1 І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: Ось я сиджу в кедровому домі, а ковчег Господнього заповіту під занавісами!... | 1 Коли Давид мешкав у домі своєму, то сказав Давид до Натана-пророка: Ось, я мешкаю в домі кедровому, а Ковчег Господнього заповіту, – під шатром! | 1 Раз якось, коли Давид жив у своїм палаці, сказав він до пророка Натана: “Ось я живу в кедровій палаті, а кивот Господнього союзу під наметом.” | 1 І сталося як замешкав Давид в свому домі, і сказав Давид до пророка Натана: Ось я живу в кедровім домі, і кивот господнього завіта під скірами. | 1 Коли Давид жив в своєму домі, то раз якось сказав Давид до Натана пророка: Оце я живу в кедровому домі, а скриня Господнього завіту під наметом. |
2 І сказав Натан до Давида: Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою! | 2 І сказав Натан Давидові: Усе, що в тебе на серці, – роби, бо з тобою Бог. | 2 Тоді Натан сказав до Давида: “Усе, що в тебе на серці роби, бо з тобою Бог.” | 2 І сказав Натан до Давида: Чини все, що в твоїй душі, бо Бог з тобою. | 2 І сказав Натан до Давида: Все, що в тебе на серцї, роби, бо при тобі Бог. |
3 І сталося тієї ночі, і було Боже слово до Натана, говорячи: | 3 Але тієї ж ночі було слово Боже до Натана: | 3 І от тієї ж таки ночі надійшло таке слово Боже до Натана: | 3 І сталося в тій ночі і було господнє слово до Натана, кажучи: | 3 Але тієї ж таки ночі було слово Боже до Натана: |
4 Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебування. | 4 Іди, і скажи служникові Моєму Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені дім для замешкання. | 4 “Піди й скажи моєму слузі Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш мені дім на житло, | 4 Іди і скажи до Давида мого раба: Так сказав Господь: Не збудуєш ти мені дім, щоб мені в ньому жити. | 4 Пійди й скажи мойму слузї Давидові: Так говорить Господь: Не ти збудуєш менї дім на пробуток, |
5 Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра до шатра, і від намету до намету. | 5 Бо Я не мешкав у домі від того дня, як вивів синів Ізраїля, і донині, а [ходив] із скинії до скинії, і з житла [до житла]. | 5 бо я не жив у домі від того дня, як вивів Ізраїля, й до цього дня, але переходив з намету до намету, з житла до житла. | 5 Бо не жив Я в домі від дня, в якому Я вивів Ізраїля, аж до цього дня і Я був в шатрі і під покривалом. | 5 Бо я не жив в домі від того дня, як вивів синів Ізрайлевих, і до цього дня, а де була скриня, там був і пробуток мій. |
6 Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котрому з Ізраїлевих суддів, яким наказав Я пасти народа Мого: Чому ви не збудували Мені кедрового храма? | 6 Скрізь, де тільки ходив Я з усім Ізраїлем, чи сказав Я хоча б слово котромусь із суддів Ізраїльських, котрим Я наказав пасти народ Мій: Чому ви не збудуєте Мені дім кедровий? | 6 Скрізь, де б я не ходив з усім Ізраїлем, чи ж я сказав хоч котромунебудь із суддів Ізраїля, яким я наказав пасти мій народ, питаючи: Чому ви не збудуєте мені кедрового дому? | 6 Всюди де Я пройшов в усьому Ізраїлі, чи, кажучи, сказав Я до одного з племени Ізраїля, щоб пасти мій нарід, кажучи, що: Не збудували мені кедрового дому. | 6 Куди нї ходив я з усїм Ізраїлем, чи сказав же я хоч слово котрому небудь із суддїв Ізрайлевих, що їм приказував пасти мій народ: Чом ви не збудуєте менї кедрового дому? |
7 А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Саваот: Я взяв тебе з пасовиська від отари, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем. | 7 І тепер скажи служникові Моєму Давидові: Так сказав Господь, Саваот: Я взяв тебе від отари овечок, щоб ти був вождем народу Мого, Ізраїля. | 7 Тож і тепер скажи моєму слузі Давидові: Я взяв тебе з пасовиська, від овець, щоб ти був князем над моїм народом, Ізраїлем. | 7 І тепер так скажеш моєму рабові Давидові: Так говорить Господь Вседержитель: Взяв Я тебе від стад з посеред пастухів, щоб бути вождем над моїм народом Ізраїлем. | 7 От і тепер скажи слузї мойму Давидові: Так говорить Господь Саваот: Я взяв тебе від отари овець, щоб ти був князем народу мого Ізраїля; |
