1 І було мені слово Господнє, говорячи:1 І було слово Господнє до мене: 1 І надійшло до мене таке слово Господнє: 1 І сказав: Так говорить Господь: Я згадав милосердя твоєї молодості і любов твого шлюбу коли ти ішов за святим Ізраїля, говорить Господь.1 І надійшло слово Господнє до мене, говорючи:
2 Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Господь: Я згадав тобі ласку юнацтва твого, ту любов, коли ти наречена була та за Мною ходила в пустині, в землі незасіяній.2 Рушай і проголоси у вуха [доньці] Єрусалиму: Так говорить Господь: Я пригадую приязнь юности твоєї, про любов твою, коли ти була нареченою, коли пішла за Мною в пустелю, на землю незасіяну.2 «Іди, скажи прилюдно в Єрусалимі: Так говорить Господь: Я згадую про любощі твого юнацтва, про любов твоїх заручин, коли ти ішла за мною у пустиню, у незасіяну землю.2 Ізраїль святий Господеві, початок його плодів. Всі, що його їдять, вчинять переступ, на них прийде зло, говорить Господь.2 Ійди, скажи голосно в уші дочцї Ерусалимській: Так говорить Господь: Я згадую про дружбу в молодощах твоїх, про любов твою, як ти ще була невістою, як пійшла єси за мною в пустиню, в землю незасїяну.
3 Ізраїль то святість для Господа, початок врожаю Його. Всі, що їли його, завинили, зло прийде на них, говорить Господь.3 Ізраїль [був] святинею Господа, первістком плодів Його; всі, хто пожирав його, були засуджені, біда приходила до них, говорить Господь.3 Ізраїль - свята частка Господня, первенець його плодів. Усі, що його їстимуть, вважатимуться за злочинців, біда на них надійде, - слово Господнє.»3 Послухайте господне слово, доме Якова і вся батьківщина дому Ізраїля.3 Посьвячен був Ізраїль Господеві, як первоплід його; хто нї схотїв пожерати його, набірався гріха, накликав халепу на себе, говорить Господь.
4 Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі роди дому Ізраїля!4 Вислухайте слово Господнє, доме Якова і всі роди дому Ізраїлевого!4 Слухайте слово Господнє, Яковів доме, і всі сім'ї Ізраїльського дому!4 Так говорить Господь: Який переступ знайшли в Мені ваші батьки, що відступили далеко від Мене і пішли за марнотами і стали дурними?4 Слухайте ж слова Господнього, доме Яковів і всї родини дому Ізрайлевого!
5 Так говорить Господь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддалились від Мене й пішли за марнотою, і стали марними?5 Так говорить Господь: Яку неправду знайшли в Мені батьки ваші, що віддалилися од Мене, і пішли за марнотою, і марнотними стали?5 Так говорить Господь: «Яку ваші батьки знайшли у мене кривду, що відцурались від мене, пішли за марнотами й марнотою стали?5 І не сказали: Де є Господь, що нас вивів з єгипетскої землі, що попровадив нас в пустині в невідомій і непрохідній землі, в безводній і безплідній землі, в землі, в якій не пройшов нею ніхто і там людина не замешкала?5 Так говорить Господь: Яку кривду знайшли в менї батьки ваші, що відцурались мене й пійшли за марнотою та й зледащіли?
6 І не спитали вони: де Господь, що нас вивів із краю єгипетського, що провадив Він нас по пустині, по землі степовій, повній ям, по краю сухому та темному, по краю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осілась людина?6 І не сказали: Де Господь, котрий вивів нас із єгипетської землі, вів нас пустелею, землею виснаженою і безлюдною, землею спраглою, землею тіні смертної, котрою ніхто не ходив і де не існувала людина?6 Вони не спитали, де, мовляв, Господь, що вивів нас із землі Єгипетської, водив нас пустинею, степовою землею та проваллями, грунтами сухими й під смертною тінню, землею, що нею ніхто не проходить і ніхто в ній не оселюється.6 І Я вас ввів до Кармилу, щоб ви їли його плоди і його добра. І ви ввійшли і ви опоганили мою землю і поставили моє насліддя як гидоту.6 І не сказали собі: Де Господь, що вивів нас із землї Египецької, водив нас по пустинї, по землї пустій та бездорожній, по землї образу смертнього, по якій нїхто не ходив, анї жила в нїй людина?
