1 Примхливий шукає сваволі, стає проти всього розумного.1 Свавільний шукає вигадки, повстає супроти розумного.1 Хто відокремлюється, той шукає власного бажання й кепкує з усякої розумної поради.1 Чоловік, що бажає відлучитися від друзів, шукає причини, а завжди буде погордженим.1 Своєвольний всього забагає; він устає проти всього, що каже розум.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.2 Безглуздий не любить знання, а прагне виявити свій розум.2 Дурний у розумі не кохається, він лише свій дотеп виявляє.2 Мудрости не потребує той, в кого брак розуму, бо радше водиться безумністю.2 Дурний не любить знання, хиба тілько, щоб повеличатись дотепом.
3 З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженням сором.3 Коли приходить безглуздий, приходить і презирство, а вже з ганьбою – обмова.3 Із злом приходить і погорда, а з ганьбою й сором.3 Коли безбожний прийде в глибину зла нехтує, а на нього находить непошана і погорда.3 З безбожником приходить і погорда, а з безчесним - сором.
4 Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.4 Слова уст людських – глибокі води; джерело мудрості – струменистий потік.4 Глибокі води - слова уст людини; струмок розливний, мудрости джерельце.4 Слово - глибока вода в серці чоловіка, ріка, що википає, і джерело життя.4 Слова в устах мужа - глибокії води; з джерела мудростї - широкий потік.
5 Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.5 Не добре бути упередженим до лиходія, щоби здолати праведного на суді.5 Воно не добре - вважати на особу злого, щоб праведника на суді скривдити.5 Не добре чудуватися лицем безбожних, ані не є праведно зводити праведного на суді.5 Вважати на особу безбожного - се дїло погане, тим паче, щоб праведного повалити на судї.
6 Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.6 Уста безглуздого поспішають сваритися, і слова його прикликають покару.6 Уста безумного ведуть до сварки, і губи його викликають удари.6 Губи безумного провадять його до зла, а його уста накликають смертельну сміливість.6 Безумного уста вдаються у сварку, а його слова викликують бійку.
7 Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.7 Язик безглуздого – загибель для нього, а вуста його – тенета для душі його.7 Уста безумного - його руїна; губи його - сіть на його душу.7 Уста безумного є його знищенням, а його губи засідка для його душі.7 Беспутнього язик - погибель для него, а уста його - се сїть на душу його.
8 Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.8 Слова обмовника – немов ласощі, і вони входять до середини черева.8 Слова донощика неначе ласощі, які до самого споду в животі доходять.8 Страх лінивих скидає вділ, а душі мужів-жінок голодуватимуть.8 Нашептані слова - неначе лакітки, а все ж вони до дна у череві доходять.
9 Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.9 Недбалий в роботі своїй – брат марнотратника.9 Недбалий у своїй роботі - руїнника брат рідний.9 Хто себе не оздоровляє в своїх ділах є братом тих, що його замучують.9 Недбалий в своїй роботї - се рідний брат розтратника.
10 Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.10 Ймення Господнє – міцна вежа; втікає до неї праведник, і в безпеці.10 Ім'я Господнє - міцна башта: праведник утече до неї - і безпечний.10 Господне імя у величности сили, а ті праведні, що до нього прибігають, будуть піднесені вгору.10 Імя Господнє - се кріпка тверджа; втече праведник у неї, і він безпечен.
11 Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.11 Маєтність багатого – фортечне місто його, і, немов високий мур, в його уяві.11 Багатого достатки - його місто-твердиня, і, на його думку, як стіна висока.11 Маєток богатого чоловіка - сильне місто, а її велика слава кидає тінь.11 Багатому скарби здаються кріпким містом, він уважає їх за високі мури.
12 Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.12 Перед занепадом підноситься серце людини, а покірність передує славі.12 Перед погибіллю бундючиться людське серце, а перед славою - покора.12 Перед знищенням серце чоловіка піднімається вгору, і перед славою упокоряється.12 Перед упадком гордуватїє серце в чоловіка, а перед славою - покора.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!13 Хто відповідає, не вислухавши, тому бракує глузду, і сором йому.13 Хто, не вислухавши, відповідає, дурнота на того й сором.13 Як хто відповідає словом раніше ніж послухати, це йому встид і погорда.13 Хто, не вислухавши, відповідає, той дурень і стид на його спадає.
