1 (21-6) І було мені слово Господнє таке:1 І було до мене слово Господнє: 1 Надійшло до мене таке слово Господнє: 1 І до мене було господнє слово, що казало: 1 І надійшло до мене слово Господнє:
2 (21-7) Сину людський, зверни ти обличчя своє до Єрусалиму, і крапай словами на святині, і пророкуй на землю Ізраїлеву.2 Сину людський! Оберни лице твоє до Єрусалиму і проголоси слово на святині, і повідай пророцтво на землю Ізраїлеву.2 «Сину чоловічий! Обернись обличчям на південь, говори до південного краю й пророкуй проти лісу, що в південній країні.2 Людський сину, скріпи твоє лице проти Теману і поглянь на Даром і пророкуй проти лісу володаря Наґева2 Сину чоловічий! повернись лицем проти Ерусалиму й проповідуй проти сьвятинь, й пророкуй проти землї Ізраїлської
3 (21-8) І скажи Ізраїлевій землі: Так говорить Господь: Ото Я проти тебе, і меча Свого витягну з піхви його, і витну з тебе справедливого й несправедливого.3 І скажи землі Ізраїлевій: Ось, Я – на тебе, і витягну меча Мого з піхов його і винищу в тебе праведного і нечестивого.3 Скажеш до лісу, що в південній країні: Слухай слово Господнє! Так говорить Господь Бог: Ось я запалю в тобі вогонь, що пожере всяке твоє зелене дерево й усяке сухе дерево. Палюче полум'я не погасне. Воно спалить усе від півдня до півночі.3 і скажеш лісові Наґева: Послухай господнє слово: Так говорить Господь, Господь. Ось Я в тобі запалюю огонь, і він в тобі пожере всяке зелене дерево і всяке сухе дерево, полумінь, що загорівся, не згаситься і в ньому буде спалене всяке лице від сходу аж до півночі.3 І скажи землї Ізраїлській: Так говорить Господь Бог: Ось, я - на тебе, й добуду меча мого з піхви та й повигублюю в тебе праведного й безбожного.
4 (21-9) Через те, що Я витну з тебе справедливого й несправедливого, тому вийде Мій меч проти кожного тіла від півдня на північ.4 А для того, щоб винищити у тебе праведного і нечестивого, меч Мій із піхов піде на всіляку плоть від півдня до півночі.4 Усі зрозуміють, що то я, Господь, запалив його, і воно не погасне.»4 І всяке тіло пізнає, що Я Господь його спалив, не згаситься.4 На те, щоб вигубити в тебе й праведного й безбожного, вдарить меч мій із піхви проти всякого тїла від полудня та й до півночі.
5 (21-10) І кожне тіло пізнає, що Я Господь, витяг меча Свого з піхви його, уже не вернеться він!5 І спізнає всіляка плоть, що Я, Господь, витягнув меча Мого з піхов його, і він уже не повернеться.5 Тоді я скрикнув: «Ой Господи Боже! Вони й так говорять про мене: Чи ж то не той, що приповістками все говорить?»5 І я сказав: Зовсім ні, Господи, Господи. Ці кажуть до мене: Чи це, що сказане не притча?5 І зрозуміє всяке тїло, що то я, Господь, добув із піхви меча мого й він уже туди не вернеться.
6 (21-11) А ти, сину людський, стогни, ніби мав би ти зламані стегна, і гірко стогни на їхніх очах!6 А ти, сину людський, стогни, завдаючи болю стегнам твоїм, і в стражданні стогни перед їхніми очима.6 І надійшло до мене таке слово Господнє: 6 І до мене було господнє слово, що каже: 6 Ти ж, сину чоловічий, стогни, наче б костї в крижах твоїх ломались, стогни гірко перед їх очима.
