1 І сказав Самуїл до Саула: Господь послав був мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем. А тепер послухайся голосу Господніх слів.1 І сказав Самуїл Саулові: Господь послав мене помазати тебе на царя над народом Його, над Ізраїлем; тепер підкорися голосові Господньому.1 Одного разу Самуїл сказав до Саула: «Мене Господь послав був помазати тебе царем над його народом Ізраїлем; тож слухай і тепер Господнього голосу: 1 І сказав Самуїл до Саула: Післав мене Господь помазати тебе на царя над Ізраїлем. І тепер слухай господний голос.1 І сказав Самуїл Саулові: Господь поручив менї помазати тебе царем над його народом Ізраїлем; так вислухай тепер повелїннє Господнє.
2 Так сказав Господь Саваот: Я згадаю, що зробив був Амалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту.2 Так говорить Господь Саваот: Пригадав Я те, що вчинив Амалик Ізраїлеві, як він перетнув йому шлях, коли він виходив з Єгипту.2 так каже Господь Сил: Я зваживсь покарати те, що Амалек зробив Ізраїлеві, ставши йому на дорозі, як він ішов із Єгипту.2 Так сказав Господь Саваот: Тепер пімщу те, що вчинив Амалик Ізраїлеві, як зустрів його в дорозі, коли він ішов з Єгипту.2 Так глаголе Господь Сил небесних: Надумавсь я помститись за те, що коїв Амалик, ставши на дорозї Ізрайлеві, як він ійшов із Египту.
3 Тепер іди, і поб'єш Амалика, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосердишся над ним. І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до осла.3 Тепер іди і завдай поразки Амаликові, і винищ усе, що в нього; і не змилосердишся над ним, але зрокуй на смерть від чоловіка до дружини, від підлітка до грудного немовляти, від бика до вівці, від верблюда до віслюка.3 Іди ж і удар на Амалека, видай на загладу цілковиту його й усе, що в нього, не щади нічого, вигублюй чоловіків і жінок, дітей і немовлят, волів і овець, верблюдів і ослів.»3 І тепер іди і побєш Амалика і Єрім і все, що його, і не оставиш з нього (нічого) і вигубиш його і прокленеш його і все, що його, і не збережеш з нього і вигубиш від чоловіка і до жінки і від дитини аж до немовлята і від телята аж до вівці і від верблюда аж до осла.3 Оце ж іди та й побий Амалика і розпростори проклін на все що в його, і не ощаджуй його, а вигублюй чоловіків і жінок, хлопят і немовлят, корову й вівцю, верблюда й осла.
4 І Саул оповістив народ, і перелічив їх у Телаїмі, і двісті тисяч піхоти та десять тисяч мужа Юди.4 І зібрав Саул народ, і нарахував їх у Телаїмі двісті тисяч ізраїльтян піших, і десять тисяч із коліна Юдиного.4 Скликав Саул народ і перелічив його в Теламі: двісті тисяч піхоти і десять тисяч мужів Юди.4 І скликав Саул нарід і почислив їх в Ґалґалах, чотириста тисяч війська і тридцять тисяч війська Юди.4 І покликав Саул свій люд, і перелїчив його в Телаїмі двістї тисяч піших і сто тисяч з поколїння Юдиного.
5 І прийшов Саул аж до Амаликового міста, та й засів у долині.5 І дійшов Саул до міста Амаликового і вчинив засідку в долині.5 Двигнувся Саул під місто Амалека й зробив засідку в долині.5 І пішов Саул аж до міст Амалика і зробив засідку при потоці.5 І двинув Саул під головний город Амалика, і заляг залягом у долинї при потоцї.
