1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:1 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: 1 Господь сказав Мойсеєві: 1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: 1 І рече Господь Мойсейові:
2 Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, та й скажеш їм: Оце та річ, що Господь наказав був, говорячи:2 Оголоси Ааронові і синам його, і всім синам Ізраїля, і скажи їм: Ось повеління Господа.2 «Промов до Арона й до синів його і до всіх синів Ізраїля, і скажи їм: Ось що заповідав Господь: 2 Скажи Ааронові і його синам і всім ізраїльським синам, і скажеш до них: Це слово, яке заповів Господь, кажучи: 2 Промов до Арона та до синів його і скажи їм: Ось що заповідав Господь глаголючи:
3 Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що заріже вола, або ягня, або козу в таборі, або щось заріже поза табором,3 Якщо хтось із дому Ізраїля заколе теля чи вівцю, або козу у стані, або якщо хтось заколе поза станом;3 Хто б то не був із дому Ізраїля, що заріже чи вола, чи вівцю, чи козу в таборі, або хто заріже поза табором,3 Чоловік, чоловік з ізраїльських синів, який заріже теля, чи вівцю, чи козу в таборі, і хто заріже за табором3 Хто б то нї був із дому Ізрайлевого, що заколов би вола, чи ягня, чи вівцю, чи козу в таборі, або хто б заколов за табором,
4 а до входу скинії заповіту не приведе того на принесення жертви для Господа перед скинію Господню, то кров буде полічена тому чоловікові, він пролив кров. І буде винищений чоловік той з-посеред народу свого,4 І не принесе до входу у скинію зібрання, щоби принести для приношення Господові перед житлом Господнім, то чоловікові тому зарахована буде кров; він пролив кров, і буде знищений чоловік той з-поміж народу свого.4 та не приведе його до входу в намет зборів, щоб принести в жертву Господеві перед храминою Господньою, той відповідатиме за пролиту кров; бо він пролив кров, і такий чоловік буде викорінений з-поміж свого люду.4 і не принесе до дверей шатра свідчення, щоб принести його в цілопалення, чи за спасіння Господеві, прийнятне в милий запах, і хто лиш заріже поза і до дверей шатра свідчення не принесе його, щоб принести дар Господеві перед шатром господнім, і кров зарахується тому чоловікові. Кров пролив, вигубиться та душа з свого народу.4 Та не принїс його до входу громадського намета на жертву Господеві перед храминою Господньою, тому чоловікові буде полїчена кров за гріх: кров пролив він, і викорениться чоловік той зміж люду свого;
5 щоб приводили Ізраїлеві сини свої жертви, які вони ріжуть на чистому полі, і спроваджали для Господа до входу скинії заповіту до священика, і різали їх, як мирні жертви для Господа.5 [Це] для того, аби приводили сини Ізраїля пожертви свої, котрих вони колять у відкритому полі, щоби приводили їх перед Господом до входу в скинію зібрання до священика, і кололи їх Господові для приношень мирних.5 Це для того, щоб сини Ізраїля ті жертви, які різали звичайно в чистому полі, приносили Господеві, до входу в намет зборів, священикові, та щоб жертвували їх як мирні жертви Господеві.5 Щоб принесли ізраїльські сини свої жертви, які вони заріжуть на рівнинах, і принесли Господеві до дверей шатра свідчення до священика, і жертвуватимуть жертву спасіння їхньому Господеві.5 Се для того, щоб сини Ізрайлеві приносили жертви свої, що заколюють їх у чистому полї, щоб вони подавали їх Господеві до входу в громадський намет сьвященникові, та заколювали їх як жертви мирні Господеві.
6 І покропить священик тією кров'ю на Господнього жертівника при вході скинії заповіту, та й спалить лій на любі пахощі для Господа.6 І покропить священик кров'ю на жертовника Господнього біля входу скинії зібрання, і спалить лій для приємної духмяности Господові.6 Священик покропить кров'ю жертовник Госпо-день перед наметом зборів і воскурить тук як приємний запах на честь Господа.6 І священик пролиє кров на жертівнику довкола перед Господом при дверях шатра свідчення, і принесе жир на милий запах Господеві.6 І кропити ме сьвященник кровю на жертівник Господень коло входу в соборний намет і пускати ме з димом тук про любі пахощі Господеві.
