1 І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів народ у Кадеші. І померла там Маріям, і була там похована. | 1 І прийшли сини Ізраїля, вся громада, в пустелю Цін першого місяця, і зупинився народ у Кадеші, і вмерла там Маріям, і похована там. | 1 Сини Ізраїля прийшли цілою громадою у Сін-пустиню першого місяця, і народ зупинився у Кадеші. Там умерла Марія, і там її поховано. | 1 І пішли ізраїльські сини, ввесь збір, до пустині Сін в першому місяці, і нарід перебував у Кадисі. І там померла Маріям, і вона похована там. | 1 І прийшли сини Ізрайлеві цїлою громадою в степ Зин, первого місяця; і остановився народ в Кадесї; і вмерла там Миряма, і поховано її там. |
2 І не було води для громади, і вони зібралися проти Мойсея та проти Аарона. | 2 І не було води для громади, і зібралися вони супроти Мойсея та Аарона. | 2 А що не було води для громади, зібрались вони проти Мойсея та Арона, | 2 І не було води для збору, і зібралися проти Мойсея і Аарона. | 2 І не стало води для громади, і зібрались вони проти Мойсея і Арона. |
3 І сварився той народ із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: О, якби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем! | 3 І заремствував народ на Мойсея і сказав: О, якби померли тоді і ми, коли вмерли брати наші перед Господом! | 3 і став народ сваритися з Мойсеєм та промовляти: “Ох, коли б ми були померли, як то повмирали брати наші перед Господом! | 3 І хулив нарід на Мойсея, кажучи: Краще померли б ми в погибелі наших братів перед Господом. | 3 І сварились люде з Мойсейом і з Ароном, мовляючи: Лучче було б нам померти тодї, як померло браттє наше перед Господом! |
4 І нащо ви привели Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша? | 4 Нащо ви привели громаду Господню в цю пустелю, щоб нам померти і нашій скотині? | 4 І навіщо привели ви громаду Господню в оцю пустелю, - щоб і нам тут загинути, і скотині нашій? | 4 І чому повели ви Господний збір до цієї пустині, щоб убити нас і наш скот? | 4 Та на що привели ви громаду Господню в цей степ, щоб і нам тут погибнути і скотинї нашій? |
5 І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове яблуко, і навіть немає напитись води! | 5 І для чого вивели ви нас із Єгипту, аби привести нас на це вороже місце, де не можна сіяти, немає ні смоковниць, ні винограду, ні гранатових яблук, ані навіть води напитися? | 5 І навіщо вивели ви нас із Єгипту, -щоб завести нас в оце погане місце, де нема ні землі на сівбу, ні смоковниць, ні винограду, ні гранатів, ні питної води.” | 5 І чому це нас вивели ви з Єгипту, щоб прийти до цього поганого місця? Місце де не сіється, ані немає фіґів, ані виноградників, ані ґранат, ані води пити. | 5 І нащо вивели ви нас із Египту, щоб завести нас у се ледаче врочище? Нема ту нї землї на сїйбу, нї смоківниць, нї винограду, нї гранат, і навіть води нїде напитись. |
6 І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попадали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм! | 6 І рушив Мойсей та Аарон од народу до входу в скинію зібрання, і попадали ницьма на лиця свої, і з'явилася їм слава Господня. | 6 Пішли отож Мойсей та Арон від громади в намет зборів і впали обличчям до землі; і з'явилась їм слава Господня. | 6 І пішли Мойсей і Аарон від лиця збору до дверей шатра свідчення, і впали на лице. І зявилася їм господня слава. | 6 І пійшов Мойсей з Ароном від громади до входу в соборний намет, і впали ниць на лиця свої; і явилась їм слава Господня. |
7 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: | 7 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | 7 І сказав Господь до Мойсея: | 7 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: | 7 І промовив Господь до Мойсея: кажучи: |
8 Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду. І виведеш для них воду з тієї скелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу. | 8 Візьми жезл і збери громаду, ти і Аарон, брат твій, і скажи на очах їхніх скелі, і вона дасть свою воду: і отак ти виведеш їм воду зі скелі, і напоїш громаду і худобу її. | 8 “Візьми жезло та збери громаду, ти й твій брат Арон, і на очах їхніх промовите до скелі, і вона дасть вам воду; виведете їм воду зо скелі, і напоїш громаду та їхню скотину.” | 8 Візьми палицю і збери збір ти і Аарон твій брат, і заговорите перед ними до каменя, і дасть свою воду, і виведете їм воду з каменя, і напоїте збір і їхню скотину. | 8 Возьми жезло та збери громаду, ти й твій брат Арон, і покличте до скелї перед очима їх; і дасть вона вам воду свою, і виведеш їм воду із скелї, і напоїш громаду й скотину їх. |