6 І сказав Саул кенеянам: Ідіть, відокремтесь, вийдіть з-поміж Амаликитянина, щоб я не долучив вас до них, бо ви зробили були милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремився Кенеянин з-поміж Амалика.6 І сказав Саул кенеянам: Ходіть, відокремтеся, вийдіть з-поміж середовища Амалика, щоб мені не винищити вас із ним; бо ви вчинили милість усім ізраїльтянам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремилися кенеяни з-поміж Амалика.6 Саул сказав кеніям: «Ідіть, відділіться й вийдіть з-поміж амалекитян, щоб я не вигубив вас разом із ними, бо ви були прихильні до всіх синів Ізраїля, як вони йшли з Єгипту.» І відділилися кенії від амалекитян.6 І сказав Саул до Кінея: Піди і відступи з посеред Амаликитів, щоб я не причислив тебе до нього, і ти вчинив милосердя з ізраїльськими синами, коли вони приходили з Єгипта. І усунувся Кіней з посеред Амалика.6 Кинїям же сказав Саул: Ійдїте, віддїлїтесь і вийдїть зпоміж Амалика, щоб я вас не погубив із ними, бо ви показали себе прихильними до Ізрайлитян, як ійшли вони з Египту.
7 А Саул побив Амалика від Хавіли аж до місця, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.7 І розгромив Саул Амалика від Хавіли аж до околиць Шуру, що навпроти Єгипту.7 Саул побив амалекитян від Хавіли аж ген до Шуру, що на межі з Єгиптом,7 І Саул побив Амалика від Евілата аж до Сура з перед лиця Єгипта.7 І побив Саул Амалика від Хавили та й до Сира, що навпроти Египту;
8 І зловив він Аґаґа, амаликського царя, живого, а ввесь народ зробив закляттям, та й побив вістрям меча.8 І Аґаґа, царя амаликового, захопив живим, а народ увесь прокляв і винищив мечем.8 і взяв живим амалекитянського царя Агага, народ же ввесь вигубив цілковито, вистинавши мечем їх.8 І живим взяв Аґаґа царя Амалика і ввесь нарід Єріма забив лезом меча.8 І Агага, царя Амаликового, зайняв живцем у полонь, усїх же військових людей постинав у крівавому бою.
9 Та змилосердився Саул і народ над Аґаґом, і над найліпшим з його худоби дрібної й з худоби його великої та з товару вгодованого, і над вівцями, та над усім добром, і не хотіли зробити їх закляттям. А все маловарте й худе його зробили закляттям.9 Але Саул і народ помилували Аґаґа, амаликського царя, і найкращих з овечок і биків, і вгодованих ягнят, і все гарне, і не хотіли винищити, а все маловартісне і худе винищили.9 Однак Саул з народом помилували Агага, і щонайкраще з овець, волів, годованої худоби й ягнят, і все, що було вартісне, - не хотіли видати на загладу. Тільки що було маловартне й безцінне, те вони винищили.9 І оставив Саул і ввесь нарід Аґаґа живим і добірне отар і стад і їжі і виноградників і всього добра і не хотів їх знищити. І всяку невартісну і недобірну річ знищили.9 Однакже помилував Саул і його люде Агага і найкращі його вівцї й корови та ягнята, та й инше все дорожче, і не хотїли того вигубити; тільки що було маловажне й пусте, те вони винищили.
10 І було Господнє слово до Самуїла й казало:10 І було слово Господнє до Самуїла таке: 10 І надійшло до Самуїла таке слово Господнє: 10 І було господнє слово до Самуїла, кажучи: 10 І прийшло Господнє слово до Самуїла, таке:
11 Жалкую, що Я настановив Саула за царя, бо він відвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І запалився гнів Самуїлів, і він кликав до Господа цілу ніч.11 Шкодую, що настановив Я Саула на царя; бо він одвернувся від Мене, а слів Моїх не виконав. І засмутився Самуїл, і приклик`ав Господа цілу ніч.11 «Жаль мені, що зробив Саула царем, бо він від мене відвернувся й моїх велінь не сповнив.» Гірко це було Самуїлові й він усю ніч благав Господа.11 Я розкаявся, що зробив царем Саула, бо він відвернувся від Мене і не зберіг моїх слів. І засмутився Самуїл і кричав до Господа цілу ніч.11 Жаль менї, що зробив Саула царем, бо він одвернувсь від мене і моїх повелїнь не сповнив. Гірко се було Самуїлові і благав він цїлу ніч Господа.
