1 Йосія був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік. А ім'я його матері Єдида, дочка Адаї з Боцкату.1 Вісім років було Йосії, коли зацарював, і тридцять один рік царював у Єрусалимі; ім'я матері його – Єдида, донька Адаї з Боцкату1 Йосії було 8 років, як став царем, і царював він 31 рік в Єрусалимі. Мати його, дочка Адаї, з Боцкату, звалась Едіда.1 Йосія (був) вісім літним сином коли він зацарював і тридцять і один літ царював в Єрусалимі, й імя його матері Єдіда дочка Едея з Васурота.1 Вісїм год було Йосії, як він настав царем, а трийцять і один рік царював у Ерусалимі. Матїр його звали Едида Адаївна, з Бозкафи.
2 І робив він угодне в Господніх очах, і ходив усією дорогою свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.2 І чинив він бажане в очах Господніх, і ходив у всьому шляхом Давида, батька свого, і не відхилявся ні праворуч, ні ліворуч.2 Він чинив те, що Господеві було довподоби; ходив у всьому дорогою Давида, предка свого, не відступав від неї ні праворуч, ні ліворуч.2 І зробив те, що добре в очах Господа, і пішов по всякій дорозі його батька Давида, не відступив на право чи на ліво.2 І чинив він те, що було Господеві до вподоби, й ходив як раз дорогою предка свого Давида й не хибив з неї нї праворуч, нї лїворуч.
3 І сталося вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, говорячи:3 Вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, кажучи: 3 На вісімнадцятому році царя Йосії послав цар писаря Шафана, сина Ацалії, сина Мешуллама, в Господній храм, з наказом: 3 І сталося в вісімнадцятому році царя Йосії в осьмому місяці післав цар Саффана, сина Еселія, сина Месоллама, писаря господнього дому, кажучи: 3 У вісїмнайцятому ж роцї царя Йосії послав царь писаря Шафана, сина Азаліїного, Мешулламенка, у храм Господень, повелїваючи:
4 Піди до Хілкійї, первосвященика, і нехай перелічить те срібло, що знесене до Господнього дому, що зібрали від народу сторожі порога.4 Піди до Хілкійї, першосвященика, нехай він порахує срібло, принесене в дім Господній, котре зібрали від народу сторожі брами.4 “Іди до первосвященика Хілкії, нехай він перелічить гроші, принесені в Господній храм, що сторожі при храмовім порозі зібрали від народу,4 Піди до Хелкії великого священика і запечатай срібло внесене до господнього дому, вагу того, що зібрали сторожі у людей,4 Ійди до первосьвященника Хелкії, нехай він перелїчить гроші, що приношено в храм Господень, і що сторожі порогові зібрали від народу,
5 І нехай дадуть його на руку виконавцям роботи, поставленим у Господньому домі, а ті нехай дадуть його тим, хто працює в Господньому домі, щоб направляти ушкодження храму,5 І нехай віддадуть його в руки виконавцям робіт, що при домі Господньому; а ці нехай роздадуть його робітникам, які працюють у домі Господньому, на лагодження пошкоджень дому.5 і нехай передадуть їх наглядачам робітників, що працюють у Господньому храмі, а ці нехай роздадуть їх робітникам у Господньому храмі на направу зіпсованого в храмі: -5 і хай воно буде дане в руки тих, що роблять діла, що приставлені до господнього дому. І дав його тим, що робили діла, що в господньому домі, щоб скріпити розвалини дому,5 І нехай передадуть їх наставникам ремісників, приставленим до храму Господнього, а сї нехай роздадуть їх робітникам в дому Господньому на направу попсованого в храму,
6 теслярам, і будівничим, і мулярам, щоб купувати дерево та тесане каміння на направу храму.6 Теслям і мулярам, і робітникам, а також на купівлю деревини і тесане каміння для лагодження дому;6 теслям, каменярам, мулярам та й на закуп дерева й тесаного каміння до направи храму.6 будівничим і робітникам і мулярам, і щоб придбати дерево і тесане каміння, щоб скріпити розвалини дому.6 Теслям, каменотесам та мурарям, та й на закуп дерева й тесаного каміння до направи храму;
7 Тільки нехай не облічуються з ними про те срібло, що дане на їхню руку, бо чесно вони роблять.7 А втім, не вимагайте від них звіту про срібло, передане в руки їхні, тому що вони чинять чесно.7 Не вимагайте від них рахунку з грошей, переданих до їхніх рук, бо вони орудують чесно.”7 Лише не числили їм срібла, що їм давалося, бо вони працювали на довірї.7 Однакже не требувати від них рахунку з грошей переданих у їх руки, бо вони орудують чесно.
