1 І ввійшли Ізраїлеві сини, уся громада, до пустині Цін першого місяця, та й засів народ у Кадеші. І померла там Маріям, і була там похована.1 І прийшли сини Ізраїля, вся громада, в пустелю Цін першого місяця, і зупинився народ у Кадеші, і вмерла там Маріям, і похована там.1 Сини Ізраїля прийшли цілою громадою у Сін-пустиню першого місяця, і народ зупинився у Кадеші. Там умерла Марія, і там її поховано.1 І пішли ізраїльські сини, ввесь збір, до пустині Сін в першому місяці, і нарід перебував у Кадисі. І там померла Маріям, і вона похована там.1 І прийшли сини Ізрайлеві цїлою громадою в степ Зин, первого місяця; і остановився народ в Кадесї; і вмерла там Миряма, і поховано її там.
2 І не було води для громади, і вони зібралися проти Мойсея та проти Аарона.2 І не було води для громади, і зібралися вони супроти Мойсея та Аарона.2 А що не було води для громади, зібрались вони проти Мойсея та Арона,2 І не було води для збору, і зібралися проти Мойсея і Аарона.2 І не стало води для громади, і зібрались вони проти Мойсея і Арона.
3 І сварився той народ із Мойсеєм, та й сказали, говорячи: О, якби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед Господнім лицем!3 І заремствував народ на Мойсея і сказав: О, якби померли тоді і ми, коли вмерли брати наші перед Господом!3 і став народ сваритися з Мойсеєм та промовляти: “Ох, коли б ми були померли, як то повмирали брати наші перед Господом!3 І хулив нарід на Мойсея, кажучи: Краще померли б ми в погибелі наших братів перед Господом.3 І сварились люде з Мойсейом і з Ароном, мовляючи: Лучче було б нам померти тодї, як померло браттє наше перед Господом!
4 І нащо ви привели Господню громаду на цю пустиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша?4 Нащо ви привели громаду Господню в цю пустелю, щоб нам померти і нашій скотині?4 І навіщо привели ви громаду Господню в оцю пустелю, - щоб і нам тут загинути, і скотині нашій?4 І чому повели ви Господний збір до цієї пустині, щоб убити нас і наш скот?4 Та на що привели ви громаду Господню в цей степ, щоб і нам тут погибнути і скотинї нашій?
5 І нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб привести нас на це зле місце? Тут не родить збіжжя, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове яблуко, і навіть немає напитись води!5 І для чого вивели ви нас із Єгипту, аби привести нас на це вороже місце, де не можна сіяти, немає ні смоковниць, ні винограду, ні гранатових яблук, ані навіть води напитися?5 І навіщо вивели ви нас із Єгипту, -щоб завести нас в оце погане місце, де нема ні землі на сівбу, ні смоковниць, ні винограду, ні гранатів, ні питної води.”5 І чому це нас вивели ви з Єгипту, щоб прийти до цього поганого місця? Місце де не сіється, ані немає фіґів, ані виноградників, ані ґранат, ані води пити.5 І нащо вивели ви нас із Египту, щоб завести нас у се ледаче врочище? Нема ту нї землї на сїйбу, нї смоківниць, нї винограду, нї гранат, і навіть води нїде напитись.
6 І ввійшли Мойсей та Аарон від громади до входу скинії заповіту, та й попадали на обличчя свої. І слава Господня появилася їм!6 І рушив Мойсей та Аарон од народу до входу в скинію зібрання, і попадали ницьма на лиця свої, і з'явилася їм слава Господня.6 Пішли отож Мойсей та Арон від громади в намет зборів і впали обличчям до землі; і з'явилась їм слава Господня.6 І пішли Мойсей і Аарон від лиця збору до дверей шатра свідчення, і впали на лице. І зявилася їм господня слава.6 І пійшов Мойсей з Ароном від громади до входу в соборний намет, і впали ниць на лиця свої; і явилась їм слава Господня.
