1 Священикам-Левитам, усьому Левієвому племені не буде частки та спадку разом з Ізраїлем, огняні жертви Господа та частки Його будуть їм. | 1 Священикам-левитам, всьому колінові Левієвому, не буде частки і спадку з Ізраїлем: вони мають харчуватися приношеннями Господа і Його спадком. | 1 «Священики-левіти, все покоління Леві, не матимуть ні частки, ні посілости з Ізраїлем. Вони живитимуться жертвами Господа і його насліддям. | 1 Не буде священикам Левітам, цілому племені Левія, часті, ані жеребу в Ізраїлі. Господні дари їхнє насліддя, їстимуть їх. | 1 У сьвященників Левитів, у всьому поколїнню Левієвому, не буде паю й наслїддя з Ізраїлем. Живити муться жертвами всепалення Господнього і дарами його. Самі ж наслїддя не мати муть між браттєм їх. |
2 А спадку не буде йому серед братів його: Господь Він спадок його, як Він говорив був йому. | 2 Тому спадщини не буде їм поміж братами їхніми; Сам Господь – спадок його, як Він говорив йому. | 2 Отже, насліддя його не буде між братами; Господь його насліддя, як він це обіцяв йому. | 2 Насліддя ж не буде йому між його братами. Господь - Він його насліддя так як йому сказав. | 2 Господь сам їх наслїддє, як обіцяв їм. |
3 А оце буде належати священикам від народу, від тих, хто приносить жертву: коли це віл, коли це одне з дрібної худоби, то даси священикові плече, і щоки, і шлунок. | 3 А ось, що має належати священикам від народу, від тих, що приносять для пожертви биків чи овець: маєте давати священикові лопатку, щелепи і шлунка. | 3 Ось права священиків до народу, до тих, що приносять жертву, чи з великорослого, чи з дрібного скоту: вони мусять дати священикові лопатку, обидві щелепи й шлунок; | 3 І це суд священиків в тому, що від людей, від тих, що жертвують жертви, чи теля чи вівцю. І дасть священикові рамено і щелепу і внутреності. | 3 Та мати муть право сьвященники ось на яку частку від людей, що приносити муть заколювану жертву, чи з буйної чи з малої скотини: Мусять вони давати сьвященникові лопатку, обидві щоки, і тельбухи. |
4 Початок від збіжжя свого, від виноградного соку свого, і від оливки своєї, і початок стриження отари своєї даси ти йому. | 4 Також початок від хліба твого, вина твого і єлею твого, і початок від вовни овечок твоїх віддай йому. | 4 ти даси йому первоплід із твоєї пшениці, з твого нового вина, з твоєї олії й первістки вовни з твоїх овець. | 4 І первоплоди зерна і вина і олії і первоплоди вовни овець йому даси. | 4 Первоплід з твого зерна, твого вина і твоєї олїї, і першу вовну з овець твоїх мусиш дати йому; |
5 Бо його вибрав Господь, Бог твій, зо всіх племен твоїх, щоб ставав він служити в Господнє Ім'я, він та сини його по всі дні. | 5 Тому що його вибрав Господь, Бог твій, із усіх колін твоїх, щоб він стояв [перед Господом], [Богом твоїм], служив в ім'я Господа, сам і сини його у всі дні, | 5 Бо його вибрав Господь, Бог твій, з-поміж усіх твоїх поколінь, щоб він стояв на службі в ім'я Господа, він і сини його, по всі дні. | 5 Бо його вибрав Господь з усіх твоїх племен стояти перед Господом Богом твоїм, служити і благословити в його імя, він і його сини всі дні. | 5 Його бо вибрав Господь, Бог твій, з усїх поколїнь твоїх, щоб він стояв на службі в імя Господа, він і сини його по всї днї. |
6 А коли прийде Левит з одної з брам твоїх з усього Ізраїля, де він мешкає там, і прибуде за всім жаданням своєї душі до місця, яке вибере Господь, | 6 І якщо левит прийде від будь-яких брам твоїх, із [краю синів Ізраїлевих], де він жив, і прийде за бажанням душі своєї на місце, котре вибере Господь, | 6 А коли прийде левіт за своєю вподобою на місце, що його вибере Господь із котрогось поміж твоїми містами, звідкіля б то не було в Ізраїлі, де він перебував, | 6 Якщо ж прийде Левіт з одного з ваших племен з усіх ізраїльських синів де він живе, так як бажає його душа, до місця, яке вибере Господь, | 6 І коли прийде Левит із якої оселї твоєї, із усього Ізраїля, де він не пробував, і прийде він по бажанню душі своєї на те місце, котре вибере Господь, |
7 і буде він служити в Ім'я Господа, Бога свого, як усі його браття Левити, що стоять там перед Господнім лицем, | 7 І буде служити в ім'я Господа, Бога свого, як і всі брати його левити, що стоять там перед Господом: | 7 то він служитиме в ім'я Господа, Бога свого, як і всі брати його, левіти, які стоять перед Господом; | 7 служитиме імені Господа Бога свого, так як всі його брати Левіти, що стоять там перед Господом. | 7 І буде робити службу в імя Господа, як усе браттє його, Левити, що там стоять перед Господом: |
