1 І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.1 Один чоловік із дому Левіїнового пішов і взяв собі дружину із того ж таки роду.1 Один чоловік із дому Леві пішов і взяв собі за жінку дочку одного левія.1 Був же хтось з племени Леві, який взяв з дочок Леві і мав її (за жінку)1 І був чоловік із дому Левієвого, і взяв собі жінку Левіївну.
2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці.2 Дружина завагітніла і породила сина, і, побачивши, що він дуже вродливий, переховувала його три місяці.2 Завагітніла жінка і вродила сина; бачивши ж, який він гарненький, таїлась із ним три місяці.2 І зачала в лоні і породила дитину чоловічого роду. А бачачи, що він гарний скривали його три місяці.2 І завагонїла й уродила сина; бачивши ж, яке воно гарне, таїлась із ним три місяцї.
3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки.3 Та, не маючи можливости ховати його, взяла корзинку із тростини, і осмолила її асфальтом та смолою; і, поклавши в неї немовлятко, поставила в хащах тростини при березі ріки.3 А що не могла вже більше з ним таїтись, то взяла для нього кошичок з очерету, обмазала його маззю та смолою, поклала в нього хлоп'ятко і сховала його в комишах узберіг річки.3 Коли ж не могли його більше скривати, його мати взяла кошик і помастила його смолою, і вклала дитину до нього, і поклала його в очерет при ріці.3 А як не в моготу було вже таїтись, зробила йому скринечку з рогожини, та обмазала її мазюкою, осмолила смолою, та й поставила між осет уз беріг ріки.
4 А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.4 А сестра її стала оддалік і почала спостерігати, що з ним буде.4 Сестра ж його засіла здалека, бажала бо знати, що з ним станеться.4 І його сестра стежила здалека, щоб взнати, що з ним станеться.4 І наглядала сестра віддалеки, щоб знати, що станеться йому.
5 І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її.5 І вийшла дочка фараонова на річку помитися, а служниці її ходили берегом річки. Вона побачила корзину серед тростини, і послала служницю свою взяти її.5 Аж ось зійшла фараонова дочка скупатися в річці, слугині ж її ходили собі край берега річки; вгледіла вона кошичок в комишах і послала рабиню, щоб узяла його.5 Зійшла ж дочка Фараона митися на ріку, і її рабині ходили при ріці. І побачивши кошик в очереті, піславши рабиню, взяла його.5 І спустилась дочка Фараонова купатись у ріцї, а її рабинї приходили уз ріку берегом. І вгледївши скриньку проміж осетом, послала рабиню й узяла її.
6 І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей!6 Відкрила, і побачила немовля; і ось, дитятко плаче; і пожаліла його, і сказала: Це з єврейських дітей.6 Відчинила вона його, побачила дитинку, а ось воно хлоп'ятко плаче. Змилосердилася вона над ним і каже: `Це єврейська дитинка.`6 А відкривши, бачить дитину, що плаче в кошику, і пощадила його дочка Фараона і сказала: Воно з дітей єврейських.6 Відтуливши ж, бачить немовляточко в скриньцї, плачуще хлопятко. І змилосердилась дочка Фараонова, і каже: Се з Єврейняток.
7 І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?7 І сказала сестра її доньці фараоновій: Чи не піти мені і не запросити годувальницю до тебе із єврейок, щоб вона вигодувала тобі немовля?7 Каже тоді його сестра дочці фараоновій: `Хочеш, побіжу й покличу тобі мамку з єврейок, щоб вигодувала тобі дитятко?`7 І сказала його сестра дочці Фараона: Хочеш, покличу тобі жінку годувальницю з єврейок, і вигодує тобі дитину?7 Каже тодї сестра хлопчикова дочцї Фараоновій: Побіжу я, покличу тобі мамку з Єврейок, щоб згодувала тобі хлопятко!
8 І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.8 Донька фараонова сказала їй: Поклич. Дівчина пішла і прикликала матір немовляти.8 І відповіла їй фараонова дочка: `Побіжи!` Побігла дівчина й покликала матір дитинки.8 Сказала ж їй дочка Фараона: Іди. Пішовши ж, дівчина покликала матір дитини.8 І каже їй дочка Фараонова: Біжи! І побігла дївчинка і кликнула хлопчикову матїр.
9 А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка дитину, і годувала її.9 Донька фараонова сказала їй: Візьми немовля оце і вигодуй його мені; я дам тобі нагороду. Жінка взяла дитину і годувала її.9 І каже їй фараонова дочка: `Візьми оце дитятко та вигодуй його мені, а я дам тобі за це заплату.` Взяла жінка дитятко й вигодувала його.9 Сказала ж до неї дочка Фараона: Припильнуй мені цю дитину, і вигодуй мені її, я ж тобі дам винагороду. Взяла ж жінка дитину і годувала її.9 І каже їй дочка Фараонова: Возьми немовлятко, та згодуй менї його; я ж дам тобі плату.
