1 Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю.1 Коли ти вирушиш на війну супроти ворога твого і побачиш коней і колісниці, [і] народу більше, аніж у тебе, то не бійся їх; бо з тобою Господь, Бог твій, котрий вивів тебе із Єгипетської землі.1 «Як підеш на війну проти ворогів твоїх і побачиш коней та колісниці, і військо, численніше від твого, не бійся їх: бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з Єгипетської землі.1 Якщо ж вийдеш на війну проти твоїх ворогів і побачиш коня і вершника і нарід численніший від тебе, не бійся їх, бо з тобою Господь Бог твій, що вивів тебе з єгипетскої землі.1 Як виходиш на війну проти ворогів і бачиш конї й колесницї, і люд лїчбою більший за тебе, не бійся їх; бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з Египецької землї.
2 І станеться, коли ви приступите до бою, то підійде священик і буде промовляти до народу,2 А коли зачнете битву, тоді нехай підійде священик, і говорить народові,2 Коли ж маєте вже ставати до бою, нехай виступить священик і промовить до війська;2 І буде, коли приближишся до бою, і, приступивши, священик промовить до народу2 Як же маєте вже ставати до бою, так нехай виступить сьвященник і промовить до люду,
3 та й скаже до них: Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бою проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,3 І скаже йому: `Послухай, Ізраїлю, ви сьогодні стаєте на битву з ворогами вашими, нехай же не умліває серце ваше, не бійтеся, не бентежтеся і не жахайтеся перед ними;3 він скаже тоді до них: Слухай Ізраїлю! Сьогодні ви стаєте до бою з вашими ворогами. Нехай не мліє ваше серце, не лякайтесь, не полохайтесь і не жахайтесь перед ними,3 і скаже до них: Слухай Ізраїле: сьогодні ви ідете на війну проти ваших ворогів, хай не послабне ваше серце, не лякайтеся, ані не жахайтеся, ані не відвертайтеся від їхнього лиця,3 Кажучи до них: Слухай Ізраїлю! Ви йдете тепер до бою з вашими ворогами; нехай не млїє ваше серце, не лякайтесь і не полохайтесь і не жахайтесь перед ними.
4 бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!4 Бо Господь, Бог ваш, іде з вами, щоб воювати за вас із ворогами вашими [і] врятувати вас`.4 бо Господь - Бог ваш, він іде з вами воюватися за вас із вашими ворогами, щоб дати вам перемогу.4 бо Господь Бог ваш іде перед вами, щоб воювати з вами проти ваших ворогів, щоб спасти вас.4 Бо Господь, Бог ваш, іде з вами за вас битись із ворогами вашими, щоб спасти вас.
5 А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: Хто є тут такий, що збудував новий дім, та не справив обряду поновин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поновин.5 А старшини хай оголосять народові, говорячи: `Хто спорудив новий дім і не посвятив його? Той нехай повернеться в дім свій, щоб не вмерти в бою, та інший не посвятив його.5 А старшина говоритиме до народу: Хто збудував нову хату й ще не посвятив її, нехай собі йде, нехай повернеться додому; щоб, бува, не вмер на війні й не посвятив її хтось інший.5 І промовлять писарі до народу, кажучи: Хто чоловік, що збудував нову хату і не посвятив її? Хай іде і повернеться до своєї хати, щоб не помер на війні і інший чоловік не посвятив її.5 А старшина говорити ме до людей: Хто збудував нову домівку та й не посьвятів її, нехай іде та й вернеться в домівку свою; щоб не вмер на війнї а хто иншій не посьвятив її.
6 І хто є тут такий, що засадив виноградника та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.6 І хто посадив виноградника і не користався з нього, той нехай повернеться у дім свій, щоб не загинути в бою, а інший не їв з нього.6 Хто насадив виноградник і ще не користався, нехай іде, нехай повернеться назад до себе додому, щоб не помер на війні і хтось інший не користався з нього.6 І хто чоловік, який насадив виноградник і не повеселився ним? Хай іде і повернеться до своєї хати, щоб не помер в війні і інший чоловік не розвеселився ним.6 І хто насадив виноградник, та ще не користався ним, нехай іде і вернеться в домівку свою, щоб не вмер на війнї, а хто инший користувався.