7 (21-12) І буде, коли тобі скажуть: Чого то ти стогнеш? то скажеш: На звістку, що йде, і кожне серце розтане, і всякі руки ослабнуть, і погасне всякий дух, і всі коліна зайдуться водою! Оце прийде та станеться, каже Господь Бог.7 І коли скажуть тобі: Від чого ти стогнеш? – скажи: Від чутки, що йде, – і розтане всяке серце і всі руки знесиляться, і всякий дух занепаде, і всі коліна затремтять, як вода. Ось, це прийде і справдиться, говорить Господь Бог.7 «Сину чоловічий! Обернись обличчям до Єрусалиму, говори проти святині й пророкуй проти землі Ізраїля.7 Через це пророкуй, людський сину, і скріпи твоє лице проти Єрусалиму і поглянь на їхні святощі і пророкуватимеш проти землі Ізраїля7 І як питати муть у тебе: Чого стогнеш? скажи: від того, що чую, - і заниє всяке серце, й усї руки поопускаються, й струхлїє всяка душа, й усї колїна, наче вода, задрожать. Ось, воно прийде й справдиться, говорить Господь Бог.
8 (21-13) І було мені слово Господнє таке:8 І було до мене слово Господнє: 8 Скажеш землі Ізраїля: Так говорить Господь: Ось я на тебе! Я добуду меча мого з піхви й вигублю в тебе праведного й грішника.8 і скажеш землі Ізраїля: Ось Я проти тебе і оголю мій меч з його піхви і вигублю з тебе неправедного і беззаконного.8 І надійшло до мене Господнє слово:
9 (21-14) Сину людський, пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Скажи: Меч, меч, нагострений він та блискучий!9 Сину людський! Повідай пророцтво і скажи: Так говорить Господь Бог: Скажи: Меч, меч загострений і вичищений: 9 На те, щоб вигубити в тебе праведного й грішника, вийде мій меч із піхви проти всякої плоті від півдня до півночі.9 Томущо вигублю з тебе неправедного і беззаконного, так вийде мій меч з його піхви проти всякого тіла від сходу аж до півночі.9 Сину чоловічий! пророкуй і скажи: Так говорить Господь Бог - скажи: Меч, меч - нагострений і вичищений!
10 (21-15) Щоб приносити жертву нагострений він, щоб блищати він був полірований. Хіба будемо радіти? Хіба жезло сина Мого легковажить усякеє дерево?10 Налаштований для того, щоб заколоти більше; вичищений, щоб сяяв, як блискавиця. Чи радіти нам, що жезло сина Мого нехтує всіляким деревом?10 І взнають усі, що я, Господь, добув мого меча з піхви, і він уже туди не повернеться.10 І всяке тіло пізнає, що Я Господь витягнув мій меч з його піхви, він більше не повернеться.10 Вигострений, щоб багато стинати; вичищений, щоб блищав, наче блискавиця. Хиба нам радуватись, що мечу сина мого всяке дерево нї-за-що?
11 (21-16) І дали його виполірувати, щоб узяти в долоню. Це нагострений меч, і він полірований, щоб дати його в руку вбивця...11 Я дав його вичистити, щоб узяти в руку; уже загострений цей меч і вичищений, щоб віддати його в руку убивника.11 Ти ж, сину чоловічий, стогни, немов би в тебе ломило в крижах, гірко стогни в них на очу.11 І ти, людський сину, зідхай в розбитті твоїх стегон і в болях застогнеш перед їхніми очима.11 Я дав його вичистити, щоб узяти в руку; вже вигострений той меч і вичищений, щоб віддати його в руку вбиваючому.
