1 І сказав Ахітофел до Авесалома: Виберу я дванадцять тисяч чоловіка, і встану, і поженуся цієї ночі за Давидом. | 1 І сказав Ахітофел Авесаломові: Виберу я дванадцять тисяч чоловік і підведуся, і піду цієї ночі навздогін за Давидом. | 1 І каже Ахітофел до Авесалома: “Давай, я виберу собі дванадцять тисяч чоловік і пущусь цієї ж ночі за Давидом. | 1 І сказав Ахітофель до Авессалома: Виберу ж собі дванадцять тисяч мужів і встану і поженуся за Давидом ніччю. | 1 І промовив Ахитофел до Абессалома так: Виберу я собі дванайцять тисяч чоловіка та й пійду навздогін за Давидом сієї ночі, |
2 І нападу я на нього, а він змучений та слабосилий, і він затремтить, і повтікає ввесь народ, що з ним, а я вб'ю й самого царя. | 2 І нападу на нього, коли він буде знесилений і з опущеними руками, і викличу в нього острах, і всі люди, котрі з ним, повтікають, і я заб'ю й самого царя. | 2 Нападу я на нього, саме як він стомлений і знесилений, налякаю його, так що увесь народ, що з ним, утече, а я тоді вб'ю царя самого. | 2 І надійдемо на нього, і він (буде) змучений і ослаблений руками, і настрашу його, і втече ввесь нарід, що з ним, і побю самого царя, | 2 Та й нападу на його, покіль він ще втомлений й занепалий духом. От я наведу на його страх; увесь люд, що він при собі має, пійде в ростїч, і я вбю самого одного царя; |
3 І наверну я ввесь народ до тебе; як не буде чоловіка, якого душі ти шукаєш, то ввесь народ буде мати мир. | 3 І всіх людей наверну до тебе. І коли не буде одного, душі котрого ти шукаєш, тоді увесь народ буде мати мир. | 3 І приведу до тебе ввесь народ, як ото приводять наречену до свого чоловіка. Ти бо шукаєш лише життя однієї людини, і ввесь народ буде в мирі.” | 3 і поверну ввесь нарід до тебе, так як невістка повертається до свого мужа. Ти шукаєш тільки душу одного чоловіка, і всьому народові буде мир. | 3 І приведу до тебе ввесь люд, як одного чоловіка, й коли не стане того одного, що ти його шукаєш, тодї буде мирен увесь люд. |
4 І була люба ця річ в очах Авесалома та в очах усіх Ізраїлевих старших. | 4 І була приємною ця річ Авесаломові і всій старшині Ізраїльській. | 4 Сподобалось це слово Авесаломові й усім старшим ізраїльським. | 4 І слово було правильне в очах Авессалома і в очах всіх старшин Ізраля. | 4 Рада ся була до вподоби Абессаломові й усїй старшинї Ізрайлевій. |
5 І сказав Авесалом: Поклич теж аркеянина Хушая, та нехай послухаємо, що в устах його, нехай скаже також він. | 5 І сказав Авесалом: Покличте аркеянина Хушая, послухаємо, а що він скаже. | 5 Та Авесалом звелів: “Покличте також Хушая аркія, нехай почуємо, що він скаже.” | 5 І сказав Авессалом: Покличте ж і Хусія Арахія, і почуємо і його, що в його устах. | 5 Однакже повелїв Абессалом: Покличте ще й Архійця Хусія, почуємо, що він скаже. |
6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом сказав до нього, говорячи: Отак говорив Ахітофел. Чи виконаємо слова його? Якщо ні, говори ти. | 6 І прийшов Хушай до Авесалома, і сказав йому Авесалом, говорячи: Ось що говорить Ахітофел. Чи вчинимо за його словам? А якщо ні, то говори ти. | 6 І прийшов Хушай до Авесалома, а Авесалом каже йому: “Ось так пораяв Ахітофел; Чи маємо виконати його думку? Якщо ж ні, говори ти!” | 6 І ввійшов Хусій до Авессалома, і сказав Авессалом до нього, мовлячи: За цим словом сказав Ахітофель. Чи вчинимо за його словом чи ні, ти говори. | 6 Як же ввійшов Хусій до Абессалома, каже йому Абессалом: Так і так радить Ахитофел. Чи маю чинити по його слову? Коли нї, говори ти. |