12 А рано вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові донесли, говорячи: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам'ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу.12 І підвівся Самуїл рано-вранці [і пішов] назустріч Саулові. І повідали Самуїлові, що Саул ходив на Кармел, і там поставив собі пам'ятника, і зійшов у Ґілґал.12 Коли ж Самуїл устав рано-вранці і пішов назустріч Саулові, його сповістили, кажучи: «Саул пішов у Кармель і, спорудивши собі там подібний пам'ятник та повернувшися звідти, двигнувся далі й прибув у Гілгал.»12 І вранці встав Самуїл і пішов на зустріч Ізраїлю. І сповіщено Самуїлові, кажучи: Саул приходить до Кармила і підняв собі руку і повернув колісницю. І прийшов до Саула до Ґалґали, і ось він приносив Господеві цілопалення, найкраще з здобичі, яку приніс від Амалика.12 Назавтра ж рано вранцї пійшов Самуїл зустріч Саулові. І сповіщено Самуїла, що Саул ходив у Кармиль і там построїв собі ворота побідні, а звідти вернувсь і двинув далїй в Галгал.
13 І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє.13 Коли прийшов Самуїл до Саула, то Саул сказав йому: Благословенний ти у Господа; я виконав слово Господнє.13 І пішов Самуїл до Саула. Саул сказав до нього: «Благослови тебе Господь! Я виконав приказ Господній.»13 І прийшов Самуїл до Саула, і сказав йому Саул: Благословенний ти Господеві, я виконав все, що Господь сказав.13 Як же зустрівся Самуїл із Саулом, каже йому Саул: Благослови тебе Господь! Спевнив я повелїннє Господнє.
14 А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую?14 І сказав Самуїл: А що це за мекання овечок у вухах моїх і ремигання биків, котре я чую?14 А Самуїл спитав: «А що це за мекання овець, що до моїх вух доходить, та мукання товару, що я чую?»14 І сказав Самуїл: І що це за голос цієї отари в моїх ухах і голос волів, які я чую.14 І сказав Самуїл: А що се за блеяннє овець в ушу мойму та рик коров, що я чую?
15 І сказав Саул: Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям.15 І сказав Саул: Привели їх від Амалика, оскільки народ змилостивився над кращими з овець і биків для пожертви Господові, Богові твоєму; а решту ми винищили.15 Саул відповів: «їх пригнали від амалекитян, бо народ ощадив найкращих овець І худобу, щоб принести в жертву Господеві, Богові твоєму, а що зосталось, ми вигубили як прокляте.»15 І сказав Саул: Я це привів від Амалика, те, що оставив нарід, найсильніше з отари і волів, щоб принести в жертву твому Господеві Богові, і решту я вигубив.15 І відказав Саул: Женуть їх від Амаликіїв додому, бо люд ощадив лучші вівцї й корови, щоб їх в жертву принести Господеві, Богу твойму; на все ж инше розпростерли ми проклін.
16 А Самуїл сказав до Саула: Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі. А той сказав йому: Говори.16 І сказав Самуїл Саулові: Зажди, я скажу тобі, що сказав мені Господь уночі. І сказав йому Саул: Говори!16 Тоді Самуїл до Саула: «Годі! Дай мені об'явити тобі, що Господь відкрив мені цієї ночі.» Саул сказав: «Говори!»16 І сказав Самуїл до Саула: Остав і сповіщу тобі, що Господь сказав до мене вночі. І сказав йому: Говори.16 І рече Самуїл Саулові: Підожди, дай менї обявити тобі, про що Господь розмовляв сю ніч зо мною. І відказав Саул: Кажи.
17 І сказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах своїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем?17 І сказав Самуїл: Чи не малим ти був в очах своїх, коли став вождем колін Ізраїлевих, і Господь помазав тебе на царя над Ізраїлем?17 Самуїл же: «Чи ж не правда, що хоч ти й малим собі здавався, однак тепер ти головою над колінами Ізраїля, й Господь домазав тебе царем над Ізраїлем?17 І сказав Самуїл до Саула: Чи не є ти перед ним малий, володар скиптру племени Ізраїля, і Господь помазав тебе на царя над Ізраїлем.17 Чи не правда ж, що хоч ти й сам собі здався малим, однакже тепер ти голова в поколїннях Ізрайлевих? Бо Господь помазав тебе царем нам Ізраїлем.