12 (21-17) Кричи та реви, сину людський, бо він проти народу Мого, він проти всіх князів Ізраїлевих, їх віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарся по стегнах!12 Стогни і ридай, сину людський, бо він – на народ Мій, на всіх князів Ізраїля; вони будуть видані під меч з народом Моїм; а тому бий себе по стегнах.12 І як питатимуть у тебе: Чого стогнеш? -ти відкажеш: Бо з-за чутки, що надійшла, серце в усіх зомліє, руки в усіх опадуть, усі похнюпляться духом, і задрижать у всіх коліна. Ось вона надійшла, і справдилась» - слово Господа Бога.12 І буде, що коли скажуть до тебе: Задля чого ти стогнеш? І скажеш: За вістку, бо приходить, і всяке серце буде зранене, і всі руки ослабнуть, і зімліє всяке тіло і всякий дух, і всі опоганені часті будуть мокрими. Ось приходить і буде, говорить Господь.12 Стогни й голоси, сину чоловічий, бо він ійде проти мого люду, проти всїх князїв Ізрайлевих. Подано їх під меч вкупі з моїм людом; тим то ударься об поли руками.
13 (21-18) Та він уже випробуваний. Та що ж тепер, коли йому жезло обридло? Він не встоїть, каже Господь Бог.13 Бо він уже випробуваний. То що, коли він нехтує навіть жезлом? Цей не встоїть, говорить Господь Бог.13 Надійшло до мене таке слово Господнє: 13 І до мене було господнє слово, що казало: 13 Бо він уже витрібуваний. Йому нї-за-що й жезло; воно не устоїть, говорить Господь Бог.
14 (21-19) А ти, сину людський, пророкуй, і вдар долонею об долоню, і нехай меч подвоїться та потроїться! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружляє довкола них.14 А ти, сину людський, пророкуй і бий рукою об руку, – і подвоїться меч і потроїться: меч на тих, кого має уразити, меч на уразу великого, такий, що проникає досередини осель їхніх.14 «Сину чоловічий! Пророкуй і кажи: Так говорить Господь: Меч, меч нагострений і вичищений.14 Людський сину, пророкуй і скажеш: Так говорить Господь. Скажи: Меч, меч, гострися і розгнівайся,14 Ти ж, сину чоловічий, пророкуй і сплесни руками; меч той подвоїться й потроїться; се меч на тих, що мають погинути, на побиваннє великого, він добереться в середину осад їх.
15 (21-20) Щоб стопилося серце й полягло якнайбільше при всіх їхніх брамах, Я дам різанину меча. О горе, він справді зроблений блискучим, виполіруваним на різанину!15 Щоб розтанули серця і щоб загиблих було більше, Я біля всіх брам їхніх поставлю грізного меча, – Овва! – блискучий, як блискавиця, нагострений для заклання.15 Для величезної різанини його нагострено, і вигладжено, щоб виблискував, неначе блискавиця. О, радуймося, берло мого сина усяким деревом гордує!15 томущо різатимеш різаниною, гострися. Томущо будеш вилискувати, будь готовим на побиття. Рубай, зневажай, відкинь всяке дерево.15 Щоб серця струхлїли, та й щоб полягло як найбільше, то я поуставляю у кожних воротях грізного меча. Ой горе! він блищить блискавкою, - вигострений до бою.
16 (21-21) Об'єднайся, праворуч іди, зверни ліворуч, іди, куди тільки звернене буде вістря твоє...16 Зберися і йди праворуч або ліворуч, куди не обернулося б лице твоє.16 І дано його виточити, щоб узяти в руку. Він вигострений, отой меч, він виточений, щоб його дати вбивці у руки.16 І він дав його готовим держати його рукою. Вигострений меч, готовий, щоб дати його до руки того, що вбиває.16 Рубай-сїчи праворуч, побивай лїворуч, усюди, куди сягоне лезво твоє!
17 (21-22) І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, і Свою лють заспокою. Я, Господь, це прорік!17 А Я буду аплодувати і погамую Мій гнів; Я, Господь, сказав це.17 Голоси, лементуй; сину чоловічий, бо його звернено проти народу мого, проти всіх Ізраїля князів, призначених на меч разом з моїм народом. Тож удар себе у стегно,17 Закричи і заголоси, людський сину, бо він проти мого народу, він на всіх старшин Ізраїля. Вони переселяться під меч, він проти мого народу. Через це заплескай твоїми руками.17 І сам я плескати му руками й угашу досаду мою; я, Господь, сказав се.