7 І сказав Хушай до Авесалома: Не добра та рада, яку цього разу радив Ахітофел. | 7 І сказав Хушай Авесаломові: Не добра цього разу порада, котру дав Ахітофел. | 7 Хушай же відказує Авесаломові: “Цим разом Ахітофелева порада недобра.” | 7 І сказав Хусій до Авессалома: Не добра ця рада, яку цього разу порадив Ахітофель. | 7 І відказав Хусій Абессаломові: На сей раз Ахитофелева рада не найлучша. |
8 І сказав Хушай: Ти знаєш батька свого та людей його, що вони лицарі, та розлючені вони, як медведиця, позбавлена на полі дітей. А батько твій вояк, і не буде ночувати з народом. | 8 І продовжував Хушай: Ти знаєш свого батька і людей його; вони хоробрі і вельми роздратовані, наче ведмедиця в полі, у котрої відняли дітей, і батько твій, – людина войовнича; він не зупиниться, щоб заночувати з народом. | 8 І сказав Хушай: “Ти знаєш твого батька та його людей, що вони відважні вояки, і вони роздратовані, як ведмедиця в полі, в якої забрано ведмедят. До того ж батько твій досвідчений вояк і не спатиме вночі з людьми. | 8 І сказав Хусій: Ти знаєш твого батька і його мужів, що вони є дуже сильні і розюшені своєю душею наче ведмедиця обездітнена в полі і наче дика свиня на рівнині, і твій батько військовий муж і не розпустить нарід. | 8 І каже Хусій: Ти знаєш панотця твого й людей його, що вони хоробрі та ще й роздражнені, мов ведмедиця в полі, що в неї однято ведмежата. До того ж панотець твій войовник, що не ночлїгує з людьми. |
9 Ось тепер він ховається в одній з ям, або в іншому місці. І коли б сталося, що хтось упаде серед них, нападаючих, напочатку, а хтобудь почує та скаже: Сталася поразка в народі, який за Авесаломом, | 9 Ось, тепер він переховується у якій-небудь печері, або в іншому місці, і якщо хтось загине під час першого нападу на них, і почують, і скажуть: була поразка людей, які пішли за Авесаломом, | 9 Тепер він переховується в якійсь печері, або в якімсь іншім місці. І коли на самім початку упаде хтось із твоїх, то інші, довідавшись про це, скажуть: прибічники Авесалома зазнали поразки. | 9 Бо ось він тепер сховався на одному з вершків, що в одному з місць. І буде коли нападе на них на початку, і почує той, що слухає, і скаже: Сталося побиття в народі, що за Авессаломом. | 9 Певно тепер він у якій розчілинї, або де инде заховавсь. Як поляже кілька з людей при першому нападові на них, і почують се другі, так торочити муть: між людьми, прихильними до Абессалома, сталось побоїще. |
10 а хоча б він і хоробрий, якого серце як серце лев'яче, то справді ослабне, бо ввесь Ізраїль знає, що батько твій лицар і хоробрі ті, що з ним. | 10 Тоді найхоробріший, у котрого серце, наче серце левове, занепаде духом; Бо всьому Ізраїлеві відомо, який хоробрий батько твій і мужні ті, котрі з ним. | 10 А тоді навіть найхоробріший, що серце в нього левине, злякається, бо ввесь Ізраїль знає, що твій батько лицар, а ті, хто з ним, люди відважні. | 10 І він син сили, в якого серце наче серце лева, розтоплюючись, розтопиться, бо ввесь Ізраїль знає, що сильний твій батько і сини сили, що з ним. | 10 І тодї станеться, що й хоробрий, що серце в його левине, злякається їх, бо ввесь Ізраїль знає, що панотець твій невмірака, а його дружина також мужі хоробрі. |
11 Тому раджу я: нехай конче збереться до тебе ввесь Ізраїль від Дана й аж до Беер-Шеви, многотою як пісок, що над морем, і ти сам підеш до бою. | 11 А тому я раджу: Нехай збереться до тебе увесь Ізраїль, від Дана до Беер-Шеви, чисельністю, як пісок при морі, і ти сам підеш серед нього. | 11 Тож раджу: нехай увесь Ізраїль від Дану до Версавії збереться коло тебе, як пісок на березі моря, і ти сам виступиш посеред них. | 11 Бо, радячи, так я порадив: І, збираючись, збереться до тебе ввесь Ізраль від Дана і аж до Вирсавії, наче пісок, що при морі, численністю, і твоє лице ітиме посеред них, | 11 Оце ж раджу: Нехай скупиться ввесь Ізраїль від Дана та й до Берсабиї круг тебе, щоб його було стілько, як піску на морському березї, й сам ти вирушиш посеред їх; |