8 І сказав Хілкійя, первосвященик, до писаря Шафана: Я знайшов у Господньому домі Книгу Закону! І дав Хілкійя ту Книгу Шафанові, і той перечитав її.8 І сказав Хілкійя, першосвященик до писаря Шафана: Книгу Закону я знайшов у домі Господньому. І подав Хілкійя книгу Шафанові, і він читав її.8 Первосвященик Хілкія сказав писареві Шафанові: “Я знайшов книгу Закону в Господньому храмі.” І подав Хілкія Шафанові книгу, і той читав її.8 І сказав Хелкія великий священик до Саффана писаря: Я знайшов книгу закону в господньому домі. І дав Хелкія Саффанові книгу, і він її прочитав.8 І сказав первосьвященник писареві Шафанові: Я знайшов книгу закону в дому Господньому. І подав Хелкія Шафанові книгу, й той читав її.
9 І ввійшов писар Шафан до царя, і приніс цареві вістку, і сказав: Раби твої висипали те срібло, що знайдене в домі, і дали його на руку виконавцям роботи, поставленим у Господньому домі.9 І прийшов Шафан писар до царя, і приніс цареві відповідь, і сказав: Узяли слуги твої срібло, знайдене в домі, і передали його в руки виконавцям робіт, що при домі Господньому.9 Потім повернувся писар Шафан до царя й доніс йому про справу, кажучи: “Слуги твої зібрали гроші, що знайшлись у храмі, і передали їх наглядачам робітників, що при Господньому храмі.”9 І вніс до царя Йосії і звернув до царя слово і сказав: Твої раби почислили срібло, що знайдено в господньому домі і дали його до рук тих, що роблять діла, що приставлені до господнього дому.9 І вернувся писарь Шафан до царя, й здав цареві справу, говорючи: Слуги твої взяли гроші, що знайшлись у храму, й передали їх наставникам над роботами, приставленим до храму Господнього.
10 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: Священик Хілкійя дав мені книгу. І Шафан перечитав її перед царем.10 І доповів Шафан-писар цареві, кажучи: Книгу дав мені Хілкійя священик. І читав її Шафан перед царем.10 Далі писар Шафан оповів цареві: “Священик Хілкія дав мені книгу.” І Шафан читав її перед царем.10 І сказав Саффан писар до царя, мовлячи: Хелкія священик дав мені книгу і прочитав її Саффан перед царем.10 І оповідав писарь Шафан цареві: Сьвященник Хелкія дав менї книгу. І читав її Шафан перед царем.
11 І сталося, як цар почув слова Книги Закону, то роздер свої шати...11 Коли почув цар слова Книги Закону, то роздер свою одежу.11 Почувши слова книги Закону, цар роздер на собі одежу.11 І сталося, як почув цар слова книги закону, і роздер свою одіж.11 Почувши царь слова книги закону, роздер одежу на собі.
12 І наказав цар священикові Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому слузі, говорячи:12 І наказав цар Хілкійї священикові, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїновому синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому служникові, кажучи: 12 І повелів він священикові Хілкії, Ахікамові, синові Шафана, Ахборові, синові Міхаї, писареві Шафанові й Асаї, царському урядовцеві: 12 І заповів цар Хелкії священикові і Ахікамові, синові Саффана, і Аховорові, синові Міхея, і Саффанові, писареві, і Асаї, царському рабові, кажучи: 12 І повелїв царь сьвященникові Хелкії та Ахикамові Шафаненкові, та Ахборові Михеєнкові, та писареві Шафанові, та Асаїї, слузї царському, говорючи:
13 Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова цієї знайденої книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухалися слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас.13 Ідіть, зверніться до Господа, за мене, і за народ, і за всю Юдею про слова цієї знайденої Книги; тому що великий гнів Господній, котрий спалахнув на нас за те, що не слухали батьки наші слів книги цієї, щоб чинити нам згідно з приписами.13 “Йдіть, спитайте Господа за мене й за народ і за всю Юдею щодо слів цієї книги, що знайдено, бо великий має бути гнів Господній, що запалав на нас за те, що батьки наші не слухали цієї книги й не робили усього того, що там написано.”13 Ідіть, пошукайте Господа за мене, і за ввесь нарід, і за всього Юду, за слова цієї знайденої книги, бо великий господний гнів, що розгорівся проти нас, за те, що наші батьки не послухали слова цієї книги, щоб чинити за всім записаним про нас.13 Ійдїте й поспитайте Господа за мене й за нарід і за всю Юдею що до слів сієї книги, що знайдено; великий бо гнїв Господень запалав на нас за те, що батьки наші не слухали словес книги сієї, щоб так притьма чинити, як нам приписано.
14 І пішов священик Хілкійя, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сторожа шат, вона сиділа в Єрусалимі, на Новому Місті, і говорили до неї.14 І пішов Хілкійя, священик, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сторожа шат, – вона сиділа в Єрусалимі, у Новому Місті, – і говорили до неї.14 І пішов священик Хілкія з Ахікамом, Ахбором, Шафаном та Асаєю до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархаза, що доглядав одежу, - жила ж вона в Єрусалимі, в другій дільниці, -і розмовляли з нею.14 І пішов Хелкія священик і Ахікам і Аховор і Саффан і Асая до Олдани пророчиці, жінки Селлима, сина Текуї, сина Арааса з ризниці, і вона жила в Єрусалимі в Масені, і сказали їй.14 І пійшов сьвященник Хелкія з Ахикамом, Ахбором, Шафаном й Асаїєю до пророчицї Олдами, жони Шаллумової, сина Тикви Хархасенка, доглядника одеж, - жила ж вона в Ерусалимі, в другій частї - й розмовляли вони з нею.