7 І впровадив Я вас до родючого Краю, щоб їсти плоди його й добра його. І ви прибули й занечистили землю Мою, і зробили гидотою спадщину Мою...7 І Я завів вас на землю родючу, щоб ви насичувалися плодами її і добрами її, а ви увійшли і змерзили землю Мою, і набуток Мій вчинили мерзотою.7 Я вас увів у землю врожайну, щоб ви живились її щедротами та її благом. А ви ввійшовши, осквернили мою землю, мою спадщину осоружною вчинили.7 Священики не сказали: Де є Господь? І ті, що держать закон, Мене не знали, і пастирі Мене не почитали, і пророки пророкували Ваалом і пішли за некорисним. Через це ще судитимуся з вами, говорить Господь, і судитимуся з синами ваших синів.7 І я вас увів у землю плодющу, щоб ви живились її вроджаєм і добром її; а ви ввійшли та й з'огидили землю мою, й зробили гидотою наслїддє моє.
8 Священики не повіли: де Господь? А ті, хто тримає Закона, Мене не пізнали, і пастирі повідпадали від Мене, а пророки Ваалом пророкували, та за тими пішли, хто вам не допоможе...8 Священики не говорили: Де Господь? І навчителі закону не знали Мене, і пастирі відступилися од Мене, і пророки пророкували в ім'я Ваала і ходили слідами тих, котрі не допомогають.8 Священики не говорили: Де Господь? - Законники мене не знали, і пастирі від мене відступились, ба й пророки ім'ям Ваала пророкували і ходили за речами, що стати у пригоді не можуть.8 Тому перейдіть до островів хеттімів і погляньте, і пішліть до Кидара і докладно розгляньте, і подивіться чи таке сталося.8 Сьвященники не питали: Де Господь? і законники не хотїли знати мене; пастирі одпали від мене, а пророки пророкували в імя Баала, і ходили слїдом за тими, що не здолїють помагати.
9 Тому то судитися буду ще з вами, говорить Господь, і з синами синів ваших буду судитись!9 Тому Я буду ще судитися з вами, говорить Господь, і з синами синів ваших буду судитися.9 Тим то я буду правуватися ще з вами, - слово Господнє, - та ще й з дітьми дітей ваших я судитимусь.9 Чи народи змінять своїх богів? І вони не боги. А мій нарід змінив свою славу (на ту), з якої не матимуть користи.9 Тим то я буду правуватись із вами, говорить Господь, та ще й з дїтьми дїтей ваших судити мусь.
10 Бо перейдіть острови хіттеян, і побачте, і до Кедару пошліть, та пригляньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?10 Бо навідайтеся до островів хеттейських і подивіться, і пошліть до Кедару, і придивіться уважно: Чи було [там] щось подібне до цього?10 Підіть лишень на острови кіттіїв і придивіться, пошліть у Кедар і вважайте пильно, чи там колись так бувало.10 Небо цим жахнулося і дуже, дуже задрижало, говорить Господь.10 Бо пійдїте лиш на острови Хиттимські та придивітесь, пошлїть у Кедар і розпитайте пильно та упевнїтесь, чи таке бувало коли там?
11 Чи змінив люд богів, хоч не Бог вони? А народ Мій змінив свою славу на те, що не помагає!...11 Чи замінив який-небудь народ божків [своїх], хоч вони й не боги? А Мій народ проміняв славу свою на те, що не помагає.11 Хіба колинебудь проміняв якийсь народ богів своїх, хоч то й не боги? Народ же мій проміняв свою славу на те, що користи не дає.11 Бо дві і погані (речі) зробив мій нарід. Вони оставили мене, джерело живої води, і викопали собі розбиті стави, які не зможуть зібрати води.11 Чи перемінив коли котрий народ боги свої, хоч то не боги; мій же нарід проміняв славу свою на таке, що не здолїє помогти!