12 І прийдемо ми проти нього в одне з місць, та й нападемо на нього, як падає роса на землю, і не позоставимо ані при нім, ані між усіма людьми, що з ним, ані одного. | 12 І тоді ми підемо супроти нього, у якому б місці він не був, і вчинимо напад на нього, як ото падає роса на землю; і не залишиться в нього жодного чоловіка з усіх, котрі з ним. | 12 Ми доберемось до нього, де б він не був, нападемо на нього, як падає роса на землю; не залишимо ні його самого, ні жадного з людей, що з ним. | 12 і прийдемо до нього до одного з місць, де його там знайдемо, і отаборимося проти нього, так як паде роса на землю, і не оставимо в нього і в мужах, що з ним, (ні одного). | 12 Як ударимо на його, в якому б нї було місцї, де стрінемо його, й впадемо на його, як падає роса на землю, тодї не зостанеться нї один із мужів, що круг його. |
13 А якщо він збереться до якого міста, то ввесь Ізраїль занесе на те місто шнури, та й потягнемо його аж до потоку, так, що не залишиться там ані камінчика. | 13 А якщо він увійде в якесь місто, то увесь Ізраїль принесе до того міста мотузки, і ми стягнемо його в річку, так що не залишиться й жодного камінчика. | 13 Коли ж він сховається в якімсь місті, то ввесь Ізраїль принесе на те місто мотуззя, й ми стягнемо його у долину, так що не зостанеться там і каменя.” | 13 І якщо забереться до міста, і ввесь Ізраль візьме шнури проти того міста і затягнемо його аж до потока, щоб там не осталося ані каменя. | 13 Коли ж би схоронився в який город, то ввесь Ізраїль обтягне город верівками, й ми стягнемо його в прірву, так що й камень на каменї не зістанеться. |
14 І сказав Авесалом та всі Ізраїлеві мужі: Ліпша рада аркеянина Хушая від ради Ахітофелової! Бо це Господь наказав зламати добру Ахітофелову раду, щоб Господь приніс зло на Авесалома. | 14 І сказав Авесалом і всі чоловіки Ізраїля: Порада Хушая аркеянина краща від поради Ахітофелової. Отак Господь учинив свою волю, щоб унеможливити добрі наслідки Ахітофелової поради, щоб Господь міг спричинити лихо Авесаломові. | 14 Авесалом і ввесь Ізраїль кажуть: “Рада Хушая аркія краща за Ахітофелеву раду.” Так ось Господь призначив знищити влучну Ахітофелеву пораду, бо Господь хотів навести на Авесалома нещастя. | 14 І сказав Авессалом і кожний чоловік Ізраля: Добра порада Хусія Арахія, краща ніж порада Ахітофеля. І Господь заповів знищити добру пораду Ахітофеля, щоб Господь навів все зло на Авессалома. | 14 І промовив Абессалом і всї Ізрайлитяне: Рада Архійця Хусія крашча над Ахитофелеву раду. Так то Господь вдїяв, що впала лучша рада Ахитофелева, щоб навести біду на Абессалома. |
15 І сказав Хушай до священиків Садока та Евіятара: Так і так радив Ахітофел Авесаломові та Ізраїлевим старшим, а я радив так і так. | 15 І сказав Хушай Садокові і Евіятарові, священикам: Отак і так радив Ахітофел Авесаломові, а отак і отак радив я. | 15 І сповістив Хушай священиків Цадока й Евіятара: “Так і так пораяв Ахітофел Авесалома й старших ізраїльських, а я пораяв так і так. | 15 І сказав Хусій син Арахія до Садока і Авіятара священиків: Так і так порадив Ахітофель Авессаломові і старшинам Ізраля, і так і так я порадив. | 15 І сповістив Хусій сьвященників Садока та Абіятара: Так і так раяв Ахитофел Абессаломові, а так і так пораяв я. |
