1 І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву. | 1 Один чоловік із дому Левіїнового пішов і взяв собі дружину із того ж таки роду. | 1 Один чоловік із дому Леві пішов і взяв собі за жінку дочку одного левія. | 1 Був же хтось з племени Леві, який взяв з дочок Леві і мав її (за жінку) | 1 І був чоловік із дому Левієвого, і взяв собі жінку Левіївну. |
2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці. | 2 Дружина завагітніла і породила сина, і, побачивши, що він дуже вродливий, переховувала його три місяці. | 2 Завагітніла жінка і вродила сина; бачивши ж, який він гарненький, таїлась із ним три місяці. | 2 І зачала в лоні і породила дитину чоловічого роду. А бачачи, що він гарний скривали його три місяці. | 2 І завагонїла й уродила сина; бачивши ж, яке воно гарне, таїлась із ним три місяцї. |
3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки. | 3 Та, не маючи можливости ховати його, взяла корзинку із тростини, і осмолила її асфальтом та смолою; і, поклавши в неї немовлятко, поставила в хащах тростини при березі ріки. | 3 А що не могла вже більше з ним таїтись, то взяла для нього кошичок з очерету, обмазала його маззю та смолою, поклала в нього хлоп'ятко і сховала його в комишах узберіг річки. | 3 Коли ж не могли його більше скривати, його мати взяла кошик і помастила його смолою, і вклала дитину до нього, і поклала його в очерет при ріці. | 3 А як не в моготу було вже таїтись, зробила йому скринечку з рогожини, та обмазала її мазюкою, осмолила смолою, та й поставила між осет уз беріг ріки. |
4 А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться. | 4 А сестра її стала оддалік і почала спостерігати, що з ним буде. | 4 Сестра ж його засіла здалека, бажала бо знати, що з ним станеться. | 4 І його сестра стежила здалека, щоб взнати, що з ним станеться. | 4 І наглядала сестра віддалеки, щоб знати, що станеться йому. |
5 І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її. | 5 І вийшла дочка фараонова на річку помитися, а служниці її ходили берегом річки. Вона побачила корзину серед тростини, і послала служницю свою взяти її. | 5 Аж ось зійшла фараонова дочка скупатися в річці, слугині ж її ходили собі край берега річки; вгледіла вона кошичок в комишах і послала рабиню, щоб узяла його. | 5 Зійшла ж дочка Фараона митися на ріку, і її рабині ходили при ріці. І побачивши кошик в очереті, піславши рабиню, взяла його. | 5 І спустилась дочка Фараонова купатись у ріцї, а її рабинї приходили уз ріку берегом. І вгледївши скриньку проміж осетом, послала рабиню й узяла її. |
6 І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей! | 6 Відкрила, і побачила немовля; і ось, дитятко плаче; і пожаліла його, і сказала: Це з єврейських дітей. | 6 Відчинила вона його, побачила дитинку, а ось воно хлоп'ятко плаче. Змилосердилася вона над ним і каже: `Це єврейська дитинка.` | 6 А відкривши, бачить дитину, що плаче в кошику, і пощадила його дочка Фараона і сказала: Воно з дітей єврейських. | 6 Відтуливши ж, бачить немовляточко в скриньцї, плачуще хлопятко. І змилосердилась дочка Фараонова, і каже: Се з Єврейняток. |
7 І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину? | 7 І сказала сестра її доньці фараоновій: Чи не піти мені і не запросити годувальницю до тебе із єврейок, щоб вона вигодувала тобі немовля? | 7 Каже тоді його сестра дочці фараоновій: `Хочеш, побіжу й покличу тобі мамку з єврейок, щоб вигодувала тобі дитятко?` | 7 І сказала його сестра дочці Фараона: Хочеш, покличу тобі жінку годувальницю з єврейок, і вигодує тобі дитину? | 7 Каже тодї сестра хлопчикова дочцї Фараоновій: Побіжу я, покличу тобі мамку з Єврейок, щоб згодувала тобі хлопятко! |
8 І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини. | 8 Донька фараонова сказала їй: Поклич. Дівчина пішла і прикликала матір немовляти. | 8 І відповіла їй фараонова дочка: `Побіжи!` Побігла дівчина й покликала матір дитинки. | 8 Сказала ж їй дочка Фараона: Іди. Пішовши ж, дівчина покликала матір дитини. | 8 І каже їй дочка Фараонова: Біжи! І побігла дївчинка і кликнула хлопчикову матїр. |
9 А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка дитину, і годувала її. | 9 Донька фараонова сказала їй: Візьми немовля оце і вигодуй його мені; я дам тобі нагороду. Жінка взяла дитину і годувала її. | 9 І каже їй фараонова дочка: `Візьми оце дитятко та вигодуй його мені, а я дам тобі за це заплату.` Взяла жінка дитятко й вигодувала його. | 9 Сказала ж до неї дочка Фараона: Припильнуй мені цю дитину, і вигодуй мені її, я ж тобі дам винагороду. Взяла ж жінка дитину і годувала її. | 9 І каже їй дочка Фараонова: Возьми немовлятко, та згодуй менї його; я ж дам тобі плату. |