18 (21-23) І було мені слово Господнє таке:18 І було до мене слово Господнє: 18 бо пробу зроблено! Та й як би воно могло так не статись, навіть якби зосталося зневажливе берло? - слово Господа Бога.18 Бо присуджено, і що, коли і відкинено племя? Не буде, говорить Господь, Господь.18 І надійшло Господнє слово до мене:
19 (21-24) А ти, сину людський, признач собі дві дорозі, якими прибуде меч вавилонського царя. Вони вийдуть обидві із краю одного, а ти вистругай дороговказну руку, на початку дороги до міста її вистругай.19 А ти, сину людський, вибери собі дві дороги, котрими має йти меч царя вавилонського, – обидві вони мусять виходити з однієї землі, – і накресли руку, накресли на початку доріг до міст.19 Ти ж, сину чоловічий, пророкуй, сплесни руками! Нехай меч той подвоїться, потроїться! Це меч різанини, це меч великої різанини, що їм загрожує навколо,19 І ти, людський сину, пророкуй і заплескай рукою до руки і подвій меч. Третий меч побитих це великий меч побитих і їх жахне,19 Ти ж, сину чоловічий, начеркни собі два шляхи, якими має йти меч царя Вавилонського. Із однієї землї мають оба виходити. І начеркни шляхову ручку при починї шляху, що веде в міста.
20 (21-25) Признач дорогу, якою прибуде меч до Рабби Аммонових синів та до Юди в укріплений Єрусалим.20 Уяви дорогу, котрою меч рухався б до Рабби синів Аммонових і в Юдею, до укріпленого Єрусалиму.20 щоб серця мліли, щоб жертв було багато. На всіх воротях їх я поставив грізний меч. Ой горе! Він зготований на те, щоб блискавки кидати, вичищений на різанину.20 щоб було розбите серце і помножилися немічні при всякій брамі. Вони були видані на різанину меча, він був добрий до різанини, він був добрий до вилискування.20 Начеркни шлях, яким ійти мечеві на Раву Аммонїйську й в Юдею, в утверджений Ерусалим, -
21 (21-26) Бо цар вавилонський став на роздоріжжі, на початку двох доріг. Щоб ворожити чарами, трясе він стрілами, питає домашніх божків, розглядає печінку.21 Тому що цар вавилонський зупинявся на роздоріжжі при початку двох доріг – для гадання: трясе стріли, запитує терафімів, розглядає печінку.21 Січи праворуч і ліворуч, куди б не повернулось твоє вістря!21 Проходи, острися з права і з ліва, куди лиш піднімається твоє лице.21 Бо царь Вавилонський стоїть на роздорожжі при починї двох шляхів, а щоб угадати, перемішує (в сагайдацї) стріли, питає в терафима, зазирає в печінку.
22 (21-27) У правиці його був чар на Єрусалим, щоб поставити муроломи, щоб відкрити уста на крик, щоб підняти голос окриком, щоб поставити муроломи на брами, щоб насипати вала, щоб збудувати башту.22 У правиці в нього гадання: до Єрусалиму, де треба поставити муроломи, розімкнути для битви уста, піднести голос для бойового гасла, підвести муроломи до брам, насипати вала, спорудити вежі для облоги.22 Я теж плескатиму руками і зжену гнів мій. Я, - Господь, - сказав це.»22 І Я заплескаю моєю рукою до моєї руки і опущу мій гнів. Я Господь сказав.22 По правій руцї в його жереб, що ворожить: у Ерусалим, щоб там поставити тарани, отворити уста до боєвих криків, взивати голосно до побою, поставити тарани проти брами, насипати вал, побудувати облягові башти.