16 А тепер швидко пошліть і донесіть Давидові, говорячи: Не ночуй цієї ночі в степах пустині, але конче перейди на той бік, щоб не був поглинутий цар та ввесь народ, що з ним. | 16 І тепер пошліть скоріше і скажіть Давидові: Не залишайся цієї ночі на рівнині в пустелі, але якнайскорше перейди, щоб не загинути цареві і всім людям, котрі з ним. | 16 Тож пошліть мерщій та сповістіть Давида: Не ночуй цієї ночі на бродах, що в пустині, а неодмінно переходь, щоб не загинути цареві з усім народом, що при нім.” | 16 І тепер пішліть швидко і сповістіть Давидові кажучи: Не оставайся вночі в пустині в Аравоті і поспішися перейти, щоб часом (хто) не пожер царя і ввесь нарід, що з ним. | 16 Оце ж посилай хутко таку вістку Давидові: Не ночлїгуй над бродами в степу, а переходь зараз, щоб цареві й усьому людові, що при йому, не погибнути. |
17 А Йонатан та Ахімаац стояли в Ен-Роґелі. І пішла невільниця й розповіла їм, а вони пішли й донесли цареві Давидові, бо не могли ані показатися, ані ввійти до міста. | 17 А Йонатан та Ахімаац стояли біля джерела Роґель. І пішла служниця, і розповіла їм, а вони пішли і повідали цареві Давидові; бо вони не могли з'явитися в місті. | 17 Йонатан та Ахімац стояли в Ен-Рогелі. І приходила служниця та приносила їм вістки, а вони йшли та сповіщали царя Давида, бо самі не могли показатись у місті. | 17 І Йонатан і Ахімас стояли при джерелі Роґила, і пішла служниця і сповістила їм, і вони ідуть і сповіщають цареві Давидові, бо не можуть показатися ні входити до міста. | 17 Йонатан же та Ахимаас стояли над Рогель-криницею. І прибігла служебка та й принесла їм вість; а вони кинулись сповістити царя Давида, бо їм не можна було появитись у городї. |
18 Та їх побачив один юнак та й доніс Авесаломові. І вони обидвоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодязя на своїм подвір'ї, і спустилися туди. | 18 І побачив їх юнак, і доповів Авесаломові; але вони обидвоє невдовзі зникли, і прийшли до Бахуріму, в оселю одного чоловіка, у котрого на подвір'ї був колодязь, і спустилися туди. | 18 Але якийсь хлопчина запримітив їх і звістив Авесалома. Тоді вони обидва чимдуж побігли звідти й увійшли в хату одного чоловіка з Бахуріму: а була в нього на подвір'ї ритва, вони й повлазили туди. | 18 І побачив їх слуга і сповістив Авессаломові, і оба пішли швидко і ввійшли до хати мужа в Ваурімі, і в нього криниця в передвірю, і зійшли туди. | 18 Побачив їх однакже якийсь хлопець та й сповістив Абессалома, але вони побігли хутко далїй, та й прибігли в господу одного чоловіка в Бахуримі: а в його був у дворі колодязь; вони й повлазили туди, |
19 А жінка тая взяла й розтягла заслону на верху колодязя, і розложила на ньому зерна, і нічого не було пізнано. | 19 А жінка взяла та й напнула над колодязем запинало, і насипала на нього пшениці, так, що не було видно, а що то за річ. | 19 Жінка ж узяла та й розстелила накривало над ритвою та насипала на нього опиханого зерна, так що нічого не можна було запримітити. | 19 І взяла жінка і поклала покришку на отворі криниці і сушила на ньому арафот, і не пізнали слова. | 19 А молодиця возьми та й накинь плахту на колодязь, та й насипала крупів на покривало, щоб не було нїчогісїнько в догад. |
