1 Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,1 Коли присядеш споживати страву з володарем, то уважно пильнуй, що перед тобою;1 Коли сядеш їсти з вельможею, добре вважай на те, хто перед тобою,1 Якщо сядеш вечеряти при столі сильних, розуміючи зрозумій поставлене перед тобою1 Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва;
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:2 І постав перешкоду в горлі своєму, якщо ти жадливий.2 і поклади собі ножа на горло, коли ти надто ласий.2 і приклади твою руку, знаючи, що тобі потрібно це приготовити.2 Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий.
3 не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!3 Не зваблюйся ласощами його: це – оманлива пожива.3 На ласощі його не надься: то оманлива страва.3 Якщо ж ти дуже ненаситний, не пожадай його пожив, бо в цьому є неправдиве життя.3 На ласощі його не надься: се оманлива страва.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,4 Не турбуйся про те, аби надбати багатства; відкинь такі думки твої.4 В багатство не силкуйся вбиватись; покинь думати про нього.4 Будучи з багатим не рівняйся з бідним, а стримайся твоїм розумом.4 В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої.
5 свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...5 Спрямуєш очі твої на нього, і – його вже немає; тому що воно вчинить собі крила, і, мов орел, злетить до неба.5 Подивишся на нього, а його вже немає, бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо.5 Якщо покладеш на нього твоє око він більше не зявиться, бо йому приготовлені крила наче орла, і повертається до дому свого наставника.5 Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине.
6 Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,6 Не споживай їжі в людини заздрісної, і не зваблюйся ласощами її;6 Не їж хліба із скнарою, на його ласощі не надься,6 Не вечеряй зі злобним чоловіком, ані не пожадай його страв.6 Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його;
7 бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,7 Тому що, які думки в душі її, така вона сама; їж і пий, каже вона тобі, а серце її не з тобою.7 бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці: “їж, пий!” - він тобі скаже, та його серце не з тобою.7 Бо так як наче хтось ковтнув волосину, так він їсть і пє.7 Бо які нещирі мисли в його, такий і він: `Іж і пий!` - припрошує він, а серце його не при тобі.
8 той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!8 Кусень, котрого ти з'їв, виблюєш, і добрі слова твої ти скажеш марно.8 Шматок, що з'їв, ти повернеш, і слова твої солодкі втратиш.8 Ані не введеш його до себе і не зїси з ним кусень твого хліба. Бо він його виблює і опоганить твої добрі слова.8 Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.9 У вуха безглуздого не кажи, тому що він знехтує розумними словами твоїми.9 Не говори до вух дурному, бо він зневажить мудрість слів твоїх.9 Нічого не говори до ух безумного, щоб часом не покпив з твоїх розумних слів.9 При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої.
10 Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,10 Не пересувай межі давньої і на поля сиріт не заходь;10 Не пересувай межі древньої, і не вдирайся в поля сирітські,10 Не переставляй вічні границі, а на посілість сиріт не підеш.10 Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле,
11 бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!11 Тому що Захисник їхній могутній; Він утрутиться в справу їхню з тобою.11 бо їх заступник сильний; він захистить їхнє діло супроти тебе.11 Бо Господь сильний є той, хто їх визволяє, і судить з тобою їхній суд.11 Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе.
12 Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.12 Прихили серце твоє до науки і вуха твої – до розумних слів.12 Прихили твоє серце до навчання, і твої вуха до слів науки.12 Дай твоє серце в напоумлення, а твої уха приготови для сприймання слів.12 Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних.
13 Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:13 Не залишай юнака без покарання; якщо покараєш його різкою, він не помре.13 Не щади для хлопця картання: не умре бо, як битимеш його різкою.13 Не відказуйся напоумляти немовлят, бо якщо побєш його палицею не помре.13 Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре;
14 ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.14 Ти покараєш його різкою, і врятуєш душу його від шеолу.14 Ти битимеш його різкою - і врятуєш його душу від Шеолу.14 Бо ти його вдариш палицею, а визволиш від смерті його душу.14 Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої.
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,15 Сину мій! Якщо серце твоє буде мудрим, то тішитиметься й моє серце.15 Мій сину! Як серце твоє мудре, то й моє серце теж буде радіти,15 Сину, якщо твоє серце стане мудрим, звеселиш і моє серце,15 Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти;
16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.16 І нутрощі мої будуть тішитися, коли уста твої будуть говорити правду.16 і моє нутро буде веселитись, коли уста твої казатимуть праві речі.16 і твої губи говоритимуть словами до моїх губ, якщо будуть правильні.16 Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право.
17 Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,17 Нехай не заздрить серце твоє грішникам; нехай буде воно щоденно в страхові Господньому.17 Нехай твоє серце грішникам не заздрить, але будь у Господнім страсі повсякденно,17 Хай твоє серце не ревнує за грішними, але цілий день стій в господньому страсі.17 Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм;
18 бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.18 Тому що є майбуття, і надія твоя не втрачена.18 бо будучина існує напевне, і твоя надія не буде марна.18 Бо якщо це збережеш, буде тобі покоління, а твоя надія не відійде.18 Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна.
