1 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.1 І сказав Валаам Балакові: Споруди мені отут сім жертовників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.1 І каже Валаам до Балака: “Споруди мені тут сім жертовників і напоготов семеро бичків та семеро баранів.”1 І сказав Валаам Валакові: Збудуй мені тут сім вівтарів і приготови мені тут сім телят і сім баранів.1 І каже Білеам до Балака: Постав менї ту сїм жертівників, і наготов менї семеро бичків і семеро баранів.
2 І зробив Балак, як Валаам говорив. І приніс Балак та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.2 Балак учинив так, як говорив Валаам, і піднесли Балак та Валаам по бичку і по баранові на кожному жертовнику.2 Вчинив Балак, як повелів Валаам, і принесли Балак з Валаамом по бичкові й по баранові на кожному жертовнику.2 І зробив Валак так як сказав йому Валаам, і приніс теля і барана на вівтарі.2 І вчинив Балак те, що сказав Білеам. І жертвували Балак і Білеам бичка й барана на кожному жертівнику.
3 І сказав Валаам до Балака: Стань над своїм цілопаленням, а я піду, може стріну Господа навпроти себе, і що Він об'явить мені, я перекажу тобі. І він пішов на лису гору.3 І сказав Валаам Балакові: Постій біля приношення всеспалення, а я піду; можливо, Господь вийде мені назустріч, і що Він відкриє мені, я повідаю тобі. І рушив на підвищене місце.3 І каже Валаам до Балака: “Стань біля твого всепалення, а я піду; може, Господь вийде мені назустріч, тож те, що покаже він мені, оповім тобі.” І пішов собі на голий верх гори.3 І сказав Валаам Валакові: Стій при твоїй жертві, і піду, чи мені зявиться Бог на зустріч, і слово, яке мені покаже, звіщу тобі. І став Валак при своїх жертвах, і Валаам пішов запитати Бога і пішов прямо.3 І каже Білеам до Балака: Стань коло всепалення твого, а я пійду: може стріне Господь мене, і що покаже він менї, те перекажу тобі. І пійшов на безлїсний верх гори.
4 І стрівся Валаамові Бог, і сказав він Йому: Сім жертівників склав я, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.4 І стрівся Бог із Валаамом, і сказав Йому [Валаам: ] Сім жертовників спорудив я, і підніс по бичкові та баранові на кожному жертовнику.4 Вийшов Бог назустріч Валаамові; Валаам і каже до нього: “Приготував я сім жертовників і приніс бичка й барана на кожному жертовникові.”4 І зявився Бог Валамові, і сказав до нього Валаам: Сім вівтарів приготовив я і поклав я теля і барана на вівтар.4 І стрів Бог Білеама, і він каже до його: Сїм жертівників поставив я, і принїс бичка й барана на кожному жертівнику.
5 І вклав Господь слово до Валаамових уст та й сказав: Вернись до Балака, і будеш так промовляти.5 І вклав Господь слово в уста Валаамові, і сказав: Повернися до Балака і так говори.5 І вклав Господь в уста Валаамові слова й мовив: “Повернися до Балака та й скажеш йому так.”5 І вклав Бог слово в уста Валаама, і сказав: Повернувшись до Валака, так скажеш.5 І вложив Господь слово в уста Білеамові і промовив: Вернись до Балака і говори так:
6 І вернувсь він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, він та всі вельможі моавські.6 І повернувся до нього, і ось, він стоїть біля пожертви всеспалення свого, він і всі князі моавські.6 Повернувся він до нього, аж ось він стоїть коло свого всепалення, сам він і всі князі моавські.6 І повернувся до нього, і цей стояв при своїх цілопаленнях, і всі старшини Моава з ним.6 І вернувсь він до його; і се стояв він коло всепалення свого, сам він і всї князї Моаба.