9 І взяв Мойсей те жезло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому. | 9 І взяв Мойсей жезл від лиця Господа, як Він звелів йому. | 9 Узяв Мойсей жезло з-перед Господа, як він повелів йому. | 9 І Мойсей взяв палицю, що перед Господом, так як заповів Господь. | 9 І взяв Мойсей жезло од лиця Господнього, як він повелїв йому. |
10 І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду? | 10 І зібрали Мойсей та Аарон народ до скелі, і сказав він їм: Послухайте непокірні, хіба нам із цієї скелі вивести для вас воду? | 10 І зібрав Мойсей з Ароном громаду перед скелею, і сказав їм: “Слухайте, ворохобники, чи добудемо вам із цієї скелі воду?” | 10 І зібрав Мойсей і Аарон збір перед каменем, і сказав до них: Послухайте мене, ви, що не вірите. Чи з цього каменя виведемо вам воду? | 10 І зібрали Мойсей та Арон громаду перед скелею; і рече їм: Слухайте ж, ворохобники, чи добудемо з сієї скелї воду про вас? |
11 І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, і вийшло багато води! І пила громада та їхня худоба!... | 11 І здійняв Мойсей руку свою, і вдарив по скелі жезлом своїм двічі, і ринуло багато води, і пила громада і худоба її. | 11 І звів Мойсей руку і вдарив жезлом об скелю двічі; і линула сила води, і напилася громада й скотина. | 11 І Мойсей піднявши свою руку, двічі вдарив камінь палицею, і вийшло багато води, і пив збір і їхня скотина. | 11 І підняв Мойсей руку та й вдарив скелю жезлом своїм двічі; і потекло багацько води, і напилась громада й скотина їх. |
12 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм. | 12 І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові: За те, що ви не повірили Мені, щоб явити святість Мою перед очима синів Ізраїля, не введете ви народу цього на землю, котру Я даю йому. | 12 Господь же сказав Мойсеєві та Аронові: “За те, що ви не вірили мені, коли треба було показати мою святість в очах Ізраїля, не введете ви цю громаду в землю, що її я дав їм.” | 12 І сказав Господь до Мойсея і Аарона: Томущо ви не повірили, щоб мене освятити перед ізраїльськими синами, через це ви не введете цей збір до землі, яку Я дав їм. | 12 І рече Господь Мойсейові й Аронові: За те, що не няли ви менї віри, щоб осьвятити мене в очу синів Ізраїля, за те не приведете ви громади сієї в землю, що я надїлив їм. |
13 Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм. | 13 Це вода Меріви, біля котрої заремствували сини Ізраїля на Господа, і Він явив їм святість Свою. | 13 Це вода Меріва, де сини Ізраїля ремствували на Господа, і він явив їм свою святість. | 13 Це вода суперництва, бо ізраїльські сини похулили перед Господом, і він освятився в них. | 13 Се води Мериви, де сварились Ізрайлеві сини з Господом, і він явив їм сьвятість свою. |
14 І послав Мойсей послів із Кадешу до царя едомського сказати: Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш усю тяготу, що впала на нас. | 14 І послав Мойсей із Кадешу послів до царя едомського, сказати: Так говорить брат твій Ізраїль: Ти знаєш усі труднощі, котрі спостигли нас. | 14 Мойсей же вислав посланців з Кадешу до едомського царя, щоб ті сказали: “Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш усі прикрості, що нас спіткали; | 14 І післав Мойсей вісників з Кадиса до царя Едома, кажучи: Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш ввесь труд, що обняв нас, | 14 І післав Мойсей посли з Кадесу до царя Едомського: Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш усї ті пригоди, що стались нам: |
15 І зійшли були наші батьки до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато часу, а Єгипет чинив зло нам та батькам нашим. | 15 Батьки наші перейшли до Єгипту і ми жили в Єгипті тривалий час, і недобре чинили єгиптяни з нами і з батьками нашими. | 15 як батьки наші спустилися в Єгипет, і як ми жили в Єгипті довгий час, і яке лихо єгиптяни заподіяли нам та батькам нашим; | 15 і наші батьки зійшли до Єгипту, і ми жили в Єгипті багато днів, і єгиптяни гнітили нас і наших батьків, | 15 Як батьки наші спустились в Египет і ми жили в Египтї довгий час, і що Египтяне заподїяли нам і батькам нашим. |
