1 І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: Ось я сиджу в кедровому домі, а ковчег Господнього заповіту під занавісами!...1 Коли Давид мешкав у домі своєму, то сказав Давид до Натана-пророка: Ось, я мешкаю в домі кедровому, а Ковчег Господнього заповіту, – під шатром!1 Раз якось, коли Давид жив у своїм палаці, сказав він до пророка Натана: “Ось я живу в кедровій палаті, а кивот Господнього союзу під наметом.”1 І сталося як замешкав Давид в свому домі, і сказав Давид до пророка Натана: Ось я живу в кедровім домі, і кивот господнього завіта під скірами.1 Коли Давид жив в своєму домі, то раз якось сказав Давид до Натана пророка: Оце я живу в кедровому домі, а скриня Господнього завіту під наметом.
2 І сказав Натан до Давида: Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!2 І сказав Натан Давидові: Усе, що в тебе на серці, – роби, бо з тобою Бог.2 Тоді Натан сказав до Давида: “Усе, що в тебе на серці роби, бо з тобою Бог.”2 І сказав Натан до Давида: Чини все, що в твоїй душі, бо Бог з тобою.2 І сказав Натан до Давида: Все, що в тебе на серцї, роби, бо при тобі Бог.
3 І сталося тієї ночі, і було Боже слово до Натана, говорячи:3 Але тієї ж ночі було слово Боже до Натана: 3 І от тієї ж таки ночі надійшло таке слово Боже до Натана: 3 І сталося в тій ночі і було господнє слово до Натана, кажучи: 3 Але тієї ж таки ночі було слово Боже до Натана:
4 Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебування.4 Іди, і скажи служникові Моєму Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені дім для замешкання.4 “Піди й скажи моєму слузі Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш мені дім на житло,4 Іди і скажи до Давида мого раба: Так сказав Господь: Не збудуєш ти мені дім, щоб мені в ньому жити.4 Пійди й скажи мойму слузї Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш менї дім на пробуток,
5 Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра до шатра, і від намету до намету.5 Бо Я не мешкав у домі від того дня, як вивів синів Ізраїля, і донині, а [ходив] із скинії до скинії, і з житла [до житла].5 бо я не жив у домі від того дня, як вивів Ізраїля, й до цього дня, але переходив з намету до намету, з житла до житла.5 Бо не жив Я в домі від дня, в якому Я вивів Ізраїля, аж до цього дня і Я був в шатрі і під покривалом.5 Бо я не жив в домі від того дня, як вивів синів Ізрайлевих, і до цього дня, а де була скриня, там був і пробуток мій.
6 Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котрому з Ізраїлевих суддів, яким наказав Я пасти народа Мого: Чому ви не збудували Мені кедрового храма?6 Скрізь, де тільки ходив Я з усім Ізраїлем, чи сказав Я хоча б слово котромусь із суддів Ізраїльських, котрим Я наказав пасти народ Мій: Чому ви не збудуєте Мені дім кедровий?6 Скрізь, де б я не ходив з усім Ізраїлем, чи ж я сказав хоч котромунебудь із суддів Ізраїля, яким я наказав пасти мій народ, питаючи: Чому ви не збудуєте мені кедрового дому?6 Всюди де Я пройшов в усьому Ізраїлі, чи, кажучи, сказав Я до одного з племени Ізраїля, щоб пасти мій нарід, кажучи, що: Не збудували мені кедрового дому.6 Куди нї ходив я з усїм Ізраїлем, чи сказав же я хоч слово котрому небудь із суддїв Ізрайлевих, що їм приказував пасти мій народ: Чом ви не збудуєте менї кедрового дому?
