1 Коли побачиш вола свого брата або щось із отари, що заблудили, то ти не сховаєшся від них, а конче вернеш їх своєму братові.1 Коли побачиш вола брата твого, чи вівцю його, які заблукали, не залишай їх, але за будь-якого випадку поверни їх братові твоєму.1 «Коли побачиш одноплемінникового вола чи вівцю, що блукає, ти їх не покинеш, але мусиш привести їх твоєму одноплемінникові.1 Коли бачиш теля твого брата чи його вівцю, що блукає в дорозі, не остав його. Повертаючи, поверниш їх твому братові.1 Коли бачити меш вола братового чи барана, що блукає, так не покинеш їх; на всякий раз вернеш їх братові твому.
2 А якщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, і повернеш його йому.2 А якщо не близько буде до тебе брат твій, або ти не знаєш його, то приведи їх до свого дому, і нехай вони будуть у тебе, доки брат твій не буде шукати їх, і тоді поверни йому їх.2 Якже твій одноплемінник не близько або як ти його не знаєш, то прилучиш скотину до свого господарства й вона буде в тебе, поки не прийде твій одноплемінник її шукати, й тоді йому звернеш.2 Якщо ж твій брат не є близько до тебе, ані його не знаєш, забереш їх до твоєї хати, і буде з тобою, доки не шукатиме їх твій брат, і йому віддаси.2 Коли ж брат твій не близько, чи не знаєш його, так прилучиш до господарства твого, і будуть вони в тебе, покіль шукати ме брат твій; тодї вернеш йому.
3 І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згубі брата свого, що згублена в нього, а ти знайдеш її, не зможеш ховати її.3 Так учиняй і з віслюком його, так учиняй з одягом його, так чини з усілякою загубленою [річчю] брата свого, котра буде ним загублена, і котру ти знайдеш; не можна тобі ухилятися [від цього].3 Так само зробиш з його ослом, так само зробиш з його одежею і так само зробиш з усім, що пропаде у твого одноплемінника, й що ти знайдеш. Не можна тобі того залишати.3 Так зробиш з його ослям і так зробиш з його плащем і так зробиш з усякою згубою твого брата, яку згубить у тебе і ти знайдеш. Не зможеш оставити.3 Так само зробиш з ослом його, і так само зробиш з одежею його, і так само зробиш з усїм, що пропаде в брата твого, а ти знайдеш. Не можна тобі задержувати.
4 Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, конче підіймеш їх разом із ним.4 Коли побачиш віслюка брата твого, чи вола його, що впали на шляху, не залишай їх, але допоможи йому разом підняти їх.4 Коли побачиш одноплемінникового осла чи вола, що впаде на дорозі, ти їх не залишиш, а старанно допоможеш йому підняти.4 Коли побачиш осла твого брата чи його теля, що впало в дорозі, не оствиш їх. Підносячи, піднесеш з ним.4 Як побачиш осла братового чи вола, що впаде на дорозї, так не покинеш їх; на всякий раз мусиш помогти йому підняти.
5 Не буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодягне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він для Господа, Бога свого.5 Жінка не може носити на собі те, що належить чоловікові, і чоловік також не може одягатися в жіночу одежу; бо всі, хто так чинить, – мерзота для Господа.5 Жінка нехай не вдягається, як чоловік, а чоловік нехай не зодягається в жіноче вбрання; бо огидний перед Господом, Богом твоїм, кожен, хто таке робить.5 Не буде чоловічого убору на жінці, ані чоловік не вбереться в жіночу одіж, бо огидним є Господеві Богові твому кожний, що це чинить.5 Жінка нехай не з'одягається як чоловік, а чоловікові не подоба вдягатись у жіночу одїж: се бо гидота перед Господом, Богом твоїм, коли хто се чинить.