10 І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його. | 10 І виріс хлопчик, і вона привела його до фараонової доньки, і він був у неї за сина, і назвала йому ім'я: Мойсей, тому що, казала вона, я з води забрала його. | 10 А як дитятко виросло, привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І надала йому ім'я Мойсей, кажучи, з води, мовляв, витягла я його. | 10 Як же хлопчина змужнів, впровадила його до дочки Фараона, і став їй за сина. Назвала ж його імя: Мойсей, кажучи: З води я його забрала. | 10 І знялось на ноги хлопятко, і привела його до дочки Фараонової, і був у її за сина. І дала йому імя Мойсей; бо, каже, з води взяла його. |
11 І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його. | 11 З плином тривалого часу, коли Мойсей виріс, сталося, що він вийшов до братів своїх, [синів Ізраїлевих], і побачив важку роботу їхню, і забачив, що єгиптянин б'є одного єврея з братів його. | 11 Раз якось, у той час як Мойсей був уже дорослий, вийшов він до братів своїх та й приглядався до їхніх тяжких робіт; і побачив як один єгиптянин б'є єврея, одноплемінника його. | 11 Сталося ж в тих багатьох днях, коли Мойсей став великим, вийшов до своїх братів ізраїльських синів. Пізнавши ж їхнє терпіння, бачить чоловіка єгиптянина, що бє якогось єврея з його братів синів Ізраїля. | 11 І стало з того часу, як Мойсей був уже дорослий, що вийшов до браття свого, та й дививсь на їх тягарі, та й побачив, як Египтянин бє Єврея зміж братів його. |
12 І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок. | 12 Глянувши туди й сюди, і, бачачи, що [поблизу немає] нікого, він убив єгиптянина, і сховав його в піску. | 12 Озирнувся він туди й сюди і, бачивши, що нема нікого, убив єгиптянина та й сховав його в піску. | 12 А оглянувшись сюди і туди, не бачить нікого, і вбивши єгиптянина, сховав його в піску. | 12 Озирнувшися ж сюди й туди, і не вбачаючи нїкого, убив Египтянина та й сховав його в піску. |
13 І вийшов він другого дня, аж ось сваряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: Нащо ти б'єш свого ближнього? | 13 І вийшов він другого дня, і ось, два євреї сваряться; і сказав він тому, що кривдив: Навіщо ти б'єш ближнього свого? | 13 Іншого дня вийшов він знову та побачив, як двоє євреїв б'ються; і каже до того, що скривдив: `Чого б'єш ближнього свого?` | 13 Вийшовши ж на другий день, бачить двох мужів євреїв, що билися, і каже тому, що кривдить: Чому бєш ближнього? | 13 І вийшов другого дня, аж се двоє Євреїв бються; він і каже тому, хто скривдив: Про що нївечиш товариша? |
14 А той відказав: Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина? І злякався Мойсей та й сказав собі: Справді, та справа стала відома! | 14 А той сказав: Хто настановив тебе старшиною і суддею над нами? Чи не збираєшся ти й мене убити, як убив єгиптянина? Мойсей злякався, і сказав: `Мабуть, довідалися про цю справу`. | 14 А той: `Хто тебе настановив князем і суддею над нами? Чи не задумав ти вбити й мене, як убив єгиптянина?` Злякався Мойсей та й каже собі: `Таки виявилося діло.` | 14 Він же сказав: Хто тебе наставив володарем і суддею над нами? Чи ти не хочеш мене забити, так як ти вчера забив єгиптянина? Злякався ж Мойсей і сказав: Чи так явним стало це слово? | 14 Він же каже: Хто тебе настановив старшим і суддею над нами? Хиба задумав убити й мене тим робом, як убив Египтянина. І злякався Мойсей і каже сам собі: Чи не виявилась лишень справа? |
15 І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, і оселився в країні Мідіян. | 15 І почув фараон про цю справу, і хотів убити Мойсея; але Мойсей утік від лиця фараона, і зупинився в краю Мідіянськім, і сів біля криниці. | 15 Та й фараон дізнався про цей вчинок і намислював усе, як Мойсея вбити. От і втік Мойсей від фараона й зупинився аж у Мідіян-землі; і присів там коло однієї криниці. | 15 Почув же Фараон це слово, і шукав забити Мойсея. Відійшов же Мойсей від лиця Фараона, і поселився в Мадіянській землі. Прийшовши ж до Мадіянської землі, сів при криниці. | 15 І дознався Фараон про сю справу, та й шукав приключки, щоб убити Мойсея. І втїк Мойсей од Фараона, та й оселивсь у Мидиян землї. От і седить раз біля колодязя. |
16 А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і наповнили корита, щоб напоїти отару свого батька. | 16 У священика мідіянського [було] семеро дочок. Вони прийшли набрати [води], і наповнили корита, щоб напоїти овець батька свого. | 16 А в мідіянського священика було семеро дочок. Прийшли вони черпати воду, щоб наповнити пійла та напоїти батькових овець. | 16 А Мадіянський священик мав сім дочок, що пасли вівці свого батька. Прийшовши ж черпали доки не наповнили посудини, щоб напоїти овець свого батька. | 16 А в сьвященника Мидиянського та було семеро дочок. І поприходили вони та й черпали воду, та й сповняли пійла, щоб понаповати вівцї батькові. |
