1 І трапився там негідний чоловік, а ім'я йому Шева, син Біхрі, веніяминівець. І засурмив він у сурму та й сказав: Немає нам частки в Давиді, і нема нам спадщини у сина Єссеєвого! Ізраїлю, усі до наметів своїх!1 І трапився там негідний чоловік на ймення Шева, син Біхрі, веніяминівець. І засурмив він у сурму і сказав: Немає нам частки в Давиді, і немає нам спадку в сина Єссеєвого! Ізраїлю, усі до шатер своїх!1 І сталось, що був там негідник на ім'я Савей (Шеваг), Біхріїв син, веніяминянин. Засурмив він у сурму й кликнув: “Не маємо частки з Давидом, нема нам спадщини з Єссеєвим сином! Кожний до свого намету, Ізраїлю!”1 І там (був один) прозваний беззаконним сином і йому імя Савей, син Вохорія, чоловік Єменієць, і він затрубів в ріг і сказав: Немає нам часті в Давиді, ані насліддя нам в сині Єссея. Кожний чоловік до свого поселення, Ізраїле.1 Був там якось чоловік негодяй, Беняминїй, на ймя Себа Бихриєнко. Сей затрубив у трубу та й кликнув: Нема нам нїякої спільностї з Давидом анї долї в синї Ессейовому. Рушаймо по домах, Ізрайлитяне!
2 І пішов кожен ізраїльтянин від Давида за Шевою, сином Біхрі, а юдеянин позостався при своєму цареві від Йордану й аж до Єрусалиму.2 І відділилися всі ізраїльтяни від Давида і пішли за Шевою, сином Біхрі, а юдеянин залишився при своєму цареві від Йордану й аж до Єрусалиму.2 І тоді всі мужі ізраїльські відступили від Давида та пішли за Савеєм, Біхрієвим сином. Але мужі Юди зостались при своєму царі, від Йордану до Єрусалиму.2 І кожний чоловік Ізраїля пішов від Давида за Савеєм сином Вохорія, і муж Юди пристав до їхнього царя від Йордану і аж до Єрусалиму.2 І відпали всї Ізрайлитяне від Давида до Себи Бихриєнка; навпаки ж Юдеї остались при цареві свойму від Йорданї аж до Ерусалиму.
3 І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жінок наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до дому сторожі; і він їх годував, але до них не приходив. І були вони ув'язнені аж до дня своєї смерти, удівство за життя чоловіка.3 І прийшов Давид до свого дому в Єрусалимі, і взяв десять жінок-наложниць, котрих він залишив стерегти дім, і помістив їх в особливий дім під нагляд, і утримував їх, але не входив до них. І утримувалися вони там до дня смерти своєї, живучи, як удови.3 Коли повернувсь Давид до свого дому в Єрусалимі, взяв він десять наложниць, що їх був лишив доглядати дому, і посадив їх до окремої хати. Харчував він їх, але до них не ходив. Так були вони замкнені аж до смерти, живучи як удовиці.3 І ввійшов Давид до свого дому до Єрусалиму, і взяв цар десятьох своїх жінок наложниць, яких оставив стерегти дім, і дав їх до дому сторожі і прогодував їх і не ввійшов до них і були бережені аж до дня їхньої смерти, живі вдови.3 Вернувши Давид у Ерусалим до своєї палати, повелїв перевести десять наліжниць, що покинув доглядати палату, ув окремнїй будинок і там обмислив їх усячиною, однак не пригортавсь до їх. Так і жили вони замкнені до своєї смертї вдовицями.
4 І сказав цар до Амаси: Склич мені юдеян у три дні, а ти стань отут!4 І сказав цар Давид Амасі: Поскликай до мене юдеїв упродовж трьох днів і сам з'явися сюди.4 І повелів цар Амасові: “Склич мені протягом трьох днів мужів юдейських і будь тут сам присутній.”4 І сказав цар до Амессая: Поклич мені мужів Юди до трьох днів, ти ж будь тут.4 Тодї повелїв царь Амазї: Поскликай до мене Юдеїв в три днї; стань і сам передо мною тут.