8 то по рівній частці будуть вони їсти, опріч маєтку, проданого по батьках. | 8 То нехай вони користуються однаковою часткою, понад одержане від продажу батьківського [майна]. | 8 вони житимуть з рівної частки, не треба йому продавати даровизни. | 8 Їстиме відділену часть за вийнятком продажі з того, що батьківське. | 8 То рівним паєм годувати муться вони, кромі того, що мати ме за продану батьківщину свою. |
9 Коли будеш входити до Краю, що дає тобі Господь, Бог твій, то не навчися чинити такого, як гидота цих народів. | 9 Коли ти увійдеш на землю, котру дає тобі Господь, Бог твій, тоді не навчися чинити мерзоту, яку вчиняли народи оці. | 9 Як прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, не вчися наслідувати гидоту тих народів. | 9 Якщо ж ввійде до землі, яку Господь Бог твій тобі дає, не навчишся чинити за огидами тих народів. | 9 Як прийдеш у землю, що Господь, Бог твій, дає тобі, так не вчись робити таку гидоту, як роблять сї народи. |
10 Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, | 10 Не має знаходитися в тебе чоловік, який проводить сина свого чи доньку свою через вогонь, а також віщун, ворожбит і чародій, | 10 Щоб не було в тебе нікого, хто призводив би свого сина чи свою дочку переходити через вогонь; нікого, хто ворожить, або кидає жеребом, або заговорює, або волхвує; | 10 Не знайдеться у тебе той, хто очищує свого сина чи свою дочку огнем, хто ворожить ворожбитством, чарує і віщує, віщує розтинанням, | 10 Нехай не буде в тебе нїкого, хто велить синові свому чи дочцї своїй через огонь проходити; нїкого, хто ворожбитує, або чарує, або замовляє, або віщує. |
11 і хто чорнокнижник, і хто викликає духа померлого та духа віщого, і хто питає померлих. | 11 Облесник, який викликає духів, чарівник, і той, що викликає мертвих. | 11 або нашіптує, або викликає духів, або віщує, або розпитує мерців. | 11 нашіптує нашіптуванням, говорить духами, і ворожить знаками, і викликає мертвих. | 11 І не буде між вами проклинателя або такого що визиває духів, або вгадує, або мерців розпитує. |
12 Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке, і через ті гидоти Господь, Бог твій, виганяє їх перед тобою. | 12 Тому що бридкий перед Господом кожний, хто вчиняє це, і ось за ці мерзоти Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе. | 12 Бо огидний для Господа кожен, хто це робить, і саме за ці гидкі звичаї Господь, Бог твій, проганяє ці народи перед тобою. | 12 Бо це гидота Господеві Богові твому, кожний хто це чинить. Бо через ці гидоти вигубить їх Господь Бог твій з перед твого лиця. | 12 Усї бо, що се роблять, гидота про Господа; і за сї гидоти Господь, Бог твій, проганяє їх перед тобою. |
13 Бездоганний будеш ти перед Господом, Богом своїм, | 13 Будь бездоганним перед Господом, Богом твоїм; | 13 Ти мусиш бути бездоганний перед Господом, Богом твоїм. | 13 Будеш досконалим перед Господом Богом твоїм. | 13 Ти ж мусиш бути звершеним перед Господом, Богом твоїм: |
14 бо ці народи, що ти посядеш їх, слухають тих, хто ворожить по хмарах та ворожбитів, а ти не таке дав тобі Господь, Бог твій. | 14 Бо народи ці, котрих ти проганяєш, слухають ворожбитів і віщунів; а тобі не те дав Господь, Бог твій. | 14 Бо народи, яких ти маєш прогнати, слухаються чарівників і ворожбитів, тобі ж Господь, Бог твій, не дозволяє так чинити. | 14 Бо ці народи, які ти їх унаслідиш, вони слухають чародіїв і ворожбитів, а тобі не так дав Господь Бог твій. | 14 Сї бо народи, що проженеш їх, слухають чарівників та ворожбитів; тобі ж Господь, Бог твій, не дозволив таке чинити. |
15 Пророка з-посеред тебе, з братів твоїх, Такого, як я, поставить тобі Господь, Бог твій, Його будете слухати, | 15 Пророка з-поміж тебе, із братів твоїх, як мене, настановить тобі Господь, Бог твій, – його слухайте; | 15 Пророка з-поміж вас, з твоїх братів, такого, як я, Господь, Бог твій, настановить тобі; його маєте слухатися. | 15 Тобі підніме Господь Бог твій з братів твоїх пророка, так як мене, його слухатиметесь | 15 Пророка зміж вас, із браття твого, такого як я, Господь, Бог твій, поставить тобі; його маєте слухати; |
16 згідно з усім, чого жадав ти від Господа, Бога свого, на Хориві в дні зборів, говорячи: Щоб більше не чути мені голосу Господа, Бога свого, а цього великого огню вже не побачити й не померти. | 16 Оскільки ти просив у Господа, Бога твого, біля Хориву в день зібрання, говорячи: `Нехай не почую більше голосу Господа, Бога мого, і вогню цього великого нехай не побачу більше, щоб мені не вмерти | 16 Точнісінько, як ти благав був Господа, Бога твого, на Хорив-горі в день зборів, казавши: О, коли б я вже більш не чув голосу Господа, Бога мого, й не бачив його великого полум'я, щоб не вмерти. | 16 за всім, що ти просив в Господа Бога твого в Хориві в день збору, кажучи: Не додамо слухати голосу Господа Бога нашого і не побачимо більше цього великого огня, ані не помремо, | 16 Як ти благав Господа, Бога твого, на горі Гореб у соборний день, говорючи: Рад би я вже не чути голос Господа, Бога мого, і рад би вже не бачити те велике поломя, щоб не вмерти! |
17 І сказав до мене Господь: Добре сказали вони. | 17 То сказав мені Господь: Добре те, що вони говорили. | 17 Тоді сказав Господь до мене: Добре вони сказали! | 17 і сказав Господь до мене: Правильне все, що сказали: | 17 Тодї сказав Господь до мене: Добре вони кажуть. |
18 Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу. | 18 Я поставлю їм Пророка з-посеред братів їхніх, Такого, як ти, і вкладу слова Мої в уста Його, і Він буде говорити їм, все, що Я накажу Йому. | 18 Я викличу для них з-посеред їхніх братів пророка такого, як ти; я вкладу мої слова йому в уста, й він говоритиме до них все, що йому накажу. | 18 Пророка підніму їм з їхніх братів, так як і тебе, дам моє слово в його уста, і говоритиме до них, так як Я йому заповідаю. | 18 Поставлю їм зміж браття їх пророка такого як ти; і вложу слова мої в уста йому, і говорити ме до них все, що прикажу йому. |
19 І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'ям, Я покараю того. | 19 А коли промине час і хтось не підкориться словам Моїм, котрі [Пророк той] буде говорити в ім'я Моє, з того зажадаю відплати. | 19 А хто не послухається моїх слів, що їх він у моєму імені промовить до них, то жадатиму від того рахунку. | 19 І людина, яка не послухається його слів, які скаже пророк в моє імя, Я пімщу на ньому. | 19 А хто не послухає слів моїх, що промовить їх пророк в іменї моїм, такий чоловік відповість менї. |
20 А той пророк, що зухвало відважиться промовляти Моїм Ім'ям слова, яких Я не наказав був йому говорити, і що буде говорити, і що буде говорити ім'ям інших богів, хай помре той пророк. | 20 Але пророка, котрий зухвало говоритиме Моїм йменням те, чого Я не наказав йому говорити, і котрий буде говорити у ймення богів інших, такого пророка зрокуйте на смерть. | 20 А пророк, який насмілився б вістити в моєму імені щось, чого я йому не заповідав, або промовляти в ім'я інших богів, - такому пророкові смерть. | 20 Тільки пророк, який підніметься, і говоритиме в моє імя, слово яке Я не заповів говорити, і який говоритиме в імя інших богів, той пророк помре. | 20 Коли ж пророк осьмілиться промовляти слово в імя моє, якого я не заповідав йому казати, або промовляти ме в імя богів инших: такому пророкові смерть. |
21 А коли ти скажеш у серці своєму: Як ми пізнаємо те слово, якого Господь не говорив? | 21 І якщо скажеш у серці своєму: `Як ми впізнаємо слово, котре не Господь говорив?` [то], | 21 А коли скажеш у своєму серці: Якже пізнати нам слово, що його Господь не говорив? | 21 Якщо ж скажеш в твоїм серці: Як пізнаємо слово, яке не сказав Господь? | 21 А коли скажеш у свому серцї: Як же пізнати нам слова, що не від Господа? |
22 Що буде говорити той пророк Ім'ям Господа, і не станеться та річ, і не прийде, то це те слово, якого не сказав Господь. У зухвалості говорив його той пророк, і ти не будеш боятися його. | 22 Якщо пророк скаже йменням Господа, але слово не справдиться і не станеться, то не Господь говорив це слово, але говорив це пророк із зухвалости своєї, – не бійся його. | 22 Коли пророк промовив у ім'я Господнє, а його слово не збулось і не справдилося - то це слово не від Господа; самовільно відважився пророк говорити: ти його не бійся.» | 22 Те, що скаже пророк в імя господне, що не сказав Господь, не збудеться слово і не станеться це слово, в безбожності заговорив той пророк, не пощадите його. | 22 Коли пророк в імя Господнє промовив, а слово його не справдилось і не сталось, то се слово не від Господа; по своїй волї сказав його пророк; не лякайсь перед ним. |