1 Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою.1 Потім, через чотирнадцять літ, знову ходив я до Єрусалиму з Варнавою, взявши з собою й Тита.1 Згодом, по чотирнадцятьох роках, я знову пішов у Єрусалим з Варнавою, взявши з собою і Тита.1 Потім, по чотирнадцятьох роках, я знову прибув до Єрусалима з Варнавою, взявши з собою і Тита.1 Потім, по чотирнайцяти лїтах, пійшов я знов у Єрусалим із Варнавою, взявши з собою й Тита.
2 А пішов я за відкриттям. І подав їм Євангелію, що її проповідую між поганами, особливо знатнішим, чи не дарма змагаюся я чи змагався.2 А ходив я туди через одкровення, і запропонував там, зокрема найвідомішим, Євангелію, яку я проповідував поганам, і чи не марно я працював чи труджуся?2 А пішов я туди за об'явленням і появив їм Євангелію, яку проповідую між поганами, особливо знатнішими, чи, бува, не дарма труджуся чи трудився.2 Ходив, як мені було об'явлено, - і там виклав їм благу звістку, яку проповідую поганам, особливо видатним, аби часом не трудитися марно тепер, чи трудився раніше.2 А пійшов я по відкриттю, і предложив їм благовістє, котре проповідую між поганами, тільки на самотї, значнїщим, чи не марно я ходжу або ходив.
3 Але й Тит, що зо мною, бувши греком, не був до обрізання змушений.3 Але вони й Тита, що був зі мною, хоч він грек, не спонукали обрізатися.3 А й Тит, що був зо мною, бувши греком, не був примушений до обрізання.3 Але й Тит, що був зі мною, бувши греком, не був примушений обрізатися.3 Та й Тит, що був зо мною, не був, яко Грек, примушений обрізатись.
4 А щодо прибулих фальшивих братів, що прийшли підглядати нашу вільність, яку маємо в Христі Ісусі, щоб нас поневолити,4 А лжебратам, що потай закралися, аби підгледіти нашу волю, котру ми маємо у Христі Ісусі, щоб нас поневолити,4 А щодо облудних братів влазнів, які крадькома пролізли, щоб підглядати нашу свободу, що її маємо в Ісусі Христі, щоб нас поневолити,4 А щодо фальшивих братів, які прийшли підглядати за нашою свободою, що маємо в Ісусі Христі, аби нас поневолити, -4 А лжебратам, що крадькома ввійшли, щоб підгледїти волю нашу, що маємо в Христї Ісусї, щоб нас підневолити,
5 то ми їх не послухали ані на хвилю, і не піддалися були, щоб тривала в вас правда Євангелії.5 Ми їм ні в чому не поступилися і не підкорилися, щоб істина благовістя збереглася у вас.5 ми їхньому велінню не поступилися ні на хвилину, щоб правда Євангелії залишилася у вас.5 то ми їм ні на мить не піддалися, щоб правда благої вістки збереглася у вас.5 ми анї на годину не поступились, корючись, щоб істина благовістя пробувала в вас.
6 Щождо тих, що за щось уважають себе, та якими колись вони були, то ні в чому різниці для мене нема, не дивиться Бог на особу людини! Бо ті, що за щось уважають себе, нічого мені не додали,6 А щодо тих, котрі були відомі будь-коли, для мене немає чогось виняткового: Бог не зважає на обличчя людини. І відомі не зобов’язали мене до чогось значнішого;6 Щождо тих, які вважалися за знатних, - якими вони тоді були, мені байдуже; Бог не дивиться на обличчя людини, - мені ті знатні нічого не добавили.6 Стосовно ж тих, які вважають себе великими, якими вони колись були, мені на тому зовсім не залежить: Бог не дивиться на обличчя людини! Ті, що вважають себе чимось, мені нічого не додали.6 Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся (чим бути), на мене нїчого не наложили.