7 А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її.7 І хто був заручений з дружиною і не взяв її, той нехай повернеться у дім свій, щоб не загинув у бою, а інший не взяв би її`.7 Хто засватав жінку, але ще не взяв її, нехай повернеться додому, щоб не вмер на війні й не взяв її хтось інший.7 І хто чоловік, який заручив жінку і не взяв її? Хай іде і повернеться до своєї хати, щоб не помер в війні і інший чоловік не взяв її.7 І хто засватав женщину, та й ще не взяв її, нехай іде й вернеться в домівку свою; щоб не вмер на війнї, а хто инший взяв її.
8 І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: Хто є тут такий, що лякливий та м'якосердий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розслабив він серця братів своїх, як є серце його.8 І ще оголосять старшини народові, і скажуть: `Хто боязкий і легкодухий, той нехай повернеться у дім свій, щоб серця братів його не знесиліли, як його серце.8 І промовить старшина далі до народу і скаже ще так: Хто боягуз і мліє серцем, нехай іде, нехай повернеться додому, щоб не охляло серце в його братів, як у нього.8 І додадуть писарі промовляти до народу і скажуть: Хто людина, що боїться і трус серцем? Хай іде і повернеться до своєї хати, щоб не нагнав страху в серце свого брата, так як у своє.8 І промовить ще старшина до людей так: Хто лякається і млїє серцем, нехай іде й вернеться в домівку свою, щоб не хляло серце в його браття так як у його.
9 І станеться, коли урядники закінчать промовляти до народу, то призначать зверхників для військових відділів на чоло народу.9 Коли старшини скажуть все це народові, тоді нехай настановлять старших армії, щоб вести народ.9 Коли ж старшина скінчить промовляти до людей, тоді поставлять полководців на чолі народу.9 І буде, коли писарі перестануть говорити до народу, і настановлять провідників війська, що провадитимуть нарід.9 І як скіньчить старшина промовляти до людей, так поставлять отамання над людьми.
10 Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.10 Коли підеш до міста, щоб воювати супроти нього, запропонуй йому мир.10 Як наблизишся до міста, щоб звоювати його, то наперед запросиш його до миру,10 Якщо ж підеш проти міста, щоб воювати проти його, і викличеш їх з миром.10 Як наближуєшся до міста, щоб воювати його, то предложи йому мир.
11 І станеться, якщо воно відповість тобі: Мир, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.11 Якщо воно пристане на мир з тобою і відчинить тобі [браму], то увесь народ, котрий знайдеться в ньому, буде сплачувати тобі данину і служити тобі.11 і як воно прийме мир і відчинить тобі (браму), то ввесь народ, який у нім буде, стане твоїм підданим і служитиме тобі.11 Якщо ж мирно відповідять тобі і відкриють тобі, буде, що ввесь нарід, який знаходиться в ньому, будуть тобі давати данину і підвладні тобі.11 І як приймуть вони мир та й відчинять тобі, то ввесь люд його, що там буде, стане твоїм підданим і служити ме тобі.
12 А якщо воно не замирить з тобою, і буде провадити з тобою війну, то обложиш його.12 А якщо воно не пристане до миру з тобою і буде вести з тобою війну, то оточи його облогою.12 Якже ж замість миритися з тобою, почне з тобою бій, то ти його обляжеш;12 Якщо ж не послухають тебе і вчинять проти тебе війну, окружиш його,12 А коли не схоче місто миритись з тобою, та воювати ме з тобою, так обляжеш його.
13 І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.13 І [коли] Господь, Бог твій, віддасть його в руки твої, винищи в ньому всіх чоловічої статі вістрям меча.13 і як Господь, Бог твій, віддасть тобі його в руки, повбиваєш усіх його чоловіків вістрям меча.13 і передасть його Господь Бог твій в твої руки, і вибєш кожного його, що чоловічого роду, вбивством меча,13 Як же віддасть його Господь, Бог твій, в руки тобі, так повбиваєш увесь музький пол його гострим мечом.
14 Тільки жінок, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здобич його забереш собі, і будеш ти їсти здобич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.14 Тільки дружин і дітей, і скотину, і все, що в місті, всю здобич його візьми собі, і користуйся здобиччю ворогів твоїх, котрих віддав тобі Господь, Бог твій.14 Жіноцтво ж, дітвору, скотину й усе, що в місті буде, всю його здобич, забереш для себе і їстимеш здобич твоїх ворогів, яку Господь, Бог твій, дав тобі.14 лише жінок і маєток і всю скотину і все, що є в місті, і всю здобич візьмеш в полон собі і зїси ввесь полон твоїх ворогів, яких Господь Бог твій тобі дає.14 Тільки жіноцтво їх та дїти і скотину і все, що в містї буде, всю здобич забереш для себе; і їсти меш здобичу ворожу, що віддав тобі в руки Господь, Бог твій.