16 І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Кадеші, що при самім кінці твоєї границі. | 16 І коли заголосили ми до Господа, почув Він голос наш і послав Ангела, і вивів нас із Єгипту. І ось, ми в Кадеші, місті біля самих рубежів твоїх. | 16 і як закликали ми до Господа, і він почув наш голос, і зіслав янгола, і вивів нас із Єгипту; і ось тепер ми у Кадеш-місті, що на самій твоїй границі. | 16 і ми закликали до Господа, і Господь вислухав наш голос, і піславши ангела, вивів нас з Єгипту, і тепер ми в Кадисі, місті, що на краю твоїх границь. | 16 Тодї позвали ми до Господа, і він почув наш голос, і післав ангела та й вивів нас із Египту; і се ми в Кадесї містї, що на краю займища твого. |
17 Нехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не будемо пити води з криниці, ми підемо дорогою царською, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї. | 17 Дозволь нам пройти землею твоєю; ми не підемо полями і виноградниками, і не будемо пити воду із колодязів [твоїх]; але підемо дорогою царською, не звернемо ні праворуч, ні ліворуч, доки не перейдемо володінь твоїх. | 17 Дозволь нам, будь ласка, пройти через твою землю. Не будемо ми йти ні полями, ані виноградниками, і не питимемо води з криниць; ми перейдемо царським шляхом, не звертаючи ні направо, ні наліво, аж поки не перейдемо через твої границі.” | 17 Перейдемо через твою землю, не пройдемо через поля, ані через виноградники, ані не питимемо води з твоїх збірників, підемо царською дорогою, не звернемо на право ні на ліво, доки не перейдемо твої границі. | 17 Дозволь же нам пройти через твою землю! Не будемо йти полями й виноградниками, і не будемо пити води з колодязїв; по царській дорозї перейдемо, не будемо звертати нї на право, нї на ліво, докіль не перейдемо займища твого. |
18 І сказав до нього Едом: Ти не перейдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти тебе! | 18 Але Едом сказав йому: Не переходь через мене, інакше я з мечем виступлю супроти тебе. | 18 Та Едом відказав йому: “Не перейдеш ти в мене, а то з мечем вийду проти тебе.” | 18 І сказав до нього Едом: Не перейдеш через мене. Якщо ж ні, війною вийдемо тобі на зустріч. | 18 Та відказав йому Едом: Не переходити меш в мене; ато з мечем вийду проти тебе. |
19 І сказали йому Ізраїлеві сини: Ми підемо битою дорогою, а якщо будемо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, тільки нехай перейду я своїми ногами! | 19 І сказали йому сини Ізраїля: Ми підемо великим шляхом, і якщо будемо пити воду твою, я і худоба моя, то буду платити за неї; тільки ногами моїми пройду, що нічого не коштує. | 19 Сини ж Ізраїля повідали йому: “Ми битим шляхом підемо, а коли питимемо воду, чи то ми, а чи скотина наша, заплатимо тобі за неї; нічого іншого не хочемо, як тільки пішки пройти.” | 19 І кажуть йому ізраїльські сини: При горі перейдемо; якщо ж твою воду питимемо я і скотина, дам тобі заплату. Але це мала справа, перейдемо при горі. | 19 І казали йому синове Ізрайлеві: Битим шляхом ми хочемо йти; а коли воду твою пити му я, чи скотина моя, так заплачу тобі за неї; тільки ногами моїми хочу перейти, більш нїчого. |
20 А той відказав: Не перейдеш! І вийшов Едом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою. | 20 Але він сказав: Не переходь. І виступив супроти нього Едом із численним народом своїм та міцною рукою. | 20 Та він відповів: “Не перейдеш!” І вийшов Едом проти нього з силою озброєного люду. | 20 Він же сказав: Не перейдеш через мене. І вийшов Едом йому на зустріч з тяжким народом і сильною рукою. | 20 І каже: не можна щоб проходити! І вийшов Едом проти його з великим народом і з потужною рукою. |
21 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізраїль збочив від нього. | 21 Ось так не погодився Едом дозволити Ізраїлю пройти через його володіння, тому Ізраїль рушив в іншому напрямку од нього. | 21 Отак затявсь Едом і не дав Ізраїлеві перейти через свою землю; і звернув Ізраїль набік від нього. | 21 І не схотів Едом дати Ізраїлеві перейти через його границі. І звернув Ізраїль від нього. | 21 І так не дав Едом Ізраїлеві перейти через займища свої, і звернув Ізраїль на бік від його. |
