1 Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів і без входу з кіттейського краю... Так було їм відкрито.1 Пророцтво про Тир. – Ридайте, кораблі Таршішу; бо він зруйнований; немає осель; і нікому входити до осель. Так їм звіщено з краю Киттімського.1 Пророче слово про Тир: - Ридайте, кораблі таршішські, бо зруйновано вашу пристань! Вони довідались про це, коли прибули з Кіттім-країни.1 Видіння Тиру. Кричіть кораблі Кархидону, бо він згинув, і більше не приходять з землі кітеїв. Приведено полоненого.1 Пророче слово про Тир: Ридайте, кораблі Тирські, бо він збурений: нема вже домів торговельних і нїкому в ті доми входити. Так їм переказано з Хитимської країни.
2 Замовчіте, мешканці надмор'я! Сидонські купці, які морем пливуть, тебе переповнили.2 Замовкніть, мешканці острова, котрого залюднювали купці сидонські, що плавають морем.2 Замовкніть, мешканці узбережжя, купці сидонські, що по морях носились,2 До кого стали подібними ті, що живуть в острові, купці Фінікії, що перепливають море2 Замовкнїть, осадники острову, що його, бувало, купцї Сидонські, плаваючи по морі, збагачали.
3 І насіння Шіхору у водах великих, жниво Ріки то набуток його, і народам він став за торговицю.3 По великих водах привозилося насіння Шіхору, жниво [великої] ріки, і був він торговищем народів.3 по великих водах! Зерно шіхорське, врожай Нілу, був їхнім багатством, яке вони народам продавали.3 по великій воді, насіння купців? Як жнива зібрані купці народів.3 По великих водах привожено сюди зерно Сигорське, вроджай ріки (Нила), і був він торговицею народів.
4 Соромся, Сидоне, сказало бо море, морська твердиня, говорячи: я не терпіла з породу та не породила, і не виховала юнаків, і дівчат я не викохала.4 Засоромся, Сидоне; [бо ось], що оповідає море, фортеця морська: Я не страждала пологами і не народжувала, і не виховувала юнаків, не вирощувала юнок.4 Стидайся, Сидоне, бо ось що каже море: «Я не страждало, я не родило, я не плекало хлопців і не вирощувало дівчат!»4 Завстидайся, Сідоне, сказало море. А сила моря сказала: Я ані не хворіла, ані не родила, ані не виховала молодих, ані не підняла до дозрілого віку дівчат.4 Застидайсь Сидоне! ось бо що говорить море, ся твердиня морська: (Я стала безлюдна,) наче б не мучилась народинами, не ховала хлопят, не доводила дївчат до зросту!
5 Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир.5 Коли звістка дійде до єгиптян, здригнуться вони, зачувши про Тир.5 Як ця чутка долине до єгиптян, вони задрижать, довідавшись про долю Тиру.5 Коли ж почується в Єгипті, їх схопить біль за Тир.5 А як чутка долетить про Тир до Египту, задрожать вони від новини сієї.
6 Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор'я!6 Переселяйтеся до Таршішу, ридайте, мешканці острова!6 Тікайте у Таршіш, ридайте, мешканці узбережжя!6 Відійдіть ви до Кархидону, кричіть, ви, що живете на цьому острові.6 Переносїтесь у Тарсис, ридаючи, ви, давні осадники острову!
7 Чи це ваше місто веселе, що початок його з давен-давна? Його ноги несуть його в далечину оселитися.7 Чи це ваше місто веселе, початок котрого від днів старожитніх? Ноги його несуть його поневірятися в країні далекій.7 Чи це ж те ваше веселе місто, що його початок сягає у дні днедавні, що його ноги носили далеко, щоб там жити?7 Чи не була вона вашою гордістю вона, що від початку, раніше ніж вона була віддана?7 Чи се ж той город ваш, що був знаний в давні давна? А нинї несуть його ноги, блукатись до краях далеких!
8 Хто це постановив був про Тир, що корони давав, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в шані?8 Хто ухвалив таке Тирові, котрий роздавав корони, чиї купці [були] князями, а торгівці – шанувальниками скрізь?8 І хто ж то призначив так проти увінчаного Тиру, купці якого були князями, а крамарі - вельможами на землі?8 Хто це врадив про Тир? Чи він не є меншим, чи не має сили? Його купці славні, володарі землі.8 І хто ж то призначив Тирові таку долю, що колись роздавав вінцї, а купцї в його були, наче князями, крамарі ж його - дуками в землї?
9 Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх славних землі злегковажити.9 Господь Саваот ухвалив це, щоб осоромити зарозумілість всілякої слави, щоб зневажити всіх славнозвісних землі.9 Призначив так Господь сил, щоб принизити гординю всього того, що блищить, щоб упокорити всіх вельможних на землі.9 Господь Саваот врадив усунути всю гордість славних і без пошани вчинити всякого славного на землі.9 Призначив се Господь Саваот, щоб понизити гординю славних, щоб впокорити знатних у землї.
10 Перейди ти свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони10 Ходи по землі твоїй, донько Таршішу, як ріка; немає більше перешкоди.10 Пройди твій край, неначе Ніл, дочко таршішська! Пояса немає більше.10 Обробляй твою землю, бо й кораблі більше не ідуть з Кархидону.10 Блукай же тепер, дочко Тирська, мов ріка, по землї; нема бо вже тобі перепони!
