1 Сину мій, якщо приймеш слова мої ти, а накази мої при собі заховаєш, | 1 Сину мій! Якщо ти приймеш слова мої і збережеш при собі заповіді мої | 1 Мій сину! коли ти мої слова приймеш і мої заповіді заховаєш у себе, | 1 Сину, якщо прийнявши мову моєї заповіді скриєш в собі, | 1 Мій сину! коли приймеш слова мої й заповідї мої ховати меш у себе, |
2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихилиш до розуму, | 2 Аж так, що вухо твоє вчиниш уважним до мудрости, і прихилиш серце своє до розуміння; | 2 вухом твоїм уважаючи на мудрість, схиляючи до правди твоє серце, | 2 твоє ухо послухає мудрість, і ти приставиш твоє серце до сприймання, поставиш його на повчання твому синові. | 2 Коли слух твій вчиниш уважним на мудрість, і наклониш своє серце до роздумовання; |
3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом, | 3 Якщо будеш прикликати знання і піднімати голос для розуміння; | 3 о так, коли ти розум зватимеш до себе, з закликом звернешся до розсудку, | 3 Бо якщо прикличеш мудрість і даси твій голос розумінню, а великим голосом шукатимеш пізнаня, | 3 Коли ти знаннє звати меш до себе й покликувати за розумом; |
4 якщо будеш шукати його, немов срібла, і будеш його ти пошукувати, як тих схованих скарбів, | 4 Якщо будеш шукати його, мов срібла, і шукатимеш його, наче скарбу; | 4 коли шукатимеш його, як срібла, коли розшукуватимеш його, як схований скарб, | 4 і якщо її шукатимеш як срібло і дошукуватимешся її як скарбів, | 4 Коли будеш шукати його, так як срібла, й докопуватись його, як скарбу, - |
5 тоді зрозумієш страх Господній, і знайдеш ти Богопізнання, | 5 То зрозумієш страх Господній і знайдеш знання Боже. | 5 тоді ти збагнеш острах Господній, тоді знайдеш пізнання Бога. | 5 тоді пізнаєш господний страх і знайдеш боже пізнання. | 5 Тодї зрозумієш страх Господень і знайдеш пізнаннє Бога. |
6 бо Господь дає мудрість, з Його уст знання й розум! | 6 Бо Господь дає мудрість: з уст Його – знання і розуміння; | 6 Господь бо дає мудрість, і з його уст виходить знання й розсудливість. | 6 Бо Господь дає мудрість, і від його лиця пізнання і розуміння. | 6 Бо тільки Господь дає премудрість і з його уст виходить знаннє й розум. |
7 Він спасіння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить, | 7 Він покладає живу мудрість для праведних; Він – щит для тих, що ходять без провини. | 7 Він для праведних зберігає допомогу; він щит для тих, що ходять чесно. | 7 І Він збирає спасіння як скарб для тих, що випрямлюються, охороняє їхній хід, | 7 Він праведним приховує спасеннє, він заслоняє тих, що ходять в невинностї; |
8 щоб справедливих стежок стерегти, і береже Він дорогу Своїх богобійних! | 8 Він охороняє шляхи правди і боронить шлях святих Своїх. | 8 Він стежки правоти пильнує, він береже дорогу своїх вірних. | 8 щоб стерегти дороги оправдань і обереже дорогу тих, що Його почитають. | 8 Він стежки правди наглядає й береже дороги сьвятих своїх. |
9 Тоді ти збагнеш справедливість та право, і простоту, всіляку дорогу добра, | 9 Тоді ти збагнеш праведність, і правосуддя, і простоту, і всіляку добру стежку, | 9 Тоді ти зрозумієш правду й справедливість, прямодушність і всяку путь добру, | 9 Тоді зрозумієш праведність і суд і випрямиш всі добрі осі. | 9 Тодї ти спізнаєш правду й правосуд і всяку путь праву та добру. |
10 бо мудрість увійде до серця твого, і буде приємне знання для твоєї душі! | 10 Коли мудрість зайде в серце твоє, і знання буде приємне душі твоїй; | 10 бо мудрість увійде в твоє серце, знання буде відрадою душі твоєї. | 10 Бо якщо прийде мудрість до твого розуму, а сприймання вважатиметься добрим для твоєї душі, | 10 Коли премудрість ввійде в серце тобі, а знаннє над усе душі твоїй любійше буде, |
11 розважність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегтиме, | 11 Тоді розважливість буде берегти тебе, розуміння охоронятиме тебе; | 11 Обачність буде сторожити над тобою, і розум тебе берегтиме, | 11 добра рада тебе обереже, а преподобне розуміння берегтиме тебе, | 11 Тодї обачність оберегати ме тебе, й розум буде на сторожі у тебе, |
