1 Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Осія, син Елин, на дев'ять років. | 1 Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював Осія, син Елин, в Самарії, над Ізраїлем, [і царював] дев'ять літ. | 1 На дванадцятому році Ахаза, юдейського царя, став Осія, син Ели, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 9 років. | 1 В дванадцятому році Ахаза царя Юди зацарював Осія син Іли в Самарії над Ізраїлем на девять літ. | 1 У дванайцятому роцї Ахаза, царя Юдейського, настав Осія Ілиєнко в Самариї царем над Ізрайлем, і царював девять год. |
2 І робив він зле в Господніх очах, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним. | 2 І учиняв він лихе в очах Господніх, але не так, як царі ізраїльські, котрі були перед ним. | 2 Він чинив те, що Господеві не довподоби, однак не так, як ізраїльські царі, що були перед ним. | 2 І він зробив лукаве в господних очах, лише не так як царі Ізраїля, які були перед ним. | 2 І чинив невгодне в очах Господнїх, однак не так як царі Ізраїлські, що були перш його. |
3 На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осія став йому за раба, і давав йому данину. | 3 Супроти нього виступив Салманасар, цар асирійський, і Осія став підданим йому і дав йому дарунки. | 3 Проти нього виступив Салманассар, асирійський цар, і Осія зробивсь його підданим і платив йому данину. | 3 Прийшов проти нього Саламанасар цар Ассирійців, і Осія став йому рабом і дав йому дань. | 3 Проти його виступив Салманассар, царь Ассирийський, і зробивсь Осія підневоленим йому, й платив йому данину. |
4 Та асирійський цар знайшов в Осії змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не приносив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язничому домі. | 4 І виявив цар асирійський змову Осії, оскільки він посилав послів до Со (до Ситора) царя єгипетського і не давав асирійському цареві данини, що робив перед тим щороку. І взяв його цар асирійський під варту і ув'язнив його у в'язничному домі. | 4 Як же асирійський цар викрив, що Осія був зрадливий, - він послав був послів до Со, єгипетського царя, і не платив асирійському цареві звичайної щорічної данини, - то посадив його зв'язаного в тюрму. | 4 І цар Ассирійців знайшов неправедність в Осії, бо він післав послів до Сиґора царя Єгипту і не приніс данину цареві Ассирійців в тому році, і оточив його цар Ассирійців і звязав його в вязниці. | 4 Як постеріг же царь Ассирийський, що Осія зрадливий, (він бо посилав посли до Сигора, царя Египецького, й не платив що року данини цареві Ассирийському), тодї пійшов проти його царь Ассирийський, та й посадив його звязаного в темницї. |
5 І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й облягав її три роки. | 5 І пішов цар асирійський на всю землю, і наблизився до Самарії, і тримав її в облозі три роки. | 5 І рушив асирійський цар проти усього краю, наступив на Самарію і держав її в облозі 3 роки. | 5 І пішов цар Ассирійців по всій землі і прийшов до Самарії і обліг її три роки. | 5 І вирушив царь Ассирийський проти всієї землї й наступив на Самарию та й держав її в облязї три роки. |
6 Дев'ятого року Осії асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії. | 6 Дев'ятого року Осії захопив цар асирійський Самарію, і переселив ізраїльтян до Асирії, і оселив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії. | 6 На дев'ятому році Осії здобув асирійський цар Самарію й одвів Ізраїля в Асирію й оселив їх у Халаху, при Хаворі, річці в Гозані, та по мідянських містах. | 6 В девятому році Осії захопив цар Ассирійців Самарію і відселив Ізраїля до Ассирії і поселив їх на Алаї і на Аворі, ріках Ґозана, і Горах Мидів. | 6 У девятому роцї Осії здобув царь Ассирийський Самарию та й одвів Ізрайлитян полонянами в Ассирию й поселив їх в Халасї й в Хаборі, при ріцї Гозан, та по Мидийських городах. |
