1 І сказав Господь до Мойсея: Говори до священиків, Ааронових синів, і скажеш їм: Ніхто з вас нехай не занечиститься через доторкнення до померлого серед свого народу. | 1 І сказав Господь Мойсеєві: Оголоси священикам, синам Аароновим, і скажи їм: Нехай же не опоганюють себе [доторками] до померлого з народу свого. | 1 Господь сказав Мойсеєві: «Промов до священиків, Аронових синів, і скажи їм: ніхто з них нехай не осквернює себе померлим із своїх людей, | 1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Скажи священикам синам Аарона і скажеш до них: Не опоганяться в душах померлих в свому народі, | 1 І рече Господь Мойсейові: Промов до сьвященників, синів Аронових, і скажи їм: Нїхто з них нехай не опоганюєть себе, доторкаючись до помершого з людей своїх; |
2 Бо тільки через доторкнення до близьких однокровних своїх, через матір свою, і через батька свого, і через сина свого, і через дочку свою, і через брата свого, | 2 Тільки до ближнього родича свого, до матері своєї і до батька свого, до сина свого і доньки своєї, до брата свого. | 2 хібащо то буде близька родина його, як от мати його, батько його, син його, дочка його, брат: його, | 2 але хіба в хаті близького собі, за батька і матір, і синів і дочок, за брата | 2 Тільки хиба що се родина його, серцем близька йому: мати його, та батько його, та син його, та дочка його, та брат його, |
3 і через сестру свою, дівчину близьку йому, що не була замужем, через тих він може занечиститися доторкненням. | 3 І до сестри своєї, дівчини, яка жила при ньому, і котра не була за чоловіком, можна йому [доторкатися], не опоганюючи себе. | 3 сестра його - дівиця, що перебуває при нім, що ще не мала чоловіка; задля неї може осквернитись. | 3 і за сестру дівицю кревну йому, яка не дана чоловікові, в цих занечиститеся. | 3 Та сестра його дївиця, що близька йому і що не було в неї чоловіка: задля них можна сьвященникові опоганитись, доторкнувшись. |
4 Бувши одружений, нехай не занечиститься серед рідні своєї, щоб не збезчестити себе. | 4 Якщо він старший у народі своєму, то не повинен він опоганювати себе, щоб не зробитися нечистим. | 4 Як він жонатий, то не сміє осквернитися померлим з рідні, опоганюючи себе; | 4 Не занечиститься нагло в свому народі для свого опоганення. | 4 Нехай не опоганює себе, як громадський муж між народом своїм, доторкаючись до помершого якого, щоб не стати нечистим. |
5 Не зроблять вони лисини на голові своїй, і краю бороди своєї не підстрижуть, а на тілі своїм не наріжуть надрізів. | 5 Вони не повинні голити голови своєї і підстригати краї бороди своєї і робити нарізи на тілі своєму. | 5 вони не вистригатимуть лисини на голові в себе, і краю борід своїх не підгтригатимуть, і на тілі в себе не робитимуть нарізок. | 5 І волосся голови не зголите за мерця, і вид бороди не зголять, і не чинитимуть на своїх тілах нарізів. | 5 Не робити муть сьвященники лисини на голові в себе і краю борід своїх не стригти муть, і на тїлї в себе нарізок не робити муть. |
6 Святі вони будуть для Бога свого, і не збезчестять вони Ймення Бога свого, бо вони приносять огняні Божі жертви, хліб свого Бога. І будуть вони святі. | 6 Вони мають бути святими Богові своєму, і не повинні ганьбити ймення Бога свого; бо вони приносять пожертви Господові, вчинені вогнем, і хліб свого Бога, і тому мусять бути святі. | 6 Святими будуть перед своїм Богом і не плюгавитимуть імени Бога свого, бо вони приносять вогняні жертви Господеві, хліб Бога свого, тож і мусять бути святими. | 6 Святими будуть їхньому Богові, і не опоганять імя свого Бога. Бо господні жертви, дари їхньому Богові вони приносять, і будуть святі. | 6 Сьвятими мусять бути перед Богом своїм, і не зневажать імени Бога свого, вони бо приносять огняну жертву Господню, хлїб Бога свого; тим і мусять бути сьвятими. |
