1 І було мені слово Господнє таке: | 1 І було до мене слово Господнє: | 1 Надійшло до мене таке слово Господнє: | 1 І до мене було господне слово, що казало: | 1 І надійшло до мене слово Господнє: |
2 Сину людський, загадай загадку, і склади притчу Ізраїлевому домові, | 2 Сину людський! Запропонуй загадку і скажи притчу домові Ізраїлевому. | 2 «Сину чоловічий! Загадай загадку й скажи притчу домові Ізраїля; | 2 Людський сину, розповіж розповідь і скажи притчу домові Ізраїля, | 2 Сину чоловічий! загадай загадку та скажи приклад домові Ізрайлевому. |
3 та й скажи: Так говорить Господь Бог: великий орел великокрилий, з широко розгорненими крилами, повний різнокольорового пір'я, прилетів до Ливану, і взяв верховіття кедру. | 3 Скажи: Так говорить Господь Бог: Великий орел з великими крилами, з довгим пір'ям, пухнастий, строкатий прилетів на Ливан-гору і зняв з кедра верхівку, | 3 промов: Так говорить Господь Бог: Орел великий, з великими крильми, з широкими крильми, ввесь вкритий зозулястим пір'ям, злетів на Ливан-гору. Схопив він вершок кедра, | 3 і скажеш: Так говорить Господь: Великий орел великокрилий, великий мірою, повний кіхтів, який має задум ввійти до Ливану і він взяв вибрані кедри, | 3 А промов: Так говорить Господь Бог: Величезний орел з великими крильми й довгенезними махалами, з повним пестрим піррєм злетїв на Ливан-гору та й зняв із кедра вершок. |
4 Чубка галузок його обірвав, і приніс його до купецького краю, у місті гандлярів поклав його. | 4 Зірвав горішній із паростків його і приніс його на землю ханаанську, у місті купецькому поклав його; | 4 зірвав найвищу з його віток та й переніс у крамарську землю, посадив у купецькому місті. | 4 мягті вершки він відрізав і приніс їх до землі Ханаану, поставив їх до міста окруженого мурами. | 4 Відрізав один ізміж його зразків та й перенїс у крамарську землю, й всадив його там у купецькому містї; |
5 І взяв він з насіння тієї землі, і посіяв його до насінневого поля, узяв і засадив його над великими водами, немов ту вербу. | 5 І взяв од насіння цієї землі і посадив на землі родючій, над великими водами, наче вербу; | 5 Потім узяв насіння з тієї землі й посадив на полі для засіву; над великими водами, немов вербу, він посадив його. | 5 І він взяв з насіння землі і дав його на плодовите поле при великій воді, поставив його на видному (місці). | 5 Так само взяв насїння з тієї землї та й посадив у землю плодющу; над великою водою посадив його, наче ивину. |
6 І воно виросло, і стало гіллястим виноградом, низькорослим, що обертав свої галузки до нього, а його коріння були під ним. І стало воно виноградом, і вигнало віття, і пустило галузки. | 6 І воно виросло і стало виноградною лозою, широкою, низькою на зріст, котрої гілки нахилялися до неї, і коріння її було під нею ж таки, і стало виноградною лозою – і дало паростки і випустило гілки. | 6 І виросло воно й стало виноградною лозою, розлогою, низькорослою. Віття її мало до нього повернутись, коріння під ним бути. Зробилось воно виноградною лозою, пустило паростки й розкинулось галуззям. | 6 І він зійшов і став немічним виноградником і малий величиною, непоказний. Його галузки на ньому і його коріння було під ним. І він став виноградником і видав галузки і простягнув свої вітки. | 6 І виросло воно та й зробилось виноградиною, широкою, низького росту, похилою 'д землї, так що віттє її повилось ізнов по їй, а коріннє зоставалось під нею; та й як зробилось воно виноградиною, так пустило паростки й розкинулось віттєм. |