7 І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блудять. Це буде для них вічна постанова на їхні покоління.7 Щоб вони у майбутньому не приносили пожертв своїх демонам, за котрими блудять вони. Оце нехай буде для них настановою вічною, для поколінь їхніх.7 Тож не приноситимуть більш своїх жертв козлоногим (ідолам), що за ними блудно ходили. Це буде віковічною установою для них і для їхніх поколінь.7 І більше не жертвуватимуть своєї жертви марним (богам), з якими вони чинять розпусту з ними. Закон вічний буде вам в роди ваші.7 І не приносити муть уже потім жертви ідолам, з котрими блудно ходять. Установою віковічною буде се їм у роди їх.
8 А їм скажеш: Кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що буде мешкати серед вас, який принесе цілопалення або жертву,8 [І ще] скажи їм: Якщо хтось із дому Ізраїля, а також із захожих, котрі живуть поміж вами, приносить приношення пожертви всеспалення,8 Далі їм скажеш: Кожен чи з дому Ізраїля, чи з приходній, що перебуває між вами, як приноситиме всепалення або жертву,8 І скажеш до них: Людина, людина з ізраїльських синів і з синів приходьків, що замешкують між вами, яка зробить цілопалення чи жертву,8 І промовиш їм іще: Хто б то нї був, чи з дому Ізрайлевого, чи з приходнїв, що між вами, що приносити ме всепаленнє чи жертву,
9 а до входу скинії заповіту не принесе того, щоб учинити його для Господа, то буде знищений чоловік той з-посеред народу свого!9 І не приведе до входу скинії зібрання, аби принести її Господові, то винищиться чоловік той з народу свого.9 і не принесе її до входу в намет зборів, щоб там жертвувати її Господеві, такий чоловік викоріниться з-поміж свого люду.9 і не принесе до дверей шатра свідчення, щоб зробити її Господеві, та людина вигубиться з свого народу.9 І не подасть до входу в громадський намет на приніс Господеві, викорениться чоловік той із між людей своїх.
10 А кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає серед них, який буде їсти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, що їсть вона ту кров, і винищу її з-посеред народу її,10 Якщо хтось із дому Ізраїля, а також із чужинців, котрі живуть поміж вами, буде їсти яку-небудь кров, то оберну лице Моє на душу того, хто буде їсти кров, і винищу її з народу її.10 Хто б то не був, чи з дому Ізраїля, чи з приходній, що пробувають між вами, що їстиме хоч яку б кров, - я повернусь проти того, що їстиме кров, і викоріню його з-поміж його людей;10 І людина, людина з ізраїльських синів, чи з приходьків, що замешкують між вами, яка їстиме всяку кров, і покладу Я моє лице проти душі, що їсть кров, і вигублю її з його народу.10 І хто б то нї був із дому Ізрайлевого, чи з приходнїв, що пробувають між вами, хто їсти ме яку б то нї було кров, проти людини, що їсть кров, поверну лице моє і викореню її зміж людей.
11 бо душа тіла в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та вона очищує душу.11 Тому що життя тіла в крові, і Я призначив її вам для жертовника, щоб звершувати спокуту душі вашої, бо кров ця звершує спокуту душі.11 бо в крові - життя тіла, і я вам дозволив уживати її на жертовнику в покуту за ваші душі, кров бо чинить покуту, оскільки в ній життя.11 Бо душа всякого тіла - це його кров, і Я дав її вам, щоб ви на жертівнику надолужували за ваші душі. Бо його кров надолужить за душу.11 Бо в крові душа тїла, і призначив я її для жертівника, щоб роблено покуту за душі ваші; кров бо се, що чинить покуту за душу.
