1 Ліпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.1 Краще кусень хліба і мир до нього, аніж оселя, з м'ясом уповні, та в незгоді.1 Ліпше шматок хліба та мир до нього, ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода.1 Краще кусень хліба з приємністю в мирі ніж дім повний численних дібр і неправедних заколень з бійкою.1 Шматочок сухаря та мир до його далеко лучше, нїж хата, повна порізаного скоту, з сварнею.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.2 Розумний служник панує над розпутним сином, і між братами поділить спадок.2 Розумний слуга старшує над ганебним сином, - з братами він розділить спадщину.2 Розумний раб володітиме над немудрим паном, а між братами розділює часті.2 Слуга розумний старшує над безумним сином, і між братами він спадок роздїлить.
3 Для срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.3 Плавильня – для срібла і горно для золота, а серце випробовує Господь.3 Як горно срібло, а вогонь золото, так Господь випробовує серце.3 Так як випробовується в печі срібло і золото, так в Господа вибрані серця.3 У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.4 Злодій зважає на уста злочинців, а лукавий пильнує язика згубного.4 Злочинець уважний на згубну мову, а брехун прислухається до лукавого язика.4 Поганий слухається беззаконного язика, а праведний не сприймає губ, що говорять неправду.4 На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.5 Хто збиткується над убогими, той зневажає Творця його; хто тішиться лихом, той не залишиться без покари.5 Хто з бідного сміється, той його Творця зневажає; і хто нещастю радий, той не уникне кари.5 Хто насміхається з бідного роздразнює Того, Хто його створив, а хто радіє з тим, що гине, не буде невинним. Хто милосердиться буде помилуваний.5 Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
6 Корона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.6 Вінець літніх людей – сини синів, і слава дітей, – батьки їхні.6 Вінець старих людей - сини синів; слава ж дітей - їхні батьки.6 Вінець старців - діти дітей, а похвала дітей їхні батьки. Для вірного ввесь світ маєтків, а для невірного ані дрібний гріш.6 Вінець людей старих - сини синів, унуки, а слава дїтей - родичі їх.
7 Не пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.7 Не личить безглуздому поважна мова, а поготів шляхетному – вуста брехливі.7 Не личить дурневі наказуюча мова, тим менше князеві - уста брехливі.7 Безумному не до вподоби вірні губи, ані праведному брехливі губи.7 Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
8 Хабар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.8 Подарунок – коштовний камінь в очах того, хто володіє ним; тому, куди не піде, скрізь матиме успіх.8 Гостинець - самоцвіт для того, хто його має: куди б не обернувсь він, матиме щастя.8 Напоумлення потребуючим винагорода за ласки, куди не повернеться (йому) повезе.8 Гостинець - се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
9 Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.9 Той, хто покриває переступ, шукає любови; а хто знову нагадує про нього, той віддаляється від товариша.9 Хто провину покриває - той любови шукає; хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.9 Хто скриває обиди, шукає дружби, а хто ненавидить скривати, розділяє друзів і кревних.9 Хто провину покриває - любови шукає, хто ж про неї все згадує - друга відвертає.
10 На розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.10 На розумного переконливіше діє догана, аніж на безглуздого сто ударів.10 Більше картання проймає розумного, аніж дурного сто ударів.10 Погрози розбивають серце розумного, а безумний не сприймає як бичують.10 Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
11 Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.11 Недобрий шукає тільки заколоту; а тому жорстокий ангел буде посланий супроти нього.11 Лихий шукає тільки заколоту, тож на нього посланий буде жорстокий ангел.11 Кожний поганий піднімає сварки, а Господь йому пішле немилосердного ангела.11 Хто бурить - у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
12 Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.12 Краще людині зустріти ведмедицю, в котрої відібрали дітей, аніж безглуздого з його глупотою.12 Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат, аніж на дурня, коли він шаліє.12 Журба впадає на розумного чоловіка, а безумні задумують зло.12 Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.
13 Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.13 Хто за добро віддає злом, від оселі його не відійде лихо.13 Хто за добро злом платить, від хати того зло не відійде.13 Як хто віддає злом за добро зло не вступиться з його дому.13 Хто за добро платить злом, від того домівки не відойде зло.
14 Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!14 Початок сварки – наче прорив води; припини сварку, доки не спалахнула вона.14 Почати сварку - немов випустити воду: покинь спір, заки зчиниться сварка.14 Влада праведности дає силу словам, а повстання і бійка випереджує нужду.14 Почин до сварки - як прірва води; покинь же сварку, нїм ще розгорілась.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.15 Той, хто виправдовує лиходіїв і звинувачує праведного – обидва мерзота перед Господом.15 І той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує, обидва вони огидні Господеві.15 Хто неправедним судить праведного а неправедного праведним, нечистий і огидний в Бога.15 Хто грішного правдить і правого винуватить, - оба вони гидота Господеві.