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що випровадив їх з єгипетського краю з руки фараона, єгипетського царя, і боялися інших богів, | 7 Коли почали грішити сини Ізраїлеві перед Господом, Богом своїм, Котрий вивів їх із єгипетської землі, з-під руки фараона, царя єгипетського, і почали шанувати інших богів, | 7 А сталось так тому, що сини Ізраїля согрішили перед Господом, Богом своїм, що вивів їх з Єгипетської землі, з-під руки фараона, єгипетського царя, і шанували інших богів, | 7 І сталося, що томущо згрішили сини Ізраїля проти їхнього Господа Бога, який вивів їх з землі Єгипту з під руки Фараона царя Єгупту і вони злякалися інших богів | 7 Бо коли сини Ізрайлеві стали грішити перед Господом, Богом своїм, що визволив їх із потали в Египецького царя Фараона та й вивів із Египту, та починали шанувати инших богів, |
8 і ходили уставами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили, | 8 І почали вчиняти за звичаями народів, котрих прогнав Господь від синів ізраїлевих, і [за звичаями] царів ізраїльських, як учиняли вони. | 8 і ходили звичаями народів, яких Господь вигнав з-перед синів Ізраїля. | 8 і пішли за оправданнями народів, яких Господь знищив з перед лиця синів Ізраїля, і (томущо) царі Ізраїля таке вчинили | 8 І починали ходити в установах народів, що їх Господь виганяв зперед синів Ізрайлевих, і в установах царів Ізраїлських, що так само чинили; |
9 а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова, що не були слушні, і будували собі пагірки по всіх своїх містах, від вартової башти аж до твердинного міста, | 9 І чинили сини Ізраїлеві небажане Господові, Богові своєму, і спорудили собі підвищення в усіх містах своїх, [починаючи] від сторожової вежі до укріпленого міста. | 9 Сини Ізраїля чинили недобрі речі перед Господом, своїм Богом, і зводили собі узвишшя по всіх своїх містах, почавши від вартових башт до міст-твердинь. | 9 і (томущо) так ізраїльські сини змінили діла, не так (як повинні були і) проти їхнього Господа Бога, і збудували собі високі (місця) в усіх своїх містах від вежі для сторожі аж до окріпленого міста, | 9 І стали чинити сини Ізрайлеві речі неправедні перед Господом, Богом їх, та строїли собі висоти по всїх своїх містах, почавши від (пастушої) вартової башти аж до утвердженого городу, |
10 і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгір'ї та під усяким зеленим деревом, | 10 І поставили в себе статуї і зображення Астарти на всілякому високому пагорбі, і під всіляким тінявим деревом. | 10 Вони ставили собі кам'яні стовпи й ашери на кожному високому горбі й під кожним деревом зеленим, | 10 і поставили собі стовпи і гаї на кожній високій вершині і під кожним широколистим деревом | 10 І ставляли собі камяні стовпи та Астарти на всякому високому горбі й під усяким тїнистим деревом, |
11 і кадили там на всіх пагірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гнівити Господа, | 11 І вершили там кадіння на всіх підвищеннях, як ті народи, котрих прогнав од них Господь, і вдавалися до поганих справ, які гнівили Господа, | 11 і кадили там на всіх узвишшях так, як народи, яких Господь вигнав був перед ними, і чинили погані вчинки, викликаючи гнів Господній. | 11 і приносили там ладан на всіх високих (місцях), так як народи, які Господь відселив з перед їхнього лиця, і зробили спільне і різьбили, щоб розгнівити Господа, | 11 Та почали кадити там на всїх висотах, так як народи, що їх Господь проганяв перед ними, й чинили ледачі речі, викликуючи гнїв Господень, |
12 і служили бовванам, про яких Господь говорив їм: Не будете робити цієї речі, | 12 І служили ідолам, про яких говорив їм Господь: Не робіть цього! | 12 Вони служили бовванам, про яких Господь наказав їм: “Не чиніть цього!” | 12 і послужили ідолам, про яких їм Господь сказав: Не зробите цього слова Господеві. | 12 І служили ідолам, що про них заповідав Господь: Не чинїте сього; |