7 Та був ще один великий орел, великокрилий та густоперий. І ось той виноград витянув пожадливо своє коріння на нього, і свої галузки пустив до нього, щоб він напоїв його з грядок свого засадження. | 7 І ще був орел з великими крилами і пухнастий; і ось, ця виноградна лоза потягнулася до нього своїм корінням і простягнула до нього гілки свої, щоб він поливав її з борозен свого розсадника. | 7 Та був іще один орел великий, з великими крильми, розкішним пір'ям; і ось та виноградина погнала до нього своє коріння, до нього простягнула своє віття, щоб він її зрошував, ліпше, ніж грядка, де її посадили, | 7 І був інший великий, великокрилий орел з багатьма кігтями, і ось цей виноград, що сплетений до нього, і його коріння до нього, і він підняв до нього свої галузки, щоб його напоїти з землею свого саду. | 7 Був же ще другий орел з величезними крильми й розкішним піррєм, і ось, та виноградина погнала коріннє своє до його й простягнула до його віттє своє, щоб він підливав її із борозд грядок своїх, |
8 Він був посаджений на доброму полі при великих водах, щоб пустив галузки та приніс плід, щоб став пишним виноградом. | 8 Вона була посаджена на родючому полі, над великими водами, аж так, що могла випускати гілки і приносити плід, вчинитися лозою пречудовою. | 8 хоч вона посаджена була на родючім полі, над великою водою, так що могла (й без того) розпускати віття, приносити плоди й стати пишною лозою. | 8 Він росте на гарній рівнині при великій воді, щоб видати паростки і принести плід, щоб стати великим виноградником. | 8 Хоч вона посаджена була на доброму полі, над великою водою, так що могла й без того розпускати віттє й приносити плід і зробитись виноградиною роскішною. |
9 Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи поведеться йому? Чи не вирвуть коріння його, і не позривають плоду його, так що він засохне? Усе зелене галуззя його посохне, і не треба великого рамена та численного народу, щоб вирвати його з його коріння. | 9 Скажи: Так говорить Господь Бог: Чи буде в неї успіх? Чи не вирвуть її коріння і чи не обнесуть плодів її аж так, що вона засохне? Усі молоді гілки, що відросли од неї, засохнуть. І не з великою силою і не з багатьма людьми зірвуть її з коріння її. | 9 Тому скажи: Так говорить Господь Бог: Чи буде все гаразд із нею? Хіба орел не повириває коріння в неї? Хіба не позриває плодів з неї, так що всі бруньки на її паростях посохнуть? Не треба буде ні великої потуги, ні людей багато, щоб вирвати її з корінням. | 9 Через це скажи: Так говорить Господь: Чи випрямиться? Чи не зігниє його мяке коріння і плід, і посохне все, що з ного виросло? І не (потрібне) велике рамено ані численний нарід, щоб його вирвати з його корінням. | 9 Тим же то скажи: Так говорить Господь Бог: Чи з сього буде користь? Чи не повиривають її коріння, чи не позривають її плоду, так що її пагонцї посохнуть? Так, все молоде віттє її, що відросло в неї, посохне. Та ще й не з великою силою й не з многими людьми вирвуть її з коріннєм. |
10 І ось хоч він засаджений, чи поведеться йому? Чи всихаючи, не всохне він, як тільки доторкнеться його східній вітер? Він усохне на грядках, де посаджений... | 10 І ось, хоч вона посаджена, та чи буде успіх? Чи не висохне вона, тільки-но торкнеться до неї східний вітер? Висохне на грядках, де виросла. | 10 Ось вона посаджена. Чи буде все гаразд із нею? Чи не засохне вона, як на неї подує східній вітер? На тій грядці, де виросла, засохне.» | 10 І ось він росте. Чи випрямиться? Чи не як лиш доторкнеться до нього гарячий вітер, висохне висиханням? З своєю землею, те що сходить, висохне. | 10 І ось, хоч її посаджено, та чи буде з того користь? чи не всохне вона, скоро тілько подує на неї східний вітер? ой певно, всохне на тій самій грядцї, де вона виросла. |
