1 Овечки пошліть власникові землі, із Сели на пустиню, на гору Сіонської дочки. | 1 Надсилайте ягнят володареві землі із Сели в пустелі на гору доньки Сіону. | 1 «Пошліть ягнята господареві краю Скелі, що в пустині, на гору дочки Сіону! | 1 Пішлю як гадини по землі. Чи не пустим каменем є гора Сіон? | 1 Посилайте ягнята владицї землї з Сели в пустинї на гору дочки Сионської; |
2 І станеться, мов те сполошене птаство, з кубла повигонене, будуть дочки Моавські при бродах Арнону: | 2 Бо на заблуклу пташку, що випала з гнізда, будуть схожі доньки Моава біля бродів Арнонських. | 2 Неначе птичка, що втікає, немов сполоханий виводок, дочки моавські будуть коло бродів Арнону. | 2 Бо дочка Моав буде як пташеня забране в птаха, що відлетів. До того ж, Арноне, | 2 Дочки бо Моабійські будуть коло бродів Арнону, наче та птичка, з гнїзда викинена. |
3 Подай раду, зроби присуд, учини нічну тінь свою повного полудня, сховай вигнаних, біженця не видавай... | 3 Дай раду, прийми ухвалу; вчини нам затінок серед полудня, як уночі, тінню своєю, прихисти вигнанців, не видай заблуклих. | 3 Дай раду, розсуди, вчини над нами серед полудня твою тінь, як уночі, сховай утікачів, блукаючих не видай! | 3 більше радься, роби собі постіно покриття плачу. В полудневу темряву втікають, жахаються, не будь відведений. | 3 Зложи раду, виречи присуд; розпростри над нами серед полудня, мов уночі, тїнь твою; скрий прогнаних, не видай блукаючих. |
4 Нехай мешкають в тебе вигнанці Моаву, стань їм захистом перед грабіжником, бо не стало насильника, скінчився грабунок, загинув топтач із землі... | 4 Нехай поживуть у тебе мої вигнанці моавитяни; будь їм притулком від грабіжника; бо гнобителя не стане, грабунок припиниться, а гнобителі щезнуть на землі. | 4 Нехай перебудуть у тебе втікачі з Моаву! Будь їм захистом від спустошника! Коли напасника не стане, коли спустошник зникне, коли гнобителі покинуть землю, | 4 В тобі замешкають втікачі моава, будуть вам покриттям від лиця переслідувача, бо забрано твого союзника, і згинув володар, що топтав по землі. | 4 Нехай перебудуть у тебе прогнані мої Моабії; будь їм захистом перед грабіжником; бо й так зникне гнобитель, грабіж перестане, а ті, що на них напирають, щезнуть із землї. |
5 І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний. | 5 І утвердиться престол милістю, і посяде на ньому в істині, в шатрі Давидовому, суддя, що шукає правди і прагне правосуддя. | 5 тоді престол ствердиться милосердям, і на ньому, в Давидовім наметі, возсяде суддя по правді, що дбатиме про право, швидкий до правосуду. | 5 І з милосердям випрямиться престіл, і на ньому сяде з правдою в шатрі Давида, судячи і шукаючи суду і приспішуючи справедливість. | 5 Милосердєм стане твердо в пробутку Давидовому престол правди, й засяде на нїм в справедливостї суддя, що шукати ме правди й до правосуду змагати. |
6 Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його й його гордість, про лютість його, про неслушні його нісенітниці... | 6 Чули ми про пиху Моавову, про гордощі без міри, про зарозумілість його і пихатість, а також про несамовиття його: нещира мова його. | 6 Ми чули про гордість Моава, надмірну гордість, про його пиху та гординю, про його бундючність, порожнє белькотання. | 6 Ми почули про гордість моава, гордість дуже велика, ти відкинув зарозумілість. Не таке твоє чаклунство, | 6 Про Моаба ж ми чували, - гордий він над міру, надутий і пишний та лютий, та й в слові нещирий. |
7 Буде тому голосити Моав над Моавом, увесь голосити він буде! За паляницями з грон Кір-Харесету плакати будуть насправді побиті, | 7 А тому заплаче Моав за Моавом, усі будуть голосити; будете ридати за підмурками Кір-Харесету – вони ущент зруйновані. | 7 Тим то Моав плаче над Моавом -увесь плаче. За марципанами з родзинок кір-харесетських вони, тяжко прибиті, плачуть. | 7 не таке. Моав закричить, бо в моавітській землі всі закричать. Ти подбаєш за тих, що живуть в Адесеті і не засоромишся. | 7 Тим то тяжко заплаче Моаб над Моабом, - всї будуть ридати; о, застогнайте по твердинях Кирхарешета; вони ж спустошені. |
