1 І було слово Господнє до мене, промовляючи:1 І було до мене слово Господнє: 1 І надійшло до мене слово Господнє: 1 І ти не візьмеш жінки, говорить Господь Бог Ізраїля,1 І надійшло до мене слово Господнє:
2 Не бери собі жінки, і хай у тебе не буде синів, ні дочок у цьому місці.2 Не бери собі дружини, і нехай не буде в тебе ні синів, ані доньок на місці цьому.2 «Не бери собі жінки, і нехай не буде в тебе ні синів, ні дочок у цій місцевості.2 і тобі не народиться син, ані дочка на цьому місці.2 Не бери собі жени, й нехай небуде в тебе синів і дочок в сїй землї.
3 Бо так промовляє Господь про синів і про дочок, що народжені в місці цьому, і про їхніх матерів, що народжують їх, і про їхніх батьків, що їх родять у Краї цьому:3 Бо так говорить Господь про синів і дочок, які народяться на цьому місці, і про матерів їхніх, котрі народять їх, і про батьків їхніх, від котрих вийдуть вони на цю землю.3 Так бо говорить Господь про синів і дочок, що народяться у цій місцевості, і про матерів, що їх родитимуть, і про батьків, що їх плодитимуть у цій країні: 3 Бо так говорить Господь про синів і про дочок, що народилися в цьому місці, і про їхніх матерів, що їх породили і про їхніх батьків, що їх народили в цій землі: 3 Так бо говорить Господь про синів й дочок, що родити муться на сьому місцї, і про їх матерей, що роджати муть їх, і про їх отцїв, що появляти муть їх у сїй країнї:
4 Від жахливих хворіб повмирають вони, не будуть оплакувані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі... Від меча та від голоду згинуть вони, і стане їхній труп стервом птаству небесному й земній звірині...4 Важкою смертю помруть вони, і не будуть оплакані, і не будуть поховані; стануть гноєм на поверхні землі, і мечем, і голодом будуть винищені, і трупи їхні будуть поживою птахам небесним і звірям земним.4 Вони помруть жахливою смертю, і не будуть їх ані оплакувати, ані ховати; погноєм лежатимуть на землі. Мечем і голодом будуть вигублені, і труп їх стане поживою птаства небесного й дряпіжного звіря.»4 Хворобливою смертю помруть, не будуть оплакані і не будуть поховані. На приклад будуть на лиці землі і для звірів землі і для птахів неба. Від меча впадуть і від голоду скінчаться.4 Тяжкими родами смертї помруть вони, і не будуть їх анї оплакувати анї ховати; гноєм лежати будуть верх землї; мечем і голодом будуть вигублюватись, а труп їх годувати ме птаство піднебесне та зьвіррє земнє.
5 Бо так промовляє Господь: Не заходь у дім смутку, і не ходи голосити, і не співчувай їм, бо від цього народу забрав Я Свій мир, говорить Господь, ласку та милість.5 Бо так говорить Господь: Не заходь до оселі, де тужать, і не ходи плакати і скаржитися разом з ними; бо Я відібрав од цього народу, говорить Господь, мир Мій і милість, і співчуття.5 Бо так говорить Господь: «Не входь у хату смутку, і не ходи плакати та жалувати з ними, бо я забрав спокій у цього народу, -слово Господнє, - і змилування, і милосердя.5 Так говорить Господь: Не ввійдеш до їхніх бенкетів і не підеш плакати і не голоситимеш за ними, бо Я відставив мій мир від цього народу.5 Ще ж так говорить Господь: Не ввіходь у господу до сумуючих і не ходи плакати та жалувати з ними; бо відняв я спокій сьому народові, говорить Господь, і змилуваннє й спожалїннє.
6 І повимирають великі й малі в цьому Краї, не будуть поховані, і голосити не будуть за ними, і не будуть робити нарізів, і не будуть робити собі лисини...6 І помруть великі і незначні на землі оцій, і не поховають їх, і вони не будуть оплакувати їх, ні терзати себе, ані стригтися заради них.6 Повмирають великі й малі у цій країні, і не будуть їх ані ховати, ані оплакувати; і ніхто не буде робити на собі нарізи, ані обстригати голови.6 Їх не оплакуватимуть, ані не зроблять нарізи і не острижуться,6 І повимірає все велике й мале в цїй країнї, й не будуть себе нарізувати, анї обстригати голови по них.