17 І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару. | 17 І прийшли пастухи, і нагнали їх. Тоді підвівся Мойсей і захистив їх, напоївши овець їхніх. | 17 Але надійшли чабани і відігнали їх; тоді Мойсей устав і допоміг їм, понапував їм овець. | 17 Прийшовши ж, пастухи відгнали їх. А Мойсей, вставши, визволив їх, і набрав їм води і напоїв їхніх овець. | 17 Та посходились пастухи, та й попроганяли їх. І встав Мойсей та й допоміг їм, і понаповав їх вівцї. |
18 І прибули вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: Чого ви сьогодні так скоро прийшли?. | 18 І прийшли вони до Реуїла, батька свого, і він сказав: Чого це ви так швидко прийшли нині? | 18 Коли ж вони прийшли до Реуела, свого батька, він і питає: `Чому так скоро повернулися сьогодні?` | 18 Прийшли ж вони до свого батька Раґуїла; він же сказав до них: Що це поспішилися ви прийти сьогодні? | 18 І прийшли вони до Регуїля, батька свого, він і каже дочкам своїм: Чого се прийшли ви так заранї сьогоднї? |
19 А ті відказали: Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару. | 19 Вони сказали: Якийсь єгиптянин захистив нас від пастухів; і навіть начерпав нам [води], і напоїв овець. | 19 А вони: `Якийсь єгиптянин відборонив нас від чабанів та ще й начерпав нам води й понапував нам вівці.` | 19 Вони ж сказали: Чоловік єгиптянин спас нас від пастухів, і набрав нам води і напоїв овець. | 19 І кажуть вони: Якийся Египтянин визволив нас од пастухів, та ще начерпав доволї й води нам, і понаповав вівцї. |
20 І сказав він до своїх дочок: А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба. | 20 Він сказав донькам своїм: Де ж він? Нащо ви його залишили? Покличте його сюди, і нехай він їсть хліб. | 20 І каже він дочкам своїм: `А де ж він? Чому то ви лишили того чоловіка? Закличте його до їди.` | 20 Він же сказав своїм дочкам: І де він? І чому так ви оставили чоловіка? Отже покличте його, щоб їв хліб. | 20 І каже він дочкам своїм: А де ж він? Про що се ви покинули чоловіка? Кликнїте лишень його, щоб у нас попоїв хлїба солї. |
21 І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору. | 21 Мойсеєві сподобалося жити у цього чоловіка; і він видав за Мойсея доньку свою Ціппору. | 21 І погодився Мойсей зостатись у того чоловіка, а цей видав Ціпору, дочку свою, за Мойсея. | 21 Замешкав же Мойсей у чоловіка, і він дав свою дочку Сепфору мойсеєві за жінку. | 21 І вподобав Мойсей оселї у чоловіка сього, і він оддав Зипору, дочку свою Мойсейові. |
22 І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: Я став приходьком у чужому краї. | 22 Вона породила сина, і [Мойсей] назвав йому ім'я: Ґершом; тому що, говорив він, я став зайшлим у чужій землі. | 22 І породила вона сина, і він дав йому ім'я Гершом, кажучи: `Захожий я в чужій землі.` | 22 Зачавши ж в лоні жінка породила сина, і назвав Мойсей його імя: Гирсам, кажучи: Бо я є приходьком в чужій землі. | 22 І вродила вона сина, і дав йому він імя Герсон, бо каже: Захожим я в чужій землї. |
23 І сталося по довгих днях, і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога. | 23 З плином тривалого часу помер цар єгипетський. І стогнали сини Ізраїлеві од роботи і волали, і лемент через ту роботу долинув до Бога. | 23 Та за той довгий час умер цар єгипетський. Сини ж Ізраїля стогнали від праці й голосили, й лемент їхній від тяжкої роботи знявся до Бога. | 23 А після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І застогнали сини Ізраїля від робіт і закричали, і їх крик піднявся до Бога від робіт. | 23 І сталось у довгому протязї часу, що вмер царь Египецький. І застогнали Ізрайлитяне на панщинї, і знялось голосїннє їх до Бога про панщину. |
24 І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом. | 24 І почув Бог стогін їхній, і згадав Бог заповіта свого з Авраамом, Ісааком і Яковом. | 24 Почув Бог їхній стогін та й згадав союз свій з Авраамом, Ісааком та Яковом. | 24 І Бог вислухав їх стогін, і Бог згадав свій завіт з Авраамом і Ісааком та Яковом. | 24 І почув Бог голосїннє, і спогадав Бог заповіт з Авраамом та з Ізааком та з Яковом, |
25 І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними. | 25 І побачив Бог синів Ізраїлевих, і зглянувся Бог над ними. | 25 І побачив Бог, як ото йдеться Ізраїлеві та й зрозумів його. | 25 І поглянув Бог на синів Ізраїля і дав себе знати їм. | 25 І зглянувсь Бог на Ізрайлитян, і дознавсь про се Бог. |