8 бо посохли хешбонські поля, і виноградник Сівми; володарі народів понищили грозна добірні, які до Язеру сягали й зникали в пустині; галузки ж його розтягалися, і море вони перейшли. | 8 Поля-бо хешбонські виснажилися, а також виноградники Сівми; володарі народів понищили кращу лозу, котра сягала аж до Язеру, розпросторювалися пустелею, пагони їхні розросталися, переходили за море. | 8 Бо хешбонські ниви опустіли та й виноградники Сівми, яких добірні грона володарів над народами впивали, сягали до Язеру, в пустиню продирались; а пагінці їхні поширювались поза море. | 8 Рівнини Есевона заплачуть, виноградник Севами. Ви, що пожираєте народи, потоптайте її виноградники аж до Язира. Не зійдетеся, блукайте пустинею. Післані були оставлені, бо перейшли пустиню. | 8 Ниви Есевонські спустїли, та й виноградник Севамський; властники народів вигубили ті прегарні лозини, що сягали аж до Язеру; розстилались по пустинї, простирались пагонцями аж поза море. |
9 Тому то язерським плачем буду плакати за виноградину Сівми. Сльозою своєю тебе орошу, о Хешбоне й Ел'але, бо крик бою напав на твій збір та на жниво твоє. | 9 Тому я [також] буду плакати за лозою Сівми плачем Язера; буду обливати тебе слізьми моїми о, Хешбоне, і Ел'але, бо в пору збирання винограду твого і під час жнив твоїх немає гамірливих радощів понад ці. | 9 Тому я плачу разом з Язером за виноградниками Сівми, сльозами поливаю вас, Хешбоне та Елале, бо над твоїми літніми плодами й зборами ворожий крик розлігся. | 9 Через це оплакаю виноградник Севами як риданням Язира. Він зрубав дерева твої, Есевон і Елеала, як у жнива і в збирання твого винограду потоптаю, і все впаде. | 9 Тим і я заплачу по садах Севамських, як плакав над Язером, й поливати му сльозами тебе, Есевоне й Елеало! не буде бо в тебе часу зборів виноградних, анї під час жнив - давних голосних радощів. |
10 І буде забрана радість та втіха із саду, а по виноградниках пісні не буде й не здійметься окрик. Вина по чавилах не буде топтати чавильник, окрик радости Я припинив! | 10 І щезли з родючої землі веселощі і радість, у виноградниках не співають і не радіють; виноградар не топче грона в чавилах; Я зупинив погуки радости. | 10 Замовкли по садах веселощі й радощі; по виноградниках уже не співають і не веселяться; не топчуть більше грона в винотоках, веселі крики зникли. | 10 І підніметься радість і веселість з твоїх виноградників, і не радітимуть твоїми виноградниками і не витискатимуть вино в винотоках, бо припинено. | 10 Замовкли жарти й веселощі по нивах роскішних, і в виноградниках не сьпівають, не веселяться; виноградар не топче в тискарнях грона: Я перервав усї веселощі. |
11 Тому то в жалобі звучать про Моав мої нутрощі, мов би та арфа, а нутро моє про Кір-Херес. | 11 Ось чому стогне слово моє за Моава, як гусла, і серце моє за Кір-Харес. | 11 Тому й стогне моє нутро над Моавом, немов гарфа, і моє серце над Кір-Харесом. | 11 Через це моє лоно проти моава видасть звук як гуслі, і мої внутреності як мур, який ти відновив. | 11 Тим аж стогне утроба в мене над Моабом, мов гуслі жалібні, і серце моє над Кирхарешетом. |
12 І буде, як виявиться, що змучивсь на взгір'ї Моав, і ввійде молитись у святиню свою, та він не осягне нічого. | 12 І хоч з'явиться Моав і буде до втоми [працювати] на пагорбах, і прийде до святині своєї помолитися, та йому те не допоможе. | 12 І хоч Моав з'являтиметься аж до втоми на узвишшях і входитиме у святилище молитись, йому те не допоможе.» | 12 І буде тобі на сором, бо моав струдився на горбах і ввійде до своїх божків, щоб помолитися, і не можуть його визволити. | 12 Хоч і збереться Моаб, і буде аж до утоми змагатись на висотах, та в своїх сьвятинях молитись, та йому нїчо не поможе. |
13 Оце слово, яке говорив був віддавна Господь про Моава. | 13 Ось слово, котре вирік Господь про Моава здавна. | 13 Отаке слово виповів колись Господь проти Моава. | 13 Це слово, яке сказав Господь на моава, коли промовив. | 13 Ось, яке слово виповів Господь вже давно про Моаба, |
14 А тепер Господь каже, говорячи: За три роки, однакові з літами наймита, буде зневажена слава Моава з усім велелюддям його, а позосталість мала та дрібна, невелика! | 14 А нині так говорить Господь: За три роки, рахуючи роки найму, велич Моава зазнає занепаду з усією значною велелюдністю, і останок [буде] маленький, незначний і безсилий. | 14 А тепер ось як говорить Господь: «За три роки, рахуючи роками наймитів, слава Моавова занидіє разом з усім його велелюддям, а його останок буде маленький, незначний, безсилий.» | 14 І тепер говорю: В трьох роках за роками наємника обезчеститься слава моава в усьому великому багацтві, і він останеться малий числом і не шляхетним. | 14 А тепер от як говорить Господь: За три роки, рахуючи роками наймитів, сила Моаба впаде разом із усїм великим многолюдством його, а останок його буде вельми малий і незначний. |