11 І було мені слово Господнє таке: | 11 І було до мене слово Господнє: | 11 І надійшло до мене таке слово Господнє: | 11 І до мене було господнє слово, що казало: | 11 І надійшло до мене Господнє слово: |
12 Скажи ж домові ворохобному: чи ви не пізнали, що це? Скажи: Ось прийшов вавилонський цар до Єрусалиму, і взяв його царя та його князів, і відвів їх до себе до Вавилону. | 12 Скажи бунтівному домові: Хіба ви не знаєте, що це означає? Скажи: Ось, прийшов цар вавилонський до Єрусалиму, захопив його царя і князів його, і привів до себе у Вавилон. | 12 «Скажи бунтівничому домові: Чи не здогадуєтеся, що воно значить? Скажи: Ось вавилонський цар прийшов у Єрусалим. Він забрав його царя та його князів та й відвів їх до себе в Вавилон. | 12 Людський сину, скажи ж до дому, що огірчує: Чи ви не знаєте, що це було? Скажи: Коли прийде цар Вавилону проти Єрусалиму, і візьме його царя і його володарів і поведе їх до себе до Вавилону. | 12 Скажи сьому ворохобному дому: Чи не догадуєтесь, що воно значить? - Скажи: ось, ійде царь Вавилонський на Ерусалим, і возьме його царя й князїв його та й одведе їх до себе в Вавилон. |
13 І взяв із царського насіння, і склав з ним умову, і ввів його в присягу, і забрав потужних землі, | 13 І взяв [іншого ] з царського роду, і склав з ним спілку, і присилував його присягою і забрав визначних тієї землі із собою. | 13 Узяв він нащадка з царської родини та й зробив із ним союз, присилував його поклястись і забрав вельмож тієї землі з собою, | 13 І візьме з царського насіння і завіщає з ним завіт і введе його в клятву. І візьме володарів землі, | 13 І возьме другого з царського роду та й зложить із ним умову, і звяже його клятьбою й забере можних у тій країнї з собою, |
14 щоб це було царство низьке, щоб воно не підіймалося, щоб дотримувало його умову, і було їй вірним. | 14 Щоб царство було упокорене, щоб ти не змогла підвестися, щоб збережена була спілка і стояла несхитно. | 14 щоб царство було принижене, щоб не могло підвестися, щоб додержувало союзу й стояло при нім. | 14 щоб були на немічне царство, щоб зовсім не піднеслися, щоб берегли його завіт і його держали. | 14 Щоб царство було принизене, та й не пійшло вже вгору знов; щоб воно додержувало вмову й стояло в нїй твердо. |
15 Але той збунтувався проти нього, послав своїх послів до Єгипту, щоб дали йому коней та багато народу. Чи йому поведеться? Чи втече той, хто робить таке? А коли зламає умову, то чи врятується він? | 15 Але той відкинувся од нього, послав послів своїх до Єгипту, щоб дали йому коней і багато людей. Чи буде йому успіх? Чи уціліє той, хто таке чинить? Він порушив спілку – і чи врятується? | 15 Той же зрадив його, пославши своїх послів у Єгипет, щоб йому дали коней і багато війська. Чи пощастить йому? Чи врятує себе той, хто таке сподіяв? Він зламав мій союз. Чи ж він себе врятує? | 15 І він відстане від нього, щоб післати своїх послів до Єгипту, щоб йому дано коней і численний нарід. Чи випрямиться? Чи спасеться той, що чинить навперекір? І чи спасеться той, хто переступає завіт? | 15 Той же зрадив його, пославши посли в Египет, щоб дано йому коней й багацько війська. Чи вийде йому се на добро? Чи вибавить себе той, що таке вдїяв? |
