1 І сказав Господь до Самуїла: Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Наповни рога свого оливою, та й іди, пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його. | 1 І сказав Господь Самуїлові: Доки ти сумуватимеш за Саулом, котрого Я відкинув, щоб він не був царем над Ізраїлем? Виповни ріг твій єлеєм і рушай; Я пошлю тебе до Єссея, віфлеємлянина, бо поміж синами його Я вибрав Собі царя. | 1 Господь сказав до Самуїла: «Докіль ти будеш вболівати над Саулом, що я його відкинув, щоб він не царював над Ізраїлем? Налий ріг твій олією та йди в дорогу. Я пошлю тебе до Єссея, вифлеємця, бо я наглянув собі царя між його синами.» | 1 І сказав Господь до Самуїла: Аж доки ти плачеш над Саулом, і Я погордив ним, щоб він не царював над Ізраїлем. Наповни твій ріг олією, і ходи, пошлю тебе до Єссея аж до Вифлеєму, бо Я побачив між його синами Собі (одного), щоб царював. | 1 І рече Господь Самуїлові: Чи довго ще журити мешся по Саулові, коли я вже його відкинув, щоб йому не бути царем над Ізраїлем? Налий у свого рога олїї та йди в дорогу; я пошлю тебе до Бетлеємця Ессея, я бо вигледїв собі царя між його синами. |
2 І сказав Самуїл: Як я піду? А почує Саул, то вб'є мене. А Господь сказав: Візьми в свою руку теля з великої худоби, та й скажеш: Я прийшов, щоб принести жертву для Господа. | 2 І сказав Самуїл: Як піду? Саул почує і уб'є мене. Господь сказав: Візьми в руку твою телицю із стада і скажи: Я прийшов для жертвоприношення Господові. | 2 Самуїл сказав: «Як мені туди йти? Таж як Саул про це почує, вб'є мене!» Господь же мовив: «Візьмеш телицю з собою й скажеш: Я прийшов принести жертву Господеві. | 2 І сказав Самуїл: Як піду і почує Саул і убє мене. І сказав Господь: Візьми ялівку з волів в твою руку і скажеш: Іду принести жертву Господеві. | 2 І відказав Самуїл: Як менї йти туди? Як прочує Саул про те, так убє мене. Господь же сказав: Возьми телицю з собою та й скажеш: Господеві жертву йду принести. |
3 І закличеш Єссея на жертву, а Я тобі дам знати, що маєш робити, і помажеш Мені того, кого скажу тобі. | 3 І запроси Єссея до пожертви; Я дам тобі знати, що чинити тобі, і ти помастиш Мені того, кого Я скажу тобі. | 3 Закличеш Єссея до жертви, й я вкажу тобі, що ти маєш робити: помажеш мені того, що я тобі вкажу.» | 3 І покличеш на жертву Єссея, і обявлю тобі, що вчиниш, і помажеш того, якого тобі скажу. | 3 Та й заклич Ессея до жертівної трапези. Я сам тобі скажу, що маєш чинити, і ти менї того помажеш, кого я тобі вкажу. |
4 І зробив Самуїл, що Господь говорив. І прийшов він до Віфлеєму, а старші міста вийшли йому назустріч із тремтінням. І сказали вони: Чи твій прихід то мир? | 4 І вчинив Самуїл, як йому Господь говорив. Коли прийшов він до Віфлеєму, старшини міста із трепетом вийшли назустріч йому, і сказали: Чи з миром прихід твій? | 4 І вчинив Самуїл, що Господь велів. А як прийшов у Вифлеєм, міські старші, стривожені, вийшли йому назустріч й питають: «Чи твої відвідини віщують нам добро?» | 4 І вчинив Самуїл все, що йому сказав Господь, і прийшов до Вифлеєму. І жахнулися старшини міста зустріччю з ним і сказали: Мир входу твому, видючий? | 4 І вчинив Самуїл, що повелїв Господь. А як прийшов він у Бетлеєм, вийшли назустріч йому мужі громадські стрівожені та й питають: Чи твої одвідини віщують нам добро? |
5 А він відказав: Мир! Я прийшов, щоб принести жертву Господеві. Освятіться, і прийдете зо мною до жертви. І освятив він Єссея та синів його, і покликав їх на жертву. | 5 І відповідав він: З миром, для жертвоприношення Господові прийшов я; Освятіться, і ходіть зі мною до жертвоприношення. І освятив Єссея і синів його, і запросив їх до пожертви. | 5 Той відповів: «Добро! Я прийшов принести жертву Господеві. Очистіться й ходіть зо мною на жертву.» І він очистив Єссея і його синів та й закликав їх до жертви. | 5 І сказав: Мир, приходжу принести жертву Господеві, освятіться і розвеселіться сьогодні зі мною. І він освятив Єссея і його синів і покликав їх на жертву. | 5 Відказує: добро; жертвувати Господеві прийшов. Осьвятїтесь та й прибувайте, щоб бути при приношенню жертви. Тодї осьвятив він Ессея й сини його та й закликав до жертівної трапези. |