7 І не будуть ламати їм хліба в жалобі, щоб потішити їх над померлим, і не напоять їх келіхом втіхи над батьком його й його матір'ю...7 І не будуть переламувати для них хліб у печалі, на втіху за померлих; і не подадуть їм чаші втіхи, аби пити за батька їхнього і матір їхню.7 І не будуть ламати хліба для того, хто в журбі, на розраду по мертвому, і не даватимуть келеха, щоб утішити його по батькові чи матері.7 і хліб не розломиться в їхньому плачі на потіху над мертвим, не напоять його чашею на потіху по батькові і по його матері.7 І не будуть їм ломити в смутку хлїба на розраду по мертвому, й не будуть подавати їм розважального кубка по батькові чи по матері.
8 І до дому бенкету не входь, щоб сидіти із ними, щоб їсти й щоб пити.8 Не ходи також до оселі, де бенкетують, щоб сидіти з ними, їсти і пити.8 Так само не входь у хату, де бенкетують, щоб з ними сидіти, їсти та пити.8 Не ввійдеш до хати напитків, щоб сісти з ними, щоб їсти і пити.8 Так само не ходи й у таку господу, де бенкетують, щоб із ними седїти, їсти та пити;
9 Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я припиню в цьому місці на ваших очах і в днях ваших голос радісний й голос веселий, голос молодого та голос молодої!9 Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось, Я припиню на місці оцьому в очах ваших і за днів ваших голос радощів і голос веселощів, голос нареченого і голос нареченої.9 Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ось я урву в цій місцевості в вас на очу, за вашого життя, голос радощів та голос веселощів, співи для молодого й співи для молодої.9 Томущо так говорить Господь Бог Ізраїля: Ось Я усуваю з цього місця перед вашими очима і у ваших днях голос радости і голос веселости, голос жениха і голос молодої.9 Так бо говорить Господь Саваот, Бог Ізраїля: Ось, я перерву в сьому місцї перед очима в вас і за живота вашого голоси радощів і веселощів, та сьпіви молодому князеві й молодій княгинї.
10 І буде, коли перекажеш народові цьому ці слова, то скажуть тобі: За що Господь говорив проти нас все велике це лихо? І яка вина наша, й який то наш гріх, яким ми прогрішилися Господу, Богові нашому?10 Коли ти перекажеш народові цьому всі оці слова, і вони скажуть: За що вирік на нас Господь усе оце бідування велике, і яка наша неправда, і який наш гріх, котрим згрішили ми перед Господом, Богом нашим?10 Як перекажеш отому народові всі ці слова, і вони казатимуть до тебе: За що Господь вирік проти нас усе те велике лихо, і яка наша провина, і в чому наш гріх, що ми його вчинили супроти Господа, Бога сил? -10 І буде, що коли сповістиш цьому народові всі ці слова і скажуть до тебе: Чому Господь сказав на нас всі ці зла? Яка наша неправедність? І який наш гріх, яким ми згрішили перед нашим Господом Богом?10 Як перекажеш сьому народові всї оцї слова, й вони казати муть до тебе: За що Господь вирік усе те велике зло, й яка наша провина та які наші гріхи, що ми вчинили проти Господа, Бога нашого? -
11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, каже Господь, і пішли за іншими богами і служили їм та поклонялися їм, а Мене полишили й Закона Мого не виконували!11 Тоді скажи їм: За те, що батьки ваші покинули Мене, говорить Господь, і пішли слідом за іншими богами, і служили їм, і поклонялися їм, а Мене покинули, і закону Мого не пильнували,11 то ти їм скажеш: За те, що ваші батьки покинули мене, - слово Господнє, - та й пішли слідом за іншими богами, служили їм та припадали перед ними, мене ж покинули й закону мого не пильнували.11 І скажеш їм: Томущо ваші батьки Мене оставили, говорить Господь, і пішли за чужими богами і їм послужили і їм поклонилися і Мене оставили і не зберегли мій закон,11 То скажи їм: За те, що ваші батьки покинули мене, говорить Господь, - і пійшли слїдом за другими богами й служили їм та припадали перед ними, мене ж покинули й не держали закону мого;
12 А ви робите гірше від ваших батьків, і кожен із вас ось іде за упертістю лютого серця свого, щоб Мені не служити...12 А ви учиняєте ще гірше од ваших батьків і живете кожний за упертістю недоброго серця свого, щоб не підкорятися Мені,12 Ви ж коїте ще гірше від батьків ваших, і кожен живете упертістю свого злого серця, не слухаючи мене.12 і ви вчинили зло понад ваших батьків, і ось ви ходите кожний за вашому серцю милою злобою, щоб Мене не послухатися,12 Ви ж коїте ще гірше од батьків ваших, і живете кожний по упрямостї ледачого серця свого, не слухаючи мене.
