1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:1 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 1 Господь сказав Мойсеєві: 1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 1 І рече Господь Мойсейові:
2 Промовляй до Аарона й до синів його, і нехай вони обережно поводяться зо святощами Ізраїлевих синів, які вони посвячують Мені, і нехай не безчестять Мого святого Ймення. Я Господь!2 Скажи Ааронові і синам його, щоб вони обережно поводилися із святими знаряддями синів Ізраїля, і не безчестили святого ймення Мого в тому, що вони присвячують Мені. Я Господь.2 «Скажи Аронові й синам його, щоб поважали святі речі, що їх сини Ізраїля посвячують мені, та щоб не сквернили імени святого мого: я - Господь.2 Скажи Ааронові і його синам, і хай дбають про святощі ізраїльських синів, і не опоганять моє святе імя, в тому, що вони освячують мені. Я Господь.2 Промов до Арона й до синів його, щоб оглядно держали себе перед сьвятими приносами синів Ізрайлевих, що посьвячують для мене, та не зневажали імени сьвятинї моєї. Я Господь.
3 Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що наблизиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господеві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я Господь!3 Скажи їм: Якщо хтось із усього потомства вашого з родів ваших, маючи на собі нечистоту, приступить до святих знарядь, котрі присвячують сини Ізраїля Господові, то винищиться душа та від присутности Моєї. Я Господь.3 Тож скажи їм: Хто б то не був у ваших поколіннях, кожен із ваших нащадків, що з нечистотою на собі приступить до святих речей, посвячених від синів Ізраїля Господеві, той викоріниться з-перед мого обличчя: я - Господь.3 Скажи їм: Кожний чоловік в родах ваших з усього вашого насіння, який прийде до святощів, які освячують ізраїльські сини Господеві, і його нечистота на ньому, та душа вигубиться від мене. Я Господь Бог ваш.3 Скажи їм: Хто б то нї був у ваших родах, кожен з насїння вашого, що приступати ме до сьвятощів, що посьвячують сини Ізрайлеві Господеві, а нечисть його буде на йому, викорениться душа та від лиця мого. Я Господь.
4 Кожен чоловік з Ааронового насіння, коли він прокажений або течивий, не буде їсти зо святощів, аж поки очиститься. А хто доторкнеться всякого нечистого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде насіння лежання,4 Хто із сім'я Ааронового прокажений, або має течу, той не повинен їсти святинь, доки не очиститься. І хто торкнеться до чого-небудь нечистого від мертвого, або у кого станеться викид сім'я,4 Ніхто з Аронових нащадків, що буде прокажений або течивий, не їстиме святих приносів, поки не стане чистим; а й той, що доторкнеться когось, що занечистився від трупа, або такого, в кого стікає сім'я,4 І чоловік з насіння Аарона священика, і він прокажений, чи мав вилив, не їстиме святого доки не очиститься. І хто доторкнеться до всякої нечистоти душі, чи чоловіка, якому вийде з нього ложе насіння,4 І кожний з насїння Аронового прокаженний, або течивий, не їсти ме сьвятих приносів, аж стане чистим. А хто торкнеться такого, що через трупа став нечистим, або такого в кого стїкає насїннє;
5 або хто доторкнеться до всякого плазуна, через якого він стане нечистий, або до людини, через яку стане нечистий, через усяку нечистість її,5 Або хтось торкнеться до якого-небудь гада, від котрого він стане нечистим, або до чоловіка, від котрого він стане нечистим, будь-якою нечистотою,5 або такого, що доторкнеться повзуна чи людини, що можуть зробити його нечистим хоч якою б там нечистотою;5 або який доторкнеться до кожного нечистого плазуна, він опоганює себе, чи до людини в якій опоганить себе за всією її нечистотою,5 Або хто торкнеться об повзаючу животину, через котру стане нечистим, або об чоловіка, через котрого стане нечистим від якої нечистоти, що на йому:
6 особа, що доторкнеться до того, то стане нечиста аж до вечора, і не буде їсти зо святощів, поки не обмиє свого тіла в воді.6 Той, торкнувшися до цього, нечистим буде до вечора, і не повинен їсти святинь передніше, аніж обмиє тіло своє водою.6 хто цього доткнеться, буде нечистим до вечора, й не можна йому їсти святих речей, хібащо вимиється в воді.6 душа, яка доторкнеться їх, нечистою буде до вечора. Не їстиме з святого, якщо не помиє свого тіла водою.6 Хто торкнеться об їх, нечистим стане до вечора; і неможна йому їсти сьвятого, але він мусить викупати тїло своє в водї.