15 Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.15 Так чини з усіма містами, котрі від тебе вельми далеко, котрі не є з [числа] міст народів оцих.15 Так робитимеш з усіма містами, які дуже далеко від тебе, які не належать до міст оцих народів, що тут.15 Так зробиш всім містам, що є дуже далеко від тебе, ті, що не з міст цих народів,15 Так будеш робити з усїма містами, що дуже далеко від тебе, що не належать до міст сїх тутешнїх народів.
16 Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,16 А в містах цих народів, котрих Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не залишай живим жодного, що дихає.16 У містах же тих народів, які Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, не зоставиш ні одної душі живої;16 а ось з міст цих народів, які Господь Бог твій дає тобі унаслідити їхню землю, з них не оставите при житті все, що дише,16 В містах же сїх народів, що дає їх Господь, Бог твій, тобі в наслїддє, не зіставиш нїчого живим, що дише;
17 бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеянина, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,17 Але прокляни їх: хеттеїв, і амореїв, і ханаанеїв, і періззеїв, і хіввеїв, і євусеїв, як наказав тобі Господь, Бог твій.17 Їх мусиш приректи на цілковите знищення, отих хеттитів, аморіїв, ханаанян, перізіїв, хіввіїв та євусіїв, як заповідав Господь, Бог твій;17 але прокляттям прокленете їх, Хеттея і Аморрея і Хананея і Ферезея і Евея і Євусея і Ґерґесея, так як тобі заповів Господь Бог твій,17 А мусиш прогнати їх: Гетіїв і Аморіїв, Канааніїв і Ферезіїв, Гевіїв і Євузіїв, як заповідав тобі Господь, Бог твій;
18 щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидоти, що робили вони богам своїм, бо тоді згрішите ви перед Господом, Богом своїм.18 Щоб вони не навчали вас чинити такі ж мерзоти, які вони чинили для богів своїх, і щоб ви не грішили супроти Господа, Бога вашого.18 щоб вони не навчили вас чинити всі ті гидоти, що самі богам своїм чинили, і щоб ви не стали грішити перед Господом, Богом вашим.18 щоб не навчили вас чинити всю їхню гидоту, яку зробили їхнім богам, і згрішите перед вашим Господом Богом.18 Щоб вони не навчили вас чинити усї гидоти їх, які вони чинили божищам своїм, і ви не почали грішити перед Господом, Богом вашим.
19 Коли будеш облягати місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його дерева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне дерево то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста?19 Якщо тривалий час будеш тримати в облозі [яке-небудь] місто, щоб завоювати його, і взяти його, то не піднось сокири на дерева його, від котрих ти можеш харчуватися, і не зрубуй їх, бо дерево в полі не людина, щоб його приступом брати.19 Як стоятимеш облогою довго, воюючи проти якогось міста, щоб його забрати, то не будеш нищити його дерево, накинувшися з сокирою; бо його плоди можеш їсти, його ж самого не рубатимеш; хіба ж польове дерево це людина, щоб його приступом брати?19 Якщо ж зробиш облогу місту багато днів, щоб воювати проти нього, щоб його забрати, не винищиш його дерева, щоб прикласти до них залізо, але їстимеш з нього, а його не вирубаєш; ані людина те дерево, що в полі, щоб пішло від твого лиця в частокіл.19 Як стояти меш облогом коло міста, довший час воюючи з ним, щоб заняти його, то не будеш нищити дерева його сокирами, бо можеш харчуватись плодом його, і не будеш рубати їх, бо хиба польове дерево яка людина, щоб ти облягав його?
20 Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітнеш, і будеш будувати з нього речі облягання проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.20 Тільки ті дерева, про котрих ти відаєш, що вони нічого не приносять для харчу, можеш псувати і вирубувати, і споруджувати укріплення супроти міста, котре провадить з тобою війну, аж доки не підкориш його.20 Однак дерево, про яке знаєш, що воно не до поживи, можеш нищити та рубати, щоб робити з нього обложні споруди проти міста, яке воює з тобою, поки воно не піддасться.»20 Але дерево, про яке знаєш, що не дає плоду, це знищиш і зрубаєш і збудуєш споруди проти міста, яке проти тебе веде війну, доки не буде передане.20 Тільки деревину, про яку знаєш, що вона не для поживи, таку можна тобі нищити і рубати; і можеш робити з неї облягові бойницї проти міста, що з тобою воює, поки не піддасться.