12 Здивуйтеся цим, небеса, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!12 Подивуйтеся з цього, небеса, і здригніться, і жахніться, говорить Господь.12 Здивуйся ж на те, небо, вжахнися страшно, збентежся вельми, - слово Господнє!12 Чи Ізраїль є рабом, чи він роджений в домі (слуга)? Чому він став на розграблення?12 Здивуйтеся сьому, небеса, задрожіть і злякайтесь, говорить Господь.
13 Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб собі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.13 Бо подвійне зло вчинив народ Мій; Мене, джерело води живої, залишили, і витесали собі посудини розбиті, котрі не можуть утримати води.13 Подвійний бо злочин учинив народ мій: покинули мене, джерело води живої, і повикопували собі копанки, копанки діраві, що води не держать.13 На нього ревіли леви і видали свій голос, вони зробили його землю пустинею, і знищили його міста, щоб (там) не мешкати.13 Двояке бо ледарство вчинив нарід мій: мене, криницю води живої, покинули, а повирубували собі дїраві колодязї, що не держать води.
14 Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, народжений вдома? Чому ж здобиччю він?14 Хіба Ізраїль раб? Чи він рабом у домі народився? Чому, з якої причини він став здобиччю?14 Чи то ж Ізраїль раб? Чи він рабом у домі народився? То чому ж зробився він добиччю?14 І сини Мемфея і Тафни тебе пізнали і наглумилися з тебе.14 Чи то ж Ізраїль раб, або домівник у раба? Чом же се він зробився невольником?
15 На нього ревуть левчуки, видають голос свій, і його Край обернули в пустиню, спалили міста його, так що немає мешканця...15 Зарикали на нього молоді леви, озвалися голосом своїм і вчинили землю його пустелею; міста його спалені, без городян.15 І рикали на нього левенята, голос із себе видавали. Землю його обернено на пустиню, міста його спустошено, ніхто в них більше не живе.15 Чи не те, що ти Мене оставив, тобі це зробило? Говорить Господь Бог твій.15 (отсе бо) Зарикали проти його леви, дали голос із себе, і зробили його землю пустинею; городи його пущено на пожар, обезлюджено.
16 Також сини Мемфіса й Тахпенеса на черепі паслися в тебе.16 І сини Мемфіса і Тахпенеса об'їли тім'я твоє.16 Навіть син Нофа й Тахпанхеса тобі обгризуть потилицю.16 І тепер, що тобі і єгипетській дорозі, щоб пити воду Ґіона? І що тобі й дорозі ассирійців, щоб пити воду рік?16 Та й сини Мемфиса й Тафни пообгризали аж тїмя у тебе.
17 Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого, що провадив тебе по дорозі?17 Чи не завдав ти собі цього тим, що залишив Господа Бога твого о тій порі, коли Він супроводжував тебе?17 Чи ж не тому це тобі сталось, що ти покинув Господа, Бога твого, коли він вів тебе у дорозі?17 Напоумить тебе твоє відступство і твоя злоба тебе оскаржить. І пізнай і знай, що тобі гірко (коли) ти Мене оставиш, говорить Господь Бог твій. І ти Мені не милий, говорить Господь Бог твій.17 Чи не тим же наробив ти таке собі, що покинув Господа, Бога твого, тодї, як він був провідником твоїм?
18 І тепер що тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхору? І що тобі до дороги в Ашшур? Щоб пити воду з Ріки?18 І нині навіщо тобі шлях на Єгипет, аби пити воду з Нілу? І нащо тобі шлях до Асирії, щоб воду пити з річки її? (Єфрату)18 Ось і тепер: пощо тобі йти до Єгипту - пити воду з Нілу? Або пощо тобі йти в Асирію - пити з її ріки воду?18 Бо від віку ти розбив твоє ярмо, ти розкинув твої кайдани і ти сказав: Не служитиму, але піду на всякий високий горб, і під всяким кріслатим деревом, там розліюся в моїй розпусті.18 А й тепер - за чим тобі дорога в Египет, пити воду з Нилу? або за чим тобі дорога в Ассирию, пити воду з її ріки?