6 Коли спіткається на дорозі пташине кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташенятами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не візьмеш тієї матері з дітьми,6 Якщо трапиться тобі на шляху пташине гніздо на якомусь дереві, або на землі, з пташенятами чи з яйцями, і мати сидить на пташенятах чи на яйцях, то не бери матері разом із дітками;6 Коли трапиться тобі подорозі пташе гніздо на якомусь дереві або на землі з пташенятами або яйцями, і мати сидить на пташенятах чи яйцях, не бери матері з маленькими;6 Якщо ж зустрінеш пташине гніздо перед твоїм лицем в дорозі чи на всякому дереві чи на землі, з пташенятами чи яйцями, і матір сидить на пташенятах чи на яйцях, не візьмеш матір з дітьми.6 Коли трапиться тобі по дорозї пташе гнїздо, на якому дереві чи на землї, з пташенятами чи з яйцями, і мати седить на пташенятах чи на яйцях, не бери матері з маленькими.
7 конче відпустиш ту матір, а дітей візьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні.7 Матір випусти, а дітей візьми собі; щоб тобі добре велося, і щоб продовжилися твої дні.7 ти мусиш пустити на волю матір, а пташенят можеш взяти для себе, щоб тобі було добре й ти довго жив на світі.7 Відсилаючи, відішлеш матір, а собі оставиш дітей, щоб тобі добре було і багатоденним був ти.7 Мусиш коньче пустити матїр, а дїток можна тобі взяти собі; щоб тобі було добре і довго жив ти на сьвітї.
8 Коли збудуєш новий дім, то зробиш поруччя для даху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось.8 Якщо збудуєш новий дім, то зробиш поруччя край покрівлі твоєї, щоб не навести крови на дім твій, коли хто-небудь упаде з нього.8 Як будуватимеш нову хату, то зробиш на даху поруччя, щоб не навести крови на твою хату, коли хто впаде з неї.8 Якщо ж збудуєш нову хату, зробиш поруччя твоїй хаті. І не зробиш вбивства в твоїй хаті, коли хтось впаде з неї.8 Як будувати меш нову домівку, так зроби на криші ворінки,* щоб не навести крові на домівку, коли хто з неї впаде.
9 Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника.9 Не засівай виноградника свого різним насінням, щоби плід твого насіння, котре ти посіяв, і плід виноградника [твого] не став опоганеним.9 Не засіватимеш твого виноградника двома родами насіння, щоб не стало святим усе: і те, що посіяв, і врожай виноградника.9 Не засієш твого виноградника різним зерном, щоб освяченим не був плід і насіння, яке сієш з плодом твого виноградника.9 Не засївати меш виноградника твого двома насїннями; щоб плід насїння, що ти посїяв, і вроджай виноградника не були, за кару, присьвячені сьвятинї.
10 Не будеш орати волом і ослом разом.10 Не ори волом і віслюком разом.10 Не оратимеш волом і ослом укупі.10 Не оратимеш разом телям і ослом.10 Не будеш орати волом і ослом укупі.
11 Не одягнеш одежі з двійного матеріялу, з вовни й льону разом.11 Не зодягай одежі з різної матерії: з вовни і з льону разом.11 Не вдягатимешся в одежу, зроблену з вовни й льону разом.11 Не зодягнешся в одіж з різних тканин з вовною і льоном в собі.11 Не носити меш одежини, зробленої з двох не однаких тканин, вовняної і льняної разом.
12 Поробиш собі кутаси на чотирьох краях свого покриття, що ним покриваєшся.12 Зроби собі кутасики на чотирьох кутах покривала твого, котрим ти накриваєшся.12 Зробиш собі китиці на чотирьох кінцях плаща, який накидаєш на себе.12 Зробиш собі китиці на чотирьох краях твоєї одежі, якою зодягнетеся.12 Кутаси мусиш поробити собі на чотирох кінцях покривала твого, що накидаєш на себе.
