1 Тридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити. | 1 Тридцять шостого року царювання Аси, пішов Баша, Ізраїлів цар, супроти Юди, і розпочав будувати Раму, щоб не дозволити [нікому] ні виходити від Аси, царя Юдиного, ні приходити [до нього]. | 1 Тридцять шостого року царювання Аси вирушив Вааса, ізраїльський цар, на Юдею й укріпив Раму, щоб ніхто не відходив і не приходив до Аси, юдейського царя. | 1 І в тридцять осьмому році царства Аси прийшов Вааса цар Ізраїля проти Юди і збудував Раму, щоб не дати виходу і входу Асі цареві Юди. | 1 Трийцять шестого року Асиного царювання вирушив Бааса, царь Ізраїлський, на Юдею й почав утверджувати Раму, щоб нїхто нї відходив від Аси, царя Юдейського, нї приходив. |
2 І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи: | 2 І виніс Аса срібло і золото із скарбниць дому Господнього і з дому царського, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи: | 2 Тоді Аса взяв срібло та золото з скарбниці Божого дому та царського палацу й послав до Бен-Гадада, арамійського царя, що жив у Дамаску, кажучи: | 2 І Аса взяв золото і срібло зі скарбів господнього дому і дому царя і післав до сина Адера царя Сирії, що жив в Дамаску, кажучи: | 2 Тодї взяв Аса срібло та золото з скарбівень дому Господнього та дому царського, й послав до Бенадада, царя Сирийського, що жив у Дамаску, кажучи: |
3 Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене. | 3 Спілка нехай же буде між мною і тобою, як була між батьком моїм і батьком твоїм; ось, я посилаю тобі срібла і золота; піди, розірви спілку свою з Башою, царем Ізраїля, щоб він відступив од мене. | 3 «Нехай буде союз між мною та тобою, як був між моїм батьком та твоїм батьком! Оце я посилаю тобі срібла та золота: покинь твій союз з Ваасою, щоб він відступивсь від мене.» | 3 Завіщай завіт між мною і тобою і між моїм батьком і між твоїм батьком. Ось я тобі післав срібло і золото, ходи і віджени від мене Ваасу царя Ізраїля і хай відійде від мене. | 3 Нехай стане вмова між мною й тобою, як була між моїм отцем і твоїм отцем; оце я посилаю тобі срібла та золота: візьми та покинь твою спілку з Баасою, царем Ізраїлським, щоб він відступився від мене. |
4 І послухався Бен-Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових. | 4 І послухав Бен-Гадад царя Асу, і послав старшин свого війська, котрі [були] в нього, супроти міст Ізраїльських, і вони спустошили Іййона, і Дана і Авел-Маїма і всі припаси в містах Нефталимових. | 4 І послухав Бен-Гадад царя Аси й послав своїх військових начальників проти ізраїльських міст, і вони завоювали Ійон, Дан, Авелмаїм і всі склади в містах Нафталі. | 4 І вислухав син Адера царя Асу і післав володарів своєї сили проти міст Ізраїля і побив Іон і Дан і Авелмаїн і всі околиці Нефталіма. | 4 І послухав Бенадад царя Аси, й послав військових начальників, що були в його, проти міст Ізраїлських, і вони спустошили Йон і Дан, та Авелмаїм, і всї запаси в городах Нефталїєвих. |
5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю. | 5 І коли зачув [про те] Баша, то припинив будувати Раму і припинив працю свою. | 5 Почувши Вааса про це, перестав укріпляти Раму, й залишив свою роботу. | 5 І сталося, що коли Вааса почув, оставив (діло), щоб більше не будувати Раму, і спинив своє діло. | 5 Як перечув про це Бааса, то й перестав утверджувати Раму, й залишив свою роботу. |
6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу. | 6 А цар Аса зібрав усього Юду, і вони вивезли [з] Рами каміння й дерева, котрі використовував Баша для будови, – і спорудив із них Геву та Міцпу. | 6 Тоді цар Аса зібрав усіх юдеїв, і вони забрали з Рами каміння та дерево, що вживав Вааса до укріплення, й укріпили ними Геву й Міцпу. | 6 І цар Аса взяв всього Юду і взяв каміння Рами і її дерево, яким будував Вааса, і ними збудував Ґаваю і Масфу. | 6 А царь Аса зібрав усїх Юдеїв, і вони повивозили з Рами каміння та деревню, що вживав Бааса до утверджування, й укріпив із їх Гиву та Масфу. |
7 А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя. | 7 Того часу прийшов Ханані ясновидець до Аси, царя Юдиного, і сказав йому: Через те, що ти покладався на царя сирійського і не покладався на Господа, Бога твого, тому й порятувалося військо царя сирійського від руки твоєї. | 7 Того часу віщий Ханані прийшов до Аси, юдейського царя, й сказав йому: «За те, що ти покладався на арамійського царя, а не на Господа, Бога твого, військо арамійського царя уникло твоїх рук. | 7 І в тому часі прийшов до Аси царя Юди пророк Ананій і сказав йому: Томущо ти надіявся на царя Сирії і ти не надіявся на твого Господа Бога, через це сила Сирії спаслася від твоєї руки. | 7 В той час прийшов віщий Ананїй до Аси, царя Юдейського, й сказав йому: За те, що ти поклав надїю на царя Сирийського, а не на Господа, Бога твого, спаслось військо царя Сирийського від твоєї руки. |