7 але навпаки, побачивши, що мені припоручена Євангелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних,7 Навпаки, переконавшися, що мені довірена проповідь Доброї Вісті для необрізаних, як Петрові – для обрізаних, –7 Навпаки, побачивши, що проповідь Євангелії для необрізаних повірена мені, як Петрові для обрізаних, -7 Навпаки, дізнавшись, що мені довірена була блага вістка між поганами, як і Петрові - між обрізаними,7 Нї, противно, зрозумівши, що звірено менї благовістє необрізання, яко ж Петрові обрізання:
8 бо Той, хто помагав Петрові в апостольстві між обрізаними, помагав і мені між поганами,8 Бо Той, що сприяв Петрові в апостольстві поміж обрізаними, сприяв також мені у поганів, –8 бо той, хто допомагав Петрові в апостольстві між обрізаними, допомагав і і мені між поганами, -8 бо той, хто допоміг Петрові бути апостолом між обрізаними, допоміг і мені - між поганами,8 (хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;)
9 і, пізнавши ту благодать, що дана мені, Яків, і Кифа, і Іван, що стовпами вважаються, подали мені та Варнаві правиці спільноти, щоб ми для поган працювали, вони ж для обрізаних,9 І коли Яків, Кифа та Іван, що вважаються стовпами, довідалися про благодать, дану мені, то подали мені та Варнаві руку єдности, щоб ми йшли до поганів, а вони – до обрізаних,9 і визнавши дану мені благодать, Яків, Кифа та Йоан, що вважалися стовпами, на знак єдности дали мені й Варнаві правиці, щоб ми йшли до поган, вони ж до обрізаних;9 та пізнавши дану мені ласку, Яків, Кифа й Іван, що вважаються стовпами, подали мені й Варнаві правиці спільноти, щоб ми ішли до поган, а вони - до обрізаних;9 і, пізнавши благодать, дану менї, Яков, та Кифа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї та Варнаві на товаришуваннє, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання;
10 тільки щоб ми пам'ятали про вбогих, що я й пильнував був чинити таке.10 Аби тільки ми пам‘ятали убогих, що я, власне, й прагнув чинити бездоганно.10 тільки щоб ми про вбогих пам'ятали, що я власне і намагався робити.10 аби лиш ми пам'ятали про вбогих, що, власне, я і намагався робити.10 тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити.
11 Коли ж Кифа прийшов був до Антіохії, то відкрито я виступив супроти нього, заслуговував бо він на осуд.11 А коли Петро прийшов до Антіохії, то я особисто виступив супроти нього, тому що він зазнав нарікань.11 Коли ж Кифа прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому в вічі, тому що заслужив на докір.11 Коли ж Кифа прийшов до Антіохії, я особисто протиставився йому, бо заслужив на докір.11 Як же прийшов Петр в Антиохию, устав я проти него в вічі, бо заслужив докору.
12 Бо він перед тим, як прийшли були дехто від Якова, споживав із поганами. А коли прибули, став ховатися та відлучатися, боячися обрізаних.12 Бо коли прийшли деякі від Якова, він їв разом із поганами, а коли ті прийшли, почав утаємничуватися, ухилятися, боячись обрізаних.12 Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, то почав таїтися та відлучатися, боявшись обрізаних.12 Ще до того, як деякі прийшли від Якова, він трапезував разом з поганами. Коли ж ті надійшли, став сторонитися і відмежовуватися, боячись обрізаних.12 Перше бо нїм прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; як же прийшли, таївсь і відлучавсь, боячись тих, що були з обрізання.
13 А з ним лицемірили й інші юдеї, так що навіть Варнава пристав був до їхнього лицемірства.13 Разом з ним лицемірили й інші юдеї, – аж так, що навіть Варнава був спокушений їхнім лицемірством.13 Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством.13 Лицемірили з ним й інші юдеї, так що й Варнава пристав був до їхнього лицемірства.13 Лицемірили з ним також і инші Жиди, так що й Варнава зведений був лицемірством їх.
14 А коли я побачив, що не йдуть вони рівно за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо поган ти примушуєш жити по-юдейському?14 Та коли я побачив, що вони не йдуть належним чином за істиною Євангельською, то сказав Петрові привселюдно: Якщо ти, юдей, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то навіщо поганів спокушаєш жити по-юдейськи?14 Та коли я побачив, що вони не ходять право за євангельською правдою, то перед усіма сказав Кифі: Коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то як ти можеш силувати поган, щоб жили по-юдейському?14 Але коли я побачив, що вони не вірно ходять у правді благовістя, то прилюдно сказав Кифі: Якщо ти, юдей, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то нащо змушуєш поган жити по-юдейському?14 Та, як побачив я, що вони неправо ходять по євангелській істинї, то я сказав Петрові перед усїма: коли ти, бувши Жидовином, живеш попоганськи, а не пожидівськи, то на що примушуєш поган жити пожидівськи?