8 І був Я з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я, як ім'я тих великих, що на землі. | 8 І був з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив усіх ворогів твоїх перед тобою, і вчинив ім'я твоє, як ймення великих на землі. | 8 Я був з тобою скрізь, куди б ти не ходив; я винищив усіх твоїх ворогів перед тобою. Я зроблю тобі ім'я, як ім'я великих на землі. | 8 І був Я з тобою в усьому, куди ти пішов, і Я знищив всіх твоїх ворогів з перед твого лиця і зробив Я тобі імя за іменем славних, що на землі. | 8 І бував з тобою скрізь, куди ти їх водив, і вигубляв усїх ворогів твоїх перед лицем твоїм, і вчинив твоє імення, як імення великих на землї; |
9 І дав Я місце Моєму народові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебуватиме на тому самому місці. І він уже не тремтітиме, а кривдники не будуть нищити його, як перше. | 9 Я облаштую також місце для народу Мого, Ізраїля, і посаджу їх, і буде він спокійно жити на місці своєму, і не будуть вже тривожними, і діти нечистоти не чіпатимуть їх відтак, як це було передніше. | 9 Я призначу місце для мого народу Ізраїля й насаджу його, і буде він там жити, і його не будуть більше тривожити, і безбожники не будуть більш його тіснити, як колись, | 9 І покладу місце моєму народові Ізраїлеві і насаджу його, і він сам замешкає і більше не засумує, і не додасть несправедливість упокорювати його, так як від початку. | 9 І приладив я місце про народ мій - Ізраїля, й насаджу його, й буде він спокійно жити на свойму місцї, й не будуть його трівожити, й безбожники не будуть більше тїснити його, як передше, |
10 А від днів, коли Я настановив суддів над Своїм народом, Ізраїлем, то понизив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім. | 10 За тих днів, коли Я настановив суддів над народом Моїм Ізраїлем; і Я упокорив усіх ворогів твоїх, і звіщаю тобі, що Господь учинить тобі дім. | 10 за часів, коли я настановив був суддів над моїм народом Ізраїлем. Я впокорю всіх твоїх ворогів. Я сповіщаю тебе, що Господь збудує тобі дім. | 10 і від днів, в яких Я настановив суддів над моїм народом Ізраїлем, і Я упокорив всіх твоїх ворогів. І побільшу тебе, і Господь збудує тобі дім | 10 За тих часів, коли я настановив суддїв над народом моїм Ізраїлем; і я впокорю всїх ворогів твоїх; і сповіщаю тебе, що Господь збудує дім тобі. |
11 І станеться, коли виповняться твої дні, щоб піти до батьків своїх, то Я поставлю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство. | 11 Коли виповняться твої дні, і ти підеш до батьків своїх, тоді Я настановлю сім'я твоє після тебе, котре буде із синів твоїх, і утривалю царство його. | 11 А як сповниться твій час і ти відійдеш до твоїх батьків, тоді я поставлю після тебе потомка, одного з твоїх синів, і утривалю його царство. | 11 і буде, коли сповняться твої дні і заснеш з твоїми батьками, і підніму твоє насіння після тебе, який буде з твого лона, і приготую твоє царство. | 11 А як сповниться твій час, і ти одійдеш до батьків твоїх, тодї я поставлю насїннє твоє після тебе, що буде з синів твоїх, і зміцню його на царстві. |
12 Він збудує Мені храм, а Я поставлю його трона міцно аж навіки. | 12 Він збудує Мені дім, і зміцню трона його навіки. | 12 Він збудує мені дім, і я утверджу його престол навіки. | 12 Він збудує мені дім, і поставлю його престіл на віки. | 12 Він збудує дом менї, а я утверджу престол його на віки. |
13 Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою. | 13 Я буду йому Батьком, і він буде Мені сином, – і милості Моєї не відберу од нього, як Я відібрав од того, що був перед тобою. | 13 Я буду йому батьком, а він буде мені сином, і милости моєї не відніму від нього, як відняв був від того, що був перед тобою. | 13 Я буду йому за батька, і він буде мені за сина. І не відставлю від нього моє милосердя, так як Я відставив від тих, що були перед тобою. | 13 Я буду йому отцем, а він буде менї сином, - і милостї моєї не відойму від його, як одняв від того, що був навперід тебе. |