18 І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх.18 І послав тебе Господь у дорогу, сказавши: Іди, і вчиниш заклятими нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, доки ти не вигубиш їх.18 Господь послав тебе в похід і повелів: Іди, винищи тих грішників, отих амалекитян, і воюй проти них, аж поки їх цілком не знишиш!18 І Господь післав тебе в дорогу і сказав тобі: Піди і вигуби тих, що грішать проти Мене, Амалика, і воюватимеш з ними, аж доки не викінчиш їх.18 І послав тебе Господь і повелїв тобі: Йди й розпростри проклін на ледачого Амалика, і бий на них, аж покіль їх вигубиш.
19 І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах?19 Навіщо ж ти не підкорився голосові Господньому, і кинувся на здобич, і вчинив лихе перед очима Господа?19 Чому ж ти не послухав Господнього голосу й кинувся на здобич, і зробив зло в очах Господніх?»19 І чому ти не послухався господнього голосу, але кинувся захопити здобич і вчинив погане перед Господом?19 Чом же ти не послухав повелїння Господнього, а кинувся на луп і вчинив те, що не до вподоби Господеві?
20 І сказав Саул до Самуїла: Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям.20 І сказав Саул Самуїлові: Я дослухався голосу Господа і рушив у дорогу, куди послав мене Господь, і привів Аґаґа, царя амаликського, а Амалика знищив.20 Саул відповів Самуїлові: «Я послухав Господнього голосу і двигнувся у похід, в який Господь мене був вислав, і привів амалекитянського царя Агага та винищив амалекитян.20 І сказав Саул до Самуїла: Томущо я послухався голосу народу, і я пішов по дорозі, якою мене післав Господь, і я привів Аґаґа царя Амалика і я вигубив Амалика.20 І відказав Саул Самуїлові: Я послухав повелїння Господнього: у поход, що в його вислав мене Господь, я пійшов, і Амаликийського царя Агага привів, і Амалика вигубив,
21 А народ узяв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі.21 А народ із здобичі, з овечок і з биків, узяв найкраще із здобичі, для жертвоприношення Господові, Богові твоєму, в Ґілґалі.21 Народ же взяв із здобичі овець і худоби, що було найкраще, а що мало бути знищене як прокляте, щоб принести його в жертву Господеві, Богові твоєму, в Гілгалі.»21 І нарід взяв здобич отари і стада, найкраще з вигубленого, щоб принести в жертву перед нашим Господом Богом в Ґалґалах.21 Тільки люд взяв вівцї й корови із нашого лупу, що найкрасше з проклятого, щоб у Галгалї принести в жертву Господеві, твойму Богові.
22 І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою!22 І відповідав Самуїл: Невже приношення усеспалення і пожертви настільки приємні Господові, як послух голосові Господньому? Послух кращий пожертви і слухняність краща від лою баранів.22 Самуїл промовив: «Хіба ж Господеві так довподоби всепалення й жертви, як послух Господньому слову? Послух ліпший від жертви, слухняність від баранячого жиру.22 І сказав Самуїл: Чи так Господеві милі цілопалення і жертви, як слухатися голосу Господа. Ось краще від жертви слухатися, і послух понад жир баранів.22 І промовив Самуїл: Чи Господеві такі радощі з усепалень і з колених жертов, як із покори Господньому повелїнню? Нї, покора лучша за жертви, й послух дорожчий від баранячого товщу;
23 Бо непокірливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем.23 Бо непокора – то є [такий самий] гріх, як гріх ворожбитства, і свавілля – [як] провина та служіння ідолам. Через те, що ти знехтував словом Господнім, Він також знехтував тобою, щоб ти не був царем над Ізраїлем.23 Бунт - це гріх чарівництва, сваволя - це злочин ідолопоклонства. За те, що ти відкинув Господнє слово, він тебе відкинув від царства.»23 Бо гріхом є чаклунство, ідоли наносять біль і тягар. Томущо ти погордив Господним словом, і тобою погордить Господь, щоб ти не був царем над Ізраїлем.23 Бо непослух, се такий гріх, як і чарівництво, а своя воля, се таке як ідолопоклонність; за те, що ти відкинув слово Господнє, відкинув і він тебе, щоб не був ти царем.