13 Тому викину вас з цього Краю до краю, якого не знали ні ви, ані ваші батьки. І будете там богам іншим служити удень та вночі, бо не дам Я вам милости.13 За це викину вас із краю цього до краю, котрого не знали ні ви, ні батьки ваші, і там будете служити іншим богам день і ніч; бо Я не виявлю вам милосердя.13 За те я викину вас із цієї країни в землю, якої ні ви, ні батьки ваші не знають, і служитимете там день і ніч іншим богам, бо я не змилосерджуся більше над вами.13 і відкину вас з цієї землі до землі, яку ви і ваші батьки не знаєте, і там послужите іншим богам, які не викажуть вам милосердя.13 За се викину вас із сієї країни в землю, що нї ви, нї батьки ваші її не знали, і там ви служити мете день і ніч иншим богам; я бо не змилосерджуся до вас.
14 Тому наступають ось дні, говорить Господь, і не будуть уже говорити: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського,14 А тому ось, настають дні, говорить Господь, коли не будуть уже говорити: Живий Господь, Котрий вивів синів Ізраїлевих з Єгипетського краю.14 Ось настане час, - слово Господнє, - коли вже не казатимуть: Як жив Господь, що вивів синів Ізраїлевих з Єгипту, -14 Через це ось приходять дні, говорить Господь, і не скажуть більше: Живе Господь, що вивів синів Ізраїля з єгипетскої землі,14 Тим же то ось, приходить час, говорить Господь, що вже не казати муть: Так певно, як жив Господь, що вивів синів Ізраїлських із Египту,
15 а тільки: Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із північного краю, і зо всіх тих країв, куди був розігнав їх... Та Я їх верну на їхню землю, яку Я був дав батькам їхнім.15 Але: Живий Господь, Котрий вивів синів Ізраїлевих з краю північного та із усіх країв, до котрих вигнав їх; бо поверну їх до краю їхнього, котрого Я дав батькам їхнім.15 лише: Як жив Господь, що повиводив синів Ізраїлевих із північної землі й з усіх земель, куди був їх порозкидав. Я бо їх таки заверну назад у землю, котру наділив був батькам їхнім.15 але: Живе Господь, який привів дім Ізраїля з північної землі і з усіх країн, куди викинені були туди. І Я їх поверну до їхньої землі, яку Я дав їхнім батькам.15 Але: Так певно, як жив Господь, що повиводив синів Ізраїлських із північньої землї й з усїх земель, куди їх був повиганяв; бо я заверну їх ще в їх землю, котру надїлив отцям їх.
16 Оце Я пошлю по численних рибалок, говорить Господь, і виловлять їх, немов рибу, а потому пошлю по численних мисливців, і повиловлюють їх з усіх гір, і з усякого взгір'я, і зо скельних розщілин.16 Ось, Я пошлю безліч рибалок, говорить Господь, і будуть ловити їх, а потім пошлю багато мисливців, і вони поженуть їх з усілякої гори, і з усілякого пагорба, й також з ущелин скель.16 Так, я нашлю багато рибалок, - слово Господнє, - що їх ловитимуть, а потім вишлю силу мисливців, що полюватимуть на них на кожній горі, на кожному пагорбі та в усіх щілинах у скелях.16 Ось Я посилаю багато рибалок, говорить Господь, і ловитимуть їх. І після цього пішлю багатьох ловців, і полюватимуть на них на всякій горі і на всякому горбі і в камяній печері.16 Тим часом пошлю многих рибалок, говорить Господь, щоб їх повиловлювали, а потім пошлю многих ловцїв, щоб уганяли за ними по кожній горі й по кожному узгіррю й по всїх скеляних рощілинах.
