1 Слово, що його бачив Ісая, син Амосів, про Юдею та про Єрусалим: | 1 Слово, котре було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею і Єрусалим. | 1 Слово, що його узрів Ісая, син Амоса, про Юдею і про Єрусалим. | 1 Слово, що було від Господа до Ісаї сина Амоса про Юдею і про Єрусалим. | 1 Слово, що прийшло в видиві, до Ісаїї Амосенка про Юдею й Ерусалим: |
2 І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір'я, і полинуть до неї всі люди. | 2 І станеться за останніх днів, що гора дому Господнього буде поставлена на чолі гір, і піднесеться над пагорбами, і поспішать до неї всі народи. | 2 На останку днів станеться, що гора дому Господнього буде поставлена на вершині гір і підійметься понад пагорби. Усі народи поспішать до неї. | 2 Бо в останніх днях явною буде господня гора і божий дім на вершку гір і підніметься понад горби. І прийдуть до нього всі народи, | 2 Станеться в останні часи, що над усї гори гора Господня вознесеться, й підійметься понад горби, й посьпішать до неї всї народи. |
3 І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню, до дому Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму. | 3 І піде сила народів, і скажуть: Приходьте, і зійдемо на гору Господню, в оселю Бога Якового, і навчить Він нас бачити Його шляхи; і будемо ходити Його стежками. Бо від Сіону вийде закон, і слово Господнє – з Єрусалиму. | 3 І сила народів піде туди, і скажуть: «Ходіте, вийдемо на гору Господню, в дім Бога Якова, і він покаже нам свої дороги, і будемо ходити його стежками, бо з Сіону закон вийде, і слово Господнє з Єрусалиму.» | 3 і прийдуть численні народи і скажуть: Ходіть підемо до господньої гори і до дому Бога Якова, і Він сповістить нам свою дорогу, і підемо по ній. Бо з Сіону вийде закон і господне слово з Єрусалиму. | 3 І пійдуть многі народи й скажуть: Ходїть, вийдемо на гору Господню, в дом Бога Якового, а він покаже нам свої дороги, й будемо ходити стежками його, бо з Сиону вийде закон, і слово Господнє - з Ерусалиму. |
4 І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни! | 4 І буде Він судити народи, і викриє багато племен; і перекують мечі свої на орала, і списи свої – на серпи; не здійме народ на народ меча, і не будуть уже навчатися воювати. | 4 І він судитиме народи, буде розсуджувати людей многих; вони перекують свої мечі на рала, а списи свої на серпи. Народ на народ не буде меча підіймати, і не вчитимуться більше воювати. | 4 І Він судить між народами і оскаржить численний нарід, і розібють їхні мечі на плуги і їхні списи на серпи, і більше не візьме нарід проти народу меч, і більше не навчаться воювати. | 4 І судити ме він народи, й картати ме многих людей; і перероблять мечі свої на леміші, а списи свої на серпи, й не буде народ на народ меча підіймати, та й не буде більше вчитись воювати. |
5 Доме Яковів, ідіть, і попростуємо в світлі Господньому! | 5 О, доме Якова! Прийдіть, і будемо ходити у світлі Господньому. | 5 Доме Якова, прийдіть, і будемо ходити в світлі Господнім! | 5 І тепер, доме Якова, ходіть, підемо в господнім світлі. | 5 Ой ходїмо ж, доме Яковів, і будемо ходити в сьвітлї Господнїм! |
6 Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні безладдя зо сходу вони, та ворожбитів, немов филистимляни, і накладають із дітьми чужинців. | 6 Але Ти відкинув народ Свій, дім Якова, бо вони багато прибрали від сходу: і чародії [у них], як у филистимлян, і з синами чужинців вони спілкуються. | 6 Так! Ти відкинув люд свій, дім Якова, бо в них повно чарівників і знахурів, як у філістимлян, і вони з синами чужоземців у побратимстві. | 6 Бо Він вивів свій нарід дім Ізраїля, бо їхня країна наповнилася як на початку чаклунством як та (країна) чужинців, і в них народилися численні чужі діти. | 6 Бо ти відкинув був дом Яковів, відопхнув люд свій, за те, що вони багато переняли від народів східних: і чарівники в них, як у Филистіїв, і з синами чужоземцїв вони в побратимстві. |
