1 Отож, сину мій, зміцняйся в благодаті, що в Христі Ісусі вона! | 1 Отож, сину мій, зміцнюйся в благодаті Христом Ісусом; | 1 Ти ж, мій сину, зміцнюйся у благодаті, що в Христі Ісусі. | 1 Отож, мій сину, міцній у ласці, що в Ісусі Христі. | 1 Ти ж, сину мій, кріпшай у благодатї, що в Христї Ісусї, |
2 А що чув ти від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, що будуть спроможні й інших навчити. | 2 І що чув од мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, котрі будуть спроможні навчати й інших. | 2 А що ти чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть здібні інших теж навчити. | 2 І що ти почув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть спроможні й інших навчити. | 2 і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати. |
3 А ти терпи лихо, як добрий вояк Христа Ісуса! | 3 Отож, перенось (терпи) страждання, як добрий вояк Ісуса Христа. | 3 Отож, перенось труди й ти, як добрий воїн Христа Ісуса. | 3 [Ти, отже,] потерпи, як добрий вояк Ісуса Христа. | 3 Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа. |
4 Бо жаден вояк не в'яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто військо збирає. | 4 Жодний вояк не зв‘язує себе справами житейськими, щоб догодити військовому старшині. | 4 Ніхто, бувши воїном, не втручається у справи життя цього, якщо хоче догодити тому, хто його найняв на службу. | 4 Жодний вояк не переймається життєвими справами, щоб догодити воєводі. | 4 Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном. |
5 А як хто йде на змаги, то вінка не одержує, якщо незаконно змагається. | 5 А якщо хтось навіть докладає зусиль, то не дістає вінка, якщо незаконно буде прагнути. | 5 І коли хтось бореться, то не отримує вінка, якщо не бореться законно. | 5 Якщо ж хто й змагатиметься, то не буде увінчаний, якщо не змагатиметься законно. | 5 Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся. |
6 Трудящому хліборобові належиться першому покуштувати з плоду. | 6 Працьовитому землеробові першому належить насититися від плодів (урожаю). | 6 Рільникові, що працює, належиться першому користатися з плодів. | 6 Робітникові, що працює, першим належить одержати з плоду. | 6 Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати. |
7 Розумій, що я говорю. А Господь нехай дасть тобі розум у всьому. | 7 Зважай (розумій) про що я оповідаю. Нехай же подасть тобі Господь добрий глузд на все. | 7 Збагни, що я говорю, а Господь дасть тобі розуміння у всьому. | 7 Зрозумій те, що кажу: [хай] Господь дасть тобі зрозуміння в усьому. | 7 Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому. |
8 Пам'ятай про Ісуса Христа з насіння Давидового, що воскрес із мертвих, за моєю Євангелією, | 8 Пам‘ятай Господа Ісуса Христа з насіння Давидового, воскреслого з мертвих, за моєю Євангелією. | 8 Пам'ятай про Ісуса Христа, що воскрес із мертвих, з роду Давида, згідно з моєю Євангелією, | 8 Пам'ятай про воскреслого з мертвих Ісуса Христа, що з насіння Давидового - за моєю доброю вісткою: | 8 Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму, |
9 за яку я терплю муки аж до ув'язнення, як той злочинець. Але Слова Божого не ув'язнити! | 9 За котру я страждаю аж навіть до ув’язнення, мовби злочинець; але для слова Божого немає кайданів. | 9 за яку я страждаю аж до кайданів, немов злочинець. Та слова Божого зв'язати не можливо. | 9 за неї терплю зло включно з кайданами - наче злочинець. Але Боже слово не ув'язнюється! | 9 в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходїй, та слова Божого не скувати. |
10 Через це переношу я все ради вибраних, щоб і вони доступили спасіння, що в Христі Ісусі, зо славою вічною. | 10 А тому я все переношу заради вибраних, щоб вони також одержали порятунок у Христі Ісусі з вічною славою. | 10 Тому я все терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасіння, що в Христі Ісусі, з вічною славою. | 10 За нього все терплю - для вибраних, щоб і вони одержали спасіння в Ісусі Христі з вічною славою. | 10 Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою. |
11 Вірне слово: коли разом із Ним ми померли, то й житимемо разом із Ним! | 11 Вірне слово: Якщо ми з Ним померли, то й оживемо з Ним! | 11 Вірне слово: Коли ми з ним померли, то разом з ним будемо й жити. | 11 Вірне слово: якщо ми з ним померли, то з ним і оживемо; | 11 Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем. |
12 А коли терпимо, то будемо разом також царювати. А коли відцураємось, то й Він відцурається нас! | 12 Якщо терпимо, то з Ним також царювати будемо; якщо зречемося, то Він зречеться нас. | 12 Коли страждаємо, то з ним будемо й царювати. Коли його зрікаємося, то й він зречеться нас. | 12 якщо терпимо, то будемо з ним і царювати; якщо відречемося, то й він відречеться від нас; | 12 Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас. |
13 А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе! | 13 Якщо ми невірні, Він завжди вірний; бо Себе зректися не може. | 13 Коли не віруємо, він зостається вірним, бо сам себе зректися не може. | 13 якщо ми невірні, то він залишиться вірним, бо себе зректися не може. | 13 Коли не віруємо, Він вірним пробуває, відректись бо себе не може. |
14 Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не сперечались словами, бо нінащо воно, хіба слухачам на руїну. | 14 Оце нагадуй, заклинаючи перед Господом не приставати на суперечки, що зовсім не служить на користь, а на збентеження слухачам. | 14 Про це нагадуй, заклинаючи перед Богом, щоб не сперечалися словами, - річ, ні на що непотрібна, хібащо слухачам на руїну! | 14 Нагадуй про це і заклинай перед Богом, щоб не змагалися словами, бо це не піде на користь, хіба лише слухачам на руїну. | 14 Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нї на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають. |