7 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:7 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 7 І сказав Господь до Мойсея: 7 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 7 І промовив Господь до Мойсея: кажучи:
8 Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Аарон, і скажете до тієї скелі на їхніх очах, і вона дасть свою воду. І виведеш для них воду з тієї скелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу.8 Візьми жезл і збери громаду, ти і Аарон, брат твій, і скажи на очах їхніх скелі, і вона дасть свою воду: і отак ти виведеш їм воду зі скелі, і напоїш громаду і худобу її.8 “Візьми жезло та збери громаду, ти й твій брат Арон, і на очах їхніх промовите до скелі, і вона дасть вам воду; виведете їм воду зо скелі, і напоїш громаду та їхню скотину.”8 Візьми палицю і збери збір ти і Аарон твій брат, і заговорите перед ними до каменя, і дасть свою воду, і виведете їм воду з каменя, і напоїте збір і їхню скотину.8 Возьми жезло та збери громаду, ти й твій брат Арон, і покличте до скелї перед очима їх; і дасть вона вам воду свою, і виведеш їм воду із скелї, і напоїш громаду й скотину їх.
9 І взяв Мойсей те жезло з-перед Господнього лиця, як Він наказав був йому.9 І взяв Мойсей жезл від лиця Господа, як Він звелів йому.9 Узяв Мойсей жезло з-перед Господа, як він повелів йому.9 І Мойсей взяв палицю, що перед Господом, так як заповів Господь.9 І взяв Мойсей жезло од лиця Господнього, як він повелїв йому.
10 І зібрали Мойсей та Аарон громаду перед тією скелею. І сказав він до них: Послухайте ж, неслухняні, чи з цієї скелі ми виведемо для вас воду?10 І зібрали Мойсей та Аарон народ до скелі, і сказав він їм: Послухайте непокірні, хіба нам із цієї скелі вивести для вас воду?10 І зібрав Мойсей з Ароном громаду перед скелею, і сказав їм: “Слухайте, ворохобники, чи добудемо вам із цієї скелі воду?”10 І зібрав Мойсей і Аарон збір перед каменем, і сказав до них: Послухайте мене, ви, що не вірите. Чи з цього каменя виведемо вам воду?10 І зібрали Мойсей та Арон громаду перед скелею; і рече їм: Слухайте ж, ворохобники, чи добудемо з сієї скелї воду про вас?
11 І підніс Мойсей руку свою, та й ударив ту скелю своїм жезлом два рази, і вийшло багато води! І пила громада та їхня худоба!...11 І здійняв Мойсей руку свою, і вдарив по скелі жезлом своїм двічі, і ринуло багато води, і пила громада і худоба її.11 І звів Мойсей руку і вдарив жезлом об скелю двічі; і линула сила води, і напилася громада й скотина.11 І Мойсей піднявши свою руку, двічі вдарив камінь палицею, і вийшло багато води, і пив збір і їхня скотина.11 І підняв Мойсей руку та й вдарив скелю жезлом своїм двічі; і потекло багацько води, і напилась громада й скотина їх.
12 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася святість Моя на очах Ізраїлевих синів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм.12 І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові: За те, що ви не повірили Мені, щоб явити святість Мою перед очима синів Ізраїля, не введете ви народу цього на землю, котру Я даю йому.12 Господь же сказав Мойсеєві та Аронові: “За те, що ви не вірили мені, коли треба було показати мою святість в очах Ізраїля, не введете ви цю громаду в землю, що її я дав їм.”12 І сказав Господь до Мойсея і Аарона: Томущо ви не повірили, щоб мене освятити перед ізраїльськими синами, через це ви не введете цей збір до землі, яку Я дав їм.12 І рече Господь Мойсейові й Аронові: За те, що не няли ви менї віри, щоб осьвятити мене в очу синів Ізраїля, за те не приведете ви громади сієї в землю, що я надїлив їм.