22 І рушили з Кадешу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори. | 22 І рушили сини Ізраїля з Кадешу, і прийшла вся громада до гори Гор. | 22 Рушили сини Ізраїля з Кадешу та й прийшли цілою громадою до Гор-гори. | 22 І підвелися з Кадиса. І прийшли ізраїльські сини, ввесь збір, до гори Ор. | 22 І рушили в дорогу від Кадесу, і прийшли сини Ізрайлеві, цїлою громадою, до Ор гори. |
23 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едомського краю, говорячи: | 23 І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові на горі Гор, біля рубежів землі едомської, говорячи: | 23 Господь сказав Мойсеєві та Аронові під Гор-горою, що на границі Едом-землі: | 23 І сказав Господь до Мойсея і Аарона в горі Ор при границях едомської землі, кажучи: | 23 І рече Господь Мойсейові та Аронові під Ор-горою, на границях землї Едомової: |
24 Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви. | 24 Нехай долучиться Аарон до народу свого; бо він не прийде на землю, котру Я даю синам Ізраїля, за те, що ви непокірні були повелінням Моїм біля води Меріви. | 24 “Арон мусить прилучитись до свого народу, бо він не ввійде в землю, що я віддав синам Ізраїля, за те, що ви спротивились моєму велінню при водах Меріви. | 24 Хай додасться Аарон до свого народу, бо не ввійдете до землі, яку Я дав ізраїльським синам, томущо ви розгнівали Мене при воді хули. | 24 Мусить прилучитись Арон до народу свого; бо не має він увійти в землю, що я віддав синам Ізрайлевим за те, що ви противились повелїнню мому при водах Мериви. |
25 Візьми Аарона та сина його Елеазара, та й виведи їх на Гор-гору. | 25 І візьми Аарона та Елеазара, сина його, і виведи їх на гору Гор. | 25 Візьми Арона та Єлеазара, його сина, і виведи їх на Гор-гору. | 25 Візьми Аарона і Елеазара його сина, і виведи їх на гору Ор перед усім збором, | 25 Возьми Арона та Елеазара, сина його, та й приведи їх на Ор-гору; |
26 І нехай Аарон здійме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, і Аарон буде забраний, та й помре там. | 26 І зніми з Аарона одежу його і одягни в неї Елеазара, сина його, і нехай Аарон відійде і помре там, і буде приєднаний до свого народу. | 26 Зніми з Арона його шати й вдягни в них Єлеазара, його сина; Арон же приєднається до вмерлих, умре там.” | 26 і роздягни Аарона з його риз і зодягни його сина Елеазара, і Аарон, додавшись, хай там помре. | 26 І знїми з Арона одїж його та вдягни в неї Елеазара, сина його, і прилучиться Арон і вмре там. |
27 І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-гору на очах усієї громади. | 27 І вчинив Мойсей так, як звелів Господь. Пішли вони на гору Гор на очах усієї громади. | 27 І вчинив Мойсей так, як заповідав Господь; зійшли вони на Гср-гору перед очима всієї громади. | 27 І зробив Мойсей так як заповів Господь, і вивів його на гору Ор перед усім збором. | 27 І вчинив Мойсей, як заповідав Господь. І зійшли вони на гору перед очима в усієї громади. |
28 І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеазара, і Аарон помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеазар із гори. | 28 І скинув Мойсей з Аарона одежу його, і одягнув у неї Елеазара, сина його. І помер там Аарон на вершині гори. А Мойсей і Елеазар спустилися з гори. | 28 Зняв Мойсей з Арона його шати та й вдягнув у них Єлеазара, сина його. І вмер Арон там на верху гори, а Мойсей спустився з гори з Єлеазаром. | 28 І роздягнув Аарона з його риз і зодягнув в них Елеазара його сина. І помер Аарон на вершку гори, і зійшов Мойсей і Елеазар з гори. | 28 І зняв Мойсей з Арона одїж його, та й одягнув у неї Елеазара, сина його. І вмер Арон на верховинї Ор-гори. І спустивсь із гори Мойсей та Елеазар. І побачила вся громада, що вмер Арон, і плакав увесь люд Ізраїльський трийцять день. |
29 І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Аарона ввесь Ізраїлів дім тридцять день. | 29 І побачила вся громада, що Аарон помер, і оплакував Аарона увесь дім Ізраїлів тридцять днів. | 29 Коли ж уся громада побачила, що Арон помер, заходився плакати за ним увесь дім Ізраїля аж тридцять днів. | 29 І побачив ввесь збір, що помер Аарон, і ввесь дім Ізраїля оплакував Аарона тридцять днів. | |