19 Хай карає тебе твоє зло, і відступства твої хай картають тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти Господа, Бога свого, і страху Мого над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.19 Покарає тебе нечестя твоє, і відступництво твоє викриє тебе; тож пізнай і помисли, яке погане і гірке те, що ти залишив Господа, Бога твого, і страху Мого немає в тобі, говорить Господь Бог Саваот.19 Твоя ж власна безбожність тебе покарає, і твої відступства докором тобі будуть. Знай же й зрозумій, яке це лихо, яка гірка це річ, що покинув ти Господа, Бога твого. Нема в тобі страху мого, - слово Господа, Бога сил.19 Я ж тебе насадив, ввесь правдивий плодовитий виноградник. Як ти повернулася в гіркоту, в чужий виноград.19 Безбожність твоя буде тобі карою, й зрада твоя - докором тобі, щоб ти спізнав і зрозумів, яке се лихо, і як гірка се річ, що ти покинув Господа, Бога твого, й що нема в тебе страху мого, говорить Господь, Бог Саваот.
20 Бо віддавна зламала ти, дочко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворозки й сказала: Не буду служити! Бо на кожному взгір'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти клалась блудницею...20 Бо здавна Я розбив ярмо твоє, розірвав кайдани твої, і ти казав: Не буду служити [ідолам], а тим часом на всілякому високому пагорбі і під кожним гіллястим деревом ти блудодіяв.20 Бо з давніх-давен я зламав твоє ярмо, порвав твої вужівки. А ти мовила: Не буду служити! - і тим часом, розлігшись, блудувала на кожному узвишші ще й під кожним деревом ряснолистим.20 Хоч помиєшся в соді і помножиш собі зілля, будеш занечищена твоїми неправедностями переді Мною, говорить Господь.20 Бо з давних давен ломив я ярмо твоє, розривав ужевки твої, й ти мовляв: не буду служити ідолам; а між тим блудував єси на кожному високому горбі й під кожним гілястим деревом.
21 А Я ж посадив був тебе виноградом добірним, увесь він насіння правдиве! І як ти змінилась Мені на виродка винограду чужого?21 Я посадив тебе [як] благородну лозу, – найчистіше насіння; як же ти перетворилася в Мене на дикий паросток чужої лозини?21 Я насадив тебе, як виноградину добірну, усю з найліпшого насіння; як же це ти перетворилась на дикий паросток лози, мені чужої?21 Як скажеш: Я не опоганилася і я не пішла за Ваалом? Поглянь на твої дороги, на цвинтарі, і пізнай що ти зробила. Вечером закричав її голос, свої дороги21 Я насадив тебе, як добірну виноградину, - як найчистїйше насїннє; як же се ти перемінилась у мене в дикий відросток чужої виноградини?
22 Тому то хоч би ти й помилася лугом, і мила багато собі зажила б, проте плямою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!22 А тому хоч би ти умився з милом і багато витратив на себе лугу, – нечестя твоє позначене переді Мною, говорить Господь Бог.22 Тим то хоч би ти й вимилась золою, взяла собі багато лугу, - гріх твій усе ж таки буде позначений передо мною, - слово Господа Бога.22 вона поширила на води пустині, була несена вітром в бажаннях своєї душі, вона була видана. Хто її поверне? Всі ті, що її шукають не трудитимуться, знайдуть її у її впокоренні.22 Тим то хоч би ти вимилась милом, і вживала багато соли, то безбожність твоя все явна менї, говорить Господь.