5 І пішов Амаса, щоб скликати Юду, та спізнився від означеного часу, про який він умовився.5 І пішов Амаса скликати Юдеїв; але забарився понад означений термін часу.5 І пішов Амас скликати юдеїв, але забаривсь поза реченець, що йому призначено.5 І пішов Амессай покликати Юду і забарився за часом, який йому назначив Давид.5 І пустивсь Амаз в дорогу скликати Юдеїв. Як загаявся ж довше, нїж йому призначено,
6 І сказав Давид до Авішая: Тепер Шева, син Біхрі, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі твердинних міст, і не щез із наших очей.6 Тоді Давид сказав Авішаєві: Тепер заподіє нам лиха Шева, син Біхрі, учинить його більше, аніж Авесалом; Візьми ти служників володаря твого, і переслідуй його, щоб він не знайшов собі укріплених міст і не сховався від очей наших.6 І каже Давид до Авішая: “Тепер накоїть нам Савей, Біхріїв син, більш лиха ніж Авесалом. Тож візьми слуг твого пана й пустися за ним, щоб він не знайшов собі укріплених міст і не втік від нас.”6 І сказав Давид до Авесси: Тепер зло нам вчинить Савей син Вохорія більше ніж Авессалом, і тепер ти візьми з собою слуг твого пана і поженися за ним, щоб часом не знайшов собі сильні міста і не був захоронений від наших очей.6 Рече Давид Авессї: Оце Себа Бихриєнко доведе нас до лихої години, гірш Абессалома. Возьми людей твого пана та й жени за ним, щоб не опанував утвердженого якого города та не уйшов нам.
7 І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі лицарі, і повиходили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.7 І вийшли за ним люди Йоавові, і керетянин, і пелетянин та всі хоробрі лицарі пішли з Єрусалиму переслідувати Шеву, сина Біхрі.7 І пішли за Авішаєм Йоавові керетії, пелетії і всі хоробрі; і рушили вони з Єрусалиму навздогін Савеєві, Біхрієвому синові.7 І вийшли за ним мужі Йоава і хереттії і фелеттії і всі сильні і вийшли з Єрусалиму, щоб гнатися за Савеєм сином Вохорія.7 От і пійшли з ним люде Йоабові, й всї хелетеї й фелетеї і всї хоробрі. І рушили вони з Ерусалиму, наздоганяючи Себу Бихриєнка.
8 Вони були при великому камені, що в Ґів'оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодягнений в шату свою, а ній пояс із мечем, прип'ятим на стегні його в піхві, з якої легко виходив і входив.8 І коли вони були поблизу великого каменя, що біля Ґів'ону, то зустрівся з ними Амаса. Йоав був зодягнений у військовий обладунок свій із підперезаним мечем при стегні в піхвах, котрий легенько виходив з них і входив.8 Коли були вони коло великого каменя, що в Гівеоні, вийшов їм назустріч Амас. Йоав же був одягнений у військову керею, а поверх кереї був оперезаний мечем, що висів при боці у піхві. Як він підходив, меч упав,8 І вони (були) при великому камені, що в Ґаваоні, і Амессай ввійшов перед них. І Йоав (був) зодягнений плащем по своїй одежі, і на ній (був) підперезаний меч, прикріплений до його бедр в своїй піхві, і меч вийшов і впав.8 Як були вони коло величезного каменя, показавсь перед ними Амаз. Йоаб же був одягнений в тїсну воїнську одежу та й приперезаний мечем, що висїв у його при боцї, та легко в піхву входив і з неї виходив.
9 І сказав Йоав до Амаси: Чи гаразд тобі, брате мій? І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.9 І сказав Йоав Амасі: Чи при здоров'ї мій брат? І взяв Йоав правицею Амасу за бороду, щоб поцілувати його.9 і Йоав каже до Амаса: “Почуваєш себе добре, мій брате?” і взяв Йоав правицею Амаса за підборіддя, щоб поцілувати його.9 І сказав Йоав Амессеєві: Чи ти здоровий, брате, і правою рукою Йоав схопив бороду Амессая, щоб його поцілувати.9 І промовив Йоаб до Амаза: Здоров, брате! Та й узяв Йоаб правою рукою Амазу за бороду, щоб його поцїлувати.