7 Жінки блудливої та збезчещеної вони не візьмуть, і не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка свого, бо святий він для Бога свого. | 7 Вони не повинні брати за себе блудницю і зганьблену, не повинні брати жінку, відкинуту чоловіком своїм, бо він святий Богові своєму. | 7 Повії або знеславленої не братимуть собі за жінку; відпущеної чоловіком теж не братимуть; бо священик посвячений Богові своєму. | 7 Жінку розпусницю і опоганену не візьмуть, і жінку відпущену її мужем, бо він святий Господеві Богові свому, | 7 Блудницї або обезчещеної не брати муть собі за жінку і роздведеної з чоловіком своїм жінки не брати муть; сьвятий бо сьвященник перед Богом своїм. |
8 І освятиш його, бо він приносить хліб Бога твого, святий він буде для вас, бо святий Я, Господь, що освячує вас! | 8 Освячуй його, бо він приносить хліб Бога твого; нехай же буде він у тебе святий, бо святий Я, Господь, який освячує вас. | 8 Ти будеш уважати його за святого, бо він приносить хліб Бога твого; святим він буде для тебе, бо святий я, Господь, що освячую вас. | 8 і освятить його. Дари вашого Господа Бога він приносить. Святим буде, бо святий Я Господь, що їх освячує. | 8 І вважай його за сьвятого, він бо хлїб Бога твого приносить. Сьвятим він буде про тебе: бо я сьвятий, Господь, що сьвятить вас. |
9 А священикова дочка, коли зачне робити блуд, вона безчестить батька свого, ув огні буде спалена. | 9 Якщо донька священика опоганить себе блудодіянням, то вона ганьбить свого батька, вогнем треба спалити її. | 9 Коли дочка котрогось священика обезчестить себе розпустою, вона тим знеславить батька свого; вогнем таку спалити. | 9 І якщо дочка чоловіка священика опоганиться, щоб розпустувати, вона опоганила імя свого батька, в огні буде спалена. | 9 І коли дочка в которого сьвященника обезчестить себе, ставши блудницею, то обезчестила вона тим батька свого; огнем треба спалити її. |
10 А священик, найбільший від братів своїх, що на голову його буде виллята олива помазання, і буде посвячений на одягання шат, він голови своєї не запустить і шат своїх не роздере, | 10 А старший священик із братів своїх, на голову котрого вилито єлей помазання і котрий освячений, щоб одягтися в [священні] шати, не повинен оголювати голови своєї і роздирати одежі своєї. | 10 А священик, верховний між своїми братами, той, що на голову його злито миро, і що дана йому власть зодягатися в священні шати, не повинен тримати свого волосся розпущеним,роздирати на собі одежі, | 10 І священик, що великий між своїми братами, якому вилито на голову олію помазання і сповнено, щоби зодягнутися в одіж, голову не відкриє і одіж не розідре, | 10 А великий сьвященник між братами своїми, той, що на голову йому злито миро, і що осьвячено його, щоб надїти сьвяті шати, не буде відкривати голови своєї, і не дерти ме він одїжи своєї. |
11 і до жодного вмерлого не ввійде, навіть через батька свого та через матір свою не сміє занечиститься. | 11 І до жодного померлого не повинен він наближатися; навіть померлим батьком своїм і матір'ю своєю він не повинен опоганювати себе. | 11 ні наближатися до жадного мерця; навіть ради батька чи матері своєї не буде оскверняти себе. | 11 і до всякої душі, що померла, не ввійде, до свого батька, ані до своєї матері, не занечиститься. | 11 І до жадного мерця не приступати ме; нї задля батька свого, нї задля матері своєї не буде опоганювати себе. |