12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве, | 12 Щоб урятувати тебе від шляху недоброго, від людини, що промовляє лукаво, | 12 щоб від путі лихої тебе врятувати, від чоловіка з розбещеним язиком, | 12 щоб тебе спасти від дороги зла і від людини, що не говорить нічого вірного. | 12 Щоб від стежок тебе ледачих урятувати, й від чоловіка кривоязикого, |
13 від тих, хто стежки простоти покидає, щоб ходити дорогами темряви, | 13 Від тих, котрі покидають стежки світла, щоб ходити нетрищами пітьми; | 13 від тих, що праві стежки покидають, щоб темними дорогами ходити; | 13 Ох ви, що оставляєте дороги праведности, щоб піти по дорогах темряви, | 13 Від тих, що праві шляхи покинули й путьми у темряві блукають; |
14 що тішаться, роблячи зло, що радіють крутійствами злого, | 14 Від тих, котрі тішаться, вчиняючи зло, захоплюються недоброю розпустою, | 14 від тих, що раді зло чинити й що кохаються в розбещеності зіпсуття, | 14 що веселитеся злом і радієте поганим звихненням, | 14 Від тих, що радїють злу й ледарством веселяться, |
15 що стежки їхні круті, і відходять своїми путями, | 15 Котрих шляхи криві, і котрі блукають на стежках своїх; | 15 яких стежки криві, і які дорогами своїми крутять; | 15 яких стежки покручені і їхні колеса пігнені, | 15 Що шляхи їх криві та що блукають по стежках своїх; |
16 щоб тебе врятувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'якенькі слова, | 16 Щоби врятувати тебе від дружини іншого, від чужої, котра мовить м'якенькі слова свої, | 16 та щоб урятувати тебе від чужої жінки, від незнаної з облесними словами, | 16 щоб тебе зробити далеким від дороги праведности і чужим праведного знання. | 16 Та щоб урятувати тебе від жони чужої, від жони другого, що солодко промовляє, |
17 що покинула друга юнацтва свого, а про заповіт свого Бога забула, | 17 Котра залишила друга юности своєї і забула заповіта Бога свого. | 17 що друга своїх молодощів занехаяла, і що Божий союз забула, | 17 Сину, хай тебе не захопить погана порада, яка покинула навчання молодости, і яка забула божественний завіт. | 17 Що друга юностї своєї понехала й Божий заповіт забула. |
18 вона бо із домом своїм западеться у смерть, а стежки її до померлих, | 18 Дім її призводить до смерти, і стежки її – до мертвих; | 18 бо її дім доводить до смерти, її стежки до Тіней. | 18 Бо вона поклала свій дім при смерті і свої осі з земними при аді. | 18 Дім її веде до смертї, а стежки її до мерцїв у пеклї; |
19 ніхто, хто входить до неї, не вернеться, і стежки життя не досягне, | 19 Жодний з тих, що зайшли до неї, не повертається і не стає на шлях життя. | 19 Ніхто з тих, що до неї йде, більш це повернеться, ані не досягне стежки життя. | 19 Всі, що нею ходять, не повернуться, ані не осягнуть стежок праведности. Бо не осягають років життя. | 19 Нїхто, хто завернув до такої, не вертається вже й не ступить на жизняну дорогу. |
20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки справедливих беріг! | 20 А тому ходи шляхом добрих, і тримайся стежок праведників, | 20 Тож ходитимеш дорогою добрих, держатимешся стежок людей справедливих, | 20 Бо якщо б ходили добрими стежками, знайшли б гладкі стежки праведності. | 20 Оце ж ступай дорогою добрих і держись стежок, якими праведні ходять. |
21 Бо замешкають праведні землю, і невинні зостануться в ній, | 21 Бо праведний буде мешкати на землі, і досконалий житиме на ній; | 21 бо праведні заселять землю і бездоганні будуть на ній жити; | 21 Добрі будуть жителями землі, а незлобні в ній остануться, бо праведні заселять землю, і преподобні на ній остануться. | 21 Бо тілько праведні наслїдять займанщину, й вікувати муть на нїй вік чисті серцем; |
22 а безбожні з землі будуть вигублені, і повириваються з неї невірні! | 22 А лиходії будуть винищені на землі, і підступні викорінені з неї. | 22 лукаві ж будуть стерті з землі, невірні будуть викорінені з неї. | 22 Дороги безбожних пропадуть з землі, а беззаконні будуть вигнані з неї. | 22 Ледачі же витрачені будуть із землї, і зрадники будуть викоренені з неї. |