23 Як ти зможеш сказати: Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила? Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти наробила, пустотлива верблюдко, що крутиш дороги свої!23 Як можеш ти сказати: Я не опоганив себе, я не ходив слідами Вааловими? Поглянь на поведінку твою в долині, спізнай, що вчиняла ти, метка верблюдице, що блукаєш стежками своїми?23 І як смієш ти казати: Я не опоганилась, я за Ваалами не бігала? Глянь на дорогу твою у Долині, визнай, що накоїла єси, ти, молода верблюдице легконога, що шляєшся своїми стежками.23 Поверни твою ногу з острої дороги і твоє горло від спраги. А вона сказала: Змужнію. Бо я полюбила чужих і пішла за ними.23 Як се ти можеш казати: Не поганила я себе, не бігала за Баалом? Подивись на твої слїди в долинї; споглянь, що коїла єси, легконога ти верблюдице, крутячись манівцями твоїми, -
24 Ти як дика ослиця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жаданні своєї душі, хто заверне її в час її похотливости? Усі, хто шукає її, не помучаться, знайдуть її в її місяці!24 Дику віслючку, що звикла до пустелі і в пристрасті своїй ковтає повітря, – хто може її спинити? А ніхто з шукачів її не втомлюється: знайдуть її певного місяця.24 Ослиця дика що звикла до пустині; коли в гарячому бажанні вона втягає вітер, - хто може хіть її спинити? Ніхто не втомлюється з тих, які її шукають; вони в погульнім місяці її знаходять.24 Як встид злодія коли буде викинений, так завстидаються сини Ізраїля, вони і їхні царі і їхні володарі і їхні священики і їхні пророки.24 Ослицю дику, що звикла пустопаш степувати, коли в гарячому бажаннї вітер в себе втягає, - хто здолїє впинити? Всї, що її шукають, не втомляться: в її погульньому місяцї вони знайдуть її.
25 Стримуй ногу свою, щоб не бути їй босою, і від прагнення горло своє. А ти кажеш: Пропало, вже ні, бо я покохала чужих і за ними піду...25 Не дозволяй ногам твоїм стоптувати взуття і горлі твоєму – знемагати від спраги. Але ти сказав: Не сподівайся, ні! Бо люблю чужих і буду ходити слідами їхніми.25 Вважай же, щоб босими не стали твої ноги, а й щоб не висохло твоє горло! Але ти кажеш: Даремна річ! Ні! Бо я вподобала чужинців, тож і бігатиму за ними.25 Вони сказали дереву, що: Ти мій Батько, і каменю: Ти мене породив, і повернули до Мене плечі і не їхні лиця. І в часі їхнього зла скажуть: Встань і спаси нас.25 Здержуй ноги твої, щоб не витоптували обуви, не давай горлу твому томитись спрагою. Ти ж кажеш: Не надїйсь, нї! бо я вподобала собі чужих (богів), так і бігати му слїдом за ними.