14 І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки. | 14 Я поставлю його у домі Моєму і в царстві Моєму навіки, і трон його буде міцний вічно | 14 Я поставлю його в моєму домі й у моєму царстві повіки, і престол його буде стояти твердо повіки.” | 14 І завірю його в моїм домі і в його царстві на віки, і його престіл буде поставлений на віки. | 14 Я посаджу його в мойму домі й в мойму царстві по віки, а престол його тревати ме по віки. |
15 За всіма цими словами, за всім цим видінням, так говорив Натан до Давида. | 15 Усі ці слова і все видіння геть чисто переказав Натан Давидові. | 15 Усі ці слова й все це видіння Натан переказав докладно Давидові. | 15 За всіма цими словами і за всім цим видінням, так сказав Натан Давидові. | 15 Усї цї слова й все видиво переказав Натан докладно Давидові. |
16 І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: Хто я, Господи, Боже, і що таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди? | 16 І прийшов цар Давид, і став перед Господом, і сказав: Хто я, Господе Боже, і що таке мій дім, що ти отак підніс мене? | 16 Тоді цар Давид пішов, сів перед Господом і промовив: “Хто я, Господи Боже, і що таке мій дім, що ти так високо підніс мене? | 16 І цар Давид прийшов і сів перед Господом і сказав: Хто я Господи Боже, і хто мій дім, що Ти мене полюбив на віки? | 16 І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти так високо піднїс мене? |
17 Та й це було мале в очах Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління людське, і підніс мене, Господи Боже! | 17 Але й цього замало було в очах Твоїх, Боже; Ти звіщаєш про дім слуги Твого на майбутнє, і дивишся на мене, як на чоловіка великого, Господе, Боже! | 17 Та того було ще замало в очах твоїх, Боже; ти говориш про дім твого слуги на далекі часи, ти показав єси мені, Господи Боже, немов би лаву людей, що йде вгору. | 17 І малими це було перед тобою, Боже, і Ти сказав про дім твого раба здалека і Ти поглянув на мене, так як погляд чоловіка і Ти мене підняв, Господи Боже. | 17 А й те ще за мало видалось в очах твоїх, Боже; ти сповіщаєш про дім слуги твого на далеку будущину, й споглядаєш на мене, Господи Боже, як на чоловіка великого! |
18 Що Давид додасть ще до Твого на вшанування Твого раба? А Ти Свого раба знаєш! | 18 То що іще може додати перед Тобою Давид для звеличення слуги Твого? | 18 Що ж іще більше може додати Давид, говоривши з тобою? Ти бо знаєш твого слугу. | 18 Що додасть ще тобі Давид, щоб пролавити? І Ти знаєш твого раба. | 18 Що ж ще більше може додати перед тобою Давид, щоб ти ще більш прославив слугу твого? О, ти знаєш слугу твого! |
19 Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідомити про всі ті великі речі. | 19 Господе! Для слуги Твого і за серцем Своїм ти чиниш усе це велике, щоб з'явити всіляке величчя. | 19 Господи! Задля твого слуги й із твого серця вчинив єси це велике, щоб виявити всю оту велич. | 19 І за твоїм серцем Ти зробив всю велич. | 19 Господи! для слуги твого чиниш ти по серцї твойму все це велике, щоб виявити всяку велич. |
20 Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що ми чули своїми ушима. | 20 Господе! Немає схожого на Тебе, і немає Бога, окрім Тебе, за всім, що ми чули своїми вухами. | 20 Господи! Нема рівного тобі й немає Бога, крім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми вухами. | 20 Господи, немає подібного до Тебе, і немає за вийнятком Тебе в усьому, що ми почули нашими ухами. | 20 Господи! Нема рівного тобі, й нема Бога, окрім тебе, по всьому тому, що ми чули своїми ушима. |
