1 Пророцтво про пустиню надморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде із пустині, із краю страшного.1 Пророцтво про пустелю приморську. – Як бурі на півдні носяться, іде він від пустелі, з краю лихого.1 Пророче слово про морську пустиню: Немов ті буревії, що на півдні несуться, що насуваються з пустині, зо страшного краю,1 Видіння пустині. Як вихор, що проходить крізь пустиню, що з пустині приходить, з землі,1 Пророцтво про пустиню морську: Як ті бурі, що на полуднї лютують, оттак ійде він від степу, з страшної країни.
2 Видіння грізне мені явлене: Грабує грабіжник, пустошник пустошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, усяким зідханням зробив Я кінець.2 Загрозливе видіння мені показане: Грабіжник грабує, спустошувач спустошує. Виходь Елам, бери в облогу, Мідіє! Усім стражданням покладу край.2 жахливе видіння мені з'явилось: Грабіжник грабує, спустошник пустошить. Нападай, Еламе, облягай, Мідіє! Покладу край усім стогнанням.2 мені сповіщено страшне і тяжке видіння. Хто зневажає, зневажає, хто чинить беззаконня, чинить беззаконня. Проти мене еламіти і старці персів проти мене ідуть. Тепер застогну і себе потішу.2 Страшне видиво показано менї: розбишака рабує; опустошник пустошить. Приходи, Еламе; облягай, Миде! всїм стогнанням я зроблю конець.
3 Тому то наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов породільні ті болі. Я скривився від того, що чув, я від баченого перестрашивсь.3 Від цього рамена мої трясуться; страждання виповнили мене, наче муки породіллі. Я схвильований від того, що чую; я знічений від того, що бачу.3 Ось чому трясуться в мене крижі, болі мене схопили, як болі породіллі. Занадто я збентежений, щоб чути; занадто стривожений, щоб бачити.3 Через це мої бедра наповнилися ослаблення, і мене охопили болі як ту, що родить. Я вчинив зло, щоб не почути, я поспішився, щоб не бачити.3 Від сього і в мене трясуться бедра; муки схопили мене, як болї в положницї. Я зворушивсь тим, що чую; я стрівоживсь тим, що бачу.
4 Забилося серце моє, тремтіння напало мене несподівано; вечір розкоші моєї змінився мені на страхіття.4 Серце моє тремтить; жах мене проймає; ніч, що так мені бажана, перетворилася на жахіття для мене.4 Серце тремтить у мене, жах мене проймає; сутінки, так мені бажані, стали для мене страхом.4 Моє серце зведене, і мене заливає беззаконня, моя душа набралася страху.4 Серце тремтить у менї; мене дрож бере; нічний спокій мій перемінився у страх менї.
5 Поставлений стіл, килимами накрито, їсться та п'ється. Уставайте, правителі, щити намастіть!5 Накривають стола; розстеляють скатертину, і їдять, п'ють. Підводьтеся, князі, намащуйте щити.5 Стіл ставлять, розстелюють скатертину, їдять, п'ють: «Уставайте, князі, намащуйте щити!»5 Приготови стіл, пийте, їжте. Вставши, володарі, приготовіть щити.5 А вони ось, заставляють столи, розстилають накриття, - їдять, пють. Ой, вставайте, князї, - хапайте за щити!
6 Бо до мене сказав Господь так: Іди, вартового постав, що побачить, нехай донесе.6 Бо так сказав мені Господь! Піди, постав сторожа; нехай він скаже, що побачить.6 Бо так сказав мені Господь: «Іди, постав сторожу! Нехай звістить, що побачить!6 Бо так сказав до мене Господь: Пішовши постав себе сторожем і сповісти, що лише побачиш.6 Бо ось як сказав менї Господь: ійди, постав сторожа, а він нехай переказує, що побачить.
7 І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд ослів, поїзд верблюдів, і прислухується він з увагою, із увагою пильною.7 І побачив він вершників, що удвоконь їхали, верхівців на віслюках, верхівців на верблюдах, і дослухався він старанно, з великою увагою.7 І як вона побачить кінноту, верхівців по двоє, одних на ослах, а других на верблюдах, нехай вважає пильно, дуже вважає!»7 І я побачив двох вершників кіннотчиків, вершника на ослі і вершника на верблюді. Послухай дуже пильно7 І побачив він їздецїв, що їхали по двох на конях, на ослах, на верблюдах; і наслуховав пильно і вважно, -
8 І він крикнув, як лев: Я завжди стою вдень на варті, о Господи, і стою на сторожі своїй усі ночі!8 І закричав, [як] лев: Володарю мій! На сторожі стояв я цілий день і на місці моєму залишався упродовж ночі.8 І закричав вартівник: «Я визираю! Я, Господи, стою на башті цілими днями, стою на варті цілими ночами!8 і приклич Урію на господню сторож. І сказав: Я стояв постійно в дні і над табором стояв я цілу ніч,8 І закричав, мов лев: Пане мій! ось я стою на сторожі цїлими днями, не рушався з місця цїлими ночами:
9 Аж ось іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та сказав: Упав, упав Вавилон, а всі статуї богів його порозбивані об землю!9 І ось, їдуть люди, вершники удвоконь. Потім він проголосив і сказав: Упав, упав Вавилон, і всі ідоли богів його лежать на землі розбиті.9 І ось, я бачу, йде кіннота, верхівці по двоє!» І він заговорив і сказав: «Упав Вавилон, упав, і всі різьблені подоби його богів на землі розбиті.»9 і ось він іде вершник на парі коней. І відповівши він сказав: Впав Вавилон, і всі його боввани і його божків розбили об землю.9 І ось, бачу, їдуть люде, їздецї на конях удвійню. Опісля кликнув і каже: Впав, упав Вавилон, і всї ідоли його лежать порозбивані на землї!