7 А коли зайде сонце, то стане він чистий, а потім буде їсти зо святощів, бо це хліб його.7 Та коли зайде сонце, і він очиститься, тоді може він їсти святині; бо це його їжа.7 А зайде сонце, то стане чистим, і можна йому буде потім їсти святі речі, бо то харч його.7 І зайде сонце, і чистим буде, і тоді їстиме святе, бо це його хліб.7 А зайде соньце, то чистим стане; і можна йому потім їсти сьвяте, бо се хлїб його.
8 Падла та розшарпаного не буде він їсти, щоб не занечиститись ним. Я Господь!8 Мертвечини і розтерзаного звіром він не повинен їсти, щоб не опоганитися цим. Я Господь.8 Здохлятину й те, що розірве звір, не їстиме, щоб не осквернитись тим. Я - Господь.8 Мертвечини і вбитого звірем не їстиме, щоб осквернити себе в них. Я Господь.8 Падла й що зьвір розідре, не їсти ме, щоб неопоганитись. Я Господь.
9 І будуть вони стерегти Мої прикази, щоб не понести через те гріха на собі, і щоб не померти через нього, коли б збезчестили їх. Я Господь, що освячує їх!9 Нехай дотримуються вони приписів Моїх, щоб не понести на собі гріха і не вмерти в ньому, коли порушать це. Я Господь, що освячує їх.9 Нехай виконують мої веління, щоб не взяти на себе гріха в цьому та щоб не вмерти, осквернюючи їх: я - Господь, що освятив їх.9 І зберігатимуть мої заповіді, щоб не одержали через них гріх і не померли через них, якщо опоганять їх. Я Господь Бог, що їх освячує.9 І сповняти муть повелїння мої, щоб не взяти на себе гріха і не вмерти за те, що зневажять їх. Я Господь, що сьвятить їх.
10 А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й наймит не будуть їсти святощів.10 Ніхто сторонній не повинен їсти святині; той, що оселився у священика, і наймит не будуть їсти святині.10 Хто неуправнений, не їстиме святого; комірник або наймит священика не їстиме святого.10 І кожний чужинець не їстиме святого. Той, хто мешкає з священиком, чи найманець не їстиме святого.10 І нїякий приходень не їсти ме сьвятого; хто в комірни в сьвященника або наймит його, неможна йому їсти сьвятого.
11 А коли священик купить чоловіка, купівля срібла його це, той буде їсти їх, також уроджений дому його, вони будуть їсти його хліб.11 А якщо священик купить собі чоловіка за срібло, то цей може її їсти, також і той, хто народився в домі його, може їсти хліб його.11 Коли ж священик купить раба за свої гроші, той може їсти в нього, і ті, що народжуються в його домі, можуть їсти з його хліба.11 Якщо ж священик придбає душу куплену грішми, цей їстиме його хліб, і його домашні і вони їстимуть його хліби.11 А коли сьвященник купить раба за срібло, можна йому їсти з того; і ті, що родились у домівцї його, можуть їсти.
12 А священикова дочка, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.12 Якщо донька священика вийде заміж за стороннього, то вона не буде їсти приношень святих.12 Дочка священика, що вийде заміж за мирянина, не може вже більш їсти святих приношень.12 І дочка чоловіка священика, якщо буде чоловікові іншого племени, вона не їстиме з святих дарів.12 І коли дочка сьвященника буде за приходнем, то не їсти ме жертви, сьвятого приношення.