7 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Із Араму мене припровадив Балак, цар моавський, з гір сходу: Іди ж, прокляни мені Якова, а йди ж, скажи зло на Ізраїля!7 І оповів притчу свою і сказав: Із Месопотамії привів мене Балак, цар Моава, від гір східних: `Прийди, прокляни мені Якова, прийди, наклич лихо на Ізраїля!`7 Тож заходився він віщувати та й каже: “З Араму привів мене Балак, цар моавський, із гір, що на сході: Йди, проклени мені Якова, йди, заклени Ізраїля.7 І божий дух був на ньому, і взявши свою притчу, сказав: З Месопотамії покликав мене Валак, моавський цар, з гір зі сходу, кажучи: Прийди прокляти мені Якова, і прийди прокляти мені Ізраїля.7 І почав він річ свою і промовив: Закликав мене з Арану Балак у гостину, з гір восточнїх царь Моабський у свою країну: Прийди, будеш ту Якова клясти-проклинати; прийди, будеш в Ізраїля долю відіймати.
8 Що ж я буду того проклинати, що Бог не прокляв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має Господь?8 Як прокляну я того, кого Бог не проклинає? Як накличу зло? Господь не накликає на [нього лиха].8 Та як мені проклинати того, кого не прокляв Бог? Як заклинати того, кого Господь не закляв?8 Як проклену того, кого Господь не проклинає, або як скажу зло на того, на кого Бог не говорить зло?8 Як я, царю, того зважусь клясти-проклинати, кого Бог сподобив ласки, Господь благодати?
9 Бо я бачу його з вершка скель, і з пагірків його оглядаю, тож народ пробуває самітно, а серед людей не рахується.9 З верховини скель бачу я його, і з пагорбів дивлюся на нього; ось народ живе окремо, і між народами його не враховано.9 Зверху скелі бачу його я, з високих гір на нього дивлюся. Ось народ, що окремо живе, що не до лічби з людьми іншими.9 Бо з верху гір побачу його, і від вершків спостерігатиму за ним. Ось один нарід поселиться, і між народами не числитимуться.9 Я на його з гір високих пильно позираю, із верхів очима всюди його проводжаю. Се той люд, що від народів окрім пробуває, між народами нїкого рідного не має.
10 Хто ж перелічив порох Яковів, і хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа моя вмре смертю праведних, і кінець мій хай буде такий, як його!10 Хто перелічить пісок Якова і число четвертої частки Ізраїля? Нехай помре душа моя смертю праведників, і нехай буде кінець мій, як його.10 Хто порох Якова полічив би? Хто порахував би Ізраїля чвертку? Коли б мені та смертю праведних померти, коли б то кінець мій такий був, як їхній!”10 Хто почислив насіння Якова, і хто почислить ізраїльські громади? Хай моя душа помре в праведних душах, і хай моє насіння буде як їхнє насіння.10 Хто Якова та злїчив би пісок під ногами? Мирияди Ізраїля хто порахував би? Коли б менї так праведно, як і їм вмирати, я не знаю, чого в світї кращого й бажати.
11 І сказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взяв тебе, щоб ти прокляв моїх ворогів, а оце ти справді поблагословив їх!11 І сказав Балак Валаамові: Що ти зі мною робиш? Я взяв тебе, аби проклясти ворогів моїх, а ти, ось, – благословив їх разом.11 Отож Балак до Валаама: “Що вчинив єси зо мною? Проклясти ворогів моїх узяв я тебе, ти ж їх благословляєш!”11 І сказав Валак до Валаама: Що зробив ти мені? Я тебе покликав, щоб прокляти моїх ворогів, і ось ти поблагословив благословенням.11 І каже Балак Білеамові: Що ти вчинив ізо мною? Проклясти вороги мої взяв я тебе, і се ти навіть благословляєш їх!
