1 (2-5) І звів Я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірничий шнур. | 1 І знову я здійняв очі мої і побачив: Ось муж, у котрого в руках – землемірна мотузка. | 1 Потім підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чотири роги. | 1 І я підняв мої очі і побачив і ось чотири роги. | 1 І споглянув я знов і бачу: ось чоловік, і мав в руці міряльного шнура. |
2 (2-6) І сказав я: Куди ти йдеш? А він відказав мені: Щоб зміряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина його та яка довжина його. | 2 Я запитав: Куди ти йдеш? І він сказав мені: Вимірювати Єрусалим, аби побачити, яка ширина його і яка довжина його. | 2 І я спитав ангела, що говорив зо мною: «Що це?» Він відповів: «Це роги, що порозкидали Юду, Ізраїля і Єрусалим.» | 2 І я сказав до ангела, що говорив в мені: Що це, Господи? І він сказав до мене: Ці роги це ті, що розсівають Юду й Ізраїль. | 2 Я спитав: Куди ти йдеш? а він сказав менї: Розміряти Ерусалим, щоб знати, який він завширшки й який завдовжки. |
3 (2-7) Аж ось Ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший. | 3 І ось Ангел, що говорив зі мною, виходить, а другий Ангел іде йому назустріч, | 3 І Господь показав мені чотирьох ремісників. | 3 І Господь мені показав чотирьох столярів. | 3 Аж ось виступив ангел, що розмовляв ізо мною, другий же ангел вийшов вустрїч йому. |
4 (2-8) І сказав він до нього: Біжи, говори цьому юнакові, кажучи: Невкріплений буде Єрусалим через многість людей та худоби в середині його. | 4 І сказав він цьому: Іди скоріше, скажи цьому юнакові: Єрусалим буде заселений поза мурами через силу-силенну людей і худоби в ньому. | 4 Я спитав: «Що вони йдуть робити?» Він відповів: «Це роги, що порозкидали Юду так, що ніхто не підвів голови; ці прийшли, щоб їх налякати та позбавити рогів народи, що підняли ріг свій проти країни Юди, щоб її порозкидати.» | 4 І я сказав: Що ці ідуть робити? І він сказав до мене: Це роги що розсівають Юду і збили Ізраїля, і ніхто з них не підняв голову. І ці ввійшли їх вигострити в їхніх руках чотири роги, народи, що піднімають ріг на господню землю, щоб її розсіяти. | 4 сказав той до його: Біжи й скажи сьому молодикові так: Одкрито стояти ме Ерусалим через множество людей і скоту в ньому. |
5 (2-9) А Я стану для нього, говорить Господь, огняним муром навколо, і стану славою в середині його. | 5 І Я буду для нього, говорить Господь, вогненним муром довкруж нього і прославлюся серед нього. | 5 Знову підвів я мої очі й дивлюся: аж ось чоловік, а в руці у нього міряльна шворка. | 5 І я підняв мої очі і побачив, і ось чоловік і в його руці шнурок до міряння землі. | 5 І сам я, говорить Господь, буду йому поломяним муром, і прославлю себе посеред його. |
6 (2-10) Горе, горе, втікайте з північного краю, говорить Господь, бо на чотири небесні вітри розпорошу Я вас, промовляє Господь. | 6 Гей, гей! Утікайте з північного краю, говорить Господь, бо на чотири вітри небесні Я розпорошив вас, говорить Господь. | 6 Я спитав: «Куди ти йдеш?» Він відповів мені: «Міряти Єрусалим, щоб побачити, яка його ширина й яка його довжина.» | 6 І я сказав до нього: Куди ти йдеш? І він сказав до мене: Розміряти Єрусалим, щоб побачити, яка його ширина і яка довжина. | 6 Гей, гей! утікайте ж із півночньої вемлї, говорить Господь: Я бо вас порозвівав, нїби на всї чотири вітри, говорить Господь. |
7 (2-11) Горе, втікай до Сіону, мешканко дочки Вавилону! | 7 Рятуйся, Сіоне, що замешкав у доньки Вавилону. | 7 Аж ось вийшов ангел, що говорив зо мною, і другий ангел вийшов йому назустріч. | 7 І ось ангел, що говорив в мені, стояв, і інший ангел виходив йому на зустріч | 7 Утїкай, Сионе, ти, що пробуваєш у дочки Вавилонської. |