13 Це вода Меріви, де сварилися Ізраїлеві сини з Господом, і святість Його явилася їм.13 Це вода Меріви, біля котрої заремствували сини Ізраїля на Господа, і Він явив їм святість Свою.13 Це вода Меріва, де сини Ізраїля ремствували на Господа, і він явив їм свою святість.13 Це вода суперництва, бо ізраїльські сини похулили перед Господом, і він освятився в них.13 Се води Мериви, де сварились Ізрайлеві сини з Господом, і він явив їм сьвятість свою.
14 І послав Мойсей послів із Кадешу до царя едомського сказати: Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш усю тяготу, що впала на нас.14 І послав Мойсей із Кадешу послів до царя едомського, сказати: Так говорить брат твій Ізраїль: Ти знаєш усі труднощі, котрі спостигли нас.14 Мойсей же вислав посланців з Кадешу до едомського царя, щоб ті сказали: “Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш усі прикрості, що нас спіткали;14 І післав Мойсей вісників з Кадиса до царя Едома, кажучи: Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш ввесь труд, що обняв нас,14 І післав Мойсей посли з Кадесу до царя Едомського: Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш усї ті пригоди, що стались нам:
15 І зійшли були наші батьки до Єгипту, і сиділи ми в Єгипті багато часу, а Єгипет чинив зло нам та батькам нашим.15 Батьки наші перейшли до Єгипту і ми жили в Єгипті тривалий час, і недобре чинили єгиптяни з нами і з батьками нашими.15 як батьки наші спустилися в Єгипет, і як ми жили в Єгипті довгий час, і яке лихо єгиптяни заподіяли нам та батькам нашим;15 і наші батьки зійшли до Єгипту, і ми жили в Єгипті багато днів, і єгиптяни гнітили нас і наших батьків,15 Як батьки наші спустились в Египет і ми жили в Египтї довгий час, і що Египтяне заподїяли нам і батькам нашим.
16 І голосили ми до Господа, і Він почув наш голос, та й послав Ангола, і вивів нас із Єгипту, а оце ми в Кадеші, що при самім кінці твоєї границі.16 І коли заголосили ми до Господа, почув Він голос наш і послав Ангела, і вивів нас із Єгипту. І ось, ми в Кадеші, місті біля самих рубежів твоїх.16 і як закликали ми до Господа, і він почув наш голос, і зіслав янгола, і вивів нас із Єгипту; і ось тепер ми у Кадеш-місті, що на самій твоїй границі.16 і ми закликали до Господа, і Господь вислухав наш голос, і піславши ангела, вивів нас з Єгипту, і тепер ми в Кадисі, місті, що на краю твоїх границь.16 Тодї позвали ми до Господа, і він почув наш голос, і післав ангела та й вивів нас із Египту; і се ми в Кадесї містї, що на краю займища твого.
17 Нехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, і не будемо пити води з криниці, ми підемо дорогою царською, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї.17 Дозволь нам пройти землею твоєю; ми не підемо полями і виноградниками, і не будемо пити воду із колодязів [твоїх]; але підемо дорогою царською, не звернемо ні праворуч, ні ліворуч, доки не перейдемо володінь твоїх.17 Дозволь нам, будь ласка, пройти через твою землю. Не будемо ми йти ні полями, ані виноградниками, і не питимемо води з криниць; ми перейдемо царським шляхом, не звертаючи ні направо, ні наліво, аж поки не перейдемо через твої границі.”17 Перейдемо через твою землю, не пройдемо через поля, ані через виноградники, ані не питимемо води з твоїх збірників, підемо царською дорогою, не звернемо на право ні на ліво, доки не перейдемо твої границі.17 Дозволь же нам пройти через твою землю! Не будемо йти полями й виноградниками, і не будемо пити води з колодязїв; по царській дорозї перейдемо, не будемо звертати нї на право, нї на ліво, докіль не перейдемо займища твого.