13 то Господь засвідчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорливців, говорячи: Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Законом, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків. | 13 Тоді Господь через усіх пророків Своїх, через усілякого ясновидця, застерігав Ізраїля і Юду, говорячи: Одверніться від лихих шляхів ваших, і дотримуйтеся заповідей Моїх, настанов Моїх, за всім ученням, котре Я заповідав батькам вашим і котре Я передав вам через служників Моїх пророків. | 13 Все ж таки Господь остерігав Ізраїля й Юду через усіх своїх пророків і всіх видючих, кажучи: “Наверніться від ваших лихих доріг та пильнуйте заповіді мої та установи мої, згідно з усім законом, який я заповідав вашим батькам і який послав вам через моїх слуг, пророків.” | 13 І свідчив Господь в Ізраїлі і в Юди рукою всіх його пророків, кожного видючого, кажучи: Поверніться від ваших поганих доріг і бережіть мої заповіді і мої оправдання і ввесь закон, якого Я заповів вашим батькам, який Я їм післав рукою моїх рабів пророків. | 13 Тодї Господь остерегав Ізраїля й Юду через усї пророки свої, через усякого віщуна, глаголючи: Навернїтесь із ваших ледачих доріг та держіте заповідї мої й устави мої, притьма по закону, що я положив перед вашими батьками, та заповідав вам через слуг моїх, пророків. |
14 Та не слухали вони, і робили твердою свою шию, як шия їхніх батьків, що не вірили в Господа, Бога свого. | 14 Але вони не слухали і ожорсточували шию свою, як була шия їхніх батьків, котрі не вірили в Господа, Бога свого. | 14 Але вони не слухали, вони були більш тугошиї, ніж батьки їхні, що не вірили Господеві, Богу своєму. | 14 І не послухали, і твердою зробили свою шию понад шию їхніх батьків. | 14 Але вони не слухали, й бували тугошийими, як їх отцї, що не довіряли Господеві, Богу свойму; |
15 І нехтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батьками, і свідоцтва Його, що засвідчив на них, і пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони. | 15 І зневажили настанови Його, і заповіта Його, котрого Він ухвалив з батьками їхніми, і одкровення Його, котрими Він застерігав їх, і пішли за марнотами й мерзотою, і за народами довколишніми, про яких Господь заповідав їм, щоб не чинили так, як вони; | 15 Вони відкинули його установи й його завіт, що він заключив був з їхніми батьками, і перестороги його, якими остерігав їх, і пішли за марнотами та й самі стали марнотою, наслідуючи народи, що були навкруги них, хоч Господь забороняв їм чинити те, що вони чинили. | 15 І не зберегли його свідчення, які Він їм зсвідчили, і стали безумними і пішли за безглуздям і за народами, що довкруги них, відносно яких Він їм заповів, щоб не чинили так. | 15 І відкинули постанови його, й заповіт його, що він вчинив з отцями їх, і перестороги його, що ними остерегав їх, й пійшли за марнотами й чинили марноти, та наслїдували народи, що жили навкруги, хоч Господь забороняв їм чинити те, що вони чинили; |
16 І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого боввана, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному військові та служили Ваалові. | 16 І залишили всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі зображення двох телят з литва, і зробили Астарту, і поклонялися всьому війську небесному і служили Ваалові. | 16 Вони покинули всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі вилиті подоби, двох бичків; зробили собі ашери й поклонялися усім військам небесним, і служили Ваалові. | 16 Вони оставили заповіді їхнього Господа Бога і зробили собі дві литі телиці, і зробили гаї і поклонилися всякій небесній силі і послужили Ваалові | 16 І відрікались усїх заповідей Господа, Бога свого, й поробили собі виливані два телцї, й строїли дуброви, та й падали ниць перед усїм (зорявим) військом небесним, і служили Баалові; |
17 І вони переводили через огонь своїх синів та дочок своїх, і чарували чарами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його. | 17 І переводили синів своїх і дочок своїх через вогонь, і ворожили і чарували чарами, і віддавалися тому, щоб чинити небажане в очах Господніх і гнівити Його. | 17 Вони провадили через вогонь своїх синів та своїх дочок, ворожили й чарували; вони пускались на те, що Господеві не довподоби, викликаючи його гнів. | 17 і провели своїх синів і своїх дочок через огонь і ворожили ворожбами і чаклували і продалися, щоб чинити те, що погане в очах Господа, щоб його розгнівити. | 17 І проводили через огонь сини свої й дочки свої, й знахорювали й ворожбитували, та оддавались тому, щоб чинити неправедність перед очима Господнїми й гнївити його. |