10 А Амаса не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і вилив нутро його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі.10 Амаса ж не остерігся меча, який був у руці Йоава; І той уразив його ним у живіт так, що випали нутрощі його на землю, і не повторив йому удару, і він помер. Йоав і брат його Авішай, погналися за Шевою, сином Біхрі10 Амас не помітив меча, що був у Йоава в руці. Вдарив він його ним у живіт так, що його внутрощі вийшли на землю, і вже не повторював удару. І той умер. Тоді Йоав та його брат Авішай погнали навздогін за Савеєм, Біхрієвим сином.10 І Амессай не стерігся меча, що в руці Йоава, і Йоав побив його ним в живіт, і вилилася на землю його утроба, і він не повторив йому, і той помер. І Йоав і Авесса його брат гнався за Савеєм сином Вохорія.10 Амаза ж не постеріг меча у Йоаба, а той пхнув його в черево, так що утроба з його випала на землю, й не повторяв уже удару, й той умер. Тепер кинувсь Йоаб і брат його Абесса нагонця за Себою Бихриєнком.
11 А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: Хто жадає Йоава, і хто за Давида, за Йоавом!11 Один із юнаків Йоавових стояв над [Амасою] і говорив: Хто відданий Йоавові і хто за Давида, [нехай іде] за Йоавом!11 Один же з Йоавових слуг став над Амасом та й каже: “Хто воліє Йоава і хто за Давида, нехай іде за Йоавом!”11 І над ним став муж з слуг Йоава і сказав: Хто той, що за Йоавом і хто за Давидом, за Йоавом.11 Один же з Йоабового війська став і покликував: Хто держиться Йоаба й хто за Давида, рушай за Йоабом!
12 А Амасу валявся в крові на середині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу з битої дороги на поле, і накинув на нього одежину, бо бачив, що кожен приходив до нього та ставав.12 А той (Амаса) лежав у крові серед дороги; і той чоловік, забачивши, що увесь народ зупиняється перед ним, стягнув Амасу з дороги у поле, і накинув на нього одежу, бо він бачив, що кожний перехожий зупиняється над ним.12 А Амас увесь у крові лежав посеред дороги. Побачивши той чоловік, що ввесь народ зупиняється, відволік Амаса з дороги на поле й накинув на нього одежину, бо бачив, що кожний, хто проходив коло нього, зупинявся.12 І Амессай валявся в крові серед стежки, і побачив чоловік, що ввесь нарід стає, і відвернув Амессая з стежки на поле і накинув на нього плаща, томущо побачив, що кожний, хто приходив до нього, ставав.12 Амаз же скровавлений лежав на дорозї, й бачивши той, що всї люде зупиняються над ним, одволїк Амазу з дороги на поле та й накинув його одежиною, щоб проходячі не зупинялись над ним.
13 Як був він стягнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.13 Та коли його стягнули з дороги, то увесь народ Ізраїльський пішов слідом за Йоавом переслідувати Шеву, сина Біхрі.13 Коли усунено його з дороги, усі люди прямували за Йоавом, щоб здоганяти Савея, Біхрієвого сина.13 Коли ж був усунений зі стежки, кожний чоловік Ізраїля пройшов за Йоавом, щоб гнатися за Савеєм сином Вохорія.13 Як одволочено його з дороги, то ввесь люд простував слїдом за Йоабом, щоб наздоганяти Себу Бихриєнка.
14 А той перейшов серед усіх Ізраїлевих племен до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, і були вони зібрані, і теж пішли за ним.14 А він пройшов через усі коліна Ізраїльські до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, – і [мешканці] збиралися і йшли за ним.14 Пройшов він по всіх колінах ізраїльських аж до Авел Бет-Маахи, і всі добірні мужі зібрались і пішли за ним.14 І він пройшов всі племена Ізраїля до Авеля і до Ветмахи і всі в Харрі зібралися і пішли за ним.14 Він же пройшов по всїх поколїннях Ізрайлевих аж до Абел-Бет-Мааха й через цїлий Берим, і всї добірні мужі збірались і йшли за ним.
15 А Йоавові люди прийшли й облягли його в Авелі Бет-Маахи, і насипали при місті вала, що стояв на передмур'ї. А ввесь народ, що був з Йоавом, заходився завалити мура.15 І прийшли люди Йоавові і взяли в облогу його в Авелі Бет-Маахи, і насипали перед містом вала, і підступилися до муру, і всі люди, які були з Йоавом, прагнули зруйнувати мура.15 Прийшли вони й облягли Савея в Авел Бет-Маасі, висипали вал, що сягав аж до мурів і народ, що був з Йоавом, намагався розвалити мур.15 І прийшли і облягли його в Авелі і Ветмасі і висипали насип коло міста, і він був при стіні, і ввесь нарід, що з Йоавом, задумали звалити стіну.15 І прийшли вони й облягли його в Абел-Бет-Маасї, й насипали проти городу вал, і підступали під мур, і всї люде, що були при Йоабові, взяли розбивати мур.
