1 Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.1 Серцю [людини] належать заміри, але від Господа відповідь на язику.1 Людина робить задуми в серці, але від Господа - відповідь язика.1 Всі діла покірного явні перед Богом, а безбожні згинуть в поганому дні.1 Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком.
2 Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.2 Усі шляхи людини чисті в її очах, але Господь зважує душі.2 Усі дороги людини чисті в очах власних, Господь же розцінює духа.2 Нечистий у Бога кожний гордий серцем, а хто неправедно вкладає рукою до рук не буде невинним.2 Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі.
3 Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.3 Запроси Господа у всі заміри твої, і задуми твої справдяться.3 Здайся на Господа у твоїх справах, і задуми твої здійсняться.3 Початок доброї дороги - чинити праведне, а сприйнятне у Бога більше ніж приносити жертви.3 На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно.
4 Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.4 Усе вчиняв Господь заради Себе і навіть лиходія [пильнує] на день лиха.4 Усе зробив Господь для власної мети, ба навіть грішника - на день лиха.4 Хто шукає Господа знайде пізнання з праведністю, а ті, що правильно Його шукають, знайдуть мир.4 Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника - на день його горя.
5 Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!5 Мерзота перед Господом кожний зарозумілий серцем; можна поручитися, що він не залишиться без покари.5 Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; такий напевне кари не уникне.5 Всі господні діла з праведністю, а безбожний зберігається на поганий день.5 Всякий гордий серцем - гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться.
6 Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.6 Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить од злого.6 Милосердям і правдою покутується гріх, а острахом Господнім ухиляється зло.6 Мова на губах царя, а в суді його уста не схиблять.6 Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла.
7 Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.7 Коли Господові до вподоби шляхи людини, Він ворогів її умиротворює з нею.7 Коли вчинки людини Господеві милі, то він і ворогів його мирить з ним.7 Вісь мірила праведність у Господі, а його діла праведні важки.7 Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.8 Краще невелике з правдою, аніж багато набутків з неправдою.8 Ліпше трохи з правдою, ніж з кривдою прибутки великі.8 Гидота цареві хто чинить погане, бо з праведністю приготовляється престіл володіння.8 Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі.
9 Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.9 Серце людини обмірковує шлях свій, але Господь спрямовує ходу її.9 Серце людське обмірковує дорогу, та Господь управляє його кроком.9 Сприйнятні цареві праведні уста, а він любить правильні слова.9 Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його.
10 Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.10 В устах царя – слово натхнення; вуста його не повинні грішити на суді.10 В царя на устах - вирок; на суді уста його не помиляться.10 Гнів царя вісник смерті, а мудрий чоловік його вмилостивить.10 В царських устах - слово пророче; уста його не мають помилятись в судї.
11 Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.11 Вагівниця і її шальки від Господа; від Нього ж – усі важки в торбині.11 Вага й терези належать Господеві: всі важки в мішку - його робота.11 Син царя в світлі життя, а йому милі наче вечірня хмара.11 Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах.
12 Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.12 Мерзота для царів – справа злочинна, тому що правдою потверджується престол.12 Огидно для царів зло чинити, бо правдою стоїть престол їхній твердо.12 Гнізда мудрості більш бажані ніж золото, а гнізда розуму більш бажані ніж срібло.12 Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо.
13 Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.13 Приємні цареві уста праведні, і того, хто виповідає істину, він любить.13 Уста правдиві цареві довподоби; він любить того, хто говорить правду.13 Стежки життя ухиляються від зла, а дороги праведности довжина життя. Хто сприймає напоумлення є в добрах, а хто береже картання буде мудрим. Хто береже свої дороги, береже свою душу. Хто любить своє життя щадить свої уста.13 Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить.
14 Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.14 Царський гнів – вісник смерти; але мудрий чоловік злагіднить його.14 Шал царський - вістун смерти, та мудрий чоловік його утихомирить.14 Перед знищенням впереді іде гордість, а перед упадком злоумність.14 Царська досада - се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його.
15 У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.15 У ясному погляді царя – життя, і добра воля його, – наче хмарина з пізнім дощем.15 В ясному обличчі царя - життя; і його ласка, немов дощ весняний.15 Краще лагідний дух з впокоренням ніж той, хто розділює здобич з гордими.15 В ясному поглядї царському - життє, й ласкавість його - мов довго дожиданий дощ.
16 Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!16 Набагато вартніша від золота надбана мудрість, а надбаний розум вартніший від найдобірнішого срібла.16 Ліпше, ніж золото, придбати мудрість; краще набути розум, аніж срібло.16 Розумний в ділах знаходить добра, а хто надіється на Бога блаженний.16 Придбати собі мудрість - се лучше над золото, й набути розум - се дорожше над добірне срібло.