15 А вона сказала до них: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:15 І вона сказала їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Скажіть чоловікові, котрий послав вас до мене.15 Вона їм відповіла: “Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене: 15 І вона сказала їм: Так говорить Господь Бог Ізраїля: Скажіть чоловікові, що післав вас до мене: 15 І промовила вона до них: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв: Скажіте чоловікові, що вас до мене послав:
16 Так говорить Господь: Ось Я наведу лихо на оце місце та на мешканців його, усі слова тієї книги, що читав Юдин цар,16 Так говорить Господь: Наведу лихо на оце місце і на мешканців його, – всі слова Книги, котру читав Юдин цар.16 Так говорить Господь: Ось я наведу лихо на це місце й на його мешканців; всі ті слова, що в книзі, яку читав юдейський цар.16 Так говорить Господь: Ось Я наводжу зло на це місце і на тих, що його замешкують, всі слова книги, які прочитав цар Юди,16 Тако глаголе Господь: Ось я наведу лихо на се місце й на осадники його, - всї погрози в книзї, що прочитав царь Юдейський.
17 за те, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, щоб гнівити Мене всім ділом своїх рук. І розпалився Мій гнів на це місце, і він не погасне!17 За те, що залишили Мене і кадили іншим богам, щоб дратувати Мене всіма ділами рук своїх, спалахнув гнів Мій, на оце місце, і не загасне.17 Тому що вони покинули мене й кадили іншим богам, щоб гнівити мене усіма вчинками своїх рук, запалав гнів мій проти цього місця - і не погасне.17 томущо мене оставили і приносили ладан іншим богам, щоб мене розгнівити в ділах їхніх рук, і розгориться гнів мій проти цього місця і не погасне.17 За те, що покинули мене та й кадять иншим богам, щоб мене підпалювати на гнїв усїма вчинками рук своїх, запалав гнїв мій проти місця сього та й не погасне.
18 А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, ті слова, які ти чув:18 А цареві Юдиному, який послав вас звернутися до Господа, скажіть: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, про слова, котрі ти чув.18 Цареві ж юдейському, що послав вас спитати Господа, ось що скажіть: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Слова, що ти чув, здійсняться.18 І до царя Юди, що вас післав шукати Господа, скажете йому це: Так говорить Господь Бог Ізраїля: Слова, які ти почув,18 Цареві ж Юдейському, що вас послав поспитати Господа, скажіте: Так говорить Господь, Бог Ізрайлїв, що до слів, які ти чув:
19 За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокорився перед Господнім лицем, коли почув, що Я говорив про це місце та про мешканців його, що вони стануть спустошенням та прокляттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить Господь.19 Оскільки зм'якшилося серце твоє, і ти упокорився перед Господом, зачувши те, що Я вирік на оце місце і на мешканців його, що вони будуть предметом жаху і прокляття, і ти роздер одежу свою, і плакав передо Мною, то Я почув тебе, говорить Господь.19 Але тому, що твоє серце зворушилося й ти впокорився перед Господом, почувши те, що я висказав проти цього місця й проти його мешканців, що стануть жахом і прокляттям для інших, тому, що ти роздер на собі одежу й плакав передо мною, і я теж вислухав тебе, - слово Господнє, -19 томущо змякло твоє серце і ти впокорив себе перед лицем Господа, як ти почув, що Я сказав про це місце і проти тих, що живуть в ньому, щоб бути на знищення і на прокляття, і ти роздер твою одіж і заплакав переді Мною, і Я почув, каже Господь.19 Що твоє серце помякшало й ти впокорився перед Господом, як почув єси, що я висказав проти сього місця й осадників його, що вони викличуть страх і прокляттє, та що роздер єси одежу на собі й плакав передо мною, за се й я вислухав тебе, - говорить Господь.
20 Тому то Я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилучений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наводжу на оце місце. І вони принесли цю вістку цареві.20 За це, ось, Я прилучу тебе до батьків твоїх, і тебе покладуть в гробницю твою в мирі, і не побачать твої очі всього того лихоліття, котре Я наведу на місце оце. І принесли цареві відповідь.20 і, власне, тому я прилучу тебе до твоїх батьків; ти зійдеш у твій гріб у мирі й очі твої не побачать усього того лиха, що я наведу на це місце.” І вони принесли цареві відповідь.20 Не так! Ось Я додаю тебе до твоїх батьків, і підеш до твоєї гробниці в мирі, і твої очі не побачать нічого з усього зла, яке Я наводжу на це місце. І сказали слова цареві.20 Оце ж я прилучу тебе до батьків твоїх, і ти спочнеш в твойму гробовищі в мирі, а очі твої не побачать всїх злигоднїв, що я наведу на се місце. І принесли вони цареві відповідь.