1 Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,1 Отож, відкинувши усіляку злобу і всілякий підступ та лицемірство й заздрість і всіляке лихослів‘я,1 Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови,1 Отож, відкладіть усяку злобу, і всіляку оману й лицемірство, і заздрість та всі обмови,1 Тим то, відложивши всяку злобу, і всякий підступ і лицемірство і зависть і всяку осуду,
2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,2 Як новонароджені немовлята полюбіть чисте словесне молоко, щоб від нього зрости на порятунок;2 жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння,2 і як новонароджені немовлята, полюбіть духовне щире молоко, щоб на ньому ви виросли для спасіння;2 яко ж новорожденні дїти будьте жадні словесного чистого молока, щоб у ньому виросли на спасеннє;
3 якщо ви спробували, що добрий Господь.3 Бо ви спізнали, що добрий Господь.3 якщо ви скуштували, який Господь добрий.3 бо ви спробовали, що Господь добрий.3 коли покушали, що благий Господь.
4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.4 Підійдіть до нього, до Каменя живого, котрим люди знехтували, але Богом вибраного, найдорожчого,4 Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого.4 Приходьте до нього - живого коштовного каменя - знехтуваного людьми, але вибраного Богом.4 Приступаючи до Него, до каменя живого, від людей відкинутого, від Бога ж вибраного, дорогого,
5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.5 І самі, як живе каміння, споруджуйте із себе дім духовний, священство святе, аби приносити духовні пожертви, приємні для Бога через Ісуса Христа.5 А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.5 І ви самі, мов живе каміння, будуйтеся на духовний дім, на святе священство, щоб принести духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.5 і самі, яко живе каміннє, будуйте дім духовний, сьвященство сьвяте, щоб приношено духовні жертви любоприємні Богу через Ісуса Христа.
6 Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!6 Бо сказано в Писанні: Ось, Я кладу на Сіоні каменя головного, наріжного, вибраного, найдорожчого, і хто вірує в Нього, не осоромиться.6 Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться.»6 Бо написано в Писанні: Ось, кладу на Сіоні камінь наріжний, вибраний, коштовний, і хто вірить у нього, не буде осоромлений.6 Тим то й стоїть в писанню: `Ось, кладу в Сионї угольний, камінь, вибраний, дорогий; і віруючий в Него не осоромить ся.`
7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,7 Отож, Він для нас, віруючих, коштовність, а для невіруючих камінь, котрим знехтували будівничі, але котрий став наріжним каменем спотикання і каменем спокуси,7 Вам, отже, що віруєте, - честь! Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, - він став головним на углі,7 Отже, вам, що віруєте, - честь; а тим, хто не вірує, - камінь, що його знехтували будівничі; він став наріжним: 7 Оце ж вам віруючим, - дорогий, неслухняним же `камінь, що відкинули будівничі, та став ся у голову угла, - камінь спотикання і скеля поблазнї`;
8 і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.8 Об котрий вони спотикаються, не підкоряючись Слову, на що вони й були призначені.8 каменем спотикання і скелею падіння. Вони об нього спотикаються, бо не вірять у слово, на що вони й були призначені.8 і каменем спотикання, і каменем спокуси. Вони спотикаються, не вірячи в слово; на це вони й призначені.8 і спотикають ся, не слухаючи слова, на що вони й полишені.
9 Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,9 Але ви – рід вибраний, царське священство, народ святий, люди, взяті у власність Божу, щоб сповіщати досконалості Того, Хто Покликав вас із пітьми до дивовижного Свого світла;9 Ви ж - рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло;9 А ви - рід вибраний, царське священство, святий народ, обраний народ, щоб звіщати чесноти того, хто вас покликав із темряви до дивовижного його світла.9 Ви ж - рід вибраний, царське сьвященство, нарід сьвятий, люде прибрані, щоб звіщали чесноти Покликавшого вас із темряви у дивне своє сьвітло;
10 колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!10 Колись не народ, а нині народ Божий; колись непомилувані, а нині помилувані.10 ви, колись - не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.10 Ви, що колись були не народ, а тепер Божий народ, ви що колись були непомилувані, а тепер помилувані.10 ви, колись і не народ, а тепер народ Божий; непомилувані, а тепер помилувані.
11 Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.11 Улюблені! Благаю вас як зайшлих і мандрівників, щоб ви ухилялися від пожадливостей плоті, що повстають на душу;11 Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють.11 Любі, благаю вас, як чужинців і мандрівників, стримуватися від тілесних хтивостей, що воюють проти душі,11 Любі, молю, як чужосторонцїв і прохожих, ухилятись від тїлесного хотїння, котре воює проти душі,
12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.12 Щоб жити доброчинним життям поміж поганами, щоб вони за те, що лихословлять вас, мов злодіїв, забачивши добрі діяння ваші, прославили Бога у день відвідин.12 Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин.12 добре проводити своє життя між поганами, щоб за те, за що вас обмовляють, мов злочинців, - побачивши добрі діла, прославили Бога в день відвідин.12 і вести добре життє своє між поганами, щоб, у чому судять вас яко лиходїїв, наглядаючи добрі дїла (ваші), славили Бога в день одвідання.