7 І наповнився край його сріблом та золотом, і немає кінця його скарбам. І наповнився край його кіньми, і немає кінця колесницям його. | 7 І виповнилася земля його сріблом і золотом, і безліч скарбів у нього, і виповнилася земля його кіньми, і безліч колісниць у нього; | 7 Край його повен срібла і золота, і нема ліку його скарбам. Край його наповнився кіньми і нема ліку його колісницям. | 7 Бо їхня країна наповнилася сріблом і золотом, і не було числа їхнім скарбам. І земля наповнилася кіньми, і не було числа їхнім колісницям. | 7 Земля стала повна срібла й золота, а скарбам їх і лїку не має; й переповнилась земля кіньми й безлїччю колесниць; |
8 І наповнився край його ідолами, він кланяється ділу рук своїх, тому, що зробили були його пальці, | 8 І виповнилася земля його ідолами: вони поклоняються вчиненому руками своїми, т о му, що вчинили пальці їхні. | 8 Край його повен ідолів. Вони падають низько перед ділом своїх рук, перед тим, що пальці їхні виробили. | 8 І земля наповнилася гидотами діл їхніх рук, і вони поклонилися тим, яких зробили їхні пальці. | 8 Повна земля й ідолів; вони ж і припадають лицем перед дїлом рук своїх, перед тим, що палцї їх зробили; |
9 і поклонилась людина, і чоловік упокорився... А Ти їм не даруй! | 9 І поклонився чоловік, і принизився муж; і Ти не простиш їм. | 9 І похилився чоловік, понизилась людина. Ти не простиш їм цього. | 9 І схилилася людина, і впокорений був чоловік, і не відпушу їм. | 9 І похилився чоловік простий, і понизився муж значний - й ти не простиш їм сього. |
10 Іди в скелю, і сховайся у порох від страху Господнього, і від пишноти Його величі! | 10 Йди у скелю, і сховайся в землю від страху Господнього і від слави величі Його. | 10 Сховайся у скелі, зарийся в землю зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі. | 10 І тепер ввійдіть в каміння і сховайтеся в землю від лиця господнього страху і від слави його сили, коли Він встане, щоб побити землю. | 10 Ой сховайся у скелї, врийся в землю зі страху перед Господом і перед славою величностї його! |
11 Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість, і буде високим Сам тільки Господь того дня! | 11 Похиляться горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високим того дня. | 11 Поникнуть горді очі людей, принижена буде пиха людська, один Господь звисочиться того часу. | 11 Бо господні очі високі, а чоловік покірний. І принижена буде висота людей, і сам Господь вивищиться в тому дні. | 11 Поникнуть горді погляди мужів, і піднесені голови людей будуть принижені; один Господь явиться високим того часу. |
12 Бо настане день Господа Саваота на все горде й високе, і на все висунене, і понижене буде воно, | 12 Бо вже [надходить] день Господа Саваота на все пихате і зарозуміле, і на все піднесене, – і воно буде поганьбоване. | 12 Бо це буде день Господа сил на все горде й набундючене, на все, що несеться вгору, - щоб оте принизити; | 12 Бо день Господа Саваота на всякому зарозумілому і гордому і на всякому високому і тому, що виноситься, і вони будуть впокорені, | 12 День бо Господа сил небесних прийде на все горде й високомірне, та й на все, що високо несеться - і все воно принижене буде, |
13 і на всі кедри ливанські, високі та висунені, і на всілякі башанські дуби, | 13 І на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби башанські, | 13 на всі кедри ливанські, на всі дуби башанські; | 13 і над усяким високими деревом Ливану і тим, що виносяться, і над всяким деревом з жолудями Васану, | 13 І на всїх, що, як кедри Ливанські, високо в гору себе підносять, на всїх, що, як дуби Базанські, |
14 і на всі гори високі, і на всі згір'я піднесені, | 14 І на всі гори високі, і на всі піднесені пагорби, | 14 на всі високі гори й на всі пагорби, що вгору пнуться; | 14 і над усякою горою і над усяким високим горбом, | 14 І на всї високі гори й горби, що вгору пнуться, |