12 І він не відійде від святині, і не занечистить святині Бога свого, бо на ньому посвячення оливи помазання його Бога. Я Господь! | 12 І від святині він не повинен відходити і опоганювати святиню Бога свого, тому що освячення єлеєм помазання Бога його на ньому. Я Господь. | 12 Нехай не виходить зо святині, щоб не осквернити святині Бога свого, бо посвячення миром, яким був помазаний для Бога свого, на нім; я - Господь. | 12 І не вийде з святих і не опоганить посвяченого свому Богові, бо свята олія, Боже помазання на ньому. Я Господь. | 12 І нехай не виходить із сьвятинї, і не зневажає сьвятинї Бога свого; бо посьвят помазання Божого на йому. Я Господь. |
13 І він візьме жінку в дівоцтві її. | 13 Дружиною він повинен брати дівчину. | 13 Дівицю візьме собі за жінку. | 13 Цей візьме жінку дівицю з свого роду. | 13 І мусить він дїву за жінку собі брати. |
14 Удови, і розведеної, і збезчещеної, блудливої, тих він не візьме, а тільки дівицю з-поміж рідні своєї він візьме за жінку. | 14 Удову чи розведену, або опоганену, [чи] розпусницю, не повинен він брати; але дівчину з народу свого повинен він брати за дружину. | 14 Вдовицю, відпущену, знеславлену і розпусницю - цих не братиме, - тільки дівицю зо свого народу мусить узяти собі за жінку; | 14 А вдову і відпущену і опоганену і розпусницю, цих не візьме, але тільки візьме за жінку дівицю з свого роду, | 14 Вдовицю й розвідку і збезчещену, і блудницю, сих не брати ме, а дїву з земляцтва свого мусить взяти за жінку. |
15 І не збезчестить він насіння свого в рідні своїй, бо Я Господь, що освячує його. | 15 Він не повинен опоганювати сім'я своє в народі своєму; бо Я Господь, що освячує його. | 15 і таким робом не знеславить свого потомства серед народу свого, я бо - Господь, що освячую його.» | 15 і не опоганить своє насіння в своїм народі. Я Господь, що освячує його. | 15 І не збезчестить він свого насїння в земляцтві свойму; я бо Господь, що сьвятить його. |
16 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: | 16 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | 16 Господь сказав Мойсеєві: | 16 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: | 16 І рече Господь Мойсейові: |
17 Промовляй до Аарона, говорячи: Чоловік із насіння твого на їх покоління, що буде в нім вада, не приступить, щоб приносити хліб свого Бога. | 17 Скажи Ааронові: Ніхто із насіння твого у [прийдешніх] родах їхніх, що матиме ваду [на тілі], не повинен приступати, аби приносити хліб Богові своєму. | 17 «Промов до Арона так: Ніхто з твого покоління, в прийдешніх родах їхніх, що матиме будь-яку ваду на тілі, нехай не приступає, щоб приносити хліб Бога свого; | 17 Скажи Ааронові: Чоловік з твого роду в ваших родах, коли хтось матиме в собі порок, не прийде приносити дари свому Богові. | 17 Промов до Арона і скажи: Хто б нї був із насїння твого в родах їх, що в його хиба в тїлї, нехай не приступає, щоб приносити хлїб Бога свого; |
18 Бо жоден чоловік, що в нім вада, не приступить: чоловік сліпий, або кульгавий, або кирпатий або довготелесий, | 18 Ніхто, у кого є вада [на тілі], не може приступити: ні сліпий, ні кульгавий, ні з іншими вадами. | 18 ніхто бо, що матиме якусь ваду, нехай не приступає, як от сліпий, чи кульгавий, чи кирпатий, чи нечумазний; | 18 Кожний чоловік, який матиме в собі порок, не прийде, чоловік сліпий, чи кульгавий, чи з несформованим носом, чи без уха, | 18 Кожен бо, в кого є хиба яка, такому не можна приступити, чи слїпий чоловік буде, чи кульгавий, чи кирпатий, чи нечумазний, |