18 І сказав до нього Едом: Ти не перейдеш у мене, бо інакше я з мечем вийду проти тебе!18 Але Едом сказав йому: Не переходь через мене, інакше я з мечем виступлю супроти тебе.18 Та Едом відказав йому: “Не перейдеш ти в мене, а то з мечем вийду проти тебе.”18 І сказав до нього Едом: Не перейдеш через мене. Якщо ж ні, війною вийдемо тобі на зустріч.18 Та відказав йому Едом: Не переходити меш в мене; ато з мечем вийду проти тебе.
19 І сказали йому Ізраїлеві сини: Ми підемо битою дорогою, а якщо будемо пити воду твою я та худоба моя, то я дам заплату за неї. Нічого більше, тільки нехай перейду я своїми ногами!19 І сказали йому сини Ізраїля: Ми підемо великим шляхом, і якщо будемо пити воду твою, я і худоба моя, то буду платити за неї; тільки ногами моїми пройду, що нічого не коштує.19 Сини ж Ізраїля повідали йому: “Ми битим шляхом підемо, а коли питимемо воду, чи то ми, а чи скотина наша, заплатимо тобі за неї; нічого іншого не хочемо, як тільки пішки пройти.”19 І кажуть йому ізраїльські сини: При горі перейдемо; якщо ж твою воду питимемо я і скотина, дам тобі заплату. Але це мала справа, перейдемо при горі.19 І казали йому синове Ізрайлеві: Битим шляхом ми хочемо йти; а коли воду твою пити му я, чи скотина моя, так заплачу тобі за неї; тільки ногами моїми хочу перейти, більш нїчого.
20 А той відказав: Не перейдеш! І вийшов Едом навпроти нього з численним народом та з сильною рукою.20 Але він сказав: Не переходь. І виступив супроти нього Едом із численним народом своїм та міцною рукою.20 Та він відповів: “Не перейдеш!” І вийшов Едом проти нього з силою озброєного люду.20 Він же сказав: Не перейдеш через мене. І вийшов Едом йому на зустріч з тяжким народом і сильною рукою.20 І каже: не можна щоб проходити! І вийшов Едом проти його з великим народом і з потужною рукою.
21 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, і Ізраїль збочив від нього.21 Ось так не погодився Едом дозволити Ізраїлю пройти через його володіння, тому Ізраїль рушив в іншому напрямку од нього.21 Отак затявсь Едом і не дав Ізраїлеві перейти через свою землю; і звернув Ізраїль набік від нього.21 І не схотів Едом дати Ізраїлеві перейти через його границі. І звернув Ізраїль від нього.21 І так не дав Едом Ізраїлеві перейти через займища свої, і звернув Ізраїль на бік від його.
22 І рушили з Кадешу, і вийшли Ізраїлеві сини, уся громада, до Гор-гори.22 І рушили сини Ізраїля з Кадешу, і прийшла вся громада до гори Гор.22 Рушили сини Ізраїля з Кадешу та й прийшли цілою громадою до Гор-гори.22 І підвелися з Кадиса. І прийшли ізраїльські сини, ввесь збір, до гори Ор.22 І рушили в дорогу від Кадесу, і прийшли сини Ізрайлеві, цїлою громадою, до Ор гори.