10 І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його.10 І виріс хлопчик, і вона привела його до фараонової доньки, і він був у неї за сина, і назвала йому ім'я: Мойсей, тому що, казала вона, я з води забрала його.10 А як дитятко виросло, привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І надала йому ім'я Мойсей, кажучи, з води, мовляв, витягла я його.10 Як же хлопчина змужнів, впровадила його до дочки Фараона, і став їй за сина. Назвала ж його імя: Мойсей, кажучи: З води я його забрала.10 І знялось на ноги хлопятко, і привела його до дочки Фараонової, і був у її за сина. І дала йому імя Мойсей; бо, каже, з води взяла його.
11 І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його.11 З плином тривалого часу, коли Мойсей виріс, сталося, що він вийшов до братів своїх, [синів Ізраїлевих], і побачив важку роботу їхню, і забачив, що єгиптянин б'є одного єврея з братів його.11 Раз якось, у той час як Мойсей був уже дорослий, вийшов він до братів своїх та й приглядався до їхніх тяжких робіт; і побачив як один єгиптянин б'є єврея, одноплемінника його.11 Сталося ж в тих багатьох днях, коли Мойсей став великим, вийшов до своїх братів ізраїльських синів. Пізнавши ж їхнє терпіння, бачить чоловіка єгиптянина, що бє якогось єврея з його братів синів Ізраїля.11 І стало з того часу, як Мойсей був уже дорослий, що вийшов до браття свого, та й дививсь на їх тягарі, та й побачив, як Египтянин бє Єврея зміж братів його.
12 І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.12 Глянувши туди й сюди, і, бачачи, що [поблизу немає] нікого, він убив єгиптянина, і сховав його в піску.12 Озирнувся він туди й сюди і, бачивши, що нема нікого, убив єгиптянина та й сховав його в піску.12 А оглянувшись сюди і туди, не бачить нікого, і вбивши єгиптянина, сховав його в піску.12 Озирнувшися ж сюди й туди, і не вбачаючи нїкого, убив Египтянина та й сховав його в піску.
13 І вийшов він другого дня, аж ось сваряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: Нащо ти б'єш свого ближнього?13 І вийшов він другого дня, і ось, два євреї сваряться; і сказав він тому, що кривдив: Навіщо ти б'єш ближнього свого?13 Іншого дня вийшов він знову та побачив, як двоє євреїв б'ються; і каже до того, що скривдив: `Чого б'єш ближнього свого?`13 Вийшовши ж на другий день, бачить двох мужів євреїв, що билися, і каже тому, що кривдить: Чому бєш ближнього?13 І вийшов другого дня, аж се двоє Євреїв бються; він і каже тому, хто скривдив: Про що нївечиш товариша?
14 А той відказав: Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина? І злякався Мойсей та й сказав собі: Справді, та справа стала відома!14 А той сказав: Хто настановив тебе старшиною і суддею над нами? Чи не збираєшся ти й мене убити, як убив єгиптянина? Мойсей злякався, і сказав: `Мабуть, довідалися про цю справу`.14 А той: `Хто тебе настановив князем і суддею над нами? Чи не задумав ти вбити й мене, як убив єгиптянина?` Злякався Мойсей та й каже собі: `Таки виявилося діло.`14 Він же сказав: Хто тебе наставив володарем і суддею над нами? Чи ти не хочеш мене забити, так як ти вчера забив єгиптянина? Злякався ж Мойсей і сказав: Чи так явним стало це слово?14 Він же каже: Хто тебе настановив старшим і суддею над нами? Хиба задумав убити й мене тим робом, як убив Египтянина. І злякався Мойсей і каже сам собі: Чи не виявилась лишень справа?
15 І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, і оселився в країні Мідіян.15 І почув фараон про цю справу, і хотів убити Мойсея; але Мойсей утік від лиця фараона, і зупинився в краю Мідіянськім, і сів біля криниці.15 Та й фараон дізнався про цей вчинок і намислював усе, як Мойсея вбити. От і втік Мойсей від фараона й зупинився аж у Мідіян-землі; і присів там коло однієї криниці.15 Почув же Фараон це слово, і шукав забити Мойсея. Відійшов же Мойсей від лиця Фараона, і поселився в Мадіянській землі. Прийшовши ж до Мадіянської землі, сів при криниці.15 І дознався Фараон про сю справу, та й шукав приключки, щоб убити Мойсея. І втїк Мойсей од Фараона, та й оселивсь у Мидиян землї. От і седить раз біля колодязя.
16 А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і наповнили корита, щоб напоїти отару свого батька.16 У священика мідіянського [було] семеро дочок. Вони прийшли набрати [води], і наповнили корита, щоб напоїти овець батька свого.16 А в мідіянського священика було семеро дочок. Прийшли вони черпати воду, щоб наповнити пійла та напоїти батькових овець.16 А Мадіянський священик мав сім дочок, що пасли вівці свого батька. Прийшовши ж черпали доки не наповнили посудини, щоб напоїти овець свого батька.16 А в сьвященника Мидиянського та було семеро дочок. І поприходили вони та й черпали воду, та й сповняли пійла, щоб понаповати вівцї батькові.