19 Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.19 Слухай, сину мій, і будь мудрим, і схиляй серце твоє на досконалий шлях.19 Слухай, сину мій, і будь мудрий, справляй серце твоє на путь (праву).19 Сину, слухай і будь мудрим і випрями розум твого серця.19 Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву.
20 Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,20 Не будь поміж тих, що впиваються вином, між тими, що об'їдаються м'ясом.20 Не бувай з тими, що впиваються вином, ані між тими, що обжираються м'ясом,20 Не будь винопійцем, ані не розтягай зустрічей і купівлі мяся.20 Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, -
21 бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.21 Тому що п'яниця і зажерливий збідніють, і сонливість одягне їх у вереття.21 бо п'яниці й ненажери зубожіють, а довге спання їх вбирає у лахи.21 Бо кожний пяниця і розпусник збідніє, і кожний заспаний зодягнеться в подерте і пошарпане.21 Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи.
22 Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.22 Слухай батька твого: він породив тебе, і матір'ю твоєю не знехтуй, коли вона стане похилою.22 Слухай батька, що породив тебе; не зневажай матері, коли вона старенька.22 Сину, слухай батька, що тебе породив, і не негодуй бо твоя матір постарілася.22 Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.23 Купи істину, і не продавай її, а також мудрости та повчання й розуму.23 Придбай правду й не продавай її, - мудрість, навчання й розум.23 23 Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки.
24 Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.24 Радіє батько праведного, і той, що породив мудрого, тішиться ним.24 Праведного батько веселитиметься вельми, і хто мудрого породив, буде ним радіти.24 Праведний батько добре виховує, а мудрим сином радіє його душа.24 Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним.
25 Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.25 Нехай звеселюється батько твій і нехай радіє матір твоя, що породили тебе.25 Нехай радіють батько твій і мати; нехай веселиться та, що тебе породила.25 Хай розвеселиться батько і матір тобою, і хай зрадіє та, що тебе породила.25 Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.26 Сину мій! Віддай серце твоє мені, і очі твої нехай пильнують шляхи мої.26 Дай мені, сину, твоє серце, і твої очі нехай доріг моїх пильнують,26 Сину, дай мені твоє серце, а твої очі бережуть мої дороги.26 Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі.
27 Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.27 Тому що блудниця – глибоке провалля, і чужа дружина – тісна криниця;27 бо блудниця - то глибока яма, вузька криниця - чужинка.27 Бо чужий дім розбитий посуд, і чужа криниця узька.27 Блудниця - се глибока пропасть; тїсний колодїзь - чужая жінка;
28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.28 Вона, мов розбійник, сидить у засідці і множить поміж людьми злочинців закону.28 Неначе харцизяка, вона засідає і між людьми зрадників множить.28 Бо цей швидко згине, і всякий беззаконник буде знищений.28 Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників.
29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?29 У кого виття? У кого стогін? У кого сварки? У кого горе? У кого рани без причини? У кого очі багрові?29 У кого: “Ой” - у кого: “Ой, леле”? У кого сварка, у кого скарги? У кого рани без причини? У кого очі червоні?29 Кому горе? Кому клопіт? Кому суд? Кому неприємність і розмови? Кому побиття даром? Чиї голубині очі?29 У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі?
30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.30 У тих, котрі довго сидять за вином, котрі приходять шукати [вина] присмаченого.30 У тих, що при вині засиджуються довго; у тих, що ходять смакувати вино пахуче.30 Хіба не тих, що перебувають на вині? Чи не тих, що полють за тим, де бувають бенкети?30 У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи.
31 Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,31 Не дивися на вино, коли воно червоніє, як воно іскриться в чаші, як воно приваблює легко.31 Не приглядайся до вина, яке воно червоне, як гарно світиться у кубку, як лагідненько ллється.31 Не упивайтеся вином, але говоріть з праведними людьми і говоріть в проходах. Бо якщо до кубків і келихів даси твої очі, пізніше ходитимеш більш нагим від булави,31 Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає!
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,32 Потім воно вкусить, мов гадина, і вжалить, як змія;32 Потім воно вкусить, як гадина, утне, немов зміюка.32 вкінці ж простягається наче вкушена гадиною і наче рогатим змієм розходиться отруя по ньому.32 Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить.
33 пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...33 Очі твої будуть дивитися на чужих дружин, і серце твоє озветься розпустою;33 Тобі ввижатимуться дивні речі, серце твоє буде дурниці говорити;33 Коли твої очі побачать чужу, тоді твої уста скажуть звихнене,33 Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить,
34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.34 І ти будеш, мов сплячий посеред моря, і як сплячий на вершечку щогли.34 і будеш немов той, що дрімає серед моря, або як той, що вгорі лежить на щоглі.34 і розтанеш наче в серці моря і наче керманич серед великої хвилі.34 І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї;
35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...35 [І скажеш]: Били мене, мені не було боляче; штовхали мене, я не відчував. Коли прокинуся, знову буду шукати того ж таки.35 “Били мене, та мене не боліло, товкли мене, та не знав я нічого. Коли ж я прокинусь? Я буду знов того шукати!”35 А скажеш: Мене бють, і я не послаб, і з мене покпили, а я не знав. Коли буде ранок, щоб пішовши я пошукав з ким піду?35 Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.