18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, не позостало нікого, тільки саме Юдине плем'я. | 18 І вельми розгнівався Господь на ізраїльтян, і відкинув їх від лиця Свого. Не лишилося жодного, окрім одного коліна Юдиного. | 18 І розгнівався Господь вельми на Ізраїля, і відкинув його від свого обличчя. Зосталось тільки коліно Юди. | 18 І Господь дуже розгнівався на Ізраїля і відкинув їх з перед свого лиця, і не осталося хіба одиноке племя Юди. | 18 І розгнївився Господь страшно на Ізрайлитян, і відкинув їх від обличчя свого. Не зісталось нїкого крім поколїння Юдиного. |
19 Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встановили. | 19 І Юда також не пильнував заповідей Господа, Бога свого, і вчиняв за звичаями ізраїльтян, як учиняли вони. | 19 Але й Юда не пильнував заповідей Господа, Бога свого, і пішов звичаями, що завів Ізраїль, | 19 І Юда не зберіг заповідей їхнього Господа Бога і пішли за оправданнями Ізраїля, які вони вчинили, | 19 Але й Юда не держав заповідей Господа, Бога свого, а ходив в обичаях Ізрайлитян, як ходили вони. |
20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоряв їх, і давав їх у руку грабіжників, аж поки не кинув їх від лиця Свого, | 20 І відвернувся Господь від усіх нащадків Ізраїля, і упокорив їх, і віддавав їх у руки грабіжникам, і нарешті відкинув їх від лиця Свого. | 20 і Господь відкинув усіх потомків Ізраїля, покарав їх, видав їх у руки хижакам, і нарешті прогнав їх з-перед себе. | 20 і відкинули Господа в усьому насінні Ізраїля, і Він зрушив їх і дав їх в руку тих, що грабили їх, аж доки не відкинув їх з перед свого лиця. | 20 Тож відвернувся Господь від усїх потомків Ізраїля, й впокоряв їх, і видавав їх хижакам на луп, аж вкінцї відкинув їх від лиця свого. |
21 бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх. | 21 Ізраїльтяни усамітнилися від дому Давидового, і зацарювали Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх. | 21 Коли ж ізраїльтяни відлучилися від Давидового дому, і зробили царем Єровоама, сина Навата, Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і ввів їх у тяжкий гріх. | 21 Бо Ізраїль (зірвав) з домом Давида і поставили царем Єровоама сина Навата, і Єровоам відірвав Ізраїля від Господа і привів їх до гріха, великого гріха. | 21 Ізрайлитяне одорвались від дому Давидового й зробили царем Еробоама Набатенка. І довів Еробоам Ізрайлитян до відпаду від Господа й повтягав їх у тяжкі гріхи. |
22 І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відступалися з того, | 22 І ходили Ізраїлеві сини у всіх Єровоамових гріхах, які він чинив, не ухилялися від них. | 22 Сини Ізраїля ходили в усіх гріхах Єровоама, які він чинив; вони не відступали від них, | 22 І сини Ізраїля ходили в усіх гріхах Єровоама, які він вчинив, не відступили від них, | 22 І ходили Ізрайлитяне в усїх гріхах Еробоамових, які він чинив; не відступали від них, |
23 аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигнання з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня. | 23 Доки Господь не відвернув Ізраїля від лиця Свого, як говорив через усіх служників Своїх, пророків. І переселили Ізраїля з краю свого в Асирію, де він і донині. | 23 аж покіль Господь не відкинув Ізраїля від лиця свого, як казав був через своїх слуг, пророків. Він виселив Ізраїля з його землі в Асирію аж по цей день. | 23 аж доки Господь не відкинув Ізраїля з перед свого лиця, так як Господь сказав рукою всіх своїх рабів пророків, і був виселений Ізраїль з своєї землі до Ассирійців аж до цього дня. | 23 Аж покіль Господь не відкинув Ізраїля від лиця свого, як погрожував через усїх слуг своїх, пророків. От і став перенесений Ізраїль із своєї землї в Ассирию (в неволю) аж по сей день. |