12 Тому сказав Я Ізраїлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і приходько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови.12 Саме тому Я сказав синам Ізраїля: Жодна душа із вас не повинна їсти крови, і захожий, який живе серед вас, не повинен їсти крови.12 Тим то й сказав я синам Ізраїля: ніхто з-поміж вас не сміє споживати крови, і приходень, що пробуває між вами, не сміє їсти крови.12 Через це сказав Я ізраїльським синам: Всяка душа з вас не їстиме крови, і приходько, що замешкує між вами, не їстиме крови.12 Тим же то глаголав я Ізрайлевим синам: Нї одна душа зміж вас нехай не їсть крові; і приходень, що пробуває між вами, нехай не їсть крові.
13 А кожен чоловік із Ізраїлевих синів та з приходька, що мешкає серед них, що вполює здобич звірини або птаства, що їджене, то він виллє кров того й закриє її піском.13 Якщо хтось із синів Ізраїля чи із захожих, які живуть серед вас, на ловах упіймає звіра чи птаха, котрого можна їсти, то він повинен дати витекти крові її і покрити її землею.13 Хто б то не був, чи з синів Ізраїля, чи з при-ходнів, що перебувають серед вас, коли вполює якусь дичину, чи птицю, яку можна їсти, нехай вицідить кров її й засипле землею.13 І людина, людина з ізраїльських синів, і приходьків, що замешкують між вами, хто зловить лов звіра чи птаха, який їстиметься, і пролиє кров і покриє її землею.13 І хто б то нї був між синами Ізрайлевими, чи між приходнями, що між вами, що вловить животину чи птицю яку, що їдять, мусить вицїдити кров її, і засипати її землею.
14 Бо душа кожного тіла кров його, у душі його вона. І сказав Я Ізраїлевим синам: Крови кожного тіла ви не будете їсти, бо душа кожного тіла кров його вона. Усі, що їдять її, будуть понищені.14 Бо життя усілякого тіла [є] кров його, вона життя його, тому Я сказав синам Ізраїля: Не їжте крови з жодного тіла, бо життя кожного тіла є кров його; всякий, хто буде їсти її, винищиться.14 Бо життя кожного тіла - це кров його; тим то й сказав я синам Ізраїля: Не їжте крови ні з якого тіла; а що кров то життя кожного тіла, то хто б її не їв - викоріниться.14 Бо душа всякого тіла - це кров його. І Я сказав ізраїльським синам: Не їстимете крови всякого тіла, бо душа всякого тіла - це кров його. Кожний, хто їсть її, вигубиться.14 Бо душа кожного тїла: кров його, се душа його; і сказав я Ізрайлевим синам: Крові з усякого тїла щоб ви не їли, бо душа кожного тїла се кров його; кожен, хто з'їсть її, викорениться.
15 А всяка душа, що їстиме падло та розшарпане серед тубільця і серед приходька, нехай випере одежу свою й обмиється в воді, і буде нечистий аж до вечора, а потім стане чистий.15 І всякий, хто буде їсти мертвечину чи розтерзане звіром, мешканець вашої країни чи захожий, мусить випрати одежу свою і обмитися у воді, і нечистий буде до вечора, а [потім] буде чистий.15 Кожен, хто їстиме або здохлятину, або розірване звірем, чи то буде тубілець, чи приходень, нехай випере свою одіж і вимиється в воді; він буде нечистим до вечора; тоді ж стане чистим.15 І кожна душа, яка їстиме мертвечину, чи розірване звірами, з місцевих, чи з приходьків, випере свою одіж і помиється водою і буде нечистим до вечора, і буде чистим.15 І всякий хто їсти ме або трупа, або те що зьвір розідре, чи землянин, чи приходень, мусить випрати одїж свою та викупатись у водї, і нечистий буде він до вечора; тодї ж стане чистий. Коли ж не повипирає її і не скупається, так нести ме на душі гріх свій.
16 А якщо він не випере, а тіла свого не обмиє, то понесе свою провину.16 А якщо не випере [одежі своєї] і не обмиє тіла свого, то понесе на собі беззаконня своє.16 Коли ж не випере й не вмиється ввесь, нестиме гріх свій.»16 Якщо ж не випере одежі і не помиє тіло водою, то візьме він своє беззаконня.