16 Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?16 Нащо скарб в руках безглуздого? Для надбання мудрости [у нього] немає розуму,16 Навіщо гроші в руках дурня? Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.16 Чому є маєток в безумного? Бо безсердешний не зможе придбати мудрість. Хто вивищує свій дім шукає знищення. Хто викручується, щоб навчитися, впаде в зло.16 Про що скарби в руках у дурня? щоб придбати собі мудрість, - на те в його нема ума.
17 Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.17 Друг любить о будь-якій порі, і, мов брат, прийде в лиху годину.17 Друг любить протягом усього часу; він братом буде, коли спаде нещастя.17 На всякий час хай в тебе буде друг, а брати хай будуть пожиточними в скрутах, бо задля цього народжуються.17 Друг любить про всяк час, і, як брат, зявиться він, коли спаде нещастє.
18 Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.18 Чоловік безглуздий готовий на поруку, і дає поруку за ближнього свого.18 Не має глузду той, хто зобов'язується і дає запоруку перед ближнім.18 Безумний чоловік оплескує і радіє собою так як і той, що себе закладає закладом за свого друга.18 Чоловік малоумний дає руку й ручиться за ближнього свого.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.19 Хто любить сварки, любить гріх; і хто високо підносить браму свою, той шукає занепаду.19 Хто любить рани, той любить сварку; а хто нахабний, той занепаду шукає.19 Гріхолюбний радіє сварками,19 Хто любить сварку, той любить і гріх; а хто надто високо піднімає ворота свої, шукає упадку.
20 Людина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.20 Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.20 Підступне серце добра не знаходить; язик лукавий у біду потрапляє.20 а твердосердий не зустрічає добрих. Чоловік з легко змінним язиком впаде в зло,20 Підступне серце не знайде добра, й язик лукавий впадає в біду.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.21 Хто народжує безглуздого – собі на горе, і батько безглуздого не знатиме втіхи.21 Хто народжує дурня - собі на журбу народжує; тим то батько дурного радощів не знає.21 а серце безумного біль для того, хто його придбав. Батько не веселиться ненапоумленим сином, а розумний син веселить свою матір.21 Хто дурня зродив - то собі на горе; отець безумного не зазнає радощів.
22 Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.22 Веселе серце діє вдячно, мов лікування, а пригнічений дух висушує кістки.22 Веселе серце - ліки добрі; а дух прибитий висушує й кості.22 Серце, що веселиться, робить здоровим, а кості смутного чоловіка сохнуть.22 Веселе серце - як лїк, добродїйне, а дух сумовитий висушує й костї.
23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.23 Лиходій бере гостинця з пазухи, щоб викривити шляхи правосуддя.23 Гостинці з пазухи бере безбожний, щоб скривити стежки правосуддя.23 Не випрамляться дороги того, хто неправедно бере взятки до лона, а безбожний звертає з доріг праведности.23 Дарунки з пазухи бере безбожний, щоби скривити стежки правосуду.
24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.24 Мудрість – перед обличчям у розумного, а очі безглуздого – на рубежах землі.24 Мудрість у розумного перед очима, дурного ж очі на край землі несуться.24 Лице мудрого чоловіка розумне, а очі безумного на кінці землі.24 В розумного мудрість - перед очима, дурного ж очі - на концї землї її вбачають.
25 Нерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.25 Безглуздий син – досада батькові своєму і прикрість для матері своєї.25 Безумний син своєму батькові досада, і гіркота тій, що його вродила.25 Безумний син гнів для батька і біль для тієї, що його породила.25 Безумний син - отцю свойму гірка досада, ще гірше горе він матері своїй.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!26 Не добре звинувачувати справедливого, [і] бити шляхетного за правду.26 Карати справедливого не добре, як і бити благородного за правоту.26 Не добре карати праведного чоловіка, і не праведно робити змову проти праведних володарів.26 Не гарно се, на правого вину спихати, як і бити* старшину за суд справедливий.
27 Хто слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.27 Розумний розважливий у словах своїх, і розумний має тверезий глузд.27 Хто в словах здержливий, той має знання, і розумний той, у кого кров холодна.27 Розумний той, хто щадить вимовити жорстке слово, а довготерпеливий чоловік розумний.27 Розумний - хто в словах здержливий, і мудрий той, в кого кров холодна.
28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.28 І безглуздий, коли мовчить, може видатися мудрим, і той, хто затуляє уста свої, – розважливим.28 І дурень, як мовчить, здається мудрим, і розважливим, як стулить губи.28 Нерозумному, що просить мудрості, (це) вважатиметься за мудрість, а хто себе приведе до мовчання вважатиметься за розумного.28 І дурень, як мовчить, здається бути мудрим, а як уста стулить, - навіть розважливим.