24 І спровадив асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, й оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І посіли вони Самарію, й осілися по містах її. | 24 І перевів цар асирійський людей із Вавилону, і з Кути, і з Івви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, і оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І вони заволоділи Самарією, і почали жити в містах її. | 24 І привів асирійський цар людей з Вавилону, з Кути, з Авви, з Хамату і з Сефарваїму та й оселив замість синів Ізраїля по самарійських містах; вони зайняли Самарію й жили по її містах. | 24 І привів цар Ассирійців з Вавилону з Хунти і з Аї і з Емата і Сепфаруена, і поселилися в містах Самарії замість синів Ізраїля і унаслідили Самарію і поселилися в її містах. | 24 І попереводив царь Ассирийський людей з Вавилону, з Кути, з Ави, з Емату й Сефарваїму та й оселив намість синів Ізрайлевих по городах Самарийських. От і посїли вони Самарийську країну та й жили по городах її. |
25 І сталося, на початку пробування їх там не боялися вони Господа, і Господь послав на них левів, і вони нищили їх. | 25 І оскільки на початку замешкання свого там вони не шанували Господа, то Господь послав на них левів, котрі убивали їх. | 25 Але що в перші часи, як почали там жити, вони не шанували Господа, Господь наслав на них левів, що їх роздирали. | 25 І сталося, що на початку свого поселення не побоялися Господа, і Господь наслав на них левів, і між ними були ті, що вмирали. | 25 Та позаяк вони в перві часи, як почали там жити, не шанували Господа, то наслав на них Господь леви, а ті роздирали їх. |
26 І сказали вони до асирійського царя, говорячи: Ті люди, яких ти вигнав та оселив по містах Самарії, не знають прав Бога цього Краю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Краю. | 26 І доповіли цареві асирійському, і сказали: Народи, котрих ти переселив і оселив у містах самарійських, не відають закону Бога тієї землі, і за те Він посилає на них левів, і ось, вони убивають їх, тому що вони не знають закону Бога тієї землі. | 26 І дано знати асирійському цареві: “Ті народи, що ти переслав і осадив по самарійських містах, не знають закону тамтешнього Бога, тому й наслав він на них левів, що їх вигублюють, бо вони не знають закону тамтешнього Бога.” | 26 І вони сказали цареві Ассирійців, мовлячи: Народи, які ти відселив і ти посадив в містах Самарії, не пізнали суд Бога землі, і Він післав на них левів, і ось їх вбивають, оскільки не знають суду Бога землі. | 26 І дано знати цареві Ассирийському й сказано: Ті поселяне, що повиводив єси та й оселив по городах Самарийських, не знають закону тамошнього Бога, тим він наслав леви на них, а сї гублять їх, бо вони не знають хвали Бога тієї землї. |
27 І наказав асирійський цар, говорячи: Відведіть туди одного зо священиків, яких вигнали звідти, і підуть, і осядуть там, і він навчатиме їх права Бога цього краю. | 27 І наказав цар асирійський і сказав: Відправте туди одного із священиків, яких ви виселили звідти; нехай піде і замешкає там, і він навчить їх закону Бога тієї землі. | 27 Тоді асирійський цар повелів: “Виправте туди одного із священиків, що ви виселили звідти; нехай піде й живе там та нехай навчить їх закону тамтешнього Бога.” | 27 І заповів цар Ассирійців, кажучи: Відведіть туди (декого з Ізраїльтян) і хай підуть і замешкають там і освітять їх про суд Бога землі. | 27 І повелїв царь Ассирийський так: Відправте туди одного зміж сьвященників, що ви їх звідти повиводили; нехай пійде й живе там, та навчить їх закону тамошнього Бога. |
28 І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа. | 28 І прийшов один із священиків, котрих виселили із Самарії, і мешкав у Бет-Елі, і він навчав їх, як шанувати Господа. | 28 От і прийшов один із священиків, що були виселені з Самарії, та осівсь у Бетелі й вчив їх, як їм шанувати Господа. | 28 І повели одного священика, якого відселили з Самарії, і він осів в Ветилі і просвічував їх, як мають боятися Господа. | 28 І прийшов один ізміж сьвященників, що вони одвели з Самариї, та й осївсь у Бетелї, й вчив їх, як їм хвалити Господа. |