8 (2-12) Бо так промовляє Господь Саваот: Для слави послав Він мене до народів, що вас грабували, бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока. | 8 Бо так говорить Господь Саваот, Котрий для слави послав мене до народів, що грабували вас; бо той, хто торкається до вас, торкається зіниці ока Його. | 8 І сказав до нього: «Біжи й скажи цьому хлопцеві так: Єрусалим буде заселений поза мурами з-за сили людей та худоби, що буде серед нього. | 8 і сказав до нього, мовлячи: Побіжи і скажи до того молодця, мовлячи: Щедро замешканим буде Єрусалим множеством людей і скотини посеред нього. | 8 Так бо говорить Господь сил небесних.: Задля слави послав мене він до народів, що вас обдерали.; хто бо торкається до вас, торкається об зїницю ока мого. |
9 (2-13) Бо ось тільки махну Я своєю рукою на них, і для їхніх рабів вони здобиччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав. | 9 І ось, Я піднесу руку Мою на них, і вони стануть здобиччю служників своїх, і тоді спізнаєте, що Господь Саваот послав Мене. | 9 Бо я буду для нього, - слово Господнє, - вогненним муром навкруги й я буду його славою посеред нього.» | 9 І я буду для нього, говорить Господь, огненною стіною довкруги і буду посеред нього на славу. | 9 І ось, я підніму на них руку мою, й стануть вони здобиччю невольникам своїм, і зрозумїєте, що се Господь сил небесних послав мене. |
10 (2-14) Співай же та тішся, о дочко Сіону, бо ось Я приходжу та перебуватиму посеред тебе, говорить Господь! | 10 Радій і веселися, доню Сіону! Бо ось, Я прийду і житиму посеред тебе, говорить Господь. | 10 «Гей, гей, утікайте з північного краю, - слово Господнє, - бо я порозкидав вас як чотири вітри небесні, - слово Господнє! | 10 О, о втікайте з північної землі, говорить Господь, томущо зберу вас з чотирьох вітрів неба, говорить Господь. | 10 Викликуй же радісно й веселись, дочко Сионова! ось бо, я прийду й осядусь посеред тебе, говорить Господь. |
11 (2-15) І дня того прилучаться люди численні до Господа, і стануть народом Мені, а Я перебуватиму посеред тебе, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе. | 11 І прибіжать до Господа численні народи того дня і будуть Моїм народом; і Я оселюся посеред тебе, і спізнаєш, що Господь Саваот послав Мене до тебе. | 11 Гей, Сіоне, рятуйся, ти, що живеш у Вавилоні. | 11 До Сіону зберетеся, ви, що замешкуєте дочку Вавилона. | 11 І прийдуть тодї многі народи до Господа, й будуть моїм народом; і я оселюсь посеред тебе, й зрозумієш, що мене послав до тебе Господь сил небесних. |
12 (2-16) І Юду, спадок Свій, посяде Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще! | 12 Тоді Господь посяде Юдею, Свій спадок на святій землі, і знову вибере Єрусалим. | 12 Бо так говорить Господь сил, що послав мене із-за своєї слави до народів, які вас обдерли: Хто до вас доторкнеться, той доторкнеться до зіниці його ока. | 12 Томущо так говорить Господь Вседержитель: За славою він мене післав на народи, що вас грабили, томущо хто доторкається вас він як той, хто торкається зіниці свого ока. | 12 І посяде Господь Юду, як своє наслїдде на сьвятій землї, й вибере собі знов Ерусалим. |
13 (2-17) Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробудився з мешкання святого Свого! | 13 Нехай же мовчить всіляка плоть перед Господом! Бо Він підводиться од святого житла Свого. | 13 Ось я стрясу над ними моєю рукою, і вони будуть для своїх слуг здобиччю, і ви зрозумієте, що Господь сил послав мене. | 13 Томущо ось Я наношу на них мою руку, і будуть добиччю для тих, що їм служать, і пізнаєте, що Господь Вседержитель мене післав. | 13 Умовкни ж, усяке тіло, перед Господом! він бо підіймається з сьвятого пробутку свого. |