1 Священикам-Левитам, усьому Левієвому племені не буде частки та спадку разом з Ізраїлем, огняні жертви Господа та частки Його будуть їм.1 Священикам-левитам, всьому колінові Левієвому, не буде частки і спадку з Ізраїлем: вони мають харчуватися приношеннями Господа і Його спадком.1 «Священики-левіти, все покоління Леві, не матимуть ні частки, ні посілости з Ізраїлем. Вони живитимуться жертвами Господа і його насліддям.1 Не буде священикам Левітам, цілому племені Левія, часті, ані жеребу в Ізраїлі. Господні дари їхнє насліддя, їстимуть їх.1 У сьвященників Левитів, у всьому поколїнню Левієвому, не буде паю й наслїддя з Ізраїлем. Живити муться жертвами всепалення Господнього і дарами його. Самі ж наслїддя не мати муть між браттєм їх.
2 А спадку не буде йому серед братів його: Господь Він спадок його, як Він говорив був йому.2 Тому спадщини не буде їм поміж братами їхніми; Сам Господь – спадок його, як Він говорив йому.2 Отже, насліддя його не буде між братами; Господь його насліддя, як він це обіцяв йому.2 Насліддя ж не буде йому між його братами. Господь - Він його насліддя так як йому сказав.2 Господь сам їх наслїддє, як обіцяв їм.
3 А оце буде належати священикам від народу, від тих, хто приносить жертву: коли це віл, коли це одне з дрібної худоби, то даси священикові плече, і щоки, і шлунок.3 А ось, що має належати священикам від народу, від тих, що приносять для пожертви биків чи овець: маєте давати священикові лопатку, щелепи і шлунка.3 Ось права священиків до народу, до тих, що приносять жертву, чи з великорослого, чи з дрібного скоту: вони мусять дати священикові лопатку, обидві щелепи й шлунок;3 І це суд священиків в тому, що від людей, від тих, що жертвують жертви, чи теля чи вівцю. І дасть священикові рамено і щелепу і внутреності.3 Та мати муть право сьвященники ось на яку частку від людей, що приносити муть заколювану жертву, чи з буйної чи з малої скотини: Мусять вони давати сьвященникові лопатку, обидві щоки, і тельбухи.
4 Початок від збіжжя свого, від виноградного соку свого, і від оливки своєї, і початок стриження отари своєї даси ти йому.4 Також початок від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початок від вовни овечок твоїх віддай йому.4 ти даси йому первоплід із твоєї пшениці, з твого нового вина, з твоєї олії й первістки вовни з твоїх овець.4 І первоплоди зерна і вина і олії і первоплоди вовни овець йому даси.4 Первоплід з твого зерна, твого вина і твоєї олїї, і першу вовну з овець твоїх мусиш дати йому;
5 Бо його вибрав Господь, Бог твій, зо всіх племен твоїх, щоб ставав він служити в Господнє Ім'я, він та сини його по всі дні.5 Тому що його вибрав Господь, Бог твій, із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом], [Богом твоїм], служив в ім'я Господа, сам і сини його у всі дні,5 Бо його вибрав Господь, Бог твій, з-поміж усіх твоїх поколінь, щоб він стояв на службі в ім'я Господа, він і сини його, по всі дні.5 Бо його вибрав Господь з усіх твоїх племен стояти перед Господом Богом твоїм, служити і благословити в його імя, він і його сини всі дні.5 Його бо вибрав Господь, Бог твій, з усїх поколїнь твоїх, щоб він стояв на службі в імя Господа, він і сини його по всї днї.
6 А коли прийде Левит з одної з брам твоїх з усього Ізраїля, де він мешкає там, і прибуде за всім жаданням своєї душі до місця, яке вибере Господь,6 І якщо левит прийде від будь-яких брам твоїх, із [краю синів Ізраїлевих], де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, котре вибере Господь,6 А коли прийде левіт за своєю вподобою на місце, що його вибере Господь із котрогось поміж твоїми містами, звідкіля б то не було в Ізраїлі, де він перебував,6 Якщо ж прийде Левіт з одного з ваших племен з усіх ізраїльських синів де він живе, так як бажає його душа, до місця, яке вибере Господь,6 І коли прийде Левит із якої оселї твоєї, із усього Ізраїля, де він не пробував, і прийде він по бажанню душі своєї на те місце, котре вибере Господь,
7 і буде він служити в Ім'я Господа, Бога свого, як усі його браття Левити, що стоять там перед Господнім лицем,7 І буде служити в ім'я Господа, Бога свого, як і всі брати його левити, що стоять там перед Господом: 7 то він служитиме в ім'я Господа, Бога свого, як і всі брати його, левіти, які стоять перед Господом;7 служитиме імені Господа Бога свого, так як всі його брати Левіти, що стоять там перед Господом.7 І буде робити службу в імя Господа, як усе браттє його, Левити, що там стоять перед Господом:
8 то по рівній частці будуть вони їсти, опріч маєтку, проданого по батьках.8 То нехай вони користуються однаковою часткою, понад одержане від продажу батьківського [майна].8 вони житимуть з рівної частки, не треба йому продавати даровизни.8 Їстиме відділену часть за вийнятком продажі з того, що батьківське.8 То рівним паєм годувати муться вони, кромі того, що мати ме за продану батьківщину свою.