23 (21-28) Але буде це їм в їхніх очах, як чарування марнотне, буде для них заприсяження присягами, та він згадає провину, щоб були вони схоплені.23 Це гадання здалося в очах їхніх фальшивим; та оскільки вони присягалися присягою, то він, згадавши про таку їхню підступність, поклав захопити його.23 Надійшло до мене таке слово Господнє: 23 І до мене було господнє слово, що казало: 23 Сеся ворожба буде видаватись ув очах їх пустою; та позаяк вони поклялись були, то він пригадав про їх віроломність, і постановив його здобути.
24 (21-29) Тому так говорить Господь Бог: За те, що ви згадуєте свої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб бачені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, у ворожі руки схоплені будете!24 А тому отак говорить Господь Бог: Оскільки ви самі згадуєте в пам'яті беззаконня ваші, вдаючись до явних злочинів ваших, виставляючи на загал гріхи ваші у всіх справах ваших, і самі наводите це в пам'яті, то ви будете захоплені руками.24 «Ти ж, сину чоловічий, накресли собі два шляхи, якими прийде меч царя вавилонського. З однієї землі вийдуть обидва. Викарбуй далі знак, викарбуй його на початку дороги, що веде в місто.24 І ти, людський сину, постав собі дві дороги, щоб ввійшов меч царя Вавилону. З однієї країни оба вийдуть, і рука на початку дороги міста.24 Тим то ось як говорить Господь Бог: Позаяк ви самі пригадуєте беззаконства ваші, чините явними проступки ваші, і всїми вчинками вашими гріхи свої на вид виставляєте й усе те самі пригадуєте, то й мусите попастись у ворожі руки.
25 (21-30) А ти, недостойний, несправедливий князю Ізраїлів, що надійшов його день у час провини кінцевої,25 А ти, смертельно поранений, злочинний князю Ізраїля, котрого день настав нині, коли безчестю його надходить кінець!25 Накресли шлях, щоб меч дійшов до Раббату синів Аммона, а в Юдеї - до єрусалимської твердині,25 На початку дороги поставиш, щоб ввійшов меч проти Раввата синів аммона і на Юдею і на Єрусалим посеред нього.25 Ти ж, негідний, безбожний князю Ізрайлїв, що на тебе прийшов день твій, і твоїй безбожностї настав конець, -
26 (21-31) так говорить Господь Бог: Зняти завоя й скинути корону! Це не зостанеться так, піднесеться низьке, а високе понизиться!26 Так говорить Господь Бог: Скинь з себе корону і поклади вінець: цього вже не буде; принижене піднесеться і високе понизиться,26 бо цар вавилонський стоїть на розпутті, на перехресті двох шляхів, щоб кинути жереб. Він перемішує стріли, питає терафи, розглядає печінку.26 Томущо цар Вавилону стане на початку дороги, на початку двох доріг, щоб чарувати чарування, щоб палиця закипіла і запитати в різьблених і досліджувати печінку в себе з права.26 Так говорить Господь Бог: Здійми з голови корону, скинь царський вінець! се вже минулось: угору пійде низьке, униз високе!
27 (21-32) Руїною, руїною, руїною покладу його! Та цього не станеться, аж поки не прийде Той, Хто має право, і Я Йому дам!27 Я зруйную, зруйную, зруйную, – і його не буде, аж доки не прийде Той, Кому він належить, і Я дам Йому.27 у правій руці в нього жереб на Єрусалим, щоб поставити тарани, щоб розтулити уста та повеліти різанину, щоб голосно кричати військовим кличем, поставити тарани проти брами, насипати вал, будувати рухомі башти.27 Було чарування проти Єрусалиму, щоб кинути вал, щоб відкрити уста з криком, підняти голос з криком, кинути вал проти його брам і кинути землю і збудувати машини.27 Скину, скину, скину, й не буде його, покіль прийде той, що має до його право й кому віддам його!