6 І сталося, як вони поприходили, то побачив він Еліява, та й сказав: Справді перед Господом помазанець Його! | 6 І коли вони прийшли, він, забачивши Еліява, сказав: Мабуть, оцей перед Господом помазанець Його! | 6 Коли ж прийшли, й він побачив Еліява, подумав сам у собі: це певне перед Господом його помазаник! | 6 І сталося, коли входили вони, і він побачив Еліява і сказав: Аджеж перед Господом його помазаник. | 6 Як же вони прийшли і він побачив Еліява, так і думає: Оце ж певно стоїть перед Господом помазанник його! |
7 Та Господь сказав Самуїлові: Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце. | 7 Та Господь сказав Самуїлові: Не зважай на вигляд його і на висоту зросту його; Я відкинув його; [Я дивлюсь не так], як дивиться людина; бо чоловік дивиться на обличчя, а Господь дивиться на серце. | 7 Але Господь сказав до Самуїла: «Не вважай на його вид та на його високий стан, я його відкинув. Господь бо не дивиться так, як чоловік: чоловік дивиться на лице, Господь же дивиться на серце.» | 7 І сказав Господь до Самуїла: Не гляди на його вигляд, ані на його величну поставу, бо Я ним погордив, бо Бог не дивиться, так як дивиться чоловік. Бо чоловік дивиться на обличчя, а Бог дивиться на серце. | 7 Та Господь сказав Самуїлові: Не вважай на вроду й на високий зріст його, бо я відхилив його; Господь бо дивиться не так як чоловік; чоловік бо дивиться на лице, Господь же дивиться на серце. |
8 І покликав Єссей Авінадава, і привів його перед Самуїла, та той сказав: Також цього не вибрав Господь! | 8 І прикликав Єссей Авінадава, і підвів його до Самуїла: але й цього не вибрав Господь. | 8 Тоді Єссей прикликав Авінадава й привів його перед Самуїла, та цей сказав: «І цього не вибрав Господь.» | 8 І покликав Єссей Амінадава, і прийшов перед лице Самуїла. І сказав: Ані цього Господь не вибрав. | 8 І покликав тодї Ессей Аминадаба та й підвів його перед Самуїла, та він сказав: І сього не вибрав Господь. |
9 І привів Єссей Шамму, та Самуїл сказав: Також цього не вибрав Господь. | 9 І підвів Єссей Шамму, і сказав [Самуїл]: І цього не вибрав Господь. | 9 Потім Єссей привів Шамму, та він сказав: «І цього не вибрав Господь.» | 9 І привів Єссей Саму, і сказав: І цього Господь не вибрав. | 9 І привів Ессей перед його Самму, та він сказав: І сього не вибрав Господь. |
10 І привів Єссей сімох своїх синів перед Самуїла. І сказав Самуїл до Єссея: Цих не вибрав Господь. | 10 Отак підводив Єссей до Самуїла семеро синів своїх, але Самуїл сказав Єссеєві: [Нікого] з оцих не вибрав Господь. | 10 Отак Єссей привів сім своїх синів до Самуїла, та Самуїл сказав до Єссея: «І цих Господь не вибрав.» | 10 І Єссей привів своїх сімох синів перед Самуїла. І сказав Самуїл: З цих Господь не вибрав. | 10 Так приводив Ессей перед Самуїла сїмох синів своїх, та Самуїл обявив Ессейові: І сих не вибрав Господь. |
11 І сказав Самуїл до Єссея: Чи то всі твої діти? А той відказав: Ще позостався найменший, він пасе отару. І сказав Самуїл до Єссея: Пошли ж привести його, бо не сядемо за стіл, аж поки він не прийде сюди. | 11 І сказав Самуїл Єссеєві: Чи всі діти отут? І відповідав Єссей: Є ще найменший: він пасе отару. І сказав Самуїл до Єссея: Пошли привести його; бо ми не сядемо обідати, аж доки не прийде він сюди. | 11 Тоді Самуїл спитав Єссея: «Чи це всі твої хлопці?» Той відповів: «Є ще найменший, та він пасе вівці.» І велів Самуїл Єссеєві: «Пошли за ним, бо ми не сядемо, поки не прийде сюди.» | 11 І сказав Самуїл до Єссея: Чи немає (більше) дітей? І сказав: Ось ще найменший пасе стадо. І сказав Самуїл до Єссея: Пішли і візьми його, бо не спочинемо аж доки він не прийде. | 11 І питає Самуїл ув Ессея: Чи се вже всї твої молодики? Відказує ж Ессей: Є тільки найменьший, та він пасе вівцї. І звелїв Самуїл Ессейові: Пошли кликнути його, бо ми не сядемо їсти, поки не прийде. |
