1 Горе тобі, дзвінкокрилий ти краю, що з другого боку річок етіопських, | 1 Горе землі, де падає тінь від крила потойбіч рік ефіопських, | 1 О краю, де шумлять крила, по той бік рік кушійських, | 1 Горе, земле кораблів, крила на дугому боці рік Етіопії, | 1 Горе краю, що, мов крильми, сягає по той бік рік Етиопських, |
2 що морем послів посилаєш на човнах папірусових по поверхні води! Ідіть, скороходні посли, до народу високого й блискучезбройного, до народу страшного віддавна й аж досі, до люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали. | 2 Що посилає послів морем і в папірусних човнах по водах! Ходіть швидше, посли, до народу міцного і бадьорого, до народу страшного від початку й донині, до народу високого на зріст, що [все] витоптує, котрого землю розтинають ріки. | 2 ти, що шлеш послів морем на очеретяних човнах - по водах! Ідіть, швидкі посланці, до народу дебелого, засмаглого, до народу здавна страшного, народу могутнього, який інших підбиває, землю якого ріки розтинають! | 2 що посилає по морю закладників і книжні послання поверху води. Бо швидкі посли підуть до високого народу і чужого і поганого народу. Хто на другому боці? Нарід нещасний і потоптаний. Тепер ріки землі | 2 Що розсилає послів по морю, човнами з папиросу - по водах! О, йдїть, швидкі посли, до народу сильного й відважного, до народу страшного з давна до нинї; до народу рослого, що всїх подолїває, землю ж його розірвали ріки. |
3 Усі мешканці всесвіту, що на землі пробуваєте, дивіться, коли піднесеться прапор на горах, слухайте, чи не затрублять у ріг. | 3 Усі ви, мешканці світу і мешканці на землі! Дивіться, коли знамено здійметься на горах і коли озветься сурма, слухайте! | 3 О ви всі, що населюєте вселенну, ви, що на землі живете! Коли підіймуть стяг на горах, вважайте! Коли засурмлять, слухайте! | 3 всі як замешкана країна. Їхня країна буде заселена, як знак піднімається від гори, як почується голос труби. | 3 Ви ж, осадники всесьвітні, хто живий на землї! вважайте, як на горах стяг підоймесь, і як труба затрубить, чувайте! |
4 Бо Господь так промовив до мене: Я буду спокійний, і буду дивитися з місця Свого пробування, як тепло те при світлі ясному, як та хмара роси в спеку жнив! | 4 Бо так Господь сказав мені: Я спокійно дивлюся із житла Мого, як світле тепло після дощу, як хмарина роси в спеку жнивної пори. | 4 Бо так сказав Господь до мене: «Я дивлюсь мовчки з мого житла, як ясна спека при світлі сонця, як росяна хмара під жнивну спеку.» | 4 Бо так мені сказав Господь: В моєму місті буде впевненість, як світло спеки в полудне, і як хмара роси в день жнив. | 4 Бо ось як Господь сказав до мене: Я буду мовчки дивитись із мого престолу, мов тепло веселе по дощеві, мов хмарка з росою в день жнивної спеки. |
5 Бо перед жнивами, як скінчиться цвіт, недозріле ж усе стане зрілими грознами, то Він зріже серпами галуззя м'які, а галузки, що стеляться, повідкидає, повідрубує Він. | 5 Бо раніше збирання винограду, коли він відцвіте, і гроно почне дозрівати, Він відітне ножем гілки і відбере, і відрубає пагіння, | 5 Бо перед винозборами, як спаде квіт і як зелені грона почнуть достигати, він відріже ножем гіллячки і парості відітне, він їх пооббиває. | 5 Перед жнивами коли закінчився цвіт і неспілий виноград зацвив цвітом неспілого овочу, і він обстриже малі китиці серпами і обстриже малі галузки і порубає | 5 Перед винозборами ж, як спаде цьвіт на виноградї, та покажуться спілі грони, обріже він ножем стебла, пообтинає відростки й поодкидає. |
6 Будуть вони позоставлені разом для хижого птаха гірського й звірини земної, і літо над ним проведе хижий птах, і вся земна звірина над ним перезимує. | 6 І залишать усе хижим птахам на горах і, звірам польовим; і птахи будуть там літувати, і вся звірота польова буде там зимувати. | 6 Усіх разом полишать хижим птицям у горах і диким звірам краю. І буде хиже птаство на них літувати й усі звірі в країні на них зимувати. | 6 і оставить разом птахам неба і звірам землі, і на них збереться небесна пташня, і на нього прийдуть всі звірі землі. | 6 І зоставить усе хижим птицям та зьвіррям земним; й буде птаство там лїтувати, а зьвір зимувати. |
7 Того часу принесений буде дарунок для Господа Саваота від народу високого й блискучезбройного, і від народу страшного віддавна й аж досі, від люду пресильного, що топче усе, що річки його землю поперетинали, до місця Ймення Господа Саваота на Сіонській горі. | 7 Того часу принесуть дари Господові Саваотові від народу міцного і бадьорого, від народу страшного від початку й донині, від народу високого на зріст, що [все] топче, котрого землі розтинають ріки, – до місця ймення Господа Саваота, на гору Сіон. | 7 Тоді народ цей дебелий, засмаглий, народ цей страшний здавна, народ могутній, що інших підбиває, що його землю ріки розтинають, принесе дар Господеві сил, на місце імени Господа сил, на Сіон-гору. | 7 В тому часі дари будуть принесені Господеві Саваотові від пригнобленого і обезволосеного народу і від народу, що великий від тепер і на вічний час. Нарід, що надіється, і потоптаний, що є в часті ріки його країни, до місця, де імя Господа Саваота, гора Сіон. | 7 І тодї сей люд сильний і відважний; сей народ страшний з давна до нинї; народ рослий, що всїх подолїває, - принесе дар Господеві сил на місце імення Господа Саваота, на гору Сион. |