17 Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.17 Шлях праведних – ухилятися від зла: той оберігає душу свою, хто пильнує шлях свій.17 Путь праведних - від зла відступити; душу свою збереже, хто на путь свою вважає.17 Мудрих і тих, що розуміють погане, кличуть, а тих, що солодкі в мові, радніше будуть слухати.17 Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій.
18 Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.18 Загибелі передує гординя, а падінню – пихатість.18 Погибелі передує гординя, падінню ж - бундючний дух.18 Джерело життя розум для тих, що (його) придбали, а напоумлення безумних погане.18 Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку - надуте серце.
19 Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.19 Краще бути сумирним духом із покірними, аніж ділити здобич із гордими.19 Ліпше бути тихим із смиренними, ніде з гордими ділити здобич.19 Серце мудрого зрозуміє те, що з власних уст, а на губах нестиме зрозуміння.19 Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати.
20 Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.20 Хто влагоджує справу розумно, той знайде успіх, і хто сподівається на Господа, той блаженний.20 Хто вважає на слово, той знаходить добро; хто покладається на Господа, той щасливий.20 Крижка меду гарні слова, а їхня солодість оздоровлення душі.20 Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має.
21 Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.21 Мудрий серцем назветься розважливим, і приємна мова уст сприятиме навчанню.21 Розумним назвуть того, хто мудрий серцем; ласкавість уст дає наука.21 Є дороги, що вважаються правильними для людини, одначе їх кінець глядить на дно аду.21 Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї.
22 Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.22 Розум для тих, що мають його, – джерело життя, а ученість безглуздого – глупота.22 Розум - джерело життя тим, хто його має, а дурнота - безумних кара.22 Чоловік трудить себе трудами і проганяє свою згубу, одначе викривлений носить згубу на своїх устах.22 Криниця жизняна - розум у розумних, а ученість безумних - дурощі.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.23 Серце мудрого вчиняє язика його мудрим і примножує знання в устах його.23 Серце мудрого його уста навчає, і губам його додає знання.23 Безумний чоловік копає собі зло, а на своїх губах збирає огонь як скарб.23 Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає.
24 Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.24 Приємна мова – щільниковий мед, солодка для душі і цілюща для кісток.24 Приємна мова - стільник меду, солодощі для душі, і лік для тіла.24 Викривлений чоловік розповсюджує зло і світильник обмани запалює для зла і ділить друзів.24 Приятна мова - се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей.
25 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.25 Є шляхи, котрі видаються людині бездоганними, але завершення їхнє – торованка до смерти.25 Бувають путі, що здаються простими, але кінець їх - дорога смерти.25 Беззаконний чоловік випробовує друзів і відводить їх на недобрі дороги.25 Бувають путї, що здаються прості, та конець їх - дорога до смертї.
26 Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.26 Трудівник працює для себе, тому що змушує його [до того] рот його.26 Голод працівника працює для нього; бо його рот примушує до того.26 Скріплюючи свої очі він роздумує про згубне, а кладе границі своїми губами для всього зла, цей є піччю зла.26 Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того.
27 Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.27 Чоловік лукавий заміряється вчинити лихе, і на вустах його, наче вогонь спопеляючий.27 Негідник коїть лихо, і на губах у нього мов вогонь гарячий.27 Старість вінець хвали, вона знаходиться на дорогах праведности.27 Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його - мов огонь жерущий.
28 Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.28 Чоловік підступний сіє розбрат, а обмовник розлучає друзів.28 Лукавий чоловік сіє незгоду, а донощик приятелів розділює.28 Довготерпеливий чоловік кращий від сильного, а хто володіє над гнівом, кращий від того, хто бере місто.28 Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить.
29 Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.29 Недобра людина зводить ближнього свого і веде його на шлях недобрий.29 Насильник зводить сусіда свого, і веде його на путь недобру.29 До лона надходить все для безбожних, а від Господа все праведне.29 Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу;
30 Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.30 Примружує очі свої, щоб вигадати підступ; прикушує собі губи і вчиняє злочина.30 Хто мружить очі, той хитрощі має на думці; а хто закусує губи, той зла накоїв.30 Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, - ось готове ледарство.
31 Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.31 Вінець слави – сивина, котра перебуває на шляху правди.31 Сиве волосся - вінок чести: його знаходять на праведній дорозі.31 Вінок величній - волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї.
32 Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.32 У кого тривке терпіння, той вартніший від хороброго, а той, що володіє собою, [вартніший] від завойовника міста.32 Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.32 Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати - се більш, нїж місто звоювати.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.33 У полу кидають жереба, але від Господа залежить його вирок.33 У пазуху кидають жереб, але від Господа залежить вирок.33 У полу кидається жереб, та випад його від - Господа.