26 Як для злодія сором, коли буде зловлений, так себе осоромив Ізраїлів дім, вони та царі їхні, їхні зверхники, й їхні священики, й їхні пророки,26 Як злодій, коли спіймають його, буває осоромлений, – так осоромив себе дім Ізраїлів: вони, царі їхні, князі їхні, і священики їхні, і пророки їхні, –26 Як злодій соромиться, коли його впіймають, так дім Ізраїля осоромився: вони й їхні царі, і їхні князі, і їхні священики, та й їхні пророки.26 І де є твої боги, яких ти собі зробив? Може встануть і тебе спасуть в часі твого лиха? Бо твої Боги були за числом твоїх міст, Юдо, і за числом доріг Єрусалиму жертвували Ваалові.26 Як уловлений злодїй буває посоромлений, так осоромив себе дом Ізраїля вкупі з царями своїми, з князями своїми, сьвященниками й пророками своїми, -
27 що говорять до дерева: Ти батько мій, а до каменя: Ти мене породив. Бо до Мене вони повернулись плечима, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: Устань та спаси нас!27 Кажучи дереві: Ти – мій батько; і до каменя: Ти породив мене; бо вони обернулися до Мене спиною, а не обличчям; а в годину бідування свого будуть казати: Підведися і врятуй нас!27 Вони супроти колод мовлять: Ти - батько мій; а до каменя: Ти породив нас! Бо до мене вони обернулись плечима, а не обличчям. Але під час їхнього лиха вони репетують: Устань, порятуй нас!27 Навіщо говорите до Мене? Ви всі не почитали і ви всі вчинили проти Мене беззаконня, говорить Господь.27 Ті, що мовляли до деревяного образу: Ти отець мій, а до каменя: Ти зродив мене! повернулись бо вони до мене плечима, а не лицем. Як же бідувати муть, тодї кликати муть: `Устань, рятуй нас!`
28 А де ж твої боги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти тебе в час твого лиха, бож в тебе богів, скільки міст твоїх, Юдо!28 То ж де божки твої, котрих ти вчинив собі? Нехай вони підведуться, якщо можуть врятувати тебе в недобру годину бідування твого; бо скільки у тебе міст, стільки ж божків у тебе, Юдо.28 А де ж твої боги, що ти був наробив собі? Нехай устануть, коли можуть, у день твого нещастя тебе врятувати. Бож скільки міст у тебе, стільки у тебе й богів, Юдо.28 Даремно Я побив ваших синів, ви не сприйняли напоумлення. Меч пожер ваших пророків як лев, що нищить, і ви не побоялися.28 Де ж твої боги, що понароблював собі? нехай вони повстають, коли зможуть помогти тобі в бідї твоїй, бо ж скілько в тебе городів, стілько й богів у тебе, Юдо.
29 Чого вам зо Мною змагатися? Усі ви відпали від Мене, говорить Господь.29 Навіщо вам змагатися зі Мною? – усі ви згрішили супроти Мене, говорить Господь.29 Чого ж бо то вам перечитися зо мною? Адже ви всі від мене відступили, - слово Господнє.29 Послухайте господне слово: Так говорить Господь: Чи Я був пустинею для Ізраїля, чи засушеною землею? Навіщо сказав мій нарід: Не володітимуть нами і більше не прийдемо до Тебе?29 Чого ж вам перечитись зо мною? ви ж усї согрішили проти мене, - говорить Господь.
30 Надармо Я бив синів ваших, науки вони не взяли, а ваших пророків ваш меч поз'їдав, немов лев той винищувач!30 Даремно карав Я дітей ваших; вони не прийняли повчання; пророків ваших пожирав меч ваш, неначе лев-згубник.30 Надаремно було синів ваших карати; вони науки не прийняли. Власний меч ваш пожер пророків ваших, неначе лев губитель.30 Чи молода забуде свою красу і дівчина свою прикрасу? А мій нарід Мене забув в днях, яким немає числа.30 Шкода було менї побивати синів ваших: кара не врозумила їх; меч ваш пожерав і пророків ваших, як лев вигублюючий.
31 О ви, покоління, почуйте це слово Господнє: Чи пустинею був для Ізраїля Я? Чи може землею великої темряви? Чому ж каже народ Мій: Ми вільно буяємо, вже не прийдемо до Тебе?31 О, роде! Зважайте ви на слово Господнє: Чи був Я пустелею для Ізраїля? Чи був Я країною мороку? Навіщо ж народ Мій каже: Ми самі собі володарі; ми вже не прийдемо до Тебе!31 Ну, і рід же з вас! Вважайте на Господнє слово: Чи ж був я Ізраїлеві пустинею, чи краєм був безпросвітним? Чого ж це народ мій говорить: Ми звільнилися! - не повернемось більше до тебе.31 Що це ще доброго вчиниш в твоїх дорогах, щоб знайти любов? Не так, але й зло ти вчинила, щоб опоганити твої дороги.31 Ой ти роде! послухайте лиш слова Господнього: Чи то ж я та був пустинею Ізрайлеві, або мрячною землею? Чого ж се мої люде говорять: маємо свою волю, не вернемо вже до тебе?!