15 і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі, | 15 І на кожну високу вежу, і на кожний міцний мур; | 15 на кожну високу башту і на кожний мур кріпкий; | 15 і над усяким високим стовпом і над усяким високим муром, | 15 І на кожну високую башту й на всякий мур кріпкий, |
16 і на всі кораблі із Таршішу, і на все, на що дивимося пожадливо! | 16 І на всі кораблі із Таршішу, і на всі прикраси принадні їхні. | 16 на всі кораблі таршішські й на всі прикраси принадні. | 16 і над усяким, що пливе по морі, і над усяким гарним видом кораблів. | 16 І на ті кораблі Тарсийські, та на всякі прикраси їх принадні. |
17 І понизиться гордість людини, й обнижена буде високість людей, і буде високим Сам тільки Господь того дня, | 17 І впаде гординя людська, і високе людське зганьбиться; і один Господь буде піднесений того дня. | 17 І повалиться людська гордість, і понизиться пиха смертних. Один Господь звисочиться того часу. | 17 І всяка людина буде впокорена, і впаде висота людини, і сам Господь піднесеться в тому дні. | 17 І повалиться величність мужів і гординя людська нагнеться; один тілько Господь буде високий в той день, |
18 а божища зовсім минуться! | 18 І щезнуть ідоли. | 18 Боввани щезнуть дощенту. | 18 І сховають все зроблене руками, | 18 А всї ідоли щезнуть. |
19 І вони підуть до скельних печер та до пороху в ями від страху Господнього і від пишноти Його величі, коли прийде Він острах збудити на землі! | 19 І зайдуть [люди] в ущелини скель і в провалля землі від страху Господнього і від слави величі Його, коли Він постане спустошити землю. | 19 Сховайтесь по печерах, у скелях та по норах у землі зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі, коли він устане, щоб стрясти землю. | 19 вносячи до печер і до камінних щілин і до ям землі від лиця господнього страху і від слави його сили, коли Він встане, щоб побити землю. | 19 Позалазять в печері в скелях та в глибинї земні зі страху перед Господом та перед славою величностї його, коли він устане, карати землю. |
20 Покине людина того дня божків своїх срібних і божків своїх золотих, що собі наробила була, щоб вклонятись кротам і кажанам, | 20 Того дня людина кине кротам і кажанам своїх срібних ідолів і золотих своїх ідолів, котрі вчинила собі для поклоніння їм. | 20 Того дня чоловік повикидає кротам та кажанам своїх срібних бовванів і свої золоті кумири, які наробив собі, щоб їм поклонятись, | 20 Того дня людина викине свої сріблі і золоті гидоти, які зробила, щоб поклонитися, марнотам і кажанам, | 20 В той день покидає чоловік кертицям та кажанам (лиликам) срібні свої ідоли, й золоті свої ідоли, що понароблював собі, щоб їм поклонятись, |
21 щоб піти у печери й розщілини скельні від страху Господнього і від слави величчя Його, коли прийде Він острах збудити на землі! | 21 Щоб увійти до ущелини скель і в розхили гір від страху Господнього і від слави величі Його, коли Він постане спустошити землю. | 21 аби лише самому сховатись У щілинах по скелях та скельних розколинах зо страху перед Господом і перед сяйвом його величі, коли він устане, щоб стрясти землю. | 21 щоб увійти до щілин твердого каменя і до розколин в камінні від лиця господнього страху і від слави його страху, коли Він встане, щоб побити землю. | 21 Щоб тільки самим сховатись в щілини скельні та розколини гір зо страху перед Господом і перед славою величностї його, коли він встане, карати землю. |
22 Відкинься ж собі від людини, що віддих у носі її, бо защо її поважати? | 22 Годі вам на людину сподіватися, котрої дихання в ніздрях її; бо що вона важить? | 22 Годі вам надію покладати на чоловіка, в якого тільки й духу, що у ніздрах; бо й що він вартий? | | 22 Оце ж годї вам надїю покладати на чоловіка, що в його тільки хиба духу, що в ніздрах; бо й що він значить? |