12 А той відповів та й сказав: Чи ж не те, що Господь вкладе в мої уста, я буду пильнувати, щоб те говорити?12 І відповідав він і сказав: Чи не повинен я в подробицях оповісти те, що вкладає Господь в уста мої?12 Той же відповів: “А хіба я не повинен пильнувати, щоб теє говорити, що Господь мені в уста вклав?”12 І сказав Валаам до Валака: Чи не те, що вкладе Бог в мої уста, це берегтиму сказати?12 І відповів той, кажучи: Хиба того, що вложив Господь в уста менї, не годиться менї виявити?
13 І сказав до нього Балак: Ходи ж зо мною до іншого місця, звідки побачиш його. Тільки частину його будеш бачити, а всього його не побачиш. І прокляни мені його, мого ворога, звідти!13 І сказав йому Балак: Ходімо зі мною на друге місце, з котрого ти побачиш його, але тільки частку його побачиш, а всього його не побачиш; і прокляни мені його звідти.13 Тоді Балак до нього й каже: “Йди зо мною на інше місце; звідти побачиш тільки край народу, усього ж його не побачиш; проклени мені звідти.”13 І сказав до нього Валак: Ходи ще зі мною на інше місце, звідки не побачиш його звідти, але хіба якусь його часть побачиш, а всіх не побачиш, і проклени його мені звідти.13 І каже йому Балак: Ходїмо зо мною на инше місце, звідкіля мож побачити їх; та тільки тих, що поперед, бачити меш їх, а всїх не побачиш. І проклени менї їх ізвідтам.
14 І він узяв його на Седе-Цофім, на верхів'я Пісґі, і збудував сім жертівників, і приніс бичка та барана на кожнім жертівнику.14 І взяв його на місце сторожі, на верховину [гори] Пісґі, і спорудив сім жертовників, і підніс по бичку і по баранові на кожному жертовнику.14 І вивів його на Чатівницьке поле, на верх гори Пізга, спорудив там сім жертовників і приніс бичка й барана на кожному жертовникові.14 І взяв його до поля сторожі на вершок тесаної скелі і збудував там сім вівтарів, і поклав на вівтар теля і барана.14 І вивів його на поле сторожі, на верховину Пісги-гори, і поставив там сїм жертівників, і принїс бичка й барана на кожному жертівнику.
15 І сказав він до Балака: Стань тут над своїм цілопаленням, а я стріну там Господа.15 І сказав [Валаам] Балакові: Постій тут біля приношення всеспалення твого, а я [піду] назустріч [Богові].15 І каже до Балака: “Постій тут коло твого всепалення, а я піду назустріч Богові.”15 І сказав Валаам до Валака: Стань при твоїй жертві, я ж піду запитати Бога.15 І каже він Балакові: Стань ту коло всепалення твого, а я піду там на зустріч.
16 І стрів Господь Валаама, і вклав слово до уст його та й сказав: Вернися до Балака, і будеш так промовляти.16 І зустрівся Господь з Валаамом, і вклав слово в уста його, і сказав: Повернися до Балака, і отак говори.16 Вийшов Бог назустріч Валаамові, вклав йому слова в уста й мовив: “Повернися до Балака та й повідаєш йому так.”16 І зустрів Бог Валаама і вклав слово в його уста і сказав: Повернися до Валака, і це скажеш.16 І зустрів Господь Білеама, і вложив слово йому в уста, і рече: Вернись до Балака і так промовляти меш.
17 І прийшов він до нього, аж ось він стоїть над своїм цілопаленням, а з ним вельможі моавські. І сказав йому Балак: Що ж говорив Господь?17 І прийшов до нього, і ось, він стоїть біля приношення всеспалення свого, і з ним князі моавські. І сказав йому Балак: Що говорив Господь?17 Повернувсь він до нього, аж ось той стоїть біля свого всепалення, і князі моавські з ним. Балак його й питає: “Що сказав Господь?”17 І повернувся до нього, він і стояв при свому цілопаленні, і всі старшини Моава з ним. І сказав йому Валак: Що сказав Господь?17 І прийшов він до його; і се стоїть він коло всепалення, і князї Моабські з ним.