13 А священикова дочка, коли буде вдова, або розведена, а дітей не має, і вернеться до дому свого батька, як за молодости своєї, буде їсти з хліба батька свого. А кожен чужий не буде їсти його.13 А коли донька священика буде вдовою, або розведеною, і дітей у неї нема, і повернеться в дім вітця свого, як [була] за юности своєї, тоді вона може їсти хліб батька свого; а сторонній ніхто не буде їсти його.13 Коли ж би дочка священика повдовіла чи була відпущена чоловіком бездітна, і вернулась у домівку батька свого, батьківський хліб, як замолоду, можна їй їсти; зо сторонніх же ніхто не може його їсти.13 І дочка священика, якщо буде вдовою чи відпущеною, а насіння не буде в неї, повернеться до батьківського дому, так як в молодості своїй, їстиме з хлібів свого батька. І ніякий чужинець не їстиме з них.13 Коли ж дочка сьвященника повдовіє чи розведеться з чоловіком, і дїтей в неї нема, і вернулась вона в домівку батька свого, як замолоду, батьківський хлїб їй можна їсти. Нїякому ж приходневі не можна їсти його.
14 А чоловік, коли з'їсть святощі через помилку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,14 Хто, помилившися, з'їсть [що-небудь] із святині, той мусить віддати священикові святиню і докласти до неї п'яту її частину.14 Коли хтось ненароком з'їсть святе, нехай віддасть священикові, додавши п'ятину поверх того.14 І чоловік, який зїсть святе з незнання, і додасть пяту часть його до нього і дасть священикові святе.14 І коли хто ненароком з'ість сьвятого, нехай до його надбавить пятину того тай оддасть сьвященникові вкупі з сьвятим.
15 і священики не збезчестять святощів Ізраїлевих синів, що вони приносять Господеві,15 [Вони] самі не повинні опоганювати святині синів Ізраїля, котрі вони приносять Господові,15 Нехай (священики) не осквернюють святих речей, що сини Ізраїля приносять Господеві,15 І не опоганять святе ізраїльських синів, яке вони приносять Господеві,15 І нехай нїхто не зневажає нїчого сьвятого в синів Ізрайлевих, що приносять Господеві.
16 і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я Господь, що освячує їх.16 І не повинні наражатися на власну провину, коли будуть їсти святині їхні, бо Я Господь, який освячує їх.16 і не вводять їх у гріх, який треба б спокутувати, коли б їли ці святі приноси. Я бо Господь, що освячую їх.»16 і приведуть на себе беззаконня проступку коли вони їдять своє святе. Бо я Господь, що їх освячує.16 І сим робом не беруть на душу гріха, що їдять сьвятощі їх. Я бо Господь, що осьвячую їх.
17 І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:17 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 17 Каже Господь Мойсеєві: 17 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 17 І рече Господь Мойсейові:
18 Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з приходька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обітницями та за всякими даруваннями своїми, що принесе Господеві на цілопалення,18 Оголоси Ааронові і синам його, і всім синам Ізраїля, і скажи їм: Якщо хтось із дому Ізраїлевого, або із захожих, які [поселилися] між Ізраїльтянами, з обітниці якоїсь чи із завзяття приносить приношення своє, котре приносить Господові для приношення всеспалення: 18 «Промов до Арона й до синів його та до всіх синів Ізраїля, і скажи їм: Коли, хоч хто б він був з дому Ізраїля, чи з приходнів в Ізраїлі, схоче принести жертву, чи з якоїсь обітниці, чи з доброї волі, як то звичайно приносять Господеві всепалення,18 Скажи Ааронові і його синам і всьому ізраїльському зборові, і скажеш до них: Людина, людина з ізраїльських синів чи синів приходьків, що мешкають з ними в Ізраїлі, яка принесе свої дари за всім своїм визнаванням, чи за всім своїм вибором, те, що принесуть Богові в цілопалення,18 Промов до Арона й до синів його і до всїх синів Ізрайлевих, і скажи їм: Хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи з приходнїв в Ізраїлї, що приносити ме жертву свою, чи по якій обітницї своїй, чи по добрій волї приносять дари Господеві на всепаленнє,
19 то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця з худоби великої, з овець і з кіз.19 Ви маєте приносити із своєї доброї волі без вади чоловічої статі, з великої худоби, із овець та із кіз.19 то щоб бути угодним, мусить принести самця, без вади, зо скотини, чи з овець, чи з кіз.19 що прийнятим буде від вас, буде чоловічого роду без вади з корів і з овець і з кіз.19 То, щоб залюбки було воно прийнято, треба приносити без скази, самця із скотини чи з овечок чи з кіз.