29 Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у пагірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи. | 29 Причому, зробив кожний народ своїх богів, і поставив у капищах узвишшя, які спорудили самаряни, – кожний народ у своїх містах, де вони живуть. | 29 Та, попри те, кожний народ наробив собі власних богів і поставив їх у капищах по узвишшях, що їх звели були самарійці, - кожний народ по містах, де осілись. | 29 І кожний нарід робив своїх богів і поставив в домі на високих місцях, які зробили Самарійці, кожний нарід в своїх містах, в яких жили в них. | 29 Та попри те поробив собі кожний народ власного бога, та й поуставляли в божницях по висотах, що їх построїли були Самарийцї, кожен народ по своїх городах, де вони осїлись: |
30 А вавилоняни зробили Сукот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму, | 30 Вавилоняни зробили Суккот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму, | 30 Люди з Вавилону зробили Суккот-Бенота, люди з Кути зробили Нергала, люди з Хамату зробили Ашіму; | 30 І мужі Вавилона зробили Сокхотвеніт і мужі Хута зробили Ниріґел, і мужі Емата зробили Асімат, | 30 Вавилонцї зробили Суккот-Бенота, а Кутяне зробили Нергала; Ематяне зробили Ашиму, |
31 а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам. | 31 Іввійці зробили Нівхаза і Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх у вогні Адраммелехові і Анаммелехові, сефарваїмським богам. | 31 аввії зробили Нівхаза й Тартака, сефарвії ж палили своїх дітей у вогні на честь Адрамелеха й Анамелеха, богів сефарвійських. | 31 і Евеї зробили Евлазер і Тартак, і ті з Сепфаруї спалювавли огнем своїх синів Адрамелехові і Анимелехові богам Сепфаруї. | 31 А Аввії зробили Нибхаза й Тартака, Сефарваїмцї ж палили дїтей своїх ув огнї Адрамелехові та Анамелехові, богам Сефарваїмським. |
32 І при тому вони боялися Господа, і настановили собі з-серед себе священиків пагірків, і вони приносили їм жертви в пагірковому місці. | 32 А тим часом, шанували й Господа, і вчинили у себе священиків підвищень з-поміж себе, і вони служили в них у капищах на підвищеннях. | 32 Разом з тим вони почитали Господа й поставили собі з-поміж себе священиків по узвишшях, що й приносили жертви у капищах по узвишшях. | 32 І вони боялися Господа і поселили їхні гидоти в домах на високих (місцях) які зробили в Самарії, кожний нарід в місті, в якому поселилися в ньому. І боялися Господа і зробили собі священиків на високих (місцях) і приносили собі жертви в домі на високих (місцях). | 32 Разом же з тим почитали вони й Господа. І приставляли кого небудь із серед себе жерцями на висотах, а сї служили службу в божницях по висотах. |
33 Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганяли їх. | 33 Господа вони шанували, і богам своїм вони служили за звичаями народів, з-поміж котрих оселили їх. | 33 Господа вони почитали, але й богам своїм служили звичаєм народів, із-між яких виведено їх. | 33 Боялися Господа і служили своїм богам за судом народів, звідки відселено їх звідти. | 33 Господа вони почитали, та й богам своїм служили звичаєм народів, ізміж яких виведено їх. |
34 Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Законом, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я Ізраїля. | 34 Аж донині чинять вони за давніми своїми звичаями: Не бояться Господа, і не чинять за настановами і за обрядами, і за законами, і за заповідями, котрі заповідав Господь синам Якова, котрому дав Він ім'я Ізраїля. | 34 Аж по цей день чинять вони давнім звичаєм. Вони не шанують Господа й не чинять за уставами й за обрядами його, та за законом і за заповіддю, що Господь наказав синам Якова, що йому дав ім'я Ізраїль. | 34 До цього дня вони чинять за їхнім судом. Вони бояться і вони чинять за їхніми оправданнями і за їхнім судом і за законом і за заповіддю, яку Господь заповів синам Якова, де надав йому імя Ізраїль. | 34 Аж по сей день чинять вони давнїм звичаєм: не бояться Господа й не чинять по установам і по обрядам, та по закону й заповідям, що завітував Господь синам Якова, того, що йому дав імя Ізраїль, |