7 А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська від отари, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.7 І тепер скажи служникові Моєму Давидові: Так сказав Господь, Саваот: Я взяв тебе від отари овечок, щоб ти був вождем народу Мого, Ізраїля.7 Тож і тепер скажи моєму слузі Давидові: Я взяв тебе з пасовиська, від овець, щоб ти був князем над моїм народом, Ізраїлем.7 І тепер так скажеш моєму рабові Давидові: Так говорить Господь Вседержитель: Взяв Я тебе від стад з посеред пастухів, щоб бути вождем над моїм народом Ізраїлем.7 От і тепер скажи слузї мойму Давидові: Так говорить Господь Саваот: Я взяв тебе від отари овець, щоб ти був князем народу мого Ізраїля;
8 І був Я з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я, як ім'я тих великих, що на землі.8 І був з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив усіх ворогів твоїх перед тобою, і вчинив ім'я твоє, як ймення великих на землі.8 Я був з тобою скрізь, куди б ти не ходив; я винищив усіх твоїх ворогів перед тобою. Я зроблю тобі ім'я, як ім'я великих на землі.8 І був Я з тобою в усьому, куди ти пішов, і Я знищив всіх твоїх ворогів з перед твого лиця і зробив Я тобі імя за іменем славних, що на землі.8 І бував з тобою скрізь, куди ти їх водив, і вигубляв усїх ворогів твоїх перед лицем твоїм, і вчинив твоє імення, як імення великих на землї;
9 І дав Я місце Моєму народові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебуватиме на тому самому місці. І він уже не тремтітиме, а кривдники не будуть нищити його, як перше.9 Я облаштую також місце для народу Мого, Ізраїля, і посаджу їх, і буде він спокійно жити на місці своєму, і не будуть вже тривожними, і діти нечистоти не чіпатимуть їх відтак, як це було передніше.9 Я призначу місце для мого народу Ізраїля й насаджу його, і буде він там жити, і його не будуть більше тривожити, і безбожники не будуть більш його тіснити, як колись,9 І покладу місце моєму народові Ізраїлеві і насаджу його, і він сам замешкає і більше не засумує, і не додасть несправедливість упокорювати його, так як від початку.9 І приладив я місце про народ мій - Ізраїля, й насаджу його, й буде він спокійно жити на свойму місцї, й не будуть його трівожити, й безбожники не будуть більше тїснити його, як передше,
10 А від днів, коли Я настановив суддів над Своїм народом, Ізраїлем, то понизив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.10 За тих днів, коли Я настановив суддів над народом Моїм Ізраїлем; і Я упокорив усіх ворогів твоїх, і звіщаю тобі, що Господь учинить тобі дім.10 за часів, коли я настановив був суддів над моїм народом Ізраїлем. Я впокорю всіх твоїх ворогів. Я сповіщаю тебе, що Господь збудує тобі дім.10 і від днів, в яких Я настановив суддів над моїм народом Ізраїлем, і Я упокорив всіх твоїх ворогів. І побільшу тебе, і Господь збудує тобі дім10 За тих часів, коли я настановив суддїв над народом моїм Ізраїлем; і я впокорю всїх ворогів твоїх; і сповіщаю тебе, що Господь збудує дім тобі.
11 І станеться, коли виповняться твої дні, щоб піти до батьків своїх, то Я поставлю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.11 Коли виповняться твої дні, і ти підеш до батьків своїх, тоді Я настановлю сім'я твоє після тебе, котре буде із синів твоїх, і утривалю царство його.11 А як сповниться твій час і ти відійдеш до твоїх батьків, тоді я поставлю після тебе потомка, одного з твоїх синів, і утривалю його царство.11 і буде, коли сповняться твої дні і заснеш з твоїми батьками, і підніму твоє насіння після тебе, який буде з твого лона, і приготую твоє царство.11 А як сповниться твій час, і ти одійдеш до батьків твоїх, тодї я поставлю насїннє твоє після тебе, що буде з синів твоїх, і зміцню його на царстві.
12 Він збудує Мені храм, а Я поставлю його трона міцно аж навіки.12 Він збудує Мені дім, і зміцню трона його навіки.12 Він збудує мені дім, і я утверджу його престол навіки.12 Він збудує мені дім, і поставлю його престіл на віки.12 Він збудує дом менї, а я утверджу престол його на віки.
13 Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.13 Я буду йому Батьком, і він буде Мені сином, – і милості Моєї не відберу од нього, як Я відібрав од того, що був перед тобою.13 Я буду йому батьком, а він буде мені сином, і милости моєї не відніму від нього, як відняв був від того, що був перед тобою.13 Я буду йому за батька, і він буде мені за сина. І не відставлю від нього моє милосердя, так як Я відставив від тих, що були перед тобою.13 Я буду йому отцем, а він буде менї сином, - і милостї моєї не відойму від його, як одняв від того, що був навперід тебе.