10 О мій помолочений ти, сину току мого! Я звістив вам, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.10 О, пограсований мій і сину току мого! Що чув я від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого, те й звістив вам.10 О ти, змолочений мій і на току битий! Що я чув від Господа сил, від Бога Ізраїлевого, те тобі звіщаю.10 Послухайте, ви, що осталися, і ті, що в болях, послухайте те, що я почув від Господа Саваота. Бог Ізраїля сповістив нам. Видіння Ідумеї. До мене кличе від Сиїра: Сторожіть оборонні вали.10 О ти, змолочений мій, сину току мого! Оце я чув від Господа Саваота, Бога Ізрайлевого, й се звістив вам.
11 Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?11 Пророцтво про Думу. – Кричать мені із Сеїру: Стороже! Скільки ще ночі?11 Слово пророче про Едом: - До мене кличуть із Сеїру: «Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?»11 11 Пророцтво про Думу: Покликають до мене з Сеїру: Стороже! яка пора ночі? стороже! яка пора ночі?
12 А сторож сказав: Настав ранок, а все ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!12 Сторож відповідає: Наближається ранок, але ще ніч. Якщо ви запитуєте вимогливо, то повертайтеся, і приходьте.12 Сторож відказує: «Надходить ранок, а потім ніч. Коли так пильно допитуєтесь, то повернітеся, повернітеся!»12 Я сторожу вранці і вночі. Якщо шукаєш, шукай і при мені жий.12 А сторож відказує: Надходить поранок, та ще ніч. Коли так пильно допитуєтесь, то обернїться й приходїть.
13 Пророцтво про Арабію. У лісі в степу ночувати, ви будете каравани деданів.13 Пророцтво про Аравію. – У лісі аравійському ночуйте, каравани деданські!13 Слово пророче про арабів: -Ночуйте в арабському лісі, валки деданські!13 Ввечорі спатимеш в лісі в дорозі Дедана.13 Слово пророче про Арабію: Ночуйте в лїсї Арабському, подорожні Деданські!
14 Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч для спрагненого, втікача зустрічайте із хлібом!14 Мешканці землі теманської! Несіть воду назустріч спраглим, із хлібом стрічайте втікачів.14 Несіте води назустріч, умліваючим від спраги, ви, мешканці Теманської країни! Стрічайте втікачів хлібом!14 На зустріч спраглому воду принесіть, ви, що живете в країні Темана, хлібами зустріньте тих, що втікають,14 Осадники країни Темайської! несїть води назустріч умлїваючим од спраги; стрічайте хлїбом утїкаючих;
15 Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, і перед натягненим луком, і перед тяготою війни.15 Бо вони від мечів утікають, і від меча оголеного, і від лука натягненого, і від люті війни.15 Вони бо від мечів геть утікають, від голого меча, від напруженого лука, від запалу війни.15 через велике число тих, що втікають, і через велике число заблуканих, і через велике число меча, і через велике число натягнених луків і через велике число тих, що впали в бою.15 Вони бо від мечів втїкають, од меча обнаженого, від лука натягненого та від лютї воєнної.
16 Бо до мене Господь сказав так: Ще за рік, як рік наймита, і вся слава Кедару покінчиться.16 Бо так сказав мені Господь: Ще рік, що дорівнює рокові найманця, і вся слава Кедарова щезне.16 Так бо сказав мені Господь: «Іще рік, рахуючи роками наймитів, і вся слава Кедара щезне.16 Бо так сказав мені Господь: Ще рік, як рік наємника, не стане слави синів Кидара,16 Так бо сказав менї Господь: Іще рік, рік по счоту наймитів, - і вся Кидарова слава щезне;
17 А понадто полишиться невелике число лучників з лицарів кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це говорив.17 І луків у хоробрих синів Кедара залишаться небагато: так сказав Господь, Бог Ізраїлів.17 І небагато лучників зостанеться у відважних синів Кедара», - бо так сказав Господь, Бог Ізраїля.17 і мало буде сильних стрільців синів Кидара, що осталися, томущо (так) сказав Господь Бог Ізраїля.17 І не багато луків зостанесь у синів Кедарових. Так сказав Господь, Бог Ізраїля.