15 Ми юдеї природою, а не грішники з поган...15 Ми за природою юдеї, а не з поганів грішники;15 Ми - уроджені юдеї, не з отих грішників поган;15 Ми з природи юдеї, а не грішники з поган.15 Ми по природї Жиди, а не грішники з поган;
16 А коли ми дізнались, що людина не може бути виправдана ділами Закону, але тільки вірою в Христа Ісуса, то ми ввірували в Христа Ісуса, щоб нам виправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жадна людина ділами Закону не буде виправдана!16 Однак, дізнавшися, що людина виправдовується не справами закону, а лише вірою в Ісуса Христа, ми також увірували у Христа Ісуса, щоб виправдатися вірою у Христа, а не справами закону; бо справами закону не виправдається жодна плоть.16 а довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону.16 Пізнавши, що людина не може бути виправдана ділами закону, але тільки вірою в Ісуса Христа, ми повірили в Ісуса Христа, щоб виправдатися вірою Христовою, а не ділами закону. Бо жодна людина не виправдається ділами закону.16 та знаючи, що не оправдуєть ся чоловік дїлами закону, а тільки вірою в Христа Ісуса, і ми увірували в Ісуса Христа, щоб оправдитись вірою в Христа, а не дїлами закону; бо не оправдить ся дїлами закону нїяке тїло.
17 Коли ж, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі показалися грішниками, то хіба Христос слуга гріху? Зовсім ні!17 А якщо, шукаючи виправдання у Христі, ми самі виявилися грішниками, – то невже Христос є служник гріха? В жодному разі!17 Коли ж, шукаючи оправдання у Христі, виявилося, що й ми самі грішники, - то невже Христос - служитель гріха? Жадним робом!17 Якщо, шукаючи виправдання в Христі, ми й самі виявилися грішниками, то невже Христос є слугою гріха? Цілковито ні!17 Коли ж, шукаючи оправдитись у Христї, і самі явились грішниками, то чи Христос не служитель гріху? Нехай не буде!
18 Бо коли я будую знов те, що був зруйнував, то самого себе роблю злочинцем.18 Бо якщо я знову споруджую те, що зруйнував, то сам себе вчиняю злочинцем.18 Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, то я себе самого оголошую переступником.18 Бо коли я знову будую те, що знищив, то роблю себе злочинцем.18 Бо коли я знов будую, що зруйнував, то переступником себе представляю.
19 Бо Законом я вмер для Закону, щоб жити для Бога. Я розп'ятий з Христом.19 Законом я вмер для закону, щоб жити для Бога. Я співрозп‘явся з Христом.19 Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я -розп'ятий з Христом.19 Через закон я помер для закону, щоб жити для Бога. Я розіп'явся з Христом.19 Я бо через закон законові умер, щоб жити Богові.
20 І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я живу в тілі тепер, живу вірою в Божого Сина, що мене полюбив, і видав за мене Самого Себе.20 І вже не я живу, але живе в мені Христос. А що нині живу у плоті, то живу вірою в Сина Божого, Котрий полюбив мене і віддав Себе за мене.20 Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.20 Живу вже не я, а живе в мені Христос. А коли тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, що полюбив мене і віддав себе за мене.20 Я розпятий з Христом; живу ж уже не я, а живе Христос у менї; а що живу тепер у тїлї, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав себе за мене.
21 Божої благодаті я не відкидаю. Бо коли набувається правда Законом, то надармо Христос був умер!21 Не відкидаю благодаті Божої. А якщо законом виправдання, то Христос надаремно помер.21 Я не відкидаю Божої благодаті: бо коли законом оправдання, то тоді Христос умер даремно.21 Не відрікаюся від Божої ласки. Бо якщо справедливість - через закон, то Христос помер даремно.21 Не відкидаю благодати Божої; коли бо через закон праведність, то Христос марно вмер.