32 Чи панна забуде оздобу свою, наречена про стрічки свої? А народ Мій про Мене забув незчисленні вже дні!32 Чи забуває дівчина прикраси свої і наречена – шати свої? А народ Мій забув Мене, – безліч днів.32 Чи ж забуває дівчина свої прикраси, чи молода - убори свої? А мій народ мене забув, - безліч днів тому.32 І в твоїх руках знайдено кров невинних душ. Я їх знайшов не в ровах, але під кожним деревом.32 Чи забуває ж коли дївчина свої прикраси, молода княгиня - наряди свої? а нарід мій забув мене - безлїч уже днїв тому.
33 Як ти вправно дорогу свою повела, щоб шукати кохання! Тому то дороги свої призвичаїла ти до злочинства,33 Як же вдатно ти прямуєш торованками своїми, щоб знайти любов! І для цього навіть до злочинів ти пристосовувала шляхи твої.33 Як метко прямуєш ти дорогою своєю, шукаючи любови! Тому ти навіть і повій доріг твоїх навчила.33 І ти сказала: Невинна я, але хай відвернеться його гнів від мене. Ось Я суджуся з тобою коли ти говориш: Я не згрішила.33 Як метко ти прямуєш стежками твоїми, шукаючи любови! Ти ж і до проступків скривляла дороги твої.
34 і навіть на полах одежі твоєї знаходиться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гарячому, але понад усім тим34 Навіть на полах одежі твоєї видно кров людей бідних, безневинних, котрих ти не впіймала біля підкопу і, не зважаючи на все це,34 Ба й на полах у тебе видно кров бідних та невинних, яких ти не впіймала на розбишацтві.34 Як це, що ти дуже знехтувала (Мною), щоб повторити твої дороги? І ти завстидаєшся Єгипту, так як ти завстидалася асура.34 Ба й на полах ув одежі твоїй видко кров безвинних бідолах, що не заставала їх на розбишацтві.
35 ти кажеш: Невинна я, Його гнів відвернувся від мене направду... Ось Я буду змагатись з тобою за те, що ти кажеш: Я не прогрішила!35 Говориш: Оскільки я не маю провини, то напевне гнів Його відвернеться од мене. – Ось, Я буду судитися з тобою за те, що кажеш: Я не згрішила.35 Ти таки кажеш: Я невинна, гнів його напевно відвернувся від мене. - Ось я судитимусь з тобою, бо ти твердиш: Я не згрішила.35 Бо і звідти вийдеш, і твої руки (будуть) на твоїй голові. Бо Господь відкинув твою надію, і тобі в ній не пощастить.35 А проте таки мовляєш: `невинна я, так певно ж і гнїв його одвернеться од мене`. Оце ж я буду судитись із тобою за те, що кажеш: `Я не согрішила.`
36 Нащо тиняєшся ти, і міняєш дорогу свою? Таж ти посоромлена будеш Єгиптом, як ти посоромлена від Асирії!36 Нащо ти так багато блукаєш, викривляючи дорогу свою? Ти також будеш осоромлена Єгиптом, як була зганьблена Асирією.36 Яка легковажна ти, що міняєш свою дорогу! І від Єгипту ти сорому теж зазнаєш, як від Асирії зазнала.36 Про що ж ти много блукаєш, змінюючи путь твою? Ти ж так само заведешся на Египтї, як помилилась на Ассириї;
37 І звідти ти вийдеш, заламуючи свої руки на своїй голові, бо повідкидав Господь тих, на кого ти надіялася, і не будеш ти мати в них успіху...37 І від нього ти вийдеш, поклавши руки на голову, тому що відкинув Господь надії твої, і не будеш мати успіху з ними.37 Від нього теж ти вийдеш, на голову поклавши руки; бо Господь відкинув тих, на яких ти звірялась, і не пощастить тобі з ними.»37 І звідти вийдеш, зложивши руки на голову, бо Господь відопхнув тих, що на їх уповала єси, й не пощастить тобі з ними.