14 І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки.14 Я поставлю його у домі Моєму і в царстві Моєму навіки, і трон його буде міцний вічно14 Я поставлю його в моєму домі й у моєму царстві повіки, і престол його буде стояти твердо повіки.”14 І завірю його в моїм домі і в його царстві на віки, і його престіл буде поставлений на віки.14 Я посаджу його в мойму домі й в мойму царстві по віки, а престол його тревати ме по віки.
15 За всіма цими словами, за всім цим видінням, так говорив Натан до Давида.15 Усі ці слова і все видіння геть чисто переказав Натан Давидові.15 Усі ці слова й все це видіння Натан переказав докладно Давидові.15 За всіма цими словами і за всім цим видінням, так сказав Натан Давидові.15 Усї цї слова й все видиво переказав Натан докладно Давидові.
16 І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: Хто я, Господи, Боже, і що таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?16 І прийшов цар Давид, і став перед Господом, і сказав: Хто я, Господе Боже, і що таке мій дім, що ти отак підніс мене?16 Тоді цар Давид пішов, сів перед Господом і промовив: “Хто я, Господи Боже, і що таке мій дім, що ти так високо підніс мене?16 І цар Давид прийшов і сів перед Господом і сказав: Хто я Господи Боже, і хто мій дім, що Ти мене полюбив на віки?16 І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти так високо піднїс мене?
17 Та й це було мале в очах Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління людське, і підніс мене, Господи Боже!17 Але й цього замало було в очах Твоїх, Боже; Ти звіщаєш про дім слуги Твого на майбутнє, і дивишся на мене, як на чоловіка великого, Господе, Боже!17 Та того було ще замало в очах твоїх, Боже; ти говориш про дім твого слуги на далекі часи, ти показав єси мені, Господи Боже, немов би лаву людей, що йде вгору.17 І малими це було перед тобою, Боже, і Ти сказав про дім твого раба здалека і Ти поглянув на мене, так як погляд чоловіка і Ти мене підняв, Господи Боже.17 А й те ще за мало видалось в очах твоїх, Боже; ти сповіщаєш про дім слуги твого на далеку будущину, й споглядаєш на мене, Господи Боже, як на чоловіка великого!
18 Що Давид додасть ще до Твого на вшанування Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!18 То що іще може додати перед Тобою Давид для звеличення слуги Твого?18 Що ж іще більше може додати Давид, говоривши з тобою? Ти бо знаєш твого слугу.18 Що додасть ще тобі Давид, щоб пролавити? І Ти знаєш твого раба.18 Що ж ще більше може додати перед тобою Давид, щоб ти ще більш прославив слугу твого? О, ти знаєш слугу твого!
19 Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідомити про всі ті великі речі.19 Господе! Для слуги Твого і за серцем Своїм ти чиниш усе це велике, щоб з'явити всіляке величчя.19 Господи! Задля твого слуги й із твого серця вчинив єси це велике, щоб виявити всю оту велич.19 І за твоїм серцем Ти зробив всю велич.19 Господи! для слуги твого чиниш ти по серцї твойму все це велике, щоб виявити всяку велич.
20 Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що ми чули своїми ушима.20 Господе! Немає схожого на Тебе, і немає Бога, окрім Тебе, за всім, що ми чули своїми вухами.20 Господи! Нема рівного тобі й немає Бога, крім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми вухами.20 Господи, немає подібного до Тебе, і немає за вийнятком Тебе в усьому, що ми почули нашими ухами.20 Господи! Нема рівного тобі, й нема Бога, окрім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми ушима.
21 І який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народа, і щоб установити Собі ймення великих та страшних речей, щоб вигнати народи перед народом Своїм, якого Ти викупив із Єгипту?21 І хто схожий на народ Твій Ізраїля, єдиний народ на землі, до котрого приходив Бог, [щоб] викупити його Собі за народ, учинити Собі ймення великим і страшним діянням: вигнанням народів від лиця народу Твого, котрого Ти визволив із Єгипту.21 І який другий народ на землі такий, як твій народ Ізраїль, за яким приходив Бог, щоб визволити його як свій народ, прославити його ім'я великими й страшними ділами, прогнавши поган з-перед твого народу, що його ти визволив з Єгипту?21 І немає ще на землі (такого) народу, як твій нарід Ізраїль, якого Бог провадив, щоб викупити Собі нарід, поставити Собі велике і славне імя, викинути народи з перед лиця твого народу, який Ти викупив з Єгипту.21 І де є в сьвітї такий народ, як твій народ Ізраїль, сей єдиний народ на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя через велике й страшне дїло - через прогнання поган зперед лиця народу твого, що його визволив єси з Египту.