23 І сказав Господь до Мойсея та до Аарона на Гор-горі, на границі едомського краю, говорячи:23 І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові на горі Гор, біля рубежів землі едомської, говорячи: 23 Господь сказав Мойсеєві та Аронові під Гор-горою, що на границі Едом-землі: 23 І сказав Господь до Мойсея і Аарона в горі Ор при границях едомської землі, кажучи: 23 І рече Господь Мойсейові та Аронові під Ор-горою, на границях землї Едомової:
24 Нехай прилучиться Аарон до своєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим синам, через те, що ви були неслухняні наказу Моєму при воді Меріви.24 Нехай долучиться Аарон до народу свого; бо він не прийде на землю, котру Я даю синам Ізраїля, за те, що ви непокірні були повелінням Моїм біля води Меріви.24 “Арон мусить прилучитись до свого народу, бо він не ввійде в землю, що я віддав синам Ізраїля, за те, що ви спротивились моєму велінню при водах Меріви.24 Хай додасться Аарон до свого народу, бо не ввійдете до землі, яку Я дав ізраїльським синам, томущо ви розгнівали Мене при воді хули.24 Мусить прилучитись Арон до народу свого; бо не має він увійти в землю, що я віддав синам Ізрайлевим за те, що ви противились повелїнню мому при водах Мериви.
25 Візьми Аарона та сина його Елеазара, та й виведи їх на Гор-гору.25 І візьми Аарона та Елеазара, сина його, і виведи їх на гору Гор.25 Візьми Арона та Єлеазара, його сина, і виведи їх на Гор-гору.25 Візьми Аарона і Елеазара його сина, і виведи їх на гору Ор перед усім збором,25 Возьми Арона та Елеазара, сина його, та й приведи їх на Ор-гору;
26 І нехай Аарон здійме шати свої, і зодягне в них сина свого Елеазара, і Аарон буде забраний, та й помре там.26 І зніми з Аарона одежу його і одягни в неї Елеазара, сина його, і нехай Аарон відійде і помре там, і буде приєднаний до свого народу.26 Зніми з Арона його шати й вдягни в них Єлеазара, його сина; Арон же приєднається до вмерлих, умре там.”26 і роздягни Аарона з його риз і зодягни його сина Елеазара, і Аарон, додавшись, хай там помре.26 І знїми з Арона одїж його та вдягни в неї Елеазара, сина його, і прилучиться Арон і вмре там.
27 І зробив Мойсей, як Господь наказав був, і вийшли вони на Гор-гору на очах усієї громади.27 І вчинив Мойсей так, як звелів Господь. Пішли вони на гору Гор на очах усієї громади.27 І вчинив Мойсей так, як заповідав Господь; зійшли вони на Гср-гору перед очима всієї громади.27 І зробив Мойсей так як заповів Господь, і вивів його на гору Ор перед усім збором.27 І вчинив Мойсей, як заповідав Господь. І зійшли вони на гору перед очима в усієї громади.
28 І зняв Мойсей з Аарона шати його, і зодягнув у них сина його Елеазара, і Аарон помер там на верхів'ї гори. І зійшов Мойсей та Елеазар із гори.28 І скинув Мойсей з Аарона одежу його, і одягнув у неї Елеазара, сина його. І помер там Аарон на вершині гори. А Мойсей і Елеазар спустилися з гори.28 Зняв Мойсей з Арона його шати та й вдягнув у них Єлеазара, сина його. І вмер Арон там на верху гори, а Мойсей спустився з гори з Єлеазаром.28 І роздягнув Аарона з його риз і зодягнув в них Елеазара його сина. І помер Аарон на вершку гори, і зійшов Мойсей і Елеазар з гори.28 І зняв Мойсей з Арона одїж його, та й одягнув у неї Елеазара, сина його. І вмер Арон на верховинї Ор-гори. І спустивсь із гори Мойсей та Елеазар. І побачила вся громада, що вмер Арон, і плакав увесь люд Ізраїльський трийцять день.
29 І бачила вся громада, що помер Аарон, і оплакував Аарона ввесь Ізраїлів дім тридцять день.29 І побачила вся громада, що Аарон помер, і оплакував Аарона увесь дім Ізраїлів тридцять днів.29 Коли ж уся громада побачила, що Арон помер, заходився плакати за ним увесь дім Ізраїля аж тридцять днів.29 І побачив ввесь збір, що помер Аарон, і ввесь дім Ізраїля оплакував Аарона тридцять днів.