1 Навіщо бунтують народи, а племена мають помисли марні?1 Чого метушаться народи, і люди задумують марне?1 Чому розлютилися народи і народи повчилися марного?1 Чого ворушаться народи, і люде промишляють про нїкчемне?
2 Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:2 Постають царі землі, і князі змовляються разом на Господа і супроти Помазанця Його кажуть: 2 Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника: 2 Встали царі землі, і володарі зібралися разом проти Господа і проти його Христа.2 Піднімаються царі землї, і князї радять раду проти Господа й проти Помазанця його:
3 Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!3 `Порвімо їхні кайдани і скиньмо з себе їхні пута`.3 “Порвімо їхні кайдани, скиньмо із себе їхню кормигу!”3 Розірвім їхні кайдани і відкиньмо від себе їхнє ярмо.3 Розорвім пута і скиньмо з себе посторонки їх!
4 Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!4 Той, що живе на небесах, – зганьбить, Господь поглузує з них.4 Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує.4 Той, що живе на небі, висміє їх, і Господь покпить з них.4 Господь, що сидить на небесах, сьміється, і ругається над ними.
5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:5 Тоді скаже їм у гніві Своєму і лютістю Своєю викличе у них замішання: 5 Тоді то до них говорить у своїм гніві, в своїм обуренні їх бентежить: 5 Тоді Він заговорить до них в своїм гніві і в своїй люті зведе на них замішання.5 Тодї промовить до них у гнїві своїм і яростю своєю перелякає їх.
6 Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.6 Я настановив Царя Мого над Сіоном, святою горою Моєю.6 “Адже то я настановив мого царя над Сіоном, горою святою моєю!”6 Я ж ним був поставлений царем над Сіоном - його святою горою,6 Се ж я помазав царя мого над Сионом, сьвятою горою моєю,
7 Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.7 Проголошу вибір: Господь сказав Мені: Ти Син Мій; Я нині породив Тебе;7 Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні.7 сповіщаючи господні накази. Господь сказав до мене: Ти є мій син, Я сьогодні тебе породив.7 Ізвіщу проповідь, що сказав Господь до мене: Ти син мій, нинї зродив я тебе.
8 Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!8 Проси у Мене, і дам Тобі народи у спадок і рубежі землі на володіння Тобі;8 Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість.8 Попроси в Мене, і дам тобі народи в твою спадщину і твоє насліддя - кінці землі.8 Проси в мене, й дам тобі народи в наслїддє, а кінцї сьвіта у владїннє.
9 Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...9 Ти уразиш їх жезлом залізним; потрощиш їх, мов посудину гончарну.9 Ти розторощиш їх жезлом залізним, немов посуд ганчаря, розіб'єш їх.”9 Ти їх пастимеш залізною палицею, розібєш їх наче глиняний посуд.9 Жезлом зелїзним розібєш їх, як череповину потрощиш їх.
10 А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:10 Тож схаменіться, царі; навчіться, судді землі!10 Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею.10 І тепер, царі, розумійте. Навчіться, ви всі, що судите землю.10 Зрозумійте ж се, царі, й одумайтесь, усї суддї землї.
11 Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!11 Служіть Господові зі страхом і радійте з трепетом.11 Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні.11 Послужіть Господеві в страсі і радійте йому з тремтінням.11 Служіть Господеві зо страхом, і радуйтеся з дрожаннєм.
12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!12 Пошануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб ви не були винищені в дорозі під час спалаху гніву Його; Блаженні всі, що сподіваються на Нього.12 Цілуйте його ноги, щоб він не розгнівався й не загинули ви в дорозі, коли зненацька запалає гнів його. Блаженні всі, що покладаються на нього.12 Прийміть напімнення, щоб часом Господь не розгнівався і ви не згинули з праведної дороги. Коли нагло загориться його гнів, блаженні всі, що на нього надіються.12 Прославляйте Сина, щоб не прогнївився, а вам щоб не погибнути на дорозї вашій, бо скоро загориться гнїв його. Блаженні всї, що надїються на його.