20 І прийшли Авесаломові раби до тієї жінки до дому та й сказали: Де Ахімаац та Йонатан? А жінка та їм сказала: | 20 І прийшли служники Авесалома до жінки в дім, і сказали: Де Ахімаац і Йонатан? І сказала їм жінка: Вони перейшли бродом річку. І шукали вони, і не знайшли, і повернулися до Єрусалиму. | 20 Увійшли Авесаломові слуги в хату до жінки та й питають: “Де Ахімац із Йонатаном?” Жінка ж відповіла їм: “Перебрели через річку.” Шукали вони, та й, не знайшовши, повернулись у Єрусалим. | 20 І прийшли слуги Авессалома до жінки до дому і сказали: Де Ахімаас і Йонатан і сказала їм жінка: Перейшли трохи далі за воду. І вони шукали і не знайшли і повернулися до Єрусалиму. | 20 Як же прийшли від Абессалома до молодиці люде та поспитали: Де Ахимаас і Йонатан? каже молодиця: Вони перебріли ріку. Вони шукали, та не знайшли, й вернулись у Ерусалим. |
21 І сталося по їхньому відході, вони вийшли з колодязя, і пішли та донесли Давидові. І сказали вони до Давида: Уставайте, і переходьте швидко воду, бо отак радив на вас Ахітофел. | 21 Коли вони пішли, ті вийшли з колодязя, рушили і повідали цареві Давидові, і сказали Давидові: Підведіться і скорше перейдіть воду; бо отак і так радив про вас Ахітофел. | 21 Коли відійшли, ті повилазили з ритви й пішли повідомити царя Давида. Вони сказали Давидові: “Уставайте і швидко переходьте воду, бо так і так пораяв Ахітофел проти вас.” | 21 Сталося ж коли вони пішли і (ті) вилізли з криниці і пішли і сповістили цареві Давидові і сказали до Давида: Встаньте і швидко перейдіть воду, бо так порадив про вас Ахітофель. | 21 Як же вони одійшли геть, повилазили ті з колодязя, махнули далїй та й принесли цареві Давидові звістку, й сказали Давидові: Переброджуйте борше воду, бо так і так порадив про вас Ахитофел. |
22 І повставали Давид та ввесь народ, що з ним, та до ранішнього світла перейшли Йордан, і не позосталося ані одного, що не перейшов би Йордану. | 22 І підвівся Давид, і всі люди, які були з ним, і перейшли Йордан; під досвіток не залишилося жодного, котрий не перейшов би Йордану. | 22 Устав Давид з усім народом, що був при ньому, та й перейшли Йордан, так що до досвітку не зоставсь ніхто, хто б не перейшов Йордан. | 22 І встав Давид і ввесь нарід, що з ним, і перейшли Йордан до раннішнього світанку, до одного не осталося (нікого) хто не перейшов Йордан. | 22 Метнувсь тодї Давид і ввесь люд, що був при йому, та й перейшли Йордань. Поки ранок настав, не було нїкого, щоб не перебрів Йорданї. |
23 А коли Ахітофел побачив, що порада його не виконана, то осідлав осла, і встав та й пішов до свого дому, до свого міста. І він зарядив про дім свій, та й повісився, і помер, і був похований у гробі свого батька... | 23 І побачив Ахітофел, що не вчинили за його порадою, і осідлав віслюка, і зібрався, і пішов до свого дому, в місто своє, і вчинив заповіта домові своєму, і задушився, й помер, і похований в гробі батька свого. | 23 Побачивши Ахітофея, що його пораду занедбано, осідлав осла та й устав і відійшов додому у своє місто; розпорядивсь він щодо свого дому - і повісився. Так умер він, і поховали його в його батьківськім гробі. | 23 І Ахітофель побачив, що не сталося за його порадою, засідлав свого осла і встав і пішов до свого дому до свого міста. І заповів свому домові і повісився і помер і його поховано в гробниці його батька. | 23 Побачивши ж Ахитофел, що порада його не пійшла в лад, осїдлав осла та й пустивсь у дорогу до дому у свій отецький город, а розпорядивши господою своєю, завісивсь, і вмер, та й поховано його в батьковому гробі. |
24 А Давид прийшов до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, він та всі Ізраїлеві мужі із ним. | 24 І прийшов Давид до Маханаїму, а Авесалом перейшов Йордан, сам і увесь Ізраїль із ним. | 24 Давид прибув до Махнаїму, коли Авесалом перейшов Йордан і ввесь Ізраїль з ним. | 24 І Давид перейшов до Манама, і Авессалом перейшов Йордан він сам і кожний чоловік Ізраля з ним. | 24 От і дійшов Давид уже до Маханаїму, як Абессалом з усїма Ізрайлитянами перейшов Йордань. |
