1 А тепер до вас заповідь цяя, священики!1 А тепер для вас, священики, ця заповідь: 1 «Нині ж для вас, священики, ось яка осторога: 1 І тепер для вас ця заповідь, священики.1 А тепер іще оця заповідь до вас, сьвященники:
2 Якщо ви не послухаєтесь, і не покладете на серце собі, щоб Іменню Моєму давати хвалу, говорить Господь Саваот, то пошлю Я прокляття на вас, і прокляну благословення ваші, і вже проклинаю, бо ви не берете до серця цього!2 Якщо ви не підкоритеся, і якщо не приймете серцем, щоби прославляти ймення Моє, говорить Господь Саваот, то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваші благословення, і вже проклинаю, тому що ви не хочете прилучити до цього серця.2 Коли ви не послухаєте й не приймете собі до серця, щоб дати славу імені моєму, - говорить Господь сил, - то я пошлю на вас прокляття, і проклену благословення ваші! Ба, вже їх проклинаю, бо ви не берете собі того до серця.2 Якщо не послухаєте, і якщо не поставите до вашого серця дати славу моєму імені, говорить Господь Вседержитель, і Я пішлю на вас прокляття і проклену ваше благословення і його проклену. І рознесу ваше благословення, і не буде в вас, томущо ви не кладете до вашого серця.2 Коли не послухаєте й не положите її собі на серце, щоб оддавати славу іменнї мойму, говорить Господь Саваот, так пошлю на вас прокляттє, і проклену ваше благословеннє, ба вже й проклинаю, бо ви не хочете прихилити до того серце ваше.
3 Ось Я обітну вам рамено, і розпорошу нечистість на ваших обличчях, нечистість свят ваших, і до неї вас винесуть.3 Ось, Я відберу у вас плече, і послід покидаю на лиця ваші, послід святкових пожертв ваших, і викинуть вас разом з ним.3 Ось я зламаю вам рамено і кину вам у лице покидьком, - покидьком святкових жертв ваших, - і викинуть вас разом із ним.3 Ось Я вам відлучую рамено і розсію вміст шлунка в ваші лиця, вміст шлунка ваших празників, і візьму вас разом.3 Ось, я одійму вам лопатку, та й кину вам калом у лице, калом жертов ваших сьвяточних, і викинуть вас укупі з ним.
4 І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав, щоб був заповіт Мій з Левієм, каже Господь Саваот.4 І ви спізнаєте, що Я дав цю заповідь для збереження заповіту Мого з Левієм, говорить Господь Саваот.4 І зрозумієте, що я послав до вас цю осторогу, щоб мій союз був з Леві, - говорить Господь сил.4 І пізнаєте, що Я післав до вас цю заповідь, щоб моя заповідь була до Левітів, говорить Господь Вседержитель.4 І зрозумієте тодї, що я дав вам сю заповідь, щоб удержувати завіт мій з родом Левіїним, говорить Господь Саваот.
5 Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боявсь перед Іменням Моїм.5 Заповіт Мій з ним був [заповітом життя ] і миру, і Я дав його йому для страху, і він боявся Мене і був шанобливий перед йменням Моїм.5 А той союз мій з ним був життя і щастя, і я дав йому їх, - союзом остраху, тож він мене боявся, і мого імени страхався.5 Мій завіт життя і миру був з ним, і Я дав йому в страсі Мене боятися, і йому тремтіти від лиця мого імени.5 А той завіт мій із ним був завітом життя й щастя, а дав я його задля страху, та й він боявся мене й страхався перед імям моїм.
6 Закон правди в устах його був, і не знайшлась на губах його кривда, у мирі й простоті ходив він зо Мною, і багато-кого відвернув від вини.6 Закон істини був в устах його, і неправди не було на язиці у нього; у мирі і в правді він ходив зі Мною і багатьох відвернув од гріха.6 Наука правди була на устах у нього, несправедливости не було на губах у нього; він у мирі й правоті ходив передо мною, і багатьох він відвернув від беззаконня.6 Закон правди був в його імені, і не знайдено неправедности в його губах. В мирі він випрямився, пішов зі Мною і багатьох відвернув від неправедности.6 Закон правди був ув устах у його, а неправди не було на язицї в його. В мирі й правотї ходив він передо мною, та й відвернув многих од гріха.
7 Бо уста священикові знання стережуть та Закона шукають із уст його, бо він Ангол Господа Саваота.7 Бо уста священика мають берегти ведення, і закону шукають від уст його, тому що він – посланець Господній.7 Бо уста священика мають берегти науку, і з уст його люди очікують повчання, бо він - ангел Господа сил.7 Бо губи священика хоронять пізнання, і шукають закон з його уст, томущо він є ангелом Господа Вседержителя.7 Бо уста сьвященникові мають перестерігати знання і з його уст ждуть люде закону; він бо посланець Господа сил небесних.