17 І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.17 І прийшли пастухи, і нагнали їх. Тоді підвівся Мойсей і захистив їх, напоївши овець їхніх.17 Але надійшли чабани і відігнали їх; тоді Мойсей устав і допоміг їм, понапував їм овець.17 Прийшовши ж, пастухи відгнали їх. А Мойсей, вставши, визволив їх, і набрав їм води і напоїв їхніх овець.17 Та посходились пастухи, та й попроганяли їх. І встав Мойсей та й допоміг їм, і понаповав їх вівцї.
18 І прибули вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: Чого ви сьогодні так скоро прийшли?.18 І прийшли вони до Реуїла, батька свого, і він сказав: Чого це ви так швидко прийшли нині?18 Коли ж вони прийшли до Реуела, свого батька, він і питає: `Чому так скоро повернулися сьогодні?`18 Прийшли ж вони до свого батька Раґуїла; він же сказав до них: Що це поспішилися ви прийти сьогодні?18 І прийшли вони до Регуїля, батька свого, він і каже дочкам своїм: Чого се прийшли ви так заранї сьогоднї?
19 А ті відказали: Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару.19 Вони сказали: Якийсь єгиптянин захистив нас від пастухів; і навіть начерпав нам [води], і напоїв овець.19 А вони: `Якийсь єгиптянин відборонив нас від чабанів та ще й начерпав нам води й понапував нам вівці.`19 Вони ж сказали: Чоловік єгиптянин спас нас від пастухів, і набрав нам води і напоїв овець.19 І кажуть вони: Якийся Египтянин визволив нас од пастухів, та ще начерпав доволї й води нам, і понаповав вівцї.
20 І сказав він до своїх дочок: А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба.20 Він сказав донькам своїм: Де ж він? Нащо ви його залишили? Покличте його сюди, і нехай він їсть хліб.20 І каже він дочкам своїм: `А де ж він? Чому то ви лишили того чоловіка? Закличте його до їди.`20 Він же сказав своїм дочкам: І де він? І чому так ви оставили чоловіка? Отже покличте його, щоб їв хліб.20 І каже він дочкам своїм: А де ж він? Про що се ви покинули чоловіка? Кликнїте лишень його, щоб у нас попоїв хлїба солї.
21 І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.21 Мойсеєві сподобалося жити у цього чоловіка; і він видав за Мойсея доньку свою Ціппору.21 І погодився Мойсей зостатись у того чоловіка, а цей видав Ціпору, дочку свою, за Мойсея.21 Замешкав же Мойсей у чоловіка, і він дав свою дочку Сепфору мойсеєві за жінку.21 І вподобав Мойсей оселї у чоловіка сього, і він оддав Зипору, дочку свою Мойсейові.
22 І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: Я став приходьком у чужому краї.22 Вона породила сина, і [Мойсей] назвав йому ім'я: Ґершом; тому що, говорив він, я став зайшлим у чужій землі.22 І породила вона сина, і він дав йому ім'я Гершом, кажучи: `Захожий я в чужій землі.`22 Зачавши ж в лоні жінка породила сина, і назвав Мойсей його імя: Гирсам, кажучи: Бо я є приходьком в чужій землі.22 І вродила вона сина, і дав йому він імя Герсон, бо каже: Захожим я в чужій землї.
23 І сталося по довгих днях, і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.23 З плином тривалого часу помер цар єгипетський. І стогнали сини Ізраїлеві од роботи і волали, і лемент через ту роботу долинув до Бога.23 Та за той довгий час умер цар єгипетський. Сини ж Ізраїля стогнали від праці й голосили, й лемент їхній від тяжкої роботи знявся до Бога.23 А після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І застогнали сини Ізраїля від робіт і закричали, і їх крик піднявся до Бога від робіт.23 І сталось у довгому протязї часу, що вмер царь Египецький. І застогнали Ізрайлитяне на панщинї, і знялось голосїннє їх до Бога про панщину.
24 І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.24 І почув Бог стогін їхній, і згадав Бог заповіта свого з Авраамом, Ісааком і Яковом.24 Почув Бог їхній стогін та й згадав союз свій з Авраамом, Ісааком та Яковом.24 І Бог вислухав їх стогін, і Бог згадав свій завіт з Авраамом і Ісааком та Яковом.24 І почув Бог голосїннє, і спогадав Бог заповіт з Авраамом та з Ізааком та з Яковом,
25 І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.25 І побачив Бог синів Ізраїлевих, і зглянувся Бог над ними.25 І побачив Бог, як ото йдеться Ізраїлеві та й зрозумів його.25 І поглянув Бог на синів Ізраїля і дав себе знати їм.25 І зглянувсь Бог на Ізрайлитян, і дознавсь про се Бог.