13 Коли хто візьме жінку, і ввійде до неї, але потім зненавидить її,13 Якщо хтось візьме дружину, і ввійде до неї, і зненавидить її,13 Коли чоловік візьме дружину й, увійшовши до неї, зненавидить її,13 Якщо ж хто візьме жінку і житиме з нею і зненавидить її,13 Коли чоловік возьме жінку і, ввійшовши до неї, зненавидить її,
14 і зводитиме на неї ганьбливі слова, і пустить про неї неславу та й скаже: Жінку цю взяв я, і зблизився з нею, та не знайшов у неї дівоцтва,14 І буде зводити наклепи на неї, і пустить про неї неславу, і скаже: `Я взяв оцю дружину, і ввійшов до неї, і не знайшов її незайманою,14 і наговорить на неї негарні речі та й ославить її, кажучи: Взяв я цю жінку й приступив до неї, але не знайшов я в неї ознак дівоцтва,14 і накладе на неї образливі слова і рознесе її імя як погане і скаже: Я взяв цю жінку і, прийшовши до неї, не знайшов я її дівоцтва.14 І дасть причину, щоб люде говорили ледачі речі про неї, і роспускати ме про неї недобру славу, і казати ме: Узяв я сю женщину й приступив до неї та не знайшов у неї ознак дївування,
15 то візьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа дівоцтва тієї дівчини до старших міста, до брами.15 То батько юнки і мати її нехай візьмуть і винесуть [ознаки] дівоцтва юнки до старшин міста, до воріт;15 тоді батько дівчини й мати її візьмуть та й винесуть ознаки її дівоцтва до старших міста, до воріт.15 І батько і матір дівчини, взявши, винесуть дівоцтво дочки до старшин до брами,15 Тодї батько дївицї і мати її винесуть ознаки дївування її в царину, до громадських мужів міста того,
16 І скаже батько тієї дівчини до старших: Я дав тому чоловікові дочку свою за жінку, та він зненавидів її.16 І батько юнки скаже старшинам: Доньку мою я віддав за дружину цьому чоловікові, і [нині] він зненавидів її,16 І дівчинин батько скаже до старших: Віддав я дочку за того чоловіка, а він узяв її і зненавидів,16 і скаже батько дівчини старшині: Цю мою дочку дав я цьому чоловікові за жінку і, зненавидівши її,16 І скаже дївчин батько громадським мужам: Оддав я дочку за сього чоловіка, а він зненавидїв її.
17 І ось він зводить на неї ганьбливі слова, говорячи: Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки. І розтягнуть одежу перед старшими міста.17 І ось, він зводить наклеп [на неї], говорячи: `Я не знайшов у доньки твоєї незайманости, але ось ознаки дівоцтва доньки моєї. І розгорнуть одежу перед старшинами міста.17 та ще й оце наговорив на неї негарні речі, кажучи: Не знайшов я в твоєї дочки ознак дівоцтва. Так ось вам ознаки дівоцтва моєї дочки; і розгорнуть батько-мати плахту перед старшими міста.17 він тепер витикає її образливі слова, кажучи: Не знайшов я дівоцтво твоєї дочки, і ось дівоцтво моєї дочки. І розгорнуть плащ перед старшинами міста.17 І се дав він причину, щоб люде говорили про неї ледачі речі, сказавши: Не знайшов я в твоєї дочки ознак дївування. Так ось вам ознаки дївування моєї дочки. І вони розгорнуть плахту перед громадськими мужами міста.
18 А старші того міста візьмуть того чоловіка, та й покарають його,18 Тоді старшини того міста нехай візьмуть чоловіка, і покарають його,18 Тоді старші того міста візьмуть чоловіка й покарають його,18 І старшини того міста візьмуть того чоловіка і покарають його,18 Тодї громадські мужі міста того візьмуть чоловіка та й скарають його;
19 і накладуть на нього пеню, сто шеклів срібла, і дадуть батькові тієї дівчини, бо він пустив неславу на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, він не зможе відпустити її по всі свої дні.19 І накладуть на нього сто [шеклів] срібла пені, і віддадуть батькові юнки за те, що він пустив неславу на діву Ізраїля: а вона нехай буде його дружиною, і він не зможе розірвати з нею шлюбу до кінця днів своїх.19 і до того накладуть на нього сто срібних шеклів пені та й оддадуть їх батькові дівчини за те, що той ославив ізраїльську дівчину; і - він мусить узяти собі її за жінку, не можна буде йому відіслати її, поки його життя.19 і вкарають його на сто сиклів і дадуть батькові дівчини, бо проніс погане імя про ізраїльську дівчину, і буде йому жінкою, не зможе її відіслати ввесь час.19 І наложять на його сто секлїв срібла пенї, та й оддадуть їх батькові дївчини за те, що той пустив недобру славу про дїву Ізраїльську. І мусить вона бути жінкою йому; неможна йому одіслати її поки жити буде.