24 І сказав Саул до Самуїла: Прогрішився я, бо переступив накази Господні та слова твої, бо я боявся народу, та послухався його голосу.24 І сказав Саул Самуїлові: Згрішив я, бо переступив заповіді Господні і слово твоє; але я боявся народу і підкорився голосові його.24 Тоді Саул сказав до Самуїла: «Згрішив я, переступивши Господній наказ і твої слова, але я був злякався народу й уволив його волю.24 І сказав Саул до Самуїла: Я згрішив бо переступив господнє слово і твоє слово, бо я злякався народу і послухався їхнього голосу.24 І каже Саул Самуїлові: Провинив я, переступивши Господнє повелїннє і твій розпорядок; тільки ж я бояв ся люду, тим і вволив його волю.
25 А тепер прости ж мій гріх, і вернися зо мною, і я поклонюсь Господеві.25 А тепер зніми з мене гріха мого і повернися зі мною, щоб я поклонився Господові;25 Тепер же прости, прошу, гріх мій і повернися зо мною: я поклонюсь Господеві.»25 І тепер забери ж мій гріх і повернися зі мною, і поклонюся твому Господеві Богові.25 Тепер же здійми з мене гріх мій і вернись ізо мною: я поклонюсь Господеві.
26 Та Самуїл сказав до Саула: Не вернуся з тобою, бо ти погордив Господнім словом, а Господь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем.26 І відповідав Самуїл Саулові: Не повернуся я з тобою, тому що ти знехтував словом Господнім, і Господь знехтував тобою, щоб ти не був царем над Ізраїлем.26 Самуїл відповів Саулові: «Я не повернуся з тобою, бо ти відкинув Господнє слово, й Господь тебе відкинув, щоб ти не був царем над Ізраїлем.»26 І сказав Самуїл до Саула: Не повернуся з тобою, бо ти погордив Господним словом, і тобою погордить Господь, щоб ти не був царем над Ізраїлем.26 І відказав Самуїл Саулові: Не вернусь із тобою, бо зневажив єси повелїннє Господнє, тим і Господь відкинув тебе, щоб не був ти царем над Ізраїлем.
27 І повернувся Самуїл, щоб піти, а Саул схопив полу плаща його, та й відірвав.27 І обернувся Самуїл, щоб відійти. Але [Саул] схопив його за полу одежі і розідрав її.27 І коли Самуїл обернувся, щоб іти, Саул ухопив полу його одежі, вона ж відірвалась.27 І Самуїл відвернув своє лице, щоб відійти. І Саул схопив рубець його подвійної одежі і роздер її.27 Як же обернувся Самуїл ійти, той ухопив полу одежі його, та й одідрав її.
28 І сказав до нього Самуїл: Господь відірвав сьогодні від тебе Ізраїлеве царство, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!28 Тоді сказав Самуїл: Нині відірвав Господь царство Ізраїлеве від тебе, і віддав його ближньому твоєму, кращому за тебе.28 Самуїл сказав до нього: «Господь відірвав сьогодні від тебе царювання над Ізраїлем і дав його другому, кращому від тебе.28 І сказав до нього Самуїл: Сьогодні Господь вирвав царство Ізраїля з твоєї руки і дасть його твому ближньому, кращому від тебе,28 І рече йому Самуїл: нинї відірвав від тебе Господь царюваннє над Ізраїлем і віддав його ближньому твому, лучшому за тебе;
29 І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не людина, щоб каятись.29 І не скаже неправди, і не буде каятися Сильний Ізраїлів, бо не людина Він, аби каятися Йому.29 Та все ж таки Слава Ізраїля неправди не говорить і не змінюється, бо він не чоловік, щоб змінюватись.»29 