1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'я йому Миха.1 І був чоловік на Єфремовій горі, на ймення Миха.1 Був один чоловік з гори Ефраїм, на ім'я Міхай.1 І по днях сталося, що в днях жнив пшениці і Сампсон відвідав свою жінку, несучи козяче козля і сказав: Ввійду до моєї жінки до кімнати. І не дав йому її батько ввійти до неї.1 Був один чоловік на горі Ефраїм, на імя Миха.
2 І сказав він до своєї матері: Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла за них, і також сказала це, щоб і я чув, ось те срібло зо мною, це я його взяв. І сказала мати його: Благословенний син мій у Господа!2 Він сказав матері своїй: Тисяча і сто [шеклів] срібла, котрі в тебе взяли і за які ти при мені вирікла прокляття, це срібло в мене, я взяв його. Матір його сказала: Благословенний син мій у Господа!2 Раз якось промовив він до матері своєї: “Ті тисяча сто срібних шеклів, які взято було в тебе й про які ти вирекла була прокльон при мені, це срібло в мене: я взяв їх і оце тобі назад повертаю.” І відказала йому його мати: “Нехай благословить тебе Господь, мій сину!”2 І сказав її батько: Кажучи, сказав я, що ненавидячи зненавидів ти її, і я дав її твому другові. Чи не ось її молодша сестра гарніша від неї? Хай буде тобі замість неї.2 Сей промовив до матері своєї: Одинайцять сот срібних секлів, що вкрадено в тебе, і ти при менї вирекла проклін, сї гроші в мене в схованцї: я взяв їх; тепер же верну їх. І відказала мати йому: Нехай тебе благословить господь, сину мій!
3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: Я справді посвятила те срібло Господеві з своєї руки за сина свого, щоб зробити боввана різьбленого та боввана литого. А тепер звертаю його тобі.3 І повернув він матері своїй тисячу сто [шеклів] срібла. І сказала матір його: Це срібло я від себе присвятила Господові для сина мого, щоб зробити з нього ідола різьбленого та ідола литого; отож, віддаю його тобі.3 Коли він повернув матері своїй тисячу сто шеклів срібла, мати його сказала: “Я хочу присвятити від себе це срібло Господеві, хочу зробити з нього для мого сина різьбленого й литого боввана.”3 І сказав йому Сампсон: Раз я є невинний за чужинців, бо чиню я з вами зло.3 От і вернув він матері одинайцять сот. Мати ж його каже: Я хочу їх присьвятити господеві й на благо синові мойму обернути, на те, щоб із них зробити вирізуваного і виливаного ідола.
4 Та він вернув те срібло своїй матері. І взяла його мати дві сотні шеклів срібла та й дала його золотареві, а він зробив із нього боввана різьбленого та боввана литого; і було це в домі Михи.4 Але він повернув срібло матері своїй. І матір його взяла двісті [шеклів] срібла і віддала їх ливарникові. Він зробив з них ідола різьбленого, та литого ідола, які й знаходилися в домі Михи.4 І коли він повернув його своїй матері, взяла вона двісті шеклів срібла та й дала золотареві, а той зробив з них різьбленого й литого боввана, щоб поставити в хаті в Міхая.4 І пішов Сампсон і взяв триста лисів і взяв світила і привязав хвіст до хвоста і поставив один світильник посередині між два хвости.4 Але він вернув таки срібло матері своїй, а мати взяла двістї срібних секлів та й оддала золотареві, а той зробив з них вирізуваного і виливаного божка, і находивсь він у дому Михи.
5 А цей чоловік Миха мав удома божницю. І зробив він ефода та терафи, і висвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.5 І був у Михи дім, як дім богів. І зробив він ефода й терафи, і посвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.5 Таким чином мав Міхай у себе божницю, зробив ефод і терафи й посвятив одного свого сина, і той був йому за священика.5 І запалив огонь в світильниках і післав в посіви чужинців і спалив колосся і непожате від копиць і до стоячого і до виноградника і оливки.5 А був у Михи (окремо) дім для божища. І зробив Миха ефод і терафим і посьвятив одного сина свого, щоб служив йому за сьвященника.
6 Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах.6 Того часу не було царя в Ізраїлі, – кожен робив, що правдиве було в очах його.6 Того часу не було в Ізраїлі царя й кожний чинив, що йому було довподоби.6 І сказали чужинці: Хто зробив це? І сказали Сампсон зять Тамнатея, томущо взяв його жінку і дав її його другові. І прийшли чужинці і спалили хату її батька і її і її батька огнем.6 Того часу не було князя в Ізраїлї, і кожен чинив, що здавалось йому доладнїм.