9 Коли будеш входити до Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то не навчися чинити такого, як гидота цих народів.9 Коли ти увійдеш на землю, котру дає тобі Господь, Бог твій, тоді не навчися чинити мерзоту, яку вчиняли народи оці.9 Як прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, не вчися наслідувати гидоту тих народів.9 Якщо ж ввійде до землі, яку Господь Бог твій тобі дає, не навчишся чинити за огидами тих народів.9 Як прийдеш у землю, що Господь, Бог твій, дає тобі, так не вчись робити таку гидоту, як роблять сї народи.
10 Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник,10 Не має знаходитися в тебе чоловік, який проводить сина свого чи доньку свою через вогонь, а також віщун, ворожбит і чародій,10 Щоб не було в тебе нікого, хто призводив би свого сина чи свою дочку переходити через вогонь; нікого, хто ворожить, або кидає жеребом, або заговорює, або волхвує;10 Не знайдеться у тебе той, хто очищує свого сина чи свою дочку огнем, хто ворожить ворожбитством, чарує і віщує, віщує розтинанням,10 Нехай не буде в тебе нїкого, хто велить синові свому чи дочцї своїй через огонь проходити; нїкого, хто ворожбитує, або чарує, або замовляє, або віщує.
11 і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих.11 Облесник, який викликає духів, чарівник, і той, що викликає мертвих.11 або нашіптує, або викликає духів, або віщує, або розпитує мерців.11 нашіптує нашіптуванням, говорить духами, і ворожить знаками, і викликає мертвих.11 І не буде між вами проклинателя або такого що визиває духів, або вгадує, або мерців розпитує.
12 Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке, і через ті гидоти Господь, Бог твій, виганяє їх перед тобою.12 Тому що бридкий перед Господом кожний, хто вчиняє це, і ось за ці мерзоти Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе.12 Бо огидний для Господа кожен, хто це робить, і саме за ці гидкі звичаї Господь, Бог твій, проганяє ці народи перед тобою.12 Бо це гидота Господеві Богові твому, кожний хто це чинить. Бо через ці гидоти вигубить їх Господь Бог твій з перед твого лиця.12 Усї бо, що се роблять, гидота про Господа; і за сї гидоти Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою.
13 Бездоганний будеш ти перед Господом, Богом своїм,13 Будь бездоганним перед Господом, Богом твоїм;13 Ти мусиш бути бездоганний перед Господом, Богом твоїм.13 Будеш досконалим перед Господом Богом твоїм.13 Ти ж мусиш бути звершеним перед Господом, Богом твоїм:
14 бо ці народи, що ти посядеш їх, слухають тих, хто ворожить по хмарах та ворожбитів, а ти не таке дав тобі Господь, Бог твій.14 Бо народи ці, котрих ти проганяєш, слухають ворожбитів і віщунів; а тобі не те дав Господь, Бог твій.14 Бо народи, яких ти маєш прогнати, слухаються чарівників і ворожбитів, тобі ж Господь, Бог твій, не дозволяє так чинити.14 Бо ці народи, які ти їх унаслідиш, вони слухають чародіїв і ворожбитів, а тобі не так дав Господь Бог твій.14 Сї бо народи, що проженеш їх, слухають чарівників та ворожбитів; тобі ж Господь, Бог твій, не дозволив таке чинити.