16 І покликала мудра жінка з міста: Слухайте, слухайте, скажіть но Йоавові: Підійди сюди, й я буду говорити до тебе!16 [Тоді] одна мудра жінка закричала з муру міста: Послухайте, послухайте, скажіть Йоавові, щоб він підійшов сюди, і я побалакаю з ним.16 Тоді якась мудра жінка закликала з міста: “Слухайте, слухайте! Скажіть, будь ласка, Йоавові: Ходи сюди, я хочу з тобою говорити.”16 І мудра жінка закликала зі стіни і сказала: Послухайте, послухайте, скажіть же Йоавові: Приближися аж сюди, і заговорю до нього.16 Аж ось крикнула одна мудра женщина з муру міського: Слухайте! слухайте! Скажіть Йоабові: Ійди сюди, я перемовлюсь із тобою!
17 І він підійшов до неї, а та жінка сказала: Чи ти Йоав? А він відказав: Я. І вона сказала йому: Послухай слів своєї невільниці!. А він відказав: Я слухаю.17 І підійшов до неї Йоав, і сказала жінка: Чи ти Йоав? І сказав: Я. Вона сказала: Послухайся слів служниці твоєї. І сказав він: Слухаю.17 І наблизився він до неї, а жінка спитала його: “Ти - Йоав” А він відказав: “Я.” Вона каже до нього: “Вислухай слова раби твоєї.” А він каже: “Слухаю.”17 І приблизився він до неї, і сказала жінка: Чи ти є Йоав? Він же сказав: Я. Сказала ж йому: Послухай слова твоєї рабині. І сказав Йоав: Я слухаю.17 Як же він прийшов, питає женщина: Ти Йоаб? І каже він: Я. І каже вона йому: Вислухай слова раби твоєї. І відказав: Слухаю.
18 І сказала вона, говорячи: Колись треба було переговорювати, а саме, конче запитатися в Авелі, і так закінчили б справу.18 І вона сказала: Передніше подейкували: Хто хоче запитати, запитай в Авелі; і так розв'язували проблему.18 І промовила вона так: “Давніше говорилося звичайно: нехай спитають в Авел, і так чинено.18 І сказала, мовлячи: Слово сказали між прадідами, кажучи: Питаючись, запитано в Авелі і в Дані, чи не дали ради сповнити те, що постановили вірні Ізраїля, питаючи запитаються в Авелі і так чи не здолали сповнити.18 І промовила вона так: У давні давна була така приповідка: хто хоче питати, нехай питає ув Абелї, й так чинено.
19 Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шукаєш погубити місто та матерів серед Ізраїля. Пощо ти нищиш спадщину Господню?19 Я із мирних, [вірних] міст Ізраїля; а ти хочеш знищити місто, і [при тому] матір [міст] в Ізраїлі: Для чого тобі руйнувати спадок Господній?19 Я - одне з мирних і вірних (міст) в Ізраїлі, а ти намагаєшся знищити місто і матір (городів) в Ізраїлі! Навіщо руйнуєш спадкоємство Господнє?”19 Я є мирне (місто) з сильних (міст) Ізраїля, ти ж шукаєш знищити місто - місто матір в Ізраїлі. Навіщо нищиш господнє насліддя?19 Я з мирних, вірних (міст) в Ізраїлї, а ти хочеш зруйнувати город, матїр городів ув Ізраїлї. На що руйнуєш наслїддє Господнє?
20 А Йоав відповів та й сказав: Борони Боже, борони мене, Боже! Присягаю, що не знищу й не вигублю!20 І відповідав Йоав, і сказав: Хай не буде цього від мене, щоб я знищував і руйнував!20 А Йоав відповів, кажучи: “Далеке воно, далеким хай буде воно від мене! Щоб я руйнував та нищив!20 І Йоав відповів і сказав: Милосердя мені, милосердя мені, коли знищу і коли вигублю.20 І відказав Йоаб: Далеке се від мене. Не хочу я нї руйнувати, нї бурити!