8 А ви відхилились з дороги, вчинили таке, що багато спіткнулись в Законі, Левієвого заповіта понищили, говорить Господь Саваот.8 Але ви ухилилися від шляху цього, для багатьох стали спокусою в законі, порушили заповіта Левія, говорить Господь Саваот.8 Ви ж відступили від дороги і багатьох привели до занепаду в законі, і повалили союз із Леві, - говорить Господь сил.8 Ви ж відхилилися від дороги і багатьох зробили немічними в законі, знищили завіт Левія, говорить Господь Вседержитель.8 Ви ж відійшли від сієї дороги, й були многим приводом до впаду в законї, ви повалили вмову з Левіїним родом, говорить Господь сил.
9 Тому то і Я вас зробив погорджуваними й низькими для всього народу, бо не стережете доріг Моїх ви, та не безсторонні в Законі.9 За те Я вчиню вас зневаженими і приниженими перед усім народом, бо ви не пильнуєте шляхів Моїх, дієте упереджено у справах закону.9 Тому і я вас видав на зневагу та на погорду перед усім народом, оскільки ви моїх доріг не пильнували і в ділах закону дивились на особу.9 І Я дав вас зневаженими і викиненими до всіх народів, томущо ви не зберегли моїх доріг, але брали лиця в законі.9 Тим то й я подам вас у зневагу й погорду перед усїм людом, ви бо не держитесь доріг моїх, і в справах закону дивитесь на особу.
10 Чи Отець нам усім не один? Хіба Бог не один нас створив? Чому ж один одного зраджуємо ми, щоб нам зневажати заповіт батьків наших?10 Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог витворив нас? То чому ми підступно вчиняємо один супроти одного і порушуємо у такий спосіб заповіта батьків наших?10 Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог сотворив нас? Чому ж ми одне одному ламаєм віру, сквернивши союз батьків наших?10 Чи не один Бог вас створив? Чи не один батько в вас усіх? Як то, що ви оставили кожний свого брата, щоб опоганити завіт ваших батьків?10 Чи не один же в усїх нас отець? Чи не той же самий Бог создав нас? Чого ж ми ломимо віру одно одному, а тим ломимо й завіт отцїв наших?
11 Зраджує Юда, і робиться нечисть серед Ізраїля та в Єрусалимі, бо Юда зневажив святиню Господню, яку покохав був, і дочку бога чужого за жінку узяв.11 Підступно чинить Юда, і мерзота діється в Ізраїлі і в Єрусалимі; бо зневажив Юда святиню Господню, котру любив, і одружився на дочці чужого бога.11 Юда ламає віру, й гидота діється в Ізраїлі та в Єрусалимі; бо Юда осквернив Господа святиню, яку він любить, і взяв собі за жінку дочку чужого бога.11 Оставлено Юду, і гидота сталася в Ізраїлі і в Єрусалимі, томущо Юда опоганив господні святощі, які він полюбив, і пішов за чужими богами.11 Віроломність коїть Юда, та й гидота дїється в Ізраїлї і в Ерусалимі; зневажив бо Юда, що в Господа було сьвяте, та що він полюбив, беручи за жінку собі дочку чужого бога.
12 Нехай Господь вигубить кожного, хто таке робить, того, хто чуває та відповідає з наметів Якова, і хто дар приносить Господу Саваоту.12 У того, хто вчиняє це, винищить Господь із шатрів Якова вартового на сторожі і такого, що відповідає, і того, що приносить пожертву Господові Саваоту.12 Нехай Господь викорінить того, хто так чинить, - того, хто кличе, і того, хто відповідає з Якова наметів, і того, хто офіру Господеві сил приносить.12 Господь вигубить людину, яка це чинить, аж доки він не буде впокорений в поселеннях Якова і тими, що приносять жертву Господеві Вседержителеві.12 У того, хто таке чинить, повигублює Господь в наметах Яковових старого й молодого, а так само й того, що приносить жертву Господеві сил небесних.
13 І робите й друге таке: Господнього жертівника ви слізьми покриваєте, плачем та стогнанням, бо до дарів уже Він не звернеться більше, і милої жертви з рук ваших не візьме.13 І ось, що ви ще вчиняєте: Ви примушуєте обливати слізьми жертовника Господнього з риданнями і зойками, аж так, що Він уже не дивиться більше на приношення і не приймає пожертви спокутної з рук ваших.13 Ви ще й таке робите: ви покриваєте сльозами жертовник Господній, - риданням та стогнанням, -бо він не хоче більш дивитись на приноси, приймати їх радо з рук ваших.13 І це ви робили, те, що Я зненавидів. Ви слізьми покривали господний жертівник і плачем і стогнанням від трудів. Чи годиться поглянути на жертву, чи прийняти прийнятне з ваших рук?13 Та й ось що ви тим іще робите: ви зневолюєте (жінок ваших) обливати жертовник Господень сльозами з голосїннєм і риданнєм, так що він уже й не дивиться на приноси й не приймає вмоляючої жертви з рук ваших.
