1 Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою, | 1 Коли присядеш споживати страву з володарем, то уважно пильнуй, що перед тобою; | 1 Коли сядеш їсти з вельможею, добре вважай на те, хто перед тобою, | 1 Якщо сядеш вечеряти при столі сильних, розуміючи зрозумій поставлене перед тобою | 1 Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва; |
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера: | 2 І постав перешкоду в горлі своєму, якщо ти жадливий. | 2 і поклади собі ножа на горло, коли ти надто ласий. | 2 і приклади твою руку, знаючи, що тобі потрібно це приготовити. | 2 Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий. |
3 не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий! | 3 Не зваблюйся ласощами його: це – оманлива пожива. | 3 На ласощі його не надься: то оманлива страва. | 3 Якщо ж ти дуже ненаситний, не пожадай його пожив, бо в цьому є неправдиве життя. | 3 На ласощі його не надься: се оманлива страва. |
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це, | 4 Не турбуйся про те, аби надбати багатства; відкинь такі думки твої. | 4 В багатство не силкуйся вбиватись; покинь думати про нього. | 4 Будучи з багатим не рівняйся з бідним, а стримайся твоїм розумом. | 4 В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої. |
5 свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба... | 5 Спрямуєш очі твої на нього, і – його вже немає; тому що воно вчинить собі крила, і, мов орел, злетить до неба. | 5 Подивишся на нього, а його вже немає, бо воно майструє собі крила, мов орел, який лине в небо. | 5 Якщо покладеш на нього твоє око він більше не зявиться, бо йому приготовлені крила наче орла, і повертається до дому свого наставника. | 5 Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине. |
6 Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його, | 6 Не споживай їжі в людини заздрісної, і не зваблюйся ласощами її; | 6 Не їж хліба із скнарою, на його ласощі не надься, | 6 Не вечеряй зі злобним чоловіком, ані не пожадай його страв. | 6 Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його; |
7 бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою, | 7 Тому що, які думки в душі її, така вона сама; їж і пий, каже вона тобі, а серце її не з тобою. | 7 бо він буде мов той, хто рахує в своїм серці: “їж, пий!” - він тобі скаже, та його серце не з тобою. | 7 Бо так як наче хтось ковтнув волосину, так він їсть і пє. | 7 Бо які нещирі мисли в його, такий і він: `Іж і пий!` - припрошує він, а серце його не при тобі. |
8 той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш! | 8 Кусень, котрого ти з'їв, виблюєш, і добрі слова твої ти скажеш марно. | 8 Шматок, що з'їв, ти повернеш, і слова твої солодкі втратиш. | 8 Ані не введеш його до себе і не зїси з ним кусень твого хліба. Бо він його виблює і опоганить твої добрі слова. | 8 Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш. |
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх. | 9 У вуха безглуздого не кажи, тому що він знехтує розумними словами твоїми. | 9 Не говори до вух дурному, бо він зневажить мудрість слів твоїх. | 9 Нічого не говори до ух безумного, щоб часом не покпив з твоїх розумних слів. | 9 При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої. |
10 Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля, | 10 Не пересувай межі давньої і на поля сиріт не заходь; | 10 Не пересувай межі древньої, і не вдирайся в поля сирітські, | 10 Не переставляй вічні границі, а на посілість сиріт не підеш. | 10 Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле, |
11 бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою! | 11 Тому що Захисник їхній могутній; Він утрутиться в справу їхню з тобою. | 11 бо їх заступник сильний; він захистить їхнє діло супроти тебе. | 11 Бо Господь сильний є той, хто їх визволяє, і судить з тобою їхній суд. | 11 Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе. |
12 Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей. | 12 Прихили серце твоє до науки і вуха твої – до розумних слів. | 12 Прихили твоє серце до навчання, і твої вуха до слів науки. | 12 Дай твоє серце в напоумлення, а твої уха приготови для сприймання слів. | 12 Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних. |
13 Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре: | 13 Не залишай юнака без покарання; якщо покараєш його різкою, він не помре. | 13 Не щади для хлопця картання: не умре бо, як битимеш його різкою. | 13 Не відказуйся напоумляти немовлят, бо якщо побєш його палицею не помре. | 13 Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре; |
14 ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш. | 14 Ти покараєш його різкою, і врятуєш душу його від шеолу. | 14 Ти битимеш його різкою - і врятуєш його душу від Шеолу. | 14 Бо ти його вдариш палицею, а визволиш від смерті його душу. | 14 Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої. |
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце, | 15 Сину мій! Якщо серце твоє буде мудрим, то тішитиметься й моє серце. | 15 Мій сину! Як серце твоє мудре, то й моє серце теж буде радіти, | 15 Сину, якщо твоє серце стане мудрим, звеселиш і моє серце, | 15 Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти; |
16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне. | 16 І нутрощі мої будуть тішитися, коли уста твої будуть говорити правду. | 16 і моє нутро буде веселитись, коли уста твої казатимуть праві речі. | 16 і твої губи говоритимуть словами до моїх губ, якщо будуть правильні. | 16 Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право. |
17 Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього, | 17 Нехай не заздрить серце твоє грішникам; нехай буде воно щоденно в страхові Господньому. | 17 Нехай твоє серце грішникам не заздрить, але будь у Господнім страсі повсякденно, | 17 Хай твоє серце не ревнує за грішними, але цілий день стій в господньому страсі. | 17 Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм; |
18 бо існує майбутнє, і надія твоя не загине. | 18 Тому що є майбуття, і надія твоя не втрачена. | 18 бо будучина існує напевне, і твоя надія не буде марна. | 18 Бо якщо це збережеш, буде тобі покоління, а твоя надія не відійде. | 18 Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна. |