21 Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Шева, син Біхрі, ім'я йому, підніс свою руку на царя на Давида. Дайте його самого, й я піду від міста. І сказала та жінка до Йоава: Ось голову його кинуть тобі через мур!21 Це не так. Але чоловік із гори Єфремової, на ймення Шева, син Біхрі, підніс руку свою на царя Давида; Видайте мені його одного, і я відступлюся од міста. І сказала жінка Йоавові: Ось, голову його кинуть [тобі] через мур!21 Не про те йдеться. Один чоловік з Ефраїм-гір, Савей на ім'я, Біхріїв син, підняв проти царя Давида руку; видайте нам його одного, й я відійду від міста.” Жінка сказала Йоавові: “Дивись, голову його кинуть тобі через мур.”21 Чи не так діло, що чоловік з гори Ефраїма, його імя Савей син Вохорія, і він підняв свою руку на царя Давида. Дайте мені його самого, і відійду від міста. І сказала жінка до Йоава: Ось його голова буде скинена тобі з мура.21 Ось в чому річ: один чоловік із гори Ефраїмової, на ймя Себа, син Бихрів, зняв руку на царя Давида. Видайте менї його, а я відступлю від города. І промовила женщина до Йоаба: Зараз перекинуть голову його тобі через мур.
22 І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, і відрубали голову Шеви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава. А той засурмив у сурму, і розійшлися від міста кожен до наметів своїх. А Йоав вернувся в Єрусалим до царя.22 І пішла жінка до всього народу зі своїм мудрим словом; і відтяли голову Шеві, синові Біхрі, і кинули Йоаві. Тоді [Йоав] засурмив сурмою, і відступили од міста всі [люди] до своїх шатер; А Йоав повернувся до Єрусалиму, до царя.22 Тоді пішла вона до народу та порадила своїм мудрим словом. І відтяли вони Савеєві, Біхрієвому синові, голову й кинули Йоавові. Тоді він засурмив у сурму, і вони відступили від міста, кожен до свого намету; Йоав же повернувся в Єрусалим до царя.22 І ввійшла жінка до всього народу і заговорила до всього міста в своїй мудрості. І відняла голову Савея сина Вохорія і скинула до Йоава. І він затрубів в ріг, і (кожний) чоловік розійшовся від міста до своєї посілості. І Йоав повернувся до Єрусалиму до царя.22 Тодї пійшла вона з своїм мудрим словом перед народ. І відтяли голову Себі Бихриєнкові, та й кинули Йоабові. Тодї звелїв він затрубити в труби, й усе військо відступило від города та й розійшлося по своїм шатрам, а Йоаб вернувсь до царя в Ерусалим.
23 І став Йоав над усім Ізраїлевим військом, а Беная, син Єгоядин, над керітянином та над пелетянином;23 І [став] Йоав над усім Ізраїльським військом, а Беная, син Єгоядин, над керетянином та над пелетянином.23 Йоав був начальником над усім ізраїльським військом; Беная, Єгоядів син, був поставлений над керетіями й над пелетіями;23 І Йоав (був) над всією силою Ізраїля, і Ванея син Йодая над хереттіями і над фелеттіями,23 І поставлено Йоаба над усїм військом Ізрайлевим, а Банею Йодаєнка над хелетеями й над фелетеями;
24 а Адорам над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером;24 Адорам – над збиранням податків; Йосафат, син Ахілудів, був літописець;24 Адорам наставником над підневільними працями; Йосафат, Ахілудів син - літописець;24 і Адонірам над податком, і Йосафат син Ахілута - літописець24 Адорама над поборами, а Йосафата, сина Ахилудового, дїєписцем;
25 а Сева писарем, а Садок та Евіятар священиками.25 А Сева, – писарем, а Садок та Евіятар, – священиками.25 Шея - писар; Цадок та Евіятар були священики.25 і Суса писар, і Садок і Авіятар священики,25 Суса був царським писарем; Садок та Абіятар були сьвященниками;
26 А також яірянин Іра був священиком у Давида.26 А також яірянин Іра був священиком у Давида.26 Також і Іра з Яіру був священиком при Давиді.26 й Ірас син Яріна був священиком Давида.26 Також Іра Яритїй був сьвященником у Давида.