20 А якщо правдою було це слово, не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини,20 А якщо сказане [про жінку] буде справедливе, і не знайдеться незайманости у юнки,20 А як тому буде правда, й не знайдуть у дівчини ознак дівоцтва,20 Якщо ж це слово буде правдивим і не знайдеться дівоцтво дівчини,20 А коли буде правда, і не знайдуть в дївицї ознак дївування,
21 то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневірення дому батька свого, і вигубиш зло з-посеред себе.21 То юнку нехай приведуть до дверей дому батька її, і чоловіки міста її заб'ють її камінням до смерти; бо вона вчинила мерзенну справу серед Ізраїля; блудячи в домі батька свого; і [отак] винищи зло з-поміж себе.21 тоді приведуть молодицю до дверей батькового дому, й люди її міста поб'ють її камінням на смерть, бо вона, блудувавши в батьківському домі, сподіяла соромний вчинок в Ізраїлі. Отак викорінюватимеш зло з-поміж себе.21 виведуть дівчину до дверей її батька, і закаменують її камінням чоловіки того міста, і помре бо вчинила безглузде в Ізраїлі, щоб привести до розпусти дім її батька. І забереш зло з вас самих.21 Тодї виведуть дївицю до входу в батькову домівку, і люде міста її побють її каміннєм, щоб умерла; бо вона, блудуючи в батьківському дому, зробила соромне дїло в Ізраїлї. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.
22 Коли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, той чоловік, що лежав із жінкою, і та жінка, і вигубиш зло з Ізраїля.22 Якщо знайдуть когось, що буде лежати з жінкою заміжньою, то необхідно зрокувати на смерть обидвох, і чоловіка, який ліг із жінкою, і жінку; [ось так] винищи зло з-поміж Ізраїля.22 Якже спіймають чоловіка, що сходиться з заміжньою, - обидвом смерть: чоловікові, що сходиться з жінкою, а й жінці. Отак викорінюватимеш зло з Ізраїля.22 Якщо ж знайдеться чоловік, що спить з жінкою, яка живе з чоловіком, забєте обох, чоловіка, який спить з жінкою і жінку. І забереш зло з Ізраїля.22 Коли спіймає хто чоловіка, що лежить із мужньою жоною, так обом смерть, чоловікові, що лежав із жінкою, й жіньцї. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.
23 Коли дівчина буде заручена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею,23 Якщо молода дівчина буде заручена з чоловіком, і хто-небудь стрінеться з нею в місті і зляжеться з нею,23 Коли молода дівчина-дівиця, буде засватана, а зустріне її хтось інший у місті та й зійдеться з нею,23 Якщо ж буде дівчина дівиця заручена чоловікові і, знайшовши її, чоловік в місті переспить з нею,23 Коли дївуюча дївка буде засватаною, та стріне її чоловік в містї та й лежати ме з нею,
24 то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе.24 То обидвох їх приведіть до брами того міста, і побийте їх камінням до смерти: дівчину за те, що вона не кричала в місті, а чоловіка за те, що він опоганив дружину ближнього свого; [отак] винищи зло з-поміж себе.24 то обидвох виведете до брами того міста й поб'єте їх камінням на смерть; дівчину за те, що в місті не кричала (по допомогу), а чоловіка за те, що знечестив жінку свого ближнього. Так викорінюватимеш зло з-поміж себе.24 виведете обох до брами їхнього міста, і будуть каменовані камінням і помруть. Дівчина томущо не кричала в місті, і чоловіка томущо упокорив жінку ближнього. І забереш зло з вас самих.24 Так виведете обох до воріт міста сього, та й побєте їх каміннєм, так що помруть: дївку за те, що не кричала в містї, чоловіка за те, що він упокорив жінку свого ближнього. Сим робом виводити меш зло зміж людей твоїх.