7 І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він Левит, і він був там приходько.7 І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він левит, і був він там зайшлим.7 А був один юнак з Вифлеєму Юдейського, з коліна Юди; він був левіт і перебував там зайдою.7 І сказав їм Сампсон: Хоч ви так вчинили, не помилую, але мою пімсту на одному і кожному з вас вчиню.7 Був же тодї один молодик із Бетлеєму Юдейського з поколїння Юдиного; він був Левит, і пробував там заволокою.
8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часово пожити, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти своєю дорогою.8 Цей чоловік пішов з міста Віфлеєму Юдиного, щоб замешкати, де знайде. І прийшов він на Єфремову гору до Михиного дому, щоби йти далі своєю дорогою.8 Покинув він місто Вифлеєм Юдейський, щоб перебувати, де доведеться, і, подорожуючи, зайшов на Ефраїм-гору, в господу Міхая.8 І побив їх стегном великою раною. І зійшов і поселився при потоці в печері Ітама.8 Сей покинув город Бетлеєм Юдейський, щоб, де доведеться, пробувати заволокою, та й зайшов у Ефраїм-гори, в господу до Михи.
9 І сказав йому Миха: Звідкіля ти приходиш? А той йому відказав: Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часово пожити, де знайду.9 І сказав йому Миха: Звідкіля ти йдеш? Він сказав йому: Я левит із Віфлеєму Юдиного і йду замешкати, де знайду.9 І спитав його Міхай: “Звідки йдеш?” А той до нього: “Я - левіт, з Вифлеєму Юдейського; ходжу я, щоб осістись, де доведеться.”9 І прийшли чужинці і отаборилися проти Юди і розійшлися в Лехі.9 Питає в його Миха: Куди ти йдеш? Відказав той: Я Левит із Бетлеєма в Юдеї, а йду, щоб осїстись, де доведеться.
10 І сказав йому Миха: Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою. І пішов той Левит до нього,10 І сказав йому Миха: Залишися у мене, і будь у мене батьком і священиком; я буду давати тобі по десять [шеклів] срібла щороку, одежу на потребу і харчі.10 Сказав йому Міхай: “Зостаньсь у мене та й будь мені за батька й за священика. Даватиму тобі щороку десять срібних шеклів, повну одежу й харчі.”10 І сказали їм кожний муж Юди: Навіщо прийшли ви проти нас? І сказали чужинці: Звязати Сампсона і зробити з ним так, як він зробив нам.10 І каже йому Миха: Зістаньсь у мене та й будь менї за батька й за сьвященника; я давати му тобі що року десять срібних секлів і потрібну одежу та харч.
11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, як один із синів його.11 Левит пішов до нього і погодився левит залишитися у цього чоловіка, і був юнак у нього, як один із синів його.11 Пристав левіт на те, щоб жити з ним, і став юнак у нього як один з його синів.11 І зійшли три тисячі мужів з Юди до отвору в камені Ітама. І сказали до Сампсона: Чи не знаєш, що над нами панують чужинці, і чому це ти нам зробив? І сказав їм Сампсон: Так як зробили нам, так я зробив їм.11 Левит пристав на се, щоб зістатись у того чоловіка, і був у нього молодик як один із його синів.
12 І Миха висвятив того Левита, і був йому той юнак за священика, і був у Михиному домі.12 Миха посвятив левита, і цей юнак був у нього священиком, і мешкав у домі Михи.12 Посвятив Міхай левіта, і юнак став у нього за священика й жив у домі Міхая.12 І сказали йому: Прийшли ми звязати тебе і передати тебе в руки чужинцям. І сказав їм Сампсон: Кленіться мені, що не забєте ви мене і передасьте мене їм, щоб часом ви не напали на мене.12 От і посьвятив Миха Левита, і був у його молодик за сьвященника, і жив у господї в Михи.
13 І сказав Миха: Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика.13 І сказав Миха: Тепер я знаю, що Господь буде мені щедрити, тому що левит у мене за священика.13 Сказав Міхай: “Тепер я знаю, що Господь буде доброзичливий до мене, бо маю левіта за священика.”13 І поклялися йому кажучи: Ні, але шнуром звяжемо тебе і передамо тебе в їхні руки, смертю ж не убємо тебе. І звязали його двома новими шнурами і вивели його з скелі.13 Тодї каже Миха: Тепер знаю, що господь буде благодатен до мене, бо маю Левіта за жерця.