14 Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?14 Дух людини зносить її неміч; а вражений дух – хто може зміцнити його?14 Дух людини підтримує її в недузі, а дух прибитий хто може перенести?14 Розумний слуга утихомирює гнів чоловіка. Малодушного ж чоловіка хто стерпить?14 Дух в чоловіцї підпирає немочі його, а дух прибитий - хто може піддержати його?
15 Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.15 Серце розумного набуває знань, і вухо мудрих шукає пізнання.15 Серце розумного знання здобуває, і вухо мудрих шукає науки.15 Серце розумного здобуває сприймання, а уха мудрих шукають зрозуміння.15 Розумного серце здобуває знаннє, й мудрих ухо, знай, про знаннє тілько дбає.
16 Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.16 Дарунок людини надає її простору й до вельможних приведе її.16 Дарунок людини розширює йому дорогу, і до вельмож його доводить.16 Дар людини побільшує її і з володарями її садить.16 Дарунок розширює чоловікові дорогу, ба й до панів великих його допускає.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.17 Перший у позові своєму бере гору, але приходить супротивник його і викриває його.17 Хто першим на суді боронить свою справу, здається праведним; та надійде його сусід і його перевіряє.17 Праведний є своїм оскаржувачем на початку мови. Коли ж нападе противник, він оскаржується.17 Первий в свойму спорі - правий, та приходить його противник, й перевірює справу.
18 Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.18 Жереб спричиняє сварку і вирішує поміж міцними.18 Жереб закінчує спори й вирішує між могутніми.18 Насліддя спиняє сварку, а між владами ставить границю.18 Жереб скінчить позиванку, він чинить розсуд і між панами.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто твердинне, а сварки, немов засуви замку.19 Розлючений брат [неприступніший] фортечного міста, і сварки схожі на засуви брами.19 Уражений брат - немов місто-твердиня, і чвари - немов засуви в замку.19 Коли брат помагає братові (вони) наче сильне і високе місто, а кріпкі наче оснований царський дім.19 Розгнїваний брат - як утверджене місто, а звяга (з ним) - як засови в замку.
20 Із плоду уст людини насичується її шлунок, вона насичується плодом уст своїх.20 Від плоду уст людини виповнюється нутро її; і набутком уст своїх вона насичується.20 Плодом уст людини наповнюється його нутро, і він насичується здобутком губ своїх.20 З плодів уст чоловік наповняє свій живіт, а від плодів своїх губ насититься.20 Плодом уст чоловіка наповнюєсь черево його; що його уста зродять, тим він насичуєсь.
21 Смерть та життя у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.21 Смерть і життя у владі язика, і ті, що люблять його, будуть їсти його плоди.21 Смерть і життя - у владі язика; хто його любить, той плоди його їстиме.21 Смерть і життя в руці язика, а хто над ним панує їстиме його плоди.21 Смерть і життє - в руцї язика, й хто любить його, їсти ме плоди його.
22 Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро, і милість отримав від Господа.22 Хто знайшов [щиру] дружину, той знайшов добро і дістав ласку від Господа.22 Хто знайшов жінку, знайшов добро велике й від Господа одержав ласку.22 Хто знайшов добру жінку, знайшов ласки, а від Бога одержав радість. Хто викидає добру жінку, викидає добро, а хто держить розпусну дурний і безбожний. Безумність чоловіка нищить його дороги, а він Бога винуватить своїм серцем.22 Хто знайшов добру жону - знайшов добро й одержав ласку від Господа.
23 Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.23 З благанням говорить убогий, а багатий відповідає брутально.23 Бідний благально говорить, а багатий відказує жорстоко.23 Убогий, благаючи, говорить; багатий промовляє згорда.
24 Є товариші на розбиття, та є й приятель, більше від брата прив'язаний.24 Хто хоче мати друзів, той сам має бути дружелюбним; і трапляється друг, приязніший від брата.24 Бувають приятелі на погибель; але буває друг від брата прихильніший.24 Хто хоче приятелїв мати, мусить і самий приязним бути; друг буває од брата прихильнїйший.