25 А як хто на полі спіткає заручену дівчину, і схопить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам,25 А якщо хтось у полі стрінеться із зарученою дівчиною і силою зляжеться з нею, то необхідно скарати на смерть лише чоловіка, який злігся з нею;25 Коли ж у полі чоловік зустріне засватану дівчину й згрішить із нею насильно, то той, хто згрішить з нею, один умре.25 Якщо ж знайде чоловік заручену дівчину на рівнині і силою переспить з нею, забєте тільки чоловіка, що спав з нею,25 Коли ж у полї зустріне чоловік заручену дївку та вхопить її і ляже з нею, то такий чоловік, що лежав з нею, один умре.
26 а тій дівчині не зробиш нічого, нема тій дівчині смертельного гріха, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ.26 А дівчині нічого не заподій; на дівчині немає злочину смертного; бо це те саме, якби хтось постав супроти ближнього свого і забив його.26 А з дівчиною не чинитимеш нічого: немає на дівчині вини смерти; це бо таке саме, якби хтось напав на свого ближнього і вбив його;26 і дівчині не зробите нічого. Дівчина не має смертельного гріха, томущо це діло так, наче б якийсь чоловік повстав проти ближнього і убє його душу.26 А з дївкою нїчого не чинити меш: нема на дївцї смертного гріха; се бо така сама справа, як коли чоловік стане проти свого ближнього та й вбє його.
27 Бо в полі він спіткав її, кричала та заручена дівчина, та не було кому врятувати її.27 Бо він зустрівся з нею в полі, і, [хоч] дівчина заручена кричала, та нікому було рятувати її.27 бож він зустрів її в полі, заручена дівиця кричала, та нікому було її рятувати.27 Бо знайшов її в полі, закричала заручена дівчина і не було нікого хто б її поміг.27 Бо стрів її в полї; заручена дївка кричала, та нїкому було рятувати її.
28 Коли хто спіткає дівчину, що не була заручена, і схопить її, і ляже з нею, і застануть їх,28 Якщо хто-небудь зустрінеться з дівчиною незарученою і, схопивши її, зляжеться з нею, і застануть їх,28 Як чоловік зустріне молоду дівчину-дівицю, незаручену й силоміць згрішить з нею, а по тому все виявиться,28 Якщо ж хтось знайде дівчину дівицю, яка не заручена, і силою переспиться з нею і знайдений буде,28 Коли чоловік зустріне дївуючу дївку незаручену, та вхопить її і зляжеться з нею, і спіймають їх,
29 то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдесят шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, не зможе він відпустити її по всі свої дні.29 То чоловік, який злігся з нею, мусить дати батькові дівчини п'ятдесят [шеклів] срібла, а вона нехай буде його дружиною, тому що він опоганив її; ціле життя своє він не зможе розірвати шлюбу з нею.29 то чоловік, який згрішив з нею, віддасть батькові дівчини п'ятдесят срібних шеклів срібла й візьме її собі за жінку; тому, хто знечестив її, не можна відсилати її, поки життя його.»29 дасть чоловік, що спав з нею, пятдесять дідрахм срібла батькові дівчини, і вона буде його жінкою, томущо упокорив її. Не зможе її відіслати ввесь час.29 Тодї чоловік, що злігся з нею, оддасть батькові дївки пятьдесять секлїв срібла, і вона мусить бути йому жінкою, за те, що він упокорив її; не можна йому відослати її, поки він жити ме:
30 (23-1) Ніхто не візьме жінки свого батька, і не відкриє подолка одежі батька свого.30 Чоловік не повинен брати дружини батька свого, і не відкриє подолу [одежі] батька свого.30 Нїкому не можна брати жінки батькової, і не можна відкривати краю одежі батькової.