1 А Йов відповів та й сказав:1 І відповідав Йов, і сказав: 1 Заговорив Іов і мовив: 1 Підібравши ж Йов каже: 1 І озвавсь Йов і рече:
2 Моя мова й сьогодні гірка, тяжче страждання моє за стогнання мої...2 Іще й нині гірка мова моя; страждання мої важчі стогонів моїх.2 «Сьогодні знову гірка моя скарга, його тяжка рука у мене стогін вириває.2 І я знаю, що оскарження є з руки моєї, і його рука тяжкою стала на моїм стогнанні.2 Ще й сим разом бесїда моя гірка; бо ж і страдання мої більші, нїж стогнання мої.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду, то прийшов би до місця Його пробування!3 О, якби я знав, де знайти Його, і міг підійти до трону Його!3 Коли б я знав, де його знайти щоб доступитись до його престолу!3 Отже ж, хто взнає, що я знайду його і прийду до кінця (справи)?3 О, коли б я знав, де знайти його (Бога), й зміг доступити до престолу його!
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я наповнив би доводами,4 Я виклав би перед Ним справу мою і уста мої виповнив би виправданнями;4 Я впорядив би перед ним розправу, наповнив би доводами мої уста.4 Скажу свій суд, а мої уста наповню обвинуваченням.4 Я виясив би перед ним справу мою, й уста мої сповнились би оправдуваннєм;
5 розізнав би слова, що мені відповість, і я зрозумів би, що скаже мені.5 Пізнав би слова, котрими Він відповість мені і зрозумів би, що Він скаже мені.5 Я збагнув би слова відповіді до мене, я зрозумів би, що він мені сказав би!5 Коби я знав слова, які Він до мене скаже, коби я збагнув, що Він мені сповістить.5 Я б тодї знав, якими словами він менї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!6 Невже Він у повній могутності почав би змагатися зі мною? О, ні! Він лише надав би сили мені.6 Чи сперечався б він на повну силу зо мною? О ні! Він би тільки до мене прислухався.6 І якщо з великою силою надійде на мене, тоді в погрозах не нападе на мене.6 Та чи ж став би то він у повній своїй силї зо мною спорити? О, нї! нехай би тільки звернув увагу на мене.
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж назавжди б звільнивсь від свойого Судді.7 Тоді праведник міг би змагатися з Ним, – і я назавжди одержав би свободу від Судді мого.7 Тоді з ним праведник став би на прю, і я звільнився б від судді мого назавжди!7 Бо в нього правда і оскарження, хай же доведе мій суд до кінця.7 Тодї я, як праведник, міг би розправлятись із ним - і я на все одержав б виправданнє від суддї мого.
8 Та піду я на схід і немає Його, а на захід удамся Його не побачу,8 Та ось, я йду уперед, і немає Його, назад – і не знаходжу Його;8 Та як піду на схід - його немає, на захід - його не помічаю.8 Бо піду до передшого і більше мене немає. Про те ж, що в кінці, що знаю?8 А то я йду вперед - і нема його, повертаю назад і не зустріну його.
9 на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь і не добачаю...9 Чи учиняє Він щось на лівому боці, я не бачу; чи ховається праворуч, не бачу.9 На півночі його шукаю - не бачу, повернуся на південь - не виджу.9 Як з ліва він (щось) зробить, і не взнаю. Обійме правицею, і не побачу.9 Чи робить він що по лївій сторонї, я не бачу; чи скритий десь по правій, я не догляну.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!10 Але Він знає шлях мій; Нехай же випробує мене, – вийду, мов золото.10 Він знає мою путь і мою зупинку; нехай же мене випробує: як золото, я вийду.10 Бо Він вже знає мою дорогу, Він же мене випробував наче золото.10 Він же путь мій знає; нехай же ж випробує мене, - я вийду, як золото, чистий.
11 Трималась нога моя коло стопи Його, дороги Його я держався й не збочив.11 Нога моя упевнено тримається стежки Його; шляхи Його я зберігав і не ухилявся.11 Моя нога його сліду трималась; путі його я пильнував, не відхилявся.11 Піду ж в його заповідях, бо я зберіг його дороги, і не зверну.11 Бо моя нога стоїть твердо на стежцї його; путї його я пильнував і не відхилявся.
12 Я не відступався від заповідей Його губ, над уставу свою я ховав слова уст Його.12 Від заповіді уст Його не відступав; слова уст Його оберігав краще, аніж власні правила.12 Від заповіді уст його не відступав я, накази уст його ховав у себе в грудях.12 І не переступлю його заповідей, а в моїм лоні я сховав його слова.12 Од заповідї уст його не відступав я; слова уст його хранив я пильнїйш, як мої постанови.
13 Але Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:13 Але Він непохитний; і хто відхилить Його? Він чинить, чого забажає душа Його.13 Призначить він щось, - хто назад поверне? Чого він забажає, те й зробить.13 Якщо ж і Він так судив, хто є той, що спротивиться Йому? Бо те, що Він забажав, Він і вчинив.13 Та він і непорушний; й хто зміг би відвести його? він чинить, що захоче душа його.
14 бо Він виконає, що про мене призначив, і в Нього багато такого, як це!14 Так, Він виконає, що належить мені; і подібного до цього багато в Нього.14 Виконує бо свою постанову, а й ще багато іншого, що в ньому існує.14 Через це я до Нього поспішився, а упімнений я подумав про Нього.14 Так, він доведе до кінця, що призначив про мене, а такого в його дуже багато.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу, розважаю й жахаюсь Його...15 Тому я тремчу перед Ним; розмірковую, і страхаюся Його.15 Тому я перед ним жахаюсь, подумаю - і його лякаюсь.15 За це потурбуюся перед його лицем. Впізнаю і боятимуся Його.15 Тим то я й дрожу перед ним; думаю - й серце холоне.
16 А Бог пом'якшив моє серце, і Всемогутній мене настрашив,16 Бог знесилив серце моє, і Всемогутній настрашив мене.16 Бог зламав мій дух, і налякав мене Всесильний.16 Господь же зробив моє серце слабим, а Вседержитель завдав мені турботу.16 Бог зломив мого духа, страхом натхнув Вседержитель.
17 бо не знищений я від темноти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!17 Чому ж я не знищений передніше цієї пітьми, і Він не приховав мороку від лиця мого!17 Бож не від темряви я гину, і не від пітьми, що вкрила вид мій.»17 Бо я не знав, що на мене найде темрява, а темрява (мене) покрила перед моїм лицем.17 О, чому ж не затратив він мене, закіль ще ся темрява налягла, й не спрятав морок перед видом моїм!