15 Пророка з-посеред тебе, з братів твоїх, Такого, як я, поставить тобі Господь, Бог твій, Його будете слухати,15 Пророка з-поміж тебе, із братів твоїх, як мене, настановить тобі Господь, Бог твій, – його слухайте;15 Пророка з-поміж вас, з твоїх братів, такого, як я, Господь, Бог твій, настановить тобі; його маєте слухатися.15 Тобі підніме Господь Бог твій з братів твоїх пророка, так як мене, його слухатиметесь15 Пророка зміж вас, із браття твого, такого як я, Господь, Бог твій, поставить тобі; його маєте слухати;
16 згідно з усім, чого жадав ти від Господа, Бога свого, на Хориві в дні зборів, говорячи: Щоб більше не чути мені голосу Господа, Бога свого, а цього великого огню вже не побачити й не померти.16 Оскільки ти просив у Господа, Бога твого, біля Хориву в день зібрання, говорячи: `Нехай не почую більше голосу Господа, Бога мого, і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти16 Точнісінько, як ти благав був Господа, Бога твого, на Хорив-горі в день зборів, казавши: О, коли б я вже більш не чув голосу Господа, Бога мого, й не бачив його великого полум'я, щоб не вмерти.16 за всім, що ти просив в Господа Бога твого в Хориві в день збору, кажучи: Не додамо слухати голосу Господа Бога нашого і не побачимо більше цього великого огня, ані не помремо,16 Як ти благав Господа, Бога твого, на горі Гореб у соборний день, говорючи: Рад би я вже не чути голос Господа, Бога мого, і рад би вже не бачити те велике поломя, щоб не вмерти!
17 І сказав до мене Господь: Добре сказали вони.17 То сказав мені Господь: Добре те, що вони говорили.17 Тоді сказав Господь до мене: Добре вони сказали!17 і сказав Господь до мене: Правильне все, що сказали: 17 Тодї сказав Господь до мене: Добре вони кажуть.
18 Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу.18 Я поставлю їм Пророка з-посеред братів їхніх, Такого, як ти, і вкладу слова Мої в уста Його, і Він буде говорити їм, все, що Я накажу Йому.18 Я викличу для них з-посеред їхніх братів пророка такого, як ти; я вкладу мої слова йому в уста, й він говоритиме до них все, що йому накажу.18 Пророка підніму їм з їхніх братів, так як і тебе, дам моє слово в його уста, і говоритиме до них, так як Я йому заповідаю.18 Поставлю їм зміж браття їх пророка такого як ти; і вложу слова мої в уста йому, і говорити ме до них все, що прикажу йому.
19 І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'ям, Я покараю того.19 А коли промине час і хтось не підкориться словам Моїм, котрі [Пророк той] буде говорити в ім'я Моє, з того зажадаю відплати.19 А хто не послухається моїх слів, що їх він у моєму імені промовить до них, то жадатиму від того рахунку.19 І людина, яка не послухається його слів, які скаже пророк в моє імя, Я пімщу на ньому.19 А хто не послухає слів моїх, що промовить їх пророк в іменї моїм, такий чоловік відповість менї.
20 А той пророк, що зухвало відважиться промовляти Моїм Ім'ям слова, яких Я не наказав був йому говорити, і що буде говорити, і що буде говорити ім'ям інших богів, хай помре той пророк.20 Але пророка, котрий зухвало говоритиме Моїм йменням те, чого Я не наказав йому говорити, і котрий буде говорити у ймення богів інших, такого пророка зрокуйте на смерть.20 А пророк, який насмілився б вістити в моєму імені щось, чого я йому не заповідав, або промовляти в ім'я інших богів, - такому пророкові смерть.20 Тільки пророк, який підніметься, і говоритиме в моє імя, слово яке Я не заповів говорити, і який говоритиме в імя інших богів, той пророк помре.20 Коли ж пророк осьмілиться промовляти слово в імя моє, якого я не заповідав йому казати, або промовляти ме в імя богів инших: такому пророкові смерть.
21 А коли ти скажеш у серці своєму: Як ми пізнаємо те слово, якого Господь не говорив?21 І якщо скажеш у серці своєму: `Як ми впізнаємо слово, котре не Господь говорив?` [то],21 А коли скажеш у своєму серці: Якже пізнати нам слово, що його Господь не говорив?21 Якщо ж скажеш в твоїм серці: Як пізнаємо слово, яке не сказав Господь?21 А коли скажеш у свому серцї: Як же пізнати нам слова, що не від Господа?
22 Що буде говорити той пророк Ім'ям Господа, і не станеться та річ, і не прийде, то це те слово, якого не сказав Господь. У зухвалості говорив його той пророк, і ти не будеш боятися його.22 Якщо пророк скаже йменням Господа, але слово не справдиться і не станеться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, – не бійся його.22 Коли пророк промовив у ім'я Господнє, а його слово не збулось і не справдилося - то це слово не від Господа; самовільно відважився пророк говорити: ти його не бійся.»22 Те, що скаже пророк в імя господне, що не сказав Господь, не збудеться слово і не станеться це слово, в безбожності заговорив той пророк, не пощадите його.22 Коли пророк в імя Господнє промовив, а слово його не справдилось і не сталось, то се слово не від Господа; по своїй волї сказав його пророк; не лякайсь перед ним.