20 Жодного, що в нім вада, не принесете, бо не буде воно на вподобання вас.20 Жодної [тварини], на котрій є вада, не приносьте, бо це буде несприятливе для вас.20 Нічого, що має якийсь ґандж, не приноситиме, бо не буде вам угодним Богові.20 Все, що лиш матиме в собі ваду, не принесуть Господеві, бо не буде прийняте від вас.20 Нїчого, що має хибу, не приносити мете його; бо не буде на благоволеннє Боже про вас.
21 А чоловік, коли принесе Господеві мирну жертву на виразно висловлену обітницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, безвадна буде на вподобання, жодна вада не буде в ній:21 І якщо хтось приносить пожертву мирного приношення Господові, виконуючи обітницю, або із своєї волі, з великої худоби, або з дрібної, то [пожертва має] бути без вади, аби була прийнята; жодної вади не мусить бути на ній.21 І коли хтось приносить мирну жертву Господеві, щоб виконати обітницю або як принос добровільний, зо скоту чи з овець, то, Щоб бути угодною, жертва мусить бути без ґанджу; ніяк не може бути на ній жадної вади.21 І людина, яка принесе жертву спасіння Господеві, вимовивши моління за вибором, чи в ваші празники, з стад чи з овець, без вади, буде прийняте, в ньому не буде ніякої вади.21 І хто приносить жертву мирну Господеві, щоб сповнити обітницю, чи то приніс добровільний, із скоту або з овечок: без скази мусять бути про благоволеннє; не має бути жадної хиби в йому.
22 сліпа, або зламана, або скалічена, або шолудива, або коростява, або паршива, не принесете тих Господеві, і жертви огняної не дасте з них на жертівника для Господа.22 [Тварини] сліпої чи ушкодженої, чи виродливої, чи хворої, чи коростявої, чи запаршивілої, – таких не приносьте Господові; і для приношення вчиненого вогнем не давайте їх на жертовник Господній.22 Сліпого, чи скаліченого, чи уломного, чи болячкуватого, чи коростявого, чи запаршивілого, - таких не приноситимете Господеві і не подаватимете їх як вогняну жертву на жертовник.22 Сліпе чи побите чи без язика чи з болячками чи з струпами чи з ранами, цих не приведуть Богові і в дар не дасьте з них на жертівник Господеві.22 Слїпого або зраненого, або надвереженого, або таке, що болячки в його, або коростявого, або паршивого, такої животини не приносити мете Господеві і не подавати мете їх на огняну жертву на жертівник.
23 А вола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким яким членом добровільно принесеш у жертву, а на обітницю вони не вгодні Богові.23 Теля і ягня із членами різновеликими – довгими чи короткими, для приношення добровільного принести можеш; а якщо за обітницю, то це не буде прийняте.23 Бика або вівцю, що буде нечумазне, з уломним носом і зо скороченим хвостом, можеш принести як добровільний дар; але як обітниця воно невгодне.23 І теля чи вівцю з відрізаними ухами чи з обрізаним хвостом заріжеш їх собі, а на твою молитву не принесеться.23 А бика або барана, в якого один член або за довгий або за короткий, такого можна тобі принести як дар добровільний; але на обітницю не годиться таке.
24 А того, що має ядра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані не піднесете Господеві, і в вашому Краї не зробите того.24 [Тварини], у котрої ядра роздушені, розбиті, відірвані, або ж вирізані, не приносьте [ніяких приношень із них] на землі вашій.24 Тварини, в якої ядра роздавлені, або розтовчені, або вирвані, або вирізані, не приноситимете Господеві; таких приношень у вашім краю не робитимете,24 Оскопленого і побитого і порізаного і оскопленого цих не принесете Господеві, і в землі вашій не жертвуватимете.24 І животини, в якої яйцї роздавлені або розбиті, або вирвані або вирізані, не приносити мете Господеві, і в землї вашій не чинїте такого.