13 Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,13 Тож будьте покірні всілякому людському урядові, для Господа: Чи цареві, як верховній владі,13 Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві верховному володареві,13 Підкоріться, [отже], всякому людському створінню задля Господа, - чи цареві, як володареві,13 Тим то коріть ся всякому чоловічому начальству ради Господа: чи то цареві, яко значному,
14 чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.14 Чи намісникам, що від нього наставлені для покарання злочинців і для заохочення доброчинців, –14 чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям14 чи правителям, як від нього посланим для карання злочинців, та для похвали доброчинцям.14 чи то начальникам, яко від него посланим на одмщеннє лиходїям, а на хвалу добротворцям.
15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,15 Бо така є воля Божа, щоб ми, коли чинимо добро, затуляли вуста невігластву безумних людей,15 Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих.15 Бо така Божа воля, щоб, роблячи добро, приборкувати нерозсудливість немудрих людей,15 Така бо воля Божа, щоб ви, роблячи добро, затикали уста невіжи безрозумних людей,
16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.16 Як вільні, а не так, як ті, що використовують волю для прикриття лихого, але як служники Божі.16 Поводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі.16 як вільні, а не як ті, що мають волю за покривало для злоби; але як раби Божі.16 яко свобідні, а не яко ті, що мають свободу за покриттє злоби, а яко слуги Божі.
17 Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.17 Усіх поважайте, братство любіть, Бога бійтеся, царя шануйте.17 Усіх поважайте, любіть усіх братів, Бога страхайтеся, царя шануйте.17 Шануйте всіх, любіть братів, бійтеся Бога, поважайте царя.17 Усїх шануйте; браттівство любіте; Бога лякайтесь; царя честїть.
18 Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.18 Слуги, з усіляким страхом підкоряйтеся володарям, не лише добрим і лагідним, але й суворим.18 Слуги, з глибокою пошаною коріться панам вашим, і то не тільки добрим та лагідним, але й прикрим.18 Раби, коріться панам із повним страхом, а не тільки добрим та лагідним, а й прикрим.18 Слуги, з усяким страхом корітесь панам, не тільки добрим і лагідним, а також лукавим.
19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.19 Бо те угодне Богові, якщо хтось, не забуваючи Бога, терпить скорботи, страждаючи несправедливо.19 Бо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога, терпить злидні, страждаючи несправедливо.19 Бо це любе [Богові], коли хто через сумління задля Бога терпить скорботи, страждаючи несправедливо.19 Се бо угодно перед Богом, коли хто ради совісти Божої переносить смуток, страждаючи не по правдї.
20 Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!20 Бо яка то похвала, коли ви терпите, як б‘ють вас за провини? Але якщо вчиняєте добро і страждаєте, це приймається Богом.20 Яка бо похвала страждати, коли вас б'ють за те, що ви завинили? Але коли ви, робивши добро, за те страждаєте і переносите страждання терпеливо - це благодать у Бога.20 Бо яка похвала, якщо кари зазнаєте за провини? Але коли терпите й переносите, роблячи добро, це любе Богові.20 Яка бо похвала, коли, согрішаючи й биті в лице, терпите? Тільки коли добре робите, і, страждаючи терпите, то се угодно перед Богом.
21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.21 Власне, ви для цього покликані; тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами.21 Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами;21 На це ви були покликані, тому що й Христос потерпів за нас, полишивши нам приклад, щоб ми ішли Його слідами.21 На се бо ви покликані, бо і Христос страждав за вас, оставляючи вам приклад, щоб ви йшли слїдом за Його стопами;
22 Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!22 Котрий не вчинив жодного гріха, і не було знайдено лестощів у Його устах.22 той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося,22 Він не вчинив гріха, і не знайдено омани в його вустах;22 котрий не зробив гріха, анї не знайдено підступу в устах Його;
23 Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.23 Коли Його лихословили, Він не лихословив навзаєм; страждаючи, не погрожував, але залишив те Судді Праведному;23 хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо;23 Він, коли був лихословлений, не лихословив, страждаючи не погрожував, а передавав тому, хто судить справедливо.23 котрий, злословлений, не злословив, і страждаючи, не грозив, а передав Судячому праведно;
24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.24 Він гріхи наші Сам підніс Тілом Своїм на дерево, щоб ми, звільнившися від гріхів, жили для правди: ранами Його ви уздоровилися.24 він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, - ми, що його синяками зцілились.24 Він сам своїм тілом підніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости; Його ж ранами ви одужали.24 котрий гріхи наші сам піднїс на тїлї своїм на дереві, щоб ми, для гріхів умерши, правдою жили; котрого `ранами сцїлились`.
25 Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.25 Бо ви були, як вівці заблуклі, не маючи пастиря; але зараз повернулися до Пастиря і Охоронця ваших душ.25 Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших.25 Бо ви були як заблукані вівці, а тепер повернулися до пастиря і наставника ваших душ.25 Були бо ви, як вівцї блукаючі; тільки ж вернулись нинї до Пастиря і Владики душ ваших.