35 І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете приносити жертов їм, | 35 І склав Господь з ними заповіта і заповідав їм, говорячи: Не шануйте богів інших, і не поклоняйтеся їм, і не служіть їм, і не приносьте пожертви їм; | 35 Господь уклав був з ними союз і повелів їм: “Не почитайте інших богів, не поклоняйтесь їм, не служіть їм і не жертвуйте їм | 35 І Господь заповів з ними заповіт і наказав їм кажучи: Не бійтеся інших богів і не поклоніться їм і не послужіть їм і не жертвуватимете їм, | 35 Та що з ними вчинив був умову й повелїв їм: Не почитайте нїяких инших богів, і не покланяйтесь їм, і не служіть їм і не жертвуйте їм, |
36 а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського краю великою силою та витягненим раменом, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете приносити жертви. | 36 Але Господа, Котрий вивів вас із єгипетської землі силою великою і раменом потужним, Його шануйте, і Йому поклоняйтеся, і Йому приносьте пожертви. | 36 а Господа, що вивів вас з Єгипетської землі великою потугою й простягнутою рукою, - його почитайте йому поклоняйтесь і йому жертвуйте, | 36 але хіба лиш Господеві, який великою силою і високим раменом вивів вас з землі Єгипту, його боятиметеся і йому послужите і йому принесете жертву. | 36 А Господа, що вас вивів із землї Египецької великою потугою й простягнутою рукою, - того почитайте, тому покланяйтесь і тому жертвуйте, |
37 І устави, і права, і Закона, і заповідь, які написав вам, будете додержувати, щоб виконувати по всі дні, а богів інших не будете боятися. | 37 І настанови, і приписи, і закона, і заповіді, котрі Він написав вам, прагніть виконувати упродовж усіх днів, і не шануйте богів інших. | 37 й установи та обряди, закон та заповіді, що він написав вам, пильнуйте, щоб виконували їх по всі дні, а інших богів не почитайте. | 37 І оправдання і суди і закон і заповіді, які Він вам написав, берегтимете, щоб чинити, всі дні і не злякаєтеся інших богів. І не забудете завіта, який Він завіщав з вами, | 37 І встанови й правоту, закон і заповідї, що він написав вам, повнїте по всї днї, а инших богів не почитайте; |
38 А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів, | 38 І заповіта, котрого Я склав з вами, не забувайте, і не шануйте богів інших; | 38 Союзу, що я уклав з вами, не забувайте й інших богів не почитайте. | 38 і не злякаєтеся інших богів, | 38 І завіту, що я вчинив із вами, не забувайте, й не почитайте инших богів, |
39 а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів. | 39 Тільки Господа, Бога вашого, шануйте, і він визволить вас від руки всіх ворогів ваших. | 39 Лише Господа, Бога вашого, почитайте, і він визволить вас із руки всіх ворогів ваших.” | 39 але боятиметеся хіба лиш вашого Господа Бога, і він вас спасе від усіх ваших ворогів, | 39 А Господа, Бога вашого, почитайте, а він визволить вас із потали у всїх ворогів ваших. |
40 Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім звичаєм. | 40 Але вони не послухали, а вчиняли за своїми попередніми звичаями. | 40 Та вони не слухали й чинили за давніми своїми звичаями. | 40 і не послухаєтеся їхнього суда, який вони чинять. | 40 Вони ж не слухали, а чинили по давнїх звичаях своїх. |
41 І ті народи все боялися Господа, але служили бовванам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня. | 41 Народи ці шанували Господа, але й ідолам своїм служили. Та навіть діти їхні і діти дітей їхніх донині вчиняють так само, як учиняли батьки їхні. | 41 Отак народи ті почитали Господа й служили також своїм бовванам. Та й діти їхні й діти дітей їхніх чинять так, як їхні батьки чинили, аж по цей день. | 41 І ці народи боялися Господа і служили своїм різьбленим, і сини, і сини їхніх синів чинять аж до цього дня так, як вчинили їхні батьки. | 41 Народи сї почитали Господа, та служили й вирізуваним бовванам своїм. Та й дїти їх і внуки їх чинять так, як їх батьки чинили, аж по сей день. |