16 Як живий Я, говорить Господь Бог, у місці царя, який поставив його царем, той, що погордив його присягою та зламав свою умову з ним, помре в нього в Вавилоні! | 16 Живу Я, говорить Господь Бог: У місті царя, який настановив його царем, і котрому присягу давши, зневажив, і порушив з ним заповіта свого, він помре в нього у Вавилоні. | 16 Клянусь, як от живу я, - слово Господа Бога, - в країні того царя, що настановив його царем і що його він погордив присягою та зламав угоду, у нього, в Вавилоні він умре. | 16 Живу Я, говорить Господь, хіба не закінчиться посеред Вавилону в тому місці, де є цар, який його поставив, той, хто зневажив мою клятву і хто переступив мій завіт з ним. | 16 Так певно, як я живу, говорить Господь Бог, у столицї того царя, що настановив його царем, а котрому він криво присягав, і поламав свою з ним умову, в него в Вавилонї він умре. |
17 І фараон не поможе йому на війні великим військом та численним народом, коли насиплють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ. | 17 З великою силою і з численним народом фараон нічого не вчинить для нього у цій війні, коли буде нагорнений вал і споруджені будуть вежі для облоги, щоб вигубити багато душ. | 17 Своїм великим військом і численним людом фараон його не врятує на війні, як насиплють вал і побудують башти, щоб вигубити людську многоту. | 17 І Фараон не зробить з ним війну великою силою, ані численною юрбою, ставлячи вали і будуючи машини, щоб вигубити душі. | 17 Фараон же нїчого не вдїє проти великої потуги й многолїчного люду в тій війнї, як насиплють вал і побудують башти, щоб вигубити многі душі. |
18 І погордив він присягою, щоб зламати умову, хоч дав був свою руку, і все те зробив, тому він не врятується. | 18 Він зневажив присягу, аби порушити спілку, і ось, дав руку свою, і вчинив усе це; він не врятується. | 18 Він зневажив клятву, зламав союз, дав свою руку іншому, - отак учинив він. Ні! Він не знайде рятунку! | 18 І він зневажив клятву, щоб переступити завіт, і ось Я дав свою руку і зробив йому це все. Чи він спасеться? | 18 Він змаловажив клятьбу, поламав умову, й дав свою руку другому; вчинивши все те, він не спасе себе. |
19 Тому так говорить Господь Бог: Як живий Я, присягу Мою, якою він погордив, та умову Мою, яку він зламав, дам це на його голову! | 19 А тому отак говорить Господь Бог: Живу Я! Присягу Мою, котру він зневажив, і спілку Мою, котру він порушив, Я заверну йому на голову. | 19 Тому Господь Бог так каже: Клянусь моїм життям! Це мою клятву він зневажив, це мій союз зламав він. Я оберну йому це на його голову! | 19 Через це скажи: Так говорить Господь: Живу Я, і мій завіт, який він переступив, і мою клятву, яку він зневажив, хіба не дам її на його голову. | 19 Тим же то ось так говорить Господь Бог: Так певно, як я живу, присягу мою, що він змаловажив, і вмову в імя моє, що він поламав, оберну на його голову. |
20 І розтягну над ним Свою сітку, і буде він схоплений в пастку Мою, і спроваджу його до Вавилону, і розсуджуся з ним там за його спроневірення, яке він спроневірив проти Мене. | 20 І закину на нього сіть Мою, і впіймається в тенета Мої; і приведу його до Вавилону, і там буду судитися з ним за підступність його супроти Мене. | 20 Я закину на нього мою сітку і він потрапить у мої тенета. Я приведу його в Вавилон і буду там з ним судитися за його віроломство супроти мене. | 20 І Я розтягну на нього сіть і він зловиться в його пастці. | 20 І закину на його невід мій, і вловиться він у сїть мою, та й одведу його в Вавилон, і буду там судитись із ним за його віроломність проти мене. |