18 І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Устань же, Балаку, та й слухай, нахили своє ухо до мене, о сину Ціппорів!18 А він оповів притчу свою і сказав: Підведися, Балаку, і послухай уважно мене, сину Ціппорів.18 І став той віщувати й мовив: “Устань, Балаку, слухай, припади вухом до мене, Ціпорів сину!18 І взявши свою притчу, сказав: Встань, Валаче, і послухай: послухай свідку, сину Сепфора.18 І каже йому Балак: Що промовив Господь?
19 Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син людський, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був сказав і не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?19 Бог – не людина, щоб Йому неправду казати, і не син людський, щоб Йому каятися. Чи він сказав що-небудь і не зробив? Буде говорити і не звершить успішно?19 Бог не людина, то й не рече неправди, не чоловік він, то й не має чого каятись. Чи може ж він твердити, а ділом не ствердити? Чи може сказати, а не доказати?19 Бог не як людина, щоб вагався, ані не як людський син, щоб сприймав погрозу. Чи він, сказавши, не вчинить? Скаже і не дотримає?19 І почав він приповідь свою і промовив: Встань, Балаче, та послухай, зрозумій, Зипорів сину!
20 Оце я одержав наказа поблагословити, і поблагословив Він, і я того не відверну!20 Ось, я дістав заповідь благословити, і Він благословив, і я не можу знехтувати цим.20 Тож таке веління благовістити я мушу: він поблагословив, а я не відкличу.20 Ось одержав я благословити; благословитиму і не заверну.20 Бог, не чоловік той льживий, щоб туманити людину. Сказав би він, та й не вдїяв? Нї, по віки так не буде! Він сказав, та й не справдив би? Се ж не ми, химерні люде.
21 Не видно страждання між Яковом, і не запримітно нещастя в Ізраїлі, з ним Господь, його Бог, а між ним голосний крик на славу Царя!21 Не видно бідування у Якова і не помітно нещастя в Ізраїля; Господь, Бог його, з ним, і царський звук сурми із ним.21 Бо немає у Якова неправди, гріха на Ізраїлі немає. Госдодь, його Бог, із ним, величний володар у нім перебуває.21 Не буде клопоту в Якові, ані не побачиться терпіння в Ізраїлі. Господь Бог його з ним, слава старшин у ньому.21 Звелїв він благословити, я благословив, не сумнився, щоб Яков по Божій волї нїчим в сьвітї не журився.
22 Бог, що вивів був їх із Єгипту, Він для нього, як міць однорожця!22 Бог вивів їх із Єгипту, як той, що має силу, як у єдинорога.22 Той Бог, що з Єгипту його вивів, - для нього він мов буйвіл сильний.22 Бог, що вивів їх з Єгипту, для нього наче слава однорога.22 Господь, Бог його, по віки з ним пробуває, голубить, і труба його царськая голосно рокоче, трубить.
23 Бо нема ворожби поміж Яковом, і чарів нема між Ізраїлем, тепер буде сказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.23 Бо немає ворожби поміж Яковом, і чарів нема в Ізраїля. [Свого] часу скажуть про Якова і про Ізраїля: Ось що витворив Бог!23 Немає в Якова, нема чарування, не знане в Ізраїлі ворожіння; свого часу буде провіщено Якову та Ізраїлю, що Бог творитиме.23 Бо немає ворожбитства в Якові, ані чаклування в Ізраїлі. В часі скажеться Якову і Ізраїлю, що довершить Бог.23 Вивів люд свій із Египту, визволив з ярма, з неволї, мов той ріг у однорога, сила його в дикім полї.