25 І з руки чужинця не принесете хліба нашого Бога зо всіх таких, бо в них зіпсуття їх, вада в них, вони не будуть вгодні для вас.25 І також із рук чужинців не приносьте хліба у дарунок Богові вашому; тому що на них пошкодження, порок їхній, і вади будуть на них; не будуть прийнятні для вас.25 ані з рук чужинців не прийматимете таких пожертв, щоб їх приносити вашому Богу як поживу, бо вони уломні, і з вадою не будуть для вас угодні.»25 І з руки чужинця не принесете дари вашому Богові з усіх цих, бо в них є ушкодження, в них вада. Це не прийметься від вас.25 І з рук чужениць не приносити мете хлїб Бога вашого зо всього того; бо на всьому тому надвереженнє і сказа їх; не будуть вони у благоволеннє Боже про вас.
26 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:26 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 26 Сказав Господь Мойсеєві: 26 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 26 І рече Господь до Мойсея, кажучи:
27 Віл, або вівця, або коза, коли вродиться, то буде сім день під своєю матір'ю, а від дня восьмого й далі буде вгодне на жертву огняну для Господа.27 Коли вродиться телятко або ягня, або козеня, то сім днів мусить воно побути біля матері своєї, а від восьмого дня і подальшого буде прийнятне для приношення, вчинене вогнем Господові.27 «Теля, чи ягня, чи козеня, як уродиться, нехай пробуде сім день при матері своїй; з восьмого ж дня і потім буде угодним на вогняну жертву Господеві.27 Як народиться теля чи вівця чи козеня, і буде сім днів при матері, а осьмого дня і пізніше принесеться в дари, дар Господеві.27 Теля, чи ягня, чи козля, як вродиться, так нехай пробуде сїм день при матері своїй; а з восьмого дня і потім буде залюбки на жертву всепалення Господеві.
28 А корови та вівці, її й маля її не заріжете одного дня.28 Однак ні корови, ні вівці не коліть одного дня з отеленням і ок`отом у них.28 Чи то корову, чи вівцю не будете різати одного дня з її маленьким.28 І теля і ягня, її і потомство її не заріжеш в одному дні.28 Чи то буде корова, чи вівця, не будете заколювати її одного дня разом з маленьким її.
29 А коли будете приносити вдячну жертву для Господа, то приносьте так, щоб вона була вгодна.29 Якщо принесете Господові пожертву вдячности, то приносьте їх за своєю доброю волею.29 Коли жертвуватимете подячну жертву Господеві, жертвуйте так, щоб була боговгод-на від вас.29 Якщо ж жертвуватимеш жертву молитви радості Господеві, жертвуватимете його так, щоб було прийняте від вас.29 І як приносити мете жертву подячну Господеві, то приносїть її так, щоб була Богу залюбки про вас:
30 Того дня буде вона з'їджена, не зоставите з неї аж до ранку. Я Господь!30 Того ж дня треба з'їсти її; не залишайте від неї до ранку. Я Господь.30 Того самого дня треба її з'їсти, не зоставляйте нічого до ранку. Я - Господь.30 В тім дні зїсться, не оставите з мяса до ранку. Я є Господь.30 Того самого дня треба з'їсти її; не зоставляйте нїчого до ранку. Я Господь.
31 І заповіді Мої будете додержувати, і будете виконувати їх. Я Господь!31 І дотримуйтеся заповідей Моїх і виконуйте їх. Я Господь.31 Пильнуйте мої заповіді й виконуйте їх; Я - Господь.31 І зберігатимете мої заповіді і виконуватимете їх,31 І пильнуйте заповідей моїх і сповняйте їх. Я Господь.
32 І не будете безчестити Мого святого Ймення, і Я буду освячений серед Ізраїлевих синів. Я Господь, що освячує вас,32 Не безчестіть святого ймення Мого, щоб Я святився серед синів Ізраїля. Я Господь, що освячує вас,32 Ви не сквернитимете імени мого святого, щоб я святився серед синів Ізраїля. Я - Господь, що освячую вас,32 і не опоганите святого імя, і освячуся посеред синів ізраїльських. Я Господь, що освячує вас,32 І не зневажати мете імені сьвятого мого, щоб сьвятим бути менї серед синів Ізрайлевих. Я Господь, що сьвятить вас,
33 що вивів вас із єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь!33 Котрий вивів вас із землі єгипетської, щоб вашим Богом бути. Я Господь.33 що вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я - Господь.»33 який вивів вас з єгипетскої землі, щоб бути вам Богом. Я Господь.33 Що вивів вас із Египецької землї, щоб бути вам Богом. Я Господь.