21 І всі втікачі його з усіх його полків попадають від меча, а позосталі будуть розпорошені на всі вітри. І пізнаєте ви, що Я, Господь, говорив! | 21 А всі утікачі його із усіх полків його впадуть від меча, а решта, що залишиться, розпорошиться на всіх вітрах; і спізнаєте, що Я, Господь, сказав це. | 21 Його втікачі з усіх його полків поляжуть від меча; котрі ж зостануться, розсиплються на всі вітри, і взнаєте, що то я - Господь - говорю. | 21 В кожнім своїм бої впадуть від меча, і тих, що остануться, Я розсію на всякий вітер. І пізнаєте, що Я Господь промовив. | 21 А всї втїкачі з усїх полків його поляжуть од меча; которі ж зостануться, тих порозвіваю на всї вітри, щоб ви зрозуміли, що се я, - Господь, сказав те. |
22 Так говорить Господь Бог: І візьму Я з верховіття високого кедру, і дам до землі. З чубка галузок його вирву тендітну, і Сам посаджу на високій та стрімкій горі. | 22 Так говорить Господь Бог: І візьму Я з вершечку високого кедра, і посаджу; з горішніх паростків його відірву найніжніші і посаджу на високій і величавій горі. | 22 Так говорить Господь Бог: Я візьму верховіття високого кедра, з високих паростків його я зірву найніжніший і посаджу його на горі високій та величній. | 22 Тому то так говорить Господь: І Я візьму вибрані кедри, з вершка їхнього серця, зрубаю і посаджу на високій горі. | 22 Так говорить Господь Бог: Я возьму із верховіття високого кедра та й посаджу, - з найвисших його паростків відотну нїжний пагончик та й посаджу на високій і величній горі. |
23 На високій горі Ізраїлевій посаджу її, і вона випустить галузку й принесе плід, і стане сильною кедриною. І буде пробувати під ними усяке птаство, усяке крилате буде перебувати в тіні його галузок. | 23 На високій горі Ізраїлевій посаджу його, і випустить гілля, і принесе плід, і стане величавим кедром, і будуть жити на ньому всілякі птахи, усе пернате житиме у затінку його. | 23 Я посаджу його на горі ізраїльській високій. Він пустить віття й плід уродить, і стане пишним кедром. І житиме під ним усяке птаство, усе пернате в тіні його галуззя буде жити. | 23 І повішу його на високій горі Ізраїля і насаджу, і видасть паростки і зробить овоч і буде великим кедром, і під ним спочине всякий звір, і під його тінню спочине всякий птах, і його галуззя буде обновлене. | 23 На вершку гори Ізрайлевої посаджу його; й пустить він віттє, і вродить овощі, й виросте він у величного кедра, й жити ме в тїнї його всяке птаство. |
24 І пізнають усі польові дерева, що Я, Господь, понизив високе дерево, повищив дерево низьке, висушив дерево зелене, і дав розцвістися дереву сухому. Я, Господь, говорив і вчинив! | 24 І спізнають усі дерева на полі, що Я, Господь, високе дерево знижую, а низьке дерево підвищую, зелене дерево вчиняю сухим, а сухе дерево вчиняю квітучим: Я, Господь, сказав – і вчиню! | 24 Всі польові дерева взнають, що я - Господь, що я принижую дерево високе, що я підвищую дерево низеньке, що я висушую дерево зелене, а дерево сухе сподіюю квітучим. Я, - Господь, - сказав так, і так учиню.» | 24 І всі дерева рівнини пізнають, що Я Господь, що понижає високе дерево і піднімаю вгору понижене дерево, і що висушую зелене дерево і даю рости сухому дереву. Я Господь сказав і зроблю. | 24 І всї польові дерева побачать, що я, Господь, високі дерева понижую, а низьке дерево підвисшую; зелене дерево висушую, а сухе дерево чиню цьвітучим. Я, Господь, сказав так, і так учиню. |