15 Силкуйся поставити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, що вірно навчає науки правди. | 15 Старайся виявити себе перед Богом гідним, працівником бездоганним, який добре навчає слову істини. | 15 Старайся виявити себе перед Богом випробуваним робітником, який не має чого червоніти, який добре настановлює словом правди. | 15 Постарайся поставити себе гідним перед Богом, бездоганним працівником, що наставляє на слово правди. | 15 Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди. |
16 Стережися ж базікань марних, бо вони ще більше провадять до безбожности, | 16 А непристойного марнослів‘я уникай; бо вони ще більше будуть мати успіх у нечесті. | 16 А порожніх та нечестивих суперечок уникай, бо вони все більше провадять до безбожности, | 16 А порожніх балачок уникай, бо вони дедалі більше підштовхуватимуть до безбожности. | 16 Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність, |
17 а їхнє слово, як рак, буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт, | 17 І слово їхнє, мов рак, буде поширюватися. Отакі Гіменей та Філіт, | 17 і слово їхнє, немов пістряк, буде ширитися далі. До них належить Гіменей і Філіт, | 17 Їх слово - мов рак, що розповзається. Такими є Гіменей і Филит, | 17 і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит, |
18 що вони погрішилися в правді, казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують. | 18 Котрі відступили од істини, кажучи, що воскресіння уже було, і руйнують у деяких віру. | 18 які відхилилися від правди, говоривши, мовляв, воскресіння вже було, і тим руйнують віру в деяких. | 18 які відпали від правди, кажучи, ніби воскресіння вже було, і цим нищать у декого віру. | 18 котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру. |
19 Та однако стоїть міцна Божа основа та має печатку оцю: Господь знає тих, хто Його, та: Нехай від неправди відступиться всякий, хто Господнє Ім'я називає! | 19 Але тверда основа Божа стоїть, маючи печать оцю: спізнав Господь Своїх; і: нехай же відступить од неправди кожний, що сповідує ймення Господнє. | 19 Однак, стоїть міцна Божа основа, що має ось яку печатку: «Господь знає своїх», і - «Нехай відступить від неправди кожен, хто Господнє ім'я визнає». | 19 Тверда ж Божа основа стоїть, маючи таку печать: Господь знає своїх, а також: Хай відступиться від неправди кожний, хто кличе Господнє ім'я! | 19 Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове. |
20 А в великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев'яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть. | 20 Бо у великім домі є посуд не лише золотий та срібний, а також дерев‘яний та глиняний; і один посуд для почесного використання, а інший для низького. | 20 А у великім домі є не тільки золотий та срібний посуд, але й дерев'яний та глиняний; інший на честь, а інший на нечестя. | 20 А в великій хаті є не тільки золоті й срібні посудини: а й дерев'яні та глиняні; і одні на честь, другі - не на честь. | 20 У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть. |
21 Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло. | 21 Отож, хто буде чистий від цього, той буде посудиною на честь, освяченим і вельми необхідним Володареві, придатним на всіляку добру справу. | 21 Отже, як хтось очиститься від цього, буде посудом на честь, освяченим, корисним для господаря, готовим на всяке добре діло. | 21 Отже, якщо хто очистить себе від цього, то буде посуд на честь - освячений, корисний для володаря, готовий для кожного доброго діла. | 21 Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владицї, на всяке дїло добре наготовленою. |
22 Стережися молодечих пожадливостей, тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця. | 22 Юнацьких пристрастей уникай, а тримайся правди, віри, любови, миру з усіма, що прикликають Господа від чистого серця. | 22 Утікай від пристрастей юнацьких; шукай справедливости, віри, любови, мира - разом з тими, що прикликають Господа чистим серцем. | 22 Уникай молодечих хтивостей, тримайся справедливости, віри, любови, миру з тими, що кличуть Господа від чистого серця. | 22 Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем. |
23 А від нерозумних та від невчених змагань ухиляйся, знавши, що вони родять сварки. | 23 Від нерозумних і нерозважливих змагань ухиляйся, знаючи, що вони породжують сварки; | 23 А від дурних та безглуздих питань ухиляйся: сам бо знаєш, що вони породжують сварки. | 23 А нерозумні й непомірковані суперечки обминай, знаючи, що вони породжують сварки. | 23 Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки. |
24 А раб Господній не повинен сваритись, але бути привітним до всіх, навчальним, до лиха терплячим, | 24 Бо слуга Господній не мусить сваритися, але має бути привітним до всіх, навчальним, і незлобливим. | 24 Слузі ж Господньому слід бути не сварливим, а до всіх привітним, здібним навчати, терпеливим, | 24 А Господньому рабові не личить сваритися, але треба бути до всіх привітним, здатним навчати, незлим, | 24 Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тихим до всїх, навчаючим, незлобним, |
25 що навчав би противників із лагідністю, чи Бог їм не дасть покаяння, щоб правду пізнати, | 25 Що сумирно наставляє супротивників, чи не дасть їм Бог каяття, щоб істину спізнали. | 25 лагідно картаючим тих, що спротивляються; може Бог дасть їм колись покаяння, щоб вони спізнали правду | 25 таким, що з лагідністю картає противників, чи не дасть їм Бог покаяння, щоб зрозуміли правду | 25 щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди, |
26 щоб визволитися від сітки диявола, що він уловив їх для роблення волі своєї. | 26 Щоб вони звільнилися від сіті диявола, котрий упіймав їх і підкорив своїй волі. | 26 і виплуталися з тенет диявола, який схопив їх у полон - виконувати його волю. | 26 і вирвалися із сітки диявола, в яку він їх зловив живцем, щоб вони виконували його волю. | 26 і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю. |