17 Бо очі Мої на всі їхні дороги: вони не сховалися з-перед Мого лиця, і з-перед ока Мого не закрилася їхня провина.17 Бо очі Мої – на всіх шляхах їхніх; вони не утаємничені від лиця Мого, і неправда їхня не утаємничена від очей Моїх.17 Бо мої очі на всіх путях їхніх; не сховані вони від мене, і їх беззаконство не скрите мені від очей.17 Бо мої очі на всіх їхніх дорогах, і їхні неправедності не сховані перед моїми очима.17 Очі бо мої на всїх стежках їх; не сховані вони від мене, й не закрита неправедність їх від очей моїх.
18 І найперше Я їм надолужу подвійно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що трупом обриджень своїх збезчестили Край мій, а їхні гидоти спадок Мій переповнили...18 І відплачу їм найперше за неправду їхню і за певний гріх їхній, тому що змерзили землю Мою, трупами гидких своїх і мерзотами своїми виповнили спадщину Мою.18 Насамперед одплачу їм удвоє за їхнє беззаконство й за гріх їхній, бо вони осквернили мою землю трупами своїх гидот і мерзотами своїми сповнили моє спадкоємство.»18 І подвійно віддам за їхні неправедності і їхні гріхи, якими опоганили мою землю мертвечинами їхніх гидот і їхніми беззаконнями, в яких переступили проти мого насліддя.18 Перше всього одплачу їм за многі гріхи їх, за те, що з'огидили землю мою, і трупами для ідолів своїх та гидотами своїми сповнили наслїддє моє.
19 О Господи, сило моя та твердине моя, і захисте мій в день недолі! Поприходять до тебе народи від кінців землі та й промовлять: Одідичили наші батьки лиш неправду й марноту, пожитку ж від них не було...19 Господе! Сило моя і фортеце моя і сховку мій скорботного дня! До Тебе прийдуть народи від рубежів землі і скажуть: Тільки облуду успадкували батьки наші, марноту і те, в чому немає жодної користі.19 Господи, сило моя й моя твердине! Моє прибіжище за лихої години! До тебе прийдуть народи з кінців землі й скажуть: «Авжеж, лише неправду успадкували батьки наші, марноту, в якій нема користи.»19 Господи, моя сило і моя поміч і моє схоронище в дні зла, до Тебе прийдуть народи з кінців землі і скажуть: Як обманливо наші батьки придбали ідоли, і немає в них користи.19 Ой Господи, сило моя й твердине моя й утечище моє в лихій годинї! До тебе навернуться народи від країв землї і скажуть: Саму тілько лож внаслїдували батьки наші, марноту й таке, з чого нїякого хісна нема.
20 Чи зробить людина для себе богів, а вони не боги?20 Чи може людина витворити собі богів, котрі, зрештою, не боги?20 Чи ж може чоловік собі богів робити? Та й не боги вони!20 Чи людина зробить собі богів? І вони не є богами.20 Чи то ж чоловік може поробити собі боги, хоч вони не боги?
21 Тому то ось Я учиню, що познають цим разом вони, учиню, що познають вони Мою руку та силу Мою, і познають, що Ймення Моє це Господь!21 Тому ось, Я покажу їм нині, покажу їм руку Мою і могутність Мою, і пізнають, що ймення Моє – Господь.21 Тим то й покажу я їм тим разом, покажу їм мою руку й мою потугу, і вони збагнуть, що Господь - моє ім'я.21 Через це ось Я обявлю їм в цьому часі мою руку і покажу їм мою силу, і впізнають, що моє імя Господь.21 Тим же то я покажу їм нинї, покажу їм руку мою й потугу мою, й зрозуміють, що моє імя - Господь.