24 Тож устане народ, як левиця, і підійметься він, немов лев! Він не ляже, аж поки не буде він жерти здобичу, і аж поки не буде він пить кров забитих!24 Ось народ, наче величний лев устає, і як лев молодий підводиться; не ляже, доки не з'їсть здобичі і не нап'ється крови з убитої.24 Ось люд, що встає, неначе та левиця, що зводиться вгору, мов той лев; не ляже він перше, ніж пожере здобич та крови нап'ється з убитих.”24 Ось нарід наче левиня підведеться, і наче лев піднесеться. Не спатиме доки не зїсть здобич, і питиме кров побитих.24 На Якова в нас не буде, ворожби чи то проклону: про Ізраїля всї люде скажуть: Бог його воздвигнув.
25 І сказав Балак до Валаама: Ні проклинати не проклинай його, ні благословити не благословляй його!25 І сказав Балак Валаамові: Ні проклинати не проклинай, ні благословляти не благословляй його.25 І каже Балак Валаамові: “Краще вже й не проклинай його. Але й не благослови!”25 І сказав Валак до Валаама: Ані не клени мені його прокляттями, ані благословляючи його не благослови.25 Мов левиця устає він, і мов лев стрибає в гору; ляже, як пожер здобичу та напивсь крові з улову.
26 І сказав Валаам, і відповів до Балака: Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що буде промовляти Господь, те зроблю?26 І відповідав Валаам, і сказав Балакові: Чи не казав я тобі, що я буду робити все те, що скаже мені Господь?26 Відповів Валаам Балакові, кажучи: “Чи я ж тобі не казав, усе, що промовить Бог, я мушу зробити?”26 І Валаам, відповівши, сказав Валакові: Чи не сказав я тобі, мовлячи: Слово, яке скаже Бог, це чинитиму?26 І каже Балак Білеамові: Лучче вже й не проклинай їх, і не благословляй.
27 І сказав Балак до Валаама: Ходи ж, візьму тебе ще до іншого місця, може сподобається в Божих очах, і ти звідти проклянеш мені його.27 І сказав Балак Валаамові: Іди, я візьму тебе ще до іншого місця, – може, буде прихильність в очах Божих, і звідти проклянеш мені його.27 Тоді Балак до Валаама: “Ходімо, візьму тебе ще в інше місце. Може ж, Богові буде вгодно, щоб ти прокляв мені його звідти.”27 І сказав Валак до Валаама: Ходи візьму тебе до іншого місця, може сподобається Богові прокляти мені його звідти.27 І відповів Білеам, і каже Балакові: Хиба не казав я тобі, що все, що промовив Господь, мушу сповнити.
28 І взяв Балак Валаама на верхів'я Пеору, що звернений до пустині.28 І взяв Балак Валаама на верховину Пеору, що дивиться на Ешімон.28 І взяв Балак Валаама з собою на верхів'я Пеора, що височить понад сухим степом.28 І взяв Валак Валаама на верх Фоґора, що простягається до пустині.28 І каже Балак Білеамові: Ось ходїмо, візьму тебе в друге місце. Може, Богу буде вгодно, щоб ти прокляв їх ізвідтам.
29 І сказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут сім жертівників, і приготуй мені тут сім бичків та сім баранів.29 І сказав Валаам Балакові: Споруди мені тут сім жертовників, і приготуй мені сім бичків і сім баранів.29 І каже Валаам Балакові: “Споруди мені тут сім жертовників і споготов мені тут семеро бичків та семеро баранів.”29 І сказав Валаам до Валака: Збудуй мені тут сім вівтарів, і приготови мені тут сім телят і сім баранів.29 І взяв Балак Білеама на верх Пеора, що стремить на рівнинї пустинї. І каже Білеам Балакові:
30 І зробив Балак, як сказав був Валаам, і приніс бичка та барана на кожному жертівнику.30 І вчинив Балак, як сказав Валаам, і підніс по бичку і баранові на кожному жертовнику.30 І зробив Балак, як сказав Валаам, і приніс бичка й барана на кожному жертовнику.30 І зробив Валак так як сказав йому Валаам, і поклав теля і барана на вівтар.30 Вистав менї ту сїм жертівників, і приготов менї ту семеро бичків і семеро баранів.