11 Свою руку простяг Він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,11 Він простягнув руку Свою на море, потряс царства; Господь про Ханаан наказав зруйнувати фортеці його.11 Він простягнув свою руку над морем, стряс царствами. Господь дав наказ Ханаанові знести свої твердині.11 А твоя рука, що розгнівила царів, більше не має сили проти моря. Господь Саваот заповів про Ханаана, щоб знищити його силу.11 Він простяг руку свою понад море, затряс царства; Господь приказав, повалити твердинї Канаанські,
12 і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш.12 І сказав: Ти не будеш уже веселитися, осоромлена юнко, донько Сіону! Підводься, йди до Кіттіму, [але] й там не буде тобі спокою.12 Він сказав: «Не будеш більш веселитись, ти, осоромлена дівице, дочко сидонська! Вставай, переселись у Кіттім! Та й там не матимеш спокою.12 І скажуть: Більше не додасьте зневажати і неправду чинити дочці Сідону. І якщо відійдеш до кітей, ані там не буде тобі спочинку.12 І сказав: Не будеш уже гуляти, ти, осоромлена дївице, дочко Сидонська! Вставай, переселяйся в Киттим, - хоч і там не мати меш спокою.
13 Це земля ханаанська: на ніщо обернувсь цей народ, Ашшур для пустинних звірів влаштував був її. Вони збудували тут башти вартові, і палаци її повалили, у руїну її обернули.13 Ось земля халдеїв. Цього народу передніше не було; Ашшур започаткував його з мешканців пустель. Вони споруджують вежі свої, руйнують оселі його, перетворюючи їх на руїни.13 Ось Кіттім-країна! Він її видав на поталу звірям у пустині; піднесли башти, зруйнували палати, перемінили їх в руїну.13 І до землі халдеїв, і вона спустошена асирійцями, бо її мур впав.13 Ось земля Халдейська: давно того народу не було; се Ассур дав до його почин, заложив його з тих, що жили в пустинях, а вони побудували башти собі; - а й їх домівки повалено, та й в розвалища обернено.
14 Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня!14 Ридайте, кораблі Таршішу! Бо твердиня ваша спустошена.14 Ридайте, кораблі таршішські, бо зруйновано вашу пристань!»14 Кричіть, кораблі Кархедону, бо знищено вашу кріпость.14 О, ридайте, кораблї Тирські, бо спустошена ваша твердиня!
15 І станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панування одного царя. По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудниці:15 І станеться того дня, забудуть Тир на сімдесят літ, у плині днів одного царя. А по закінченні сімдесяти літ із Тиром буде те саме, що ото співають про блудницю.15 І буде того дня: про Тир забудуть на сімдесят років, скільки живе звичайно один цар. А при кінці сімдесяти років станеться з Тиром так, як співають про блудницю: 15 І станеться, що в тому дні оставлений буде Тир сімдесять літ, як час царя, як час людини. І станеться, що після сімдесяти літ Тир буде як пісня розпусниці: 15 І буде в той час, що забудуть про Тир на сїмдесять років, - скільки звичайно один царь живе. По сїмдесятьох же роках станесь із Тиром таке, як сьпіваєсь про блудницю:
16 Візьми гусла, і пройдися по місті, забута блуднице! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали!16 Візьми гусла й ходи містом, забута блуднице! Грай зграбно, співай багато пісень, щоб пригадали тебе.16 «Візьми гарфу, кружляй по місті, ти, покинута блуднице! Грай гарно, співай багато, щоб тебе пригадали!»16 Візьми гуслі, мандруй, місто, забута розпуснице. Гарно заграй, багато співай, щоб твоя память остала.16 Возьми цитру, ходи по містї, ти, забута блуднице! Пригравай гарно, висьпівуй багато пісень, щоб тебе собі пригадали!
17 І буде, як сімдесят літ покінчиться, згадає про Тира Господь, і знову він братиме плату за блудодійство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі.17 І станеться, як проминуть сімдесят літ, Господь відвідає Тира, і він знову почне діставати набуток свій, і буде займатися блудом з усіма царствами земними по всій землі.17 А як упливе сімдесят років, Господь навідається до Тиру, що знов почне приймати блудничу нагороду та блудити з усіма царствами світу, що на поверхні землі.17 І станеться, що після пятдесяти літ Бог зробить відвідини Тиру, і знову повернеться назад до давнього і буде торговицею для всіх царств вселенної.17 І станесь по скінченню сїмдесяти лїт, що Господь навідаєсь ласкою до Тиру; й знов почне він збивати достатки, та, мов та блудниця, вабити до себе всї краї на землї.
18 І стане набуток його та прибуток його із торгівлі Господеві присвяченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та мати розкішну одежу.18 Але торгівля його і набуток його присвячуватимуться Господові; не замкнуть його, склавши в коморах; бо набуток буде тим, що житимуть перед лицем Господнім, щоб вони їли до ситости та мали одежу приємну.18 Але його здобуток і блуднича нагорода будуть присвячені Господеві; не будуть їх складати, ані ховати їх до скарбу. Тим, що живуть перед обличчям Господнім, піде його здобуток, щоб мали вони подостатком їсти й могли пишно вдягатись.18 І її торгівля і винагорода буде свята Господеві. Не для них буде зібране, але для тих, що живуть перед Господом, вся його торгівля, щоб їсти і пити і насититися на злуку (і) память перед Господом.18 Та торгівля його й користї з її будуть присьвячуватись Господеві; не будуть ховати й складати їх у комори, а до тих, що живуть перед лицем Господнїм, буде переходити користь із торговлї його, щоб вони їли доситу та мали трівку одежу.