21 І який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народа, і щоб установити Собі ймення великих та страшних речей, щоб вигнати народи перед народом Своїм, якого Ти викупив із Єгипту? | 21 І хто схожий на народ Твій Ізраїля, єдиний народ на землі, до котрого приходив Бог, [щоб] викупити його Собі за народ, учинити Собі ймення великим і страшним діянням: вигнанням народів від лиця народу Твого, котрого Ти визволив із Єгипту. | 21 І який другий народ на землі такий, як твій народ Ізраїль, за яким приходив Бог, щоб визволити його як свій народ, прославити його ім'я великими й страшними ділами, прогнавши поган з-перед твого народу, що його ти визволив з Єгипту? | 21 І немає ще на землі (такого) народу, як твій нарід Ізраїль, якого Бог провадив, щоб викупити Собі нарід, поставити Собі велике і славне імя, викинути народи з перед лиця твого народу, який Ти викупив з Єгипту. | 21 І де є в сьвітї такий народ, як твій народ Ізраїль, сей єдиний народ на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя через велике й страшне дїло - через прогнання поган зперед лиця народу твого, що його визволив єси з Египту. |
22 І зробив Ти народ Свій, Ізраїля, Собі за народа аж навіки, і Ти, Господи, став йому за Бога! | 22 Ти учинив народа Свого, Ізраїля, Своїм власним народом навіки, і Ти, Господе, став Богом його. | 22 Ти зробив твій народ, Ізраїля, своїм власним народом повіки і ти, Господи, став їхнім Богом. | 22 І ти зробив твій нарід Ізраїль Собі народом на віки, і Ти, Господи, їм за Бога. | 22 Ти вчинив народ твій Ізраїля своїм власним народом по віки, й ти, Господи, став йому Богом. |
23 А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив! | 23 Отож, тепер, о Господе, слово, котре Ти мовив про слугу Твого і про дім його, утриваль навіки і вчини, як Ти сказав. | 23 Тож тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дім його, нехай буде непорушним повіки, і вчини, як ти сказав, | 23 І тепер, Господи, слово твоє, яке Ти сказав до твого раба і про його дім, хай буде вірним на віки, | 23 А тепер, Господи, слово, що ти сказав про твого слугу й про дом його, справди по віки, й вчини, як сказав єси. |
24 А Твоє Ім'я нехай буде міцне, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поставлений міцно перед лицем Твоїм. | 24 І нехай буде і звеличиться ймення Твоє навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів, є Бог над Ізраїлем; і дім слуги Твого Давида нехай буде міцним перед Тобою. | 24 і нехай звеличиться ім'я твоє повіки, щоб говорили: Господь сил, Бог Ізраїля, - він Бог над Ізраїлем! І дім слуги твого Давида стоятиме твердо перед тобою. | 24 тим, що говорять, Господи, Господи Вседержителю Боже Ізраїля, і дім Давида твого раба (хай буде) стійким перед Тобою. | 24 І нехай звеличиться імя твоє по всї вічні часи, щоб говорили: Господь Саваот, Бог Ізрайлїв, - він є Богом над Ізраїлем! і дім слуги твого Давида нехай стоїть твердо перед лицем твоїм. |
25 Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм. | 25 Тому що Ти, Боже мій, відкрив служникові твоєму, що Ти учиниш йому дім; тому служник Твій і наважився молитися перед Тобою. | 25 А що ти, Боже мій, об'явив твоєму слузі, що збудуєш йому дім, тим то й слуга твій набравсь відваги молитись перед тобою. | 25 Бо Ти, Господи, відкрив ухо твого раба, щоб йому збудувати дім. Через це твій раб знайшов (сміливість) помолитися перед твоїм лицем. | 25 Задля того, що ти Боже мій, виявив слузї твойму, що збудуєш дом йому, набрав слуга твій відваги, молитись оце перед тобою. |
26 А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре. | 26 І нині, Господе, Ти Бог, і Ти сказав про служника Твого так добре. | 26 Оце ж, Господи, ти - Бог, і ти обіцяв твоєму слузі таке добродійство! | 26 І тепер, Господи, Ти Сам є Богом і сказав це добро про твого раба. | 26 Оце ж, Господи, ти Бог, і ти сказав про слугу твого таке добро! |
27 А тепер був Ти ласкавий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, і він поблагословлений навіки! | 27 То ж почни благословляти дім служника Твого, щоб він був вічно перед Тобою. Бо, якщо Ти, Господе, благословиш, то буде він благословенний навіки. | 27 Тож зволься благословити дім твого слуги, щоб він повіки стояв перед тобою, бо що ти, Господи, поблагословиш, те - благословенне повіки.” | 27 І тепер почни благословляти дім твого раба, щоб він був на віки перед Тобою. Бо Ти, Господи, поблагословив, і поблагослови на віки. | 27 Почни ж благословляти дом слуги твого, щоб він повік стояв перед лицем твоїм. Бо коли ти, Господи, поблагословиш, то буде він благословен по віки! |