19 або чоловік, що матиме зламану ногу або зламану руку, | 19 Ані такий, у котрого зламана нога, або зламана рука, | 19 або такий, у кого переламана нога, чи переламана рука; | 19 чи чоловік який має зломану руку, чи зломану ногу, | 19 Або такий, в кого переломлена нога, чи переломлена рука, |
20 або горбатий, або висохлий, або більмо на оці його, або коростявий, або паршивий, або з розчавленими ядрами, | 20 Ані горбатий, ні з висхлим членом, ні з більмом на оці, ні коростявий, або запаршений, ані з ушкодженими ядрами. | 20 чи горбатий, чи кволий, чи з більмом на очах, чи коростявий, чи лишаю-ватий, чи з ушкодженими ядрами. | 20 чи горбатий, чи має очі з плямами, чи хворі брови очей, чи чоловік, на якому будуть струпи, чи болячки, чи з одним ядром, | 20 Чи горбатий, чи миршавий, чи з більмами на очах, чи коростявий, чи лишаюватий, чи з роздавленими яйцями. |
21 кожен чоловік із насіння священика Аарона, що на нім ця вада, не приступить, щоб приносити Господні огняні жертви, вада в нім, не приступить він, щоб приносити хліб свого Бога. | 21 Жодний чоловік із насіння Аарона священика, у котрого на [тілі] є вада, не повинен приступати, аби приносити приношення Господові учинені на вогні; вада [на ньому], тому не повинен він приступати, аби приносити хліб своєму Богові. | 21 Ніхто з роду Арона священика, що матиме яку ваду, не може приступити, щоб приносити вогняні жертви Господеві; він має ваду - не приступатиме, щоб приносити хліб Бога свого. | 21 кожний, який має в собі порок, з насіння Аарона священика, не прийде принести жертву Богові твому. Бо порок в ньому, не прийде принести божі дари. | 21 Кожний з роду Арона, сьвященника, у кого на тїлї хиба яка, не може приступити, щоб приносити огняні жертви Господнї; сказа у його, не приступати ме, щоб приносити хлїб Бога свого. |
22 Він буде їсти хліб свого Бога з Найсвятішого та зо святощів. | 22 Хліб свого Бога із Святого Святих, і з святого він може їсти. | 22 їсти він може хліб Бога свого, себто з пресвятих і святих дарів. | 22 Дари Божі - святе святих і з святих їстиме. | 22 Хлїб Бога свого в сьвятинї від великої сьвятощі і від сьвятощі можна йому їсти; |
23 Та до завіси не підійде він, і до жертівника не приступить, бо вада в нім, і не збезчестить святині Моєї, бо Я Господь, що освячує їх. | 23 Але за завісу він не повинен заходити, і до жертовника не повинен приступати, тому що вада на ньому, не повинен він опоганювати святиню Мою: Бо Я Господь, який освячує їх. | 23 Але підходити до завіси й наближатись до жертовника він не сміє, бо має ваду на собі; тож нехай не осквернює святині моєї: я бо - Господь, що освячую їх.» | 23 Лиш до занавіси не прийде і до жертівника не приблизиться, бо має порок. І не опоганить святе Бога свого, бо Я є Господь, що їх освячує. | 23 Тільки до завіси нехай не приступає, і до жертівника нехай не приступає, бо в його сказа на тїлї, так щоб не зневажив сьвятинї моєї: я бо, Господь, осьвячую її. |
24 І Мойсей промовляв до Аарона й до синів його, та до всіх синів Ізраїлевих. | 24 І оголосив [це] Мойсей Ааронові і синам його і всім синам Ізраїля. | 24 Переказав Мойсей усе це Аронові, синам його й усім ізраїльтянам. | 24 І промовив Мойсей до Аарона і його синів і до всіх ізраїльських синів. | |