19 Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною. | 19 Слухай, сину мій, і будь мудрим, і схиляй серце твоє на досконалий шлях. | 19 Слухай, сину мій, і будь мудрий, справляй серце твоє на путь (праву). | 19 Сину, слухай і будь мудрим і випрями розум твого серця. | 19 Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву. |
20 Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають, | 20 Не будь поміж тих, що впиваються вином, між тими, що об'їдаються м'ясом. | 20 Не бувай з тими, що впиваються вином, ані між тими, що обжираються м'ясом, | 20 Не будь винопійцем, ані не розтягай зустрічей і купівлі мяся. | 20 Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, - |
21 бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття. | 21 Тому що п'яниця і зажерливий збідніють, і сонливість одягне їх у вереття. | 21 бо п'яниці й ненажери зубожіють, а довге спання їх вбирає у лахи. | 21 Бо кожний пяниця і розпусник збідніє, і кожний заспаний зодягнеться в подерте і пошарпане. | 21 Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи. |
22 Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя. | 22 Слухай батька твого: він породив тебе, і матір'ю твоєю не знехтуй, коли вона стане похилою. | 22 Слухай батька, що породив тебе; не зневажай матері, коли вона старенька. | 22 Сину, слухай батька, що тебе породив, і не негодуй бо твоя матір постарілася. | 22 Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька. |
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум. | 23 Купи істину, і не продавай її, а також мудрости та повчання й розуму. | 23 Придбай правду й не продавай її, - мудрість, навчання й розум. | 23 | 23 Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки. |
24 Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним. | 24 Радіє батько праведного, і той, що породив мудрого, тішиться ним. | 24 Праведного батько веселитиметься вельми, і хто мудрого породив, буде ним радіти. | 24 Праведний батько добре виховує, а мудрим сином радіє його душа. | 24 Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним. |
25 Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила. | 25 Нехай звеселюється батько твій і нехай радіє матір твоя, що породили тебе. | 25 Нехай радіють батько твій і мати; нехай веселиться та, що тебе породила. | 25 Хай розвеселиться батько і матір тобою, і хай зрадіє та, що тебе породила. | 25 Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться. |
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої. | 26 Сину мій! Віддай серце твоє мені, і очі твої нехай пильнують шляхи мої. | 26 Дай мені, сину, твоє серце, і твої очі нехай доріг моїх пильнують, | 26 Сину, дай мені твоє серце, а твої очі бережуть мої дороги. | 26 Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі. |
27 Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка. | 27 Тому що блудниця – глибоке провалля, і чужа дружина – тісна криниця; | 27 бо блудниця - то глибока яма, вузька криниця - чужинка. | 27 Бо чужий дім розбитий посуд, і чужа криниця узька. | 27 Блудниця - се глибока пропасть; тїсний колодїзь - чужая жінка; |
28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми. | 28 Вона, мов розбійник, сидить у засідці і множить поміж людьми злочинців закону. | 28 Неначе харцизяка, вона засідає і між людьми зрадників множить. | 28 Бо цей швидко згине, і всякий беззаконник буде знищений. | 28 Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників. |
29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні? | 29 У кого виття? У кого стогін? У кого сварки? У кого горе? У кого рани без причини? У кого очі багрові? | 29 У кого: “Ой” - у кого: “Ой, леле”? У кого сварка, у кого скарги? У кого рани без причини? У кого очі червоні? | 29 Кому горе? Кому клопіт? Кому суд? Кому неприємність і розмови? Кому побиття даром? Чиї голубині очі? | 29 У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі? |
30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного. | 30 У тих, котрі довго сидять за вином, котрі приходять шукати [вина] присмаченого. | 30 У тих, що при вині засиджуються довго; у тих, що ходять смакувати вино пахуче. | 30 Хіба не тих, що перебувають на вині? Чи не тих, що полють за тим, де бувають бенкети? | 30 У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи. |
31 Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється, | 31 Не дивися на вино, коли воно червоніє, як воно іскриться в чаші, як воно приваблює легко. | 31 Не приглядайся до вина, яке воно червоне, як гарно світиться у кубку, як лагідненько ллється. | 31 Не упивайтеся вином, але говоріть з праведними людьми і говоріть в проходах. Бо якщо до кубків і келихів даси твої очі, пізніше ходитимеш більш нагим від булави, | 31 Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає! |
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка, | 32 Потім воно вкусить, мов гадина, і вжалить, як змія; | 32 Потім воно вкусить, як гадина, утне, немов зміюка. | 32 вкінці ж простягається наче вкушена гадиною і наче рогатим змієм розходиться отруя по ньому. | 32 Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить. |
33 пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі... | 33 Очі твої будуть дивитися на чужих дружин, і серце твоє озветься розпустою; | 33 Тобі ввижатимуться дивні речі, серце твоє буде дурниці говорити; | 33 Коли твої очі побачать чужу, тоді твої уста скажуть звихнене, | 33 Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить, |
34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху. | 34 І ти будеш, мов сплячий посеред моря, і як сплячий на вершечку щогли. | 34 і будеш немов той, що дрімає серед моря, або як той, що вгорі лежить на щоглі. | 34 і розтанеш наче в серці моря і наче керманич серед великої хвилі. | 34 І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї; |
35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж... | 35 [І скажеш]: Били мене, мені не було боляче; штовхали мене, я не відчував. Коли прокинуся, знову буду шукати того ж таки. | 35 “Били мене, та мене не боліло, товкли мене, та не знав я нічого. Коли ж я прокинусь? Я буду знов того шукати!” | 35 А скажеш: Мене бють, і я не послаб, і з мене покпили, а я не знав. Коли буде ранок, щоб пішовши я пошукав з ким піду? | 35 Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати. |