14 А ви ще й говорите: Защо? За те, що засвідчив Господь між тобою й жоною юнацтва твого, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя подруга, і дружина умови твоєї!14 Ви скажете: За що? За те, що Господь був свідком поміж тобою і дружиною юности твоєї, супроти котрої ти вчинив підступно, в той час, як вона подруга твоя і дружина твоя за законом.14 А ви ще й кажете: Чому? Та тому, що Господь був свідком між тобою та жінкою твого юнацтва, яку ти зрадив, дарма, що то твоя подруга й твоя законна жінка.14 І ви сказали: Задля чого? Бо Господь засвідчив між тобою і між жінкою твоєї молодості, яку ти покинув, і вона твоя спільниця і жінка твого завіту.14 Ви знов спитаєте: через що? Через те, що Господь був сьвідком між тобою й жоною молодощів твоїх, що ти її зрадив, - вона ж подруга твоя й законом із тобою звязана, як жона твоя.
15 Хіба Бог не один нас учинив? І залишок духу Його. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому свого духа пильнуйте, і дружину юнацтва свойого не зраджуйте!15 Та чи не вчинив подібного один, і в ньому був пречудовий дух? Що ж учинив цей один? Він бажав одержати від Бога нащадків. Тож бережіть духа вашого, і ніхто не чини підступно супроти дружини юности своєї.15 Хіба він не створив їх як одну істоту, що має тіло й дух у собі? Чого ж шукає ця одна істота? - Потомства від Бога. Майте ж до вашого життя пошану, і нехай ніхто не зраджує жінки юнацтва свого.15 І Він не зробив інакше, і останок його духа. І ви сказали: Чого іншого але хіба насіння Бог шукає? І бережіться ви в вашім дусі, і жінку твоєї молодості не оставиш.15 Та чи ж не вчинив сього один такий, що визначався духом? - Що ж сей один учинив? Він бажав потомства від Бога. Оце ж бережіть духа вашого, й нїхто не ламай віри жінцї молодощів своїх.
16 Бо ненавиджу розвід, говорить Господь, Бог Ізраїлів, і того, хто вкриває насильством одежу свою, промовляє Господь Саваот. Тому свого духа пильнуйте, і не зраджуйте!16 Я ненавиджу розлучення, говорить Господь Бог Ізраїля; і того, хто покриває насильством одежу свою, говорить Господь Саваот; тому пильнуйте за духом вашим і не вчиняйте підступно.16 Бо мені осоружний розвід, - говорить Господь, Бог Ізраїля, - і той, хто насильством покриває свою одіж, - говорить Господь сил. Майте ж до вашого життя пошану, і не поводьтеся зрадливо.16 Але якщо зненавидиш, відішлеш, говорить Господь Бог Ізраїля, і безбожність покриє твої задуми, говорить Господь Вседержитель. І зберігатиметеся в вашому дусі і не оставите.16 (Ви тим оправдуєтесь:) говорить Господь Бог Ізраїля: Як зненавидиш її, розведися; нї, - кривда покриє такого, як одежа, говорить Господь сил. Тим же то бережіте серце ваше, й не ламайте віри.
17 Словами своїми ви мучите Господа, та й питаєте ще: Чим ми мучимо? Говоренням вашим: Кожен, хто чинить лихе, той добрий у Господніх очах, і Він у них уподобання має, або: Де Бог правосуддя?17 Ви гнівите Господа словами вашими і кажете: Чим же ми гнівимо Його? Тим, що кажете: Усілякий, що вчиняє зло, добрий перед Господом, і до таких Він прихильний, або: Де Бог правосуддя?17 Ви Господа втомили вашими словами, та ще й питаєте: Чим ми його втомили? - Та тим, що кажете: Кожний, хто чинить зло, добрий в очах Господніх, він до таких ласкавий, - або: Де Бог правосуддя?17 Ви, що розгнівуєте Бога в ваших словах і сказали: Чим ми рогнівили? Коли ви говорили: Кожний, хто чинить зло, це добре перед Господом, і в цих він має вподобання. І де є Бог праведности?17 Прогнївили ви Господа речами вашими, та й ще питаєте: Чим гнївимо ми його? Ось тим, що мовляєте: Хто чинить зло, той угоден Господеві, й до таких він ласкавий; або: Де ж той Бог, що право судить?