22 І зробив Ти народ Свій, Ізраїля, Собі за народа аж навіки, і Ти, Господи, став йому за Бога!22 Ти учинив народа Свого, Ізраїля, Своїм власним народом навіки, і Ти, Господе, став Богом його.22 Ти зробив твій народ, Ізраїля, своїм власним народом повіки і ти, Господи, став їхнім Богом.22 І ти зробив твій нарід Ізраїль Собі народом на віки, і Ти, Господи, їм за Бога.22 Ти вчинив народ твій Ізраїля своїм власним народом по віки, й ти, Господи, став йому Богом.
23 А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!23 Отож, тепер, о Господе, слово, котре Ти мовив про слугу Твого і про дім його, утриваль навіки і вчини, як Ти сказав.23 Тож тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дім його, нехай буде непорушним повіки, і вчини, як ти сказав,23 І тепер, Господи, слово твоє, яке Ти сказав до твого раба і про його дім, хай буде вірним на віки,23 А тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дом його, справди по віки, й вчини, як сказав єси.
24 А Твоє Ім'я нехай буде міцне, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поставлений міцно перед лицем Твоїм.24 І нехай буде і звеличиться ймення Твоє навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів, є Бог над Ізраїлем; і дім слуги Твого Давида нехай буде міцним перед Тобою.24 і нехай звеличиться ім'я твоє повіки, щоб говорили: Господь сил, Бог Ізраїля, - він Бог над Ізраїлем! І дім слуги твого Давида стоятиме твердо перед тобою.24 тим, що говорять, Господи, Господи Вседержителю Боже Ізраїля, і дім Давида твого раба (хай буде) стійким перед Тобою.24 І нехай звеличиться імя твоє по всї вічні часи, щоб говорили: Господь Саваот, Бог Ізрайлїв, - він є Богом над Ізраїлем! і дім слуги твого Давида нехай стоїть твердо перед лицем твоїм.
25 Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.25 Тому що Ти, Боже мій, відкрив служникові твоєму, що Ти учиниш йому дім; тому служник Твій і наважився молитися перед Тобою.25 А що ти, Боже мій, об'явив твоєму слузі, що збудуєш йому дім, тим то й слуга твій набравсь відваги молитись перед тобою.25 Бо Ти, Господи, відкрив ухо твого раба, щоб йому збудувати дім. Через це твій раб знайшов (сміливість) помолитися перед твоїм лицем.25 Задля того, що ти Боже мій, виявив слузї твойму, що збудуєш дом йому, набрав слуга твій відваги, молитись оце перед тобою.
26 А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.26 І нині, Господе, Ти Бог, і Ти сказав про служника Твого так добре.26 Оце ж, Господи, ти - Бог, і ти обіцяв твоєму слузі таке добродійство!26 І тепер, Господи, Ти Сам є Богом і сказав це добро про твого раба.26 Оце ж, Господи, ти Бог, і ти сказав про слугу твого таке добро!
27 А тепер був Ти ласкавий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, і він поблагословлений навіки!27 То ж почни благословляти дім служника Твого, щоб він був вічно перед Тобою. Бо, якщо Ти, Господе, благословиш, то буде він благословенний навіки.27 Тож зволься благословити дім твого слуги, щоб він повіки стояв перед тобою, бо що ти, Господи, поблагословиш, те - благословенне повіки.”27 І тепер почни благословляти дім твого раба, щоб він був на віки перед Тобою. Бо Ти, Господи, поблагословив, і поблагослови на віки.27 Почни ж благословляти дом слуги твого, щоб він повік стояв перед лицем твоїм. Бо коли ти, Господи, поблагословиш, то буде він благословен по віки!