути до Господа, і не послухалися. І свідчили їм, і не почули. | 19 І посилав до їх пророків, щоб навернути їх до Господа, й вони вмовляли їх, але ті не слухали. |
20 А Дух Господній огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й сказав до них: Так сказав Бог: Чому ви переступаєте Господні заповіти? Ви не матимете успіху, бо ви покинули Господа, то й Він покинув вас!... | 20 І Дух Божий виповнив Захарію, сина Єгояди, священика, який стояв на підвищенні перед народом, і сказав їм: Так говорить Господь: Для чого ви переступаєте накази Господні? Не буде вам успіху; і через те, що ви залишили Господа, то Він також залишить вас. | 20 Тоді дух Божий зійшов на Захарію, сина священика Йояди, і став він перед народом і сказав йому: «Так говорить Бог: Чому ви порушуєте накази Господні? Не вийде вам це на добро! Що ви покинули Господа, то й він вас покинув.» | 20 І божий дух зодягнув Азарію сина Йодая священика, і він став перед народом і сказав: Так говорить Господь: Чому переступаєте господні заповіді? І не щастить вам, бо ви оставили Господа, і Він оставить вас. | 20 І найшов Дух Божий на Захарію, сина сьвященника Йодая, і став він на вишинї перед народом і промовив до їх: Так говорить Господь: Чом ви нарушуєте прикази Господнї? Не вийде воно вам на хосен; і коли ви покинули Господа, то й він вас покине. |
21 І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського наказу в подвір'ї Господнього дому... | 21 І змовилися супроти нього, і забили його камінням, за наказом царя, на подвір'ї дому Господнього. | 21 Та вони змовились проти нього і, на наказ царя, вбили його камінням У дворі Господнього дому. | 21 І повстали на нього і закаменували його за наказом Йоаса царя в дворі господнього дому. | 21 І змовились проти його, і вбили його каміннєм, по приказу царя, в дворі дому Господнього. |
22 І не пам'ятав цар Йоаш тієї милости, яку зробив був із ним батько того Єгояда, але вбив сина його. А як той умирав, то сказав: Нехай побачить Господь, і нехай покарає!... | 22 І не пригадав цар Йоаш добродіянь, які вчинив для нього Єгояда, батько його, і забив сина його. І він, помираючи, казав: Нехай бачить Господь, і відплатить. | 22 Отак цар Йоас не згадав про доброту, що мав до нього Йояда, батько Захарії, і вбив його сина. А як цей умирав, то сказав: «Нехай Господь бачить і відплатить!» | 22 І Йоас не згадав милосердя, яке з ним вчинив Йодай його батько і забив його сина. І як він вмирав, сказав: Хай Господь бачить і судить. | 22 І не спогадав царь Йоас на добродїйство, що вчинив йому Йодай, батько його, і вбив сина його. І як він умірав, то сказав: Нехай бачить Господь і нехай відплатить! |
23 І сталося наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і прибули до Юди та до Єрусалиму, і позабивали всіх зверхників народу, а всю здобич із них послали цареві в Дамаск. | 23 А через рік рушило супроти нього військо сирійське, і увійшли до Юдеї і до Єрусалиму, і винищили з народу всіх князів народу; і всю [здобич], яку забрали в них, відпровадили цареві до Дамаску. | 23 Як же минув рік, виступило проти нього арамійське військо. Воно прийшло в Юдею й у Єрусалим та й повбивало з-поміж народу всіх старшин у народі, а всю здобич, забрану в них, послали цареві в Дамаск. | 23 І сталося по закінченні року прийшла проти нього сила Сирії і прийшла проти Юди і проти Єрусалиму і вони вигубили всіх володарів народу в народі і всю їхню здобич післали цареві Дамаску. | 23 А коли минув рік, виступило проти його військо Сирийське, і прийшли в Юдею й в Ерусалим, і повбивали споміж народу всїх старшин у народї, а ввесь здобуток, забраний в їх, послали цареві в Дамаск. |
24 Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав в їхню руку дуже велику силу, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони виконали присуд. | 24 Хоч небагато було людей у війську сирійському, але Господь віддав у руки їхні вельми численну силу, за те, що залишили Господа, Бога батьків своїх. І над Йоашем звершили вони суд. | 24 Хоч арамійське військо прийшло було в невеликому числі людей, та Господь видав їм у руки дуже велике військо за те, що юдеї покинули Господа, Бога батьків своїх. Та й над Йоасом вони вчинили суд. | 24 Отже сила Сирії прийшла з малим числом мужів, і Бог видав в їхні руки дуже численну силу, бо вони оставили Господа Бога їхніх батьків. І Він зробив суд над Йоасом. | 24 Хоч військо Сирийське прийшло було в невеликому числї людей, та Господь віддав в їх руку превелике множество за те, що покинули Господа, Бога батьків своїх. Та й над Йоасом вчинили вони суд; |
25 А коли вони відійшли від нього, позоставивши його в тяжких хворобах, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і забили його на ліжку його, і він помер... І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в гробах царських. | 25 І коли вони пішли від нього, залишивши його у тяжких хворощах, то вчинили супроти нього змову служники його, за кров сина Єгоядиного, священика, і забили його в постелі його, і він помер. І поховали його в місті Давидовому, але не поховали в царських гробницях. | 25 А як вони вийшли від нього, заставши його в тяжкій хворобі, слуги його вчинили змову проти нього за кров сина священика Йояди й убили його в його ліжку, тож він умер. І поховали його в Давидгороді, та не поховали його в царському гробовищі. | 25 І після того, як вони від нього відійшли, коли оставили його в великих болях і повстали проти нього його раби задля крові сина Йодая священика і забили його на його ліжку, і він помер. І поховали його в місті Давида і не поховали його в гробівці царів. | 25 Як вони вийшли від його, лишаючи його в тяжкій хворобі, то слуги його вчинили змову проти його за кров сина Йодаєвого, сьвященника, й вбили його в постелї його, і він умер. І поховали його в Давидовому містї, та не поховали його в царському гробовищі. |
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонітянки Шім'ат, і Єгозавад, син моавітянки Шімріт. | 26 А змовниками супроти нього були: Завад, син аммонійки Шім'ат, і Єгозавад, син моавитянки Шімріт. | 26 Ті ж, що вчинили змову проти нього, були: Завад, син Шімеати, аммонійки, та Єгозавад, син Шімріти, моавитянки. | 26 І ті, що повстали проти нього: Завед син Самата, Амманіт, і Йозавед син Сомарота, Моавіт, | 26 Ті ж, що вчинили змову проти його, були: Завад, син Шимеати Аммонїйки, та Егозавад, син Шимрити Моабійки. |
27 А сини його, і великість тягару, покладеного на нього, і відбудова Божого дому, ото вони описані в викладі Книги Царів. А замість нього зацарював син його Амація. | 27 Про синів його, і про численні пророцтва супроти нього, і про оновлення дому Божого написано в Книзі царів. І зацарював Амація, син його, замість нього. | 27 Про його синів і про силу податків, що він одержав, та про направу Божого дому написано в Мідраші книги царів. Амасія, його син, став царем на місце його. | 27 і всі його сини, і прийшли до нього всі пять. І ось остале записане в письмі царів. І замість нього зацарював Амасія його син. | 27 Про синів його і про многі пророцтва проти його, та про будови коло дому Божого написано в книзї царів. І став царем син його Амасія замість його. |