28 (21-33) А ти, сину людський, пророкуй та й скажеш: Так говорить Господь Бог на Аммонових синів та про їхню ганьбу: І скажеш: Меч, меч відкритий на різанину, блискучий, щоб блищав, як та блискавка,28 А ти, сину людський, повідай пророцтво і скажи: Так говорить Господь Бог про синів Аммонових і про обмову їхню, і скажи: Меч, меч оголений для нищення, вичищений для винищення, щоб сяяв, як блискавка.28 Та це їм видавалось пустою ворожбою, бо вони мали за собою врочисті клятьби. Він же пригадує їм їхню несправедливість, щоб вони впіймались.28 І він для них як той, що чаклує марнотами перед ними, і він як той, що згадував неправедності, щоб взяти.28 А тепер, сину чоловічий, пророкуй і промов: Так говорить Господь Бог про Аммонїї і насьміхи їх, і скажи: Меч, меч уже добутий на вбиваннє, вичищений до затрачування, щоб блищав блискавицею, -
29 (21-34) для тебе бачили обманні видіння, пророкували для тебе неправду, щоб посадити його на шию недостойних злочинців, яких день прийде в час кари кінцевої.29 Щоб тоді, як виповідають тобі неправдиві видіння і брехливо гадають тобі, і тебе долучив до лиходіїв із відтятими головами, котрих день настав, коли безчестю їхньому буде покладено край.29 Тим то ось як говорить Господь Бог: Тому, що ви пригадуєте вашу несправедливість, виявляючи переступи ваші й показуючи всіма вашими вчинками гріхи ваші, тому що ви нагадуєте про себе, - ви будете схоплені.29 Через це так говорить Господь: Томущо ви згадали ваші неправедності коли відкривали ваші неправедності, щоб явними були ваші гріхи в усіх ваших безбожностях і у ваших починах, томущо ви згадали, в цих будете зловлені.29 Щоб тим часом, як тебе обдурюють пустими видивами й марними ворожбами, - й тебе прилучено до тих постинаних безбожників, що їх день прийшов, коли їх безбожностї конець настане.
30 (21-35) Верни ж меча до піхви його! У місці, де створений ти, у краю походження твого осуджу Я тебе!30 Чи повернути його до піхов його? На місці, де ти витворений, на землі походження твого буду судити тебе.30 Ти ж, безчесний, беззаконний князю Ізраїля, на якого прийшов день разом з кінцем твоєї безбожності!, -30 І ти, огидний беззаконний старшино Ізраїля, якого день приходить, кінець в часі неправедности,30 Сховати ж його назад у піхву? Нї, на тому місцї, де сотворено тебе, у землї, де постав єси, - там я буду судити тебе,
31 (21-36) І виллю на тебе Свій гнів, в огні пересердя Свого на тебе дмухну, і дам тебе в руку людей зухвалих, які знищення замишляють!31 І виллю на тебе обурення Своє, дихну на тебе вогнем люті Моєї і віддам тебе в руки людей несамовитих, досвідчених убивників.31 так говорить Господь Бог: Здійми корону, скинь вінець! Це вже минулось! Те, що було внизу, піде вгору, а те, що було вгорі, піде наниз!31 так говорить Господь: Скинь мітру і відложи вінець. Вона такою не буде. Ти впокорив високого і ти підняв впокореного.31 І зжену на тобі досаду мою, дихну на тебе огнем пересердя мого та й подам тебе на поталу людям жорстоким, що вправні в убиванню.
32 (21-37) Ти станеш огневі на їжу, твоя кров буде серед землі, не згадають про тебе, бо Я, Господь, говорив це!32 Ти будеш поживою вогню, кров твоя залишиться на землі; не будуть навіть згадувати про тебе; бо Я – Господь, сказав це.32 Руїну, руїну, руїну зроблю з нього; і його не буде, покіль не прийде той, хто має на нього право й кому я віддам його.32 Неправедність, неправедність, її поставлю, ані вона такою не буде, доки не прийде, якому належить, і йому передам.32 Пійдеш на пожир огня, кров твоя розлиється по землї, не буде й згадки про тебе; я бо, Господь, сказав так.