25 І Авесалом настановив над військом Амасу замість Йоава. А Амаса був син чоловіка, що ім'я йому Їтра, їзрееліт, який увійшов був до Авіґаїл, дочки Нахашової, сестри Церуї, Йоавиної матері. | 25 Авесалом настановив над військом Амасу замість Йоава. Амаса був сином чоловіка, котрому ім'я Їтра, ізрееліт, який увійшов був до Авігаїл, доньки Нахашової, сестри Церуї, Йоавої матері. | 25 На чолі війська поставив Авесалом Амаса замість Йоава. Був Амас сином чоловіка на ім'я Їтро, ізмаїльтянина, що ввійшов був до Авігайли, Нахашевої дочки, сестри Церуї, Йоавової матері. | 25 І Авессалом поставив Амессая на місце Йоава над силою. І Амессай син чоловіка, якому імя Йотор Ізраліт, цей ввійшов до Авіґеї дочки Нааса сестри Сару матері Йоава. | 25 Намість Йоаба настановив Абессалом Амессая головою в війську. Амессай був сином одного чоловіка, що звавсь Ефера з Езрееля, що ввійшов був до Абигеї, дочки Нааса, а сестри Саруїної, матері Йоабової. |
26 І таборував Ізраїль та Авесалом у ґілеадському краї. | 26 І таборував Ізраїль та Авесалом у Ґілеадському краї. | 26 Отаборивсь Ізраїль і Авесалом у Гілеал-країні. | 26 І прийшов Авессалом і ввесь Ізраїль до землі Ґалаада. | 26 І отаборивсь Ізраїль із Абессаломом у землї Галаадській. |
27 І сталося, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонітської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і ґілеадянин Барзіллай з Роґеліму | 27 Коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Нахашів син з аммонської Рабби, і Махір, Амміелів син з Ло-Девару, і гілеадянин Барзіллай з Роґеліму | 27 Коли ж Давид прибув у Махнаїм, Шові, Нахаша син з Рабби Аммонської, Махір, Аммієла син з Лодевару, та Барзіллай, гілеадянин з Рогліму, принесли: | 27 І сталося коли Давид прийшов до Манаїма, Уесвій син Нааса з Раввата з синів Аммона і Махір син Аміла з Лодавара і Верзеллі Ґалаадіт з Роґелліма | 27 Як прийшов же Давид у Маханаїм, то Сабій, син Наасів із Раби Аммонїйської, й Махир, син Амміїлів із Лодабару, та Берзеллїй Галаадїй з Роглиму, |
28 поприносили постелі, і чаші, і ганчарський посуд, і пшениці, і ячменю, і муки, і праженого зерна, | 28 Поприносили постелі, і чашу, і гончарський посуд, і пшениці, і ячменю, і борошна, і пряженого зерна, | 28 постелі й накривала, миски, глиняний посуд, пшениці, ячменю, муки, праженого зерна, квасолі, сочевиці, | 28 принесли десять постель і подвійних килимів і десять котлів і глиняний посуд і пшеницю і ячмінь і муку і вівсянку і фасолю і сочевицю | 28 Принесли постелї, тарілки, горшки, глиняний посуд, ячменю, пшеницї, муки, пшона, бобу, сочовицї, й жарених зерен, |
29 і меду, і масла, і худобу дрібну, і товщу з худоби великої, для Давида та для народу, що з ним, щоб їли, бо сказали: Цей народ голодний і змучений та спрагнений у пустині. | 29 І меду, і масла, і худоби дрібної, і сиру коров'ячого, принесли Давидові і людям, які були з ним, на спожиток, бо говорили вони: Народ голодний і зморений, і спраглий був у пустелі. | 29 меду, масла, овець і коров'ячого сиру - Давидові й людям, що були з ним, щоб мали що їсти, бо думали собі: люди ці голодні, зморені й стомлені спрагою в пустині. | 29 і мід і масло і вівці і сир буйволів і принесли Давидові і народові, що з ним їсти, бо сказали: Нарід голодний і опущений і спраглий в пустині. | 29 Меду, масла, овець, і коровячого сира Давидові й людям, що були з ним, на їду, бо казали: Люд голоден, утомлений, й натерпівсь спраги в пустинї. |