8 Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку. | 8 Хіба не були ефіопи та ливіяни із силою війська значнішою, з колісницями і вершниками численними? Та оскільки ти покладався на Господа, то Він віддав їх у руку твою. | 8 Чи ж не мали кушії та лівії величезного війська, колісниць та багато кінноти? Але що ти покладався на Господа, то він і видав їх тобі в руки, | 8 Чи не етіопці і лівійці були численною, хороброю силою, з дуже великим числом кіннотчиків, і томущо ти надіявся на Господа Він (їх) видав в твої руки. | 8 Чи ж не були Етіопії та Ливії в білшій силї, та з колесницями, й многочисленими їздецями? Але позаяк ти покладав надїю на Господа, то він віддав їх у руку твою, |
9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни! | 9 Бо очі Господа оглядають всю землю, щоб підтримати тих, [чиє] серце уповні віддане Йому. Нерозумно ти вчинив зараз. Через те віднині будуть у тебе війни. | 9 бо очі Господні обіймають усю землю, щоб підтримувати тих, чиє серце цілком йому віддане. Ти поводився в тому нерозважно, тому й будуть у тебе від цього часу війни.» | 9 Бо очі Господа глядять на всю землю, щоб скріпити кожне серце, що досконале до нього. Ти нерозумно поступив у цьому. Від тепер буде з тобою війна. | 9 Бо ж очі Господнї обіймають усю землю, щоб піддержувати тих, що їх серце цїлковито йому віддане. Ти нерозсудливо зробив тепер. За се будуть від сього часу в тебе війни. |
10 І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в'язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу. | 10 І розгнівався Аса на пророка, і вкинув його до в'язниці, бо через це був роздратований і мав гнів на нього; учиняв Аса тісноти [деяким] з народу того часу. | 10 Розсердився Аса на віщого й вкинув його в тюрму: такий великий був його гнів за те на нього. Аса утискав на той час і деяких з народу. | 10 І Аса розлютився на пророка і вкинув його до вязниці, бо розлютився за це. І знущався Аса над народом в тому часі. | 10 І розсердився Аса на пророка, й вкинув його в тюрму, бо розгнївався за се на його; тїснив Аса в той час і многих із народу. |
11 І оце Асині діла, перші та останні, ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів. | 11 І ось, діяння Аси, перші і останні, описані в Книзі царів Юдиних та Ізраїльських. | 11 Дії Аси, від перших до останніх, записані у книзі юдейських та ізраїльських царів. | 11 І ось слова Аси перші і останні записані в книзі царів Юди й Ізраїля. | 11 А дїї Асині, перші й останні, записані в книзї про царів Юдейських та Ізраїлських. |
12 І занедужав Аса тридцятого й дев'ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів. | 12 І занедужав Аса тридцять дев'ятого року свого царювання на ноги, і хвороба його сягнула горішніх частин тіла, але він, хворіючи, звертався не до Бога, а до лікарів. | 12 Тридцять дев'ятого року свого царювання занедужав Аса на ноги, й ця недуга стала вельми тяжкою, але він і у своїй недузі шукав не Господа, а лікарів. | 12 І Аса захворів в тридцять девятому році свого царства на ноги, аж доки дуже не розхворівся. І в своїй хворобі не шукав Господа, але лікарів. | 12 І став Аса нездужати на ноги трийцять девятого року свого царювання, а хороба його дійшла до верхнїх часток тїла; але він в своїй слабостї шукав не Господа, а лїкарів. |
13 І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання. | 13 І спочив Аса з батьками своїми, і помер на сорок першому році царювання свого. | 13 І спочив Аса зо своїми батьками, помер на сорок першому році свого царювання. | 13 І заснув Аса з своїми батьками і помер в тридцять девятому році свого царства, | 13 І спочив Аса з батьками своїми, й помер сорок першого року царювання. |
14 І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по-містецькому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління. | 14 І поховали його в гробниці, котру він спорудив для себе в місті Давидовому; і поклали його на ложі, котре виповнили духмянами і різноманітними удатними мазями і спалили їх для нього величезну кількість. | 14 Його поховали в гробі, що він висік був собі в Давидгороді, і поклали його на ліжку, повному пахощів та мастей, належно зготованих, і запалили на його честь величезне багаття. | 14 і поховали його в гробниці, яку викопав собі в місті Давида, і поклали його на ліжку і наповнили пахощами і родами пахучого миру і зробили йому дуже великий похорон. | 14 І поховали його в гробовищі, що його спорудив собі в містї Давидовому; й зложили його на ліжку наповненому пахощами й усякими добірними мастями, й спалили їх для його велику силу. |