12 І послав він, і привів його, а він рум'яний, із гарними очима та хорошого стану. А Господь сказав Самуїлові: Устань, помаж його, бо це він! | 12 І послав [Єссей], і привели його. Він був рум'яний, з гарними очима та стрункої постави. І сказав Господь: Підведися і помасти його, бо це він. | 12 Послав він за ним, і привели його. Був же він русявий, гарноокий, уродливий з виду. І повелів Господь: «Устань, помаж, це він.» | 12 І післав і ввів його. І цей рижий з гарними очима і гарний на вид Господеві. І сказав Господь до Самуїла: Встань і помаж Давида, бо цей є добрий. | 12 І послав, і приведено його. А був він краснощокий, гарноокий, уродливий станом. І повелїв Господь: Устань, помаж його, бо се той. |
13 І взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі. А Самуїл устав, і пішов до Рами. | 13 І взяв Самуїл ріг з єлеєм і помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня і надалі. А Самуїл підвівся і відійшов на Раму. | 13 Узяв Самуїл ріг з олією й помазав його посеред його братів. І дух Господній зійшов на Давида з того дня й на майбутнє. Самуїл же рушив і пішов у Раму. | 13 І взяв Самуїл ріг олії і помазав його посеред його братів, і Господний дух носився над Давидом від того дня і далі. І встав Самуїл і пішов до Арматема. | 13 І взяв Самуїл олїйнього рога, та й помазав його посеред братів його. І зійшов на Давида Господень дух з того дня та й далїй. Самуїл же рушив та й відойшов у Раму. |
14 І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, посланий від Господа. | 14 А від Саула відступив Дух Господній, і жахав його злий дух від Господа. | 14 Дух Господній відступив від Саула, а злий дух від Господа непокоїв його. | 14 І господний дух відійшов від Саула, і його давив поганий дух від Господа. | 14 Від Саула ж відступив дух Божий, а мучив його насланий від Господа злий дух. |
15 І сказали раби Саула до нього: Оце злий дух від Бога нападає на тебе. | 15 І сказали служники Саулові йому: Ось, злий дух від Бога жахає тебе. | 15 Слуги Саулові йому сказали: «Глянь лишень, як злий дух від Бога тебе мучить. | 15 І сказали слуги Саула до нього: Ось поганий дух від Господа тебе давить. | 15 І говорили прибічники Саулові йому: Отсе злий дух від Бога мучить тебе, |
16 Нехай скаже пан наш, раби твої пошукають тобі кого, хто вміє грати на гуслах. І станеться, коли буде на тебе злий дух від Бога, то заграє той рукою своєю, і буде тобі добре. | 16 Нехай володар наш накаже служникам своїм, [котрі] перед тобою, пошукати чоловіка, що вміє грати на гуслах; і коли прийде на тебе злий дух від Господа, то він, граючи рукою своєю, буде заспокоювати тебе. | 16 Нехай наш володар лише накаже, і твої слуги, що перед тобою, пошукають чоловіка, який вміє грати на цитрі; і як нападе на тебе злий дух від Бога, він заграє своєю рукою, і тобі стане легше.» | 16 Хай же заговорять твої раби перед тобою і хай пошукають нашому панові мужа, що обізнаний з гуслями, і буде грати, і гратиме на своїх гуслях коли на тобі буде поганий дух, і тобі буде добре, і тебе заспокоїть. | 16 То ж повели тільки, пане наш, рабам твоїм перед тобою, пошукати чоловіка, щоб гарно грав на гуслах, і як найде на тебе злий дух од Бога, то він, граючи рукою своєю, буде вспокоювати тебе. |
17 І сказав Саул до рабів своїх: Нагляньте мені кого, хто добре грає, і приведіть до мене. | 17 І відповідав Саул служникам своїм: Знайдіть мені чоловіка, що гарно грає, і приведіть до мене. | 17 Саул звелів своїм слугам: «Пошукайте мені чоловіка, що гарно грає, й приведіте його до мене.» | 17 І сказав Саул до своїх слуг: Пошукайте ж мені мужа, що правильно грає, і введете його до мене. | 17 І відказав Саул прибічникам своїм: Пошукайте менї чоловіка, щоб гарно вигравав, та й приведїте його менї. |
18 І відповів один із слуг, і сказав: Ось бачив я сина віфлеємлянина Єссея, що вміє грати, лицар та вояка, і розуміється на речах, і чоловік хорошої постави. І Господь із ним. | 18 Тоді один із служників його сказав: Ось, я бачив у Єссея віфлеємлянина сина, який уміє грати, чоловіка хороброго; вояка і розумного в мові, і показного собою, і Господь з ним. | 18 Заговорив один з молодих людей та й каже: «Бачив я сина в Єссея вифлеємця, він уміє гарно грати, сила в нього незвичайна, звиклий до бою, розумний на слово, гарний на вроду, та й Господь з ним.» | 18 І відповів один з його слуг і сказав: Ось я побачив сина Єссея Вифлеєміта і він знає гуслі, і розумний муж, і військовий муж і мудрий словом і муж добрий на вигляд, і Господь з ним. | 18 Озветься тодї один зміж слуг та й каже: Бачив я сина в Бетлеємця Ессея, що принадно грає, хоробрий чоловік й до бою спосібний, а до того ще й на слово розумний, чоловік гарної вроди та й Господь є з ним. |
19 І послав Саул послів до Єссея й сказав: Пошли до мене Давида, сина свого, що при отарі. | 19 І послав Саул вісників до Єссея, і сказав: Пришли до мене Давида, сина твого, котрий при отарі. | 19 І послав Саул послів до Єссея так сказати: «Пришли мені Давида, твого сина, що при вівцях.» | 19 І післав Саул послів до Єссея, кажучи: Пішли до мене твого сина Давида, що при твому стаді. | 19 І послав Саул посли до Ессея і звелїв сказати: Пришли менї сина твого Давида, що пасе отару. |
20 І взяв Єссей осла, наладованого хлібом, та бурдюка вина, та одне козля, і послав через сина свого Давида до Саула. | 20 І взяв Єссей віслюка з хлібом, і бурдюка з вином, і одне козеня, і послав через Давида, сина свого, до Саула. | 20 Узяв Єссей п'ять хлібів, бурдюк вина та козеня й послав усе це Саулові через Давида, свого сина. | 20 І взяв Єссей ґомор хлібів і міх вина і одного козла з кіз і післав до Саула рукою свого сина Давида. | 20 І взяв Ессей осла з хлїбом, бурдюк вина та козеня, та й послав те через сина свого Давида Саулові. |
21 І прийшов Давид до Саула, та й став перед ним. І той сильно полюбив його, і він став йому зброєношею. | 21 І прийшов Давид до Саула, і служив перед ним, і вельми сподобався йому, і став його зброєносцем. | 21 І прийшов Давид до Саула й вслуговував йому. Саул дуже полюбив його, так що він став його зброєношею. | 21 І ввійшов Давид до Саула і стояв перед ним. І він його дуже полюбив, і став йому носієм його зброї. | 21 І прийшов Давид до Саула, і вслуговував йому, й став йому вельми любий, так що зробивсь його зброєношою. |
22 І послав Саул до Єссея, говорячи: Нехай остається Давид при мені, бо він знайшов ласку в очах моїх. | 22 І послав Саул сказати Єссеєві: Нехай Давид служить мені; бо він знайшов приязнь в очах моїх. | 22 Тому й послав Саул до Єссея й велів йому сказати: «Нехай Давид служить при мені, бо я його вподобав.» | 22 І післав Саул до Єссея, кажучи: Хай стане ж Давид переді мною, бо знайшов ласку в моїх очах. | 22 І послав Саул до Ессея і звелїв сказати йому: Нехай Давид служить у мене, я бо вельми вподобав його. |
23 І бувало, коли злий дух від Бога нападав на Саула, то Давид брав гусла, та й грав своєю рукою. І легшало Саулові, і ставало йому добре, і відступав від нього той злий дух. | 23 І коли дух від Бога приходив на Саула, то Давид брав гусла, грав, і ставало Саулові добре, і відступав від нього злий дух. | 23 І було: що найде дух від Бога на Саула, візьме Давид гусла та й заграє; от і полегшає Саулові і стане ліпше, а злий дух відійде геть від нього. | 23 І сталося, коли був поганий дух на Саулі і Давид брав гуслі і грав своєю рукою, і легше ставало Саулові, і добре йому (було), і поганий дух відступав від нього. | 23 І що було найде злий дух від Бога на Саула, візьме Давид гусли та й заграє: от і полегшає Саулові і получшає, і злий дух відійде від його. |