1 Горе тобі, дзвінкокрилий ти краю, що з другого боку річок етіопських,1 Горе землі, де падає тінь від крила потойбіч рік ефіопських,1 О краю, де шумлять крила, по той бік рік кушійських,1 Горе, земле кораблів, крила на дугому боці рік Етіопії,1 Горе краю, що, мов крильми, сягає по той бік рік Етиопських,
2 що морем послів посилаєш на човнах папірусових по поверхні води! Ідіть, скороходні посли, до народу високого й блискучезбройного, до народу страшного віддавна й аж досі, до люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали.2 Що посилає послів морем і в папірусних човнах по водах! Ходіть швидше, посли, до народу міцного і бадьорого, до народу страшного від початку й донині, до народу високого на зріст, що [все] витоптує, котрого землю розтинають ріки.2 ти, що шлеш послів морем на очеретяних човнах - по водах! Ідіть, швидкі посланці, до народу дебелого, засмаглого, до народу здавна страшного, народу могутнього, який інших підбиває, землю якого ріки розтинають!2 що посилає по морю закладників і книжні послання поверху води. Бо швидкі посли підуть до високого народу і чужого і поганого народу. Хто на другому боці? Нарід нещасний і потоптаний. Тепер ріки землі2 Що розсилає послів по морю, човнами з папиросу - по водах! О, йдїть, швидкі посли, до народу сильного й відважного, до народу страшного з давна до нинї; до народу рослого, що всїх подолїває, землю ж його розірвали ріки.
3 Усі мешканці всесвіту, що на землі пробуваєте, дивіться, коли піднесеться прапор на горах, слухайте, чи не затрублять у ріг.3 Усі ви, мешканці світу і мешканці на землі! Дивіться, коли знамено здійметься на горах і коли озветься сурма, слухайте!3 О ви всі, що населюєте вселенну, ви, що на землі живете! Коли підіймуть стяг на горах, вважайте! Коли засурмлять, слухайте!3 всі як замешкана країна. Їхня країна буде заселена, як знак піднімається від гори, як почується голос труби.3 Ви ж, осадники всесьвітні, хто живий на землї! вважайте, як на горах стяг підоймесь, і як труба затрубить, чувайте!
4 Бо Господь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Свого пробування, як тепло те при світлі ясному, як та хмара роси в спеку жнив!4 Бо так Господь сказав мені: Я спокійно дивлюся із житла Мого, як світле тепло після дощу, як хмарина роси в спеку жнивної пори.4 Бо так сказав Господь до мене: «Я дивлюсь мовчки з мого житла, як ясна спека при світлі сонця, як росяна хмара під жнивну спеку.»4 Бо так мені сказав Господь: В моєму місті буде впевненість, як світло спеки в полудне, і як хмара роси в день жнив.4 Бо ось як Господь сказав до мене: Я буду мовчки дивитись із мого престолу, мов тепло веселе по дощеві, мов хмарка з росою в день жнивної спеки.
5 Бо перед жнивами, як скінчиться цвіт, недозріле ж усе стане зрілими грознами, то Він зріже серпами галуззя м'які, а галузки, що стеляться, повідкидає, повідрубує Він.5 Бо раніше збирання винограду, коли він відцвіте, і гроно почне дозрівати, Він відітне ножем гілки і відбере, і відрубає пагіння,5 Бо перед винозборами, як спаде квіт і як зелені грона почнуть достигати, він відріже ножем гіллячки і парості відітне, він їх пооббиває.5 Перед жнивами коли закінчився цвіт і неспілий виноград зацвив цвітом неспілого овочу, і він обстриже малі китиці серпами і обстриже малі галузки і порубає5 Перед винозборами ж, як спаде цьвіт на виноградї, та покажуться спілі грони, обріже він ножем стебла, пообтинає відростки й поодкидає.
6 Будуть вони позоставлені разом для хижого птаха гірського й звірини земної, і літо над ним проведе хижий птах, і вся земна звірина над ним перезимує.6 І залишать усе хижим птахам на горах і, звірам польовим; і птахи будуть там літувати, і вся звірота польова буде там зимувати.6 Усіх разом полишать хижим птицям у горах і диким звірам краю. І буде хиже птаство на них літувати й усі звірі в країні на них зимувати.6 і оставить разом птахам неба і звірам землі, і на них збереться небесна пташня, і на нього прийдуть всі звірі землі.6 І зоставить усе хижим птицям та зьвіррям земним; й буде птаство там лїтувати, а зьвір зимувати.
7 Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й блискучезбройного, і від народу страшного віддавна й аж досі, від люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали, до місця Ймення Господа Саваота на Сіонській горі.7 Того часу принесуть дари Господові Саваотові від народу міцного і бадьорого, від народу страшного від початку й донині, від народу високого на зріст, що [все] топче, котрого землі розтинають ріки, – до місця ймення Господа Саваота, на гору Сіон.7 Тоді народ цей дебелий, засмаглий, народ цей страшний здавна, народ могутній, що інших підбиває, що його землю ріки розтинають, принесе дар Господеві сил, на місце імени Господа сил, на Сіон-гору.7 В тому часі дари будуть принесені Господеві Саваотові від пригнобленого і обезволосеного народу і від народу, що великий від тепер і на вічний час. Нарід, що надіється, і потоптаний, що є в часті ріки його країни, до місця, де імя Господа Саваота, гора Сіон.7 І тодї сей люд сильний і відважний; сей народ страшний з давна до нинї; народ рослий, що всїх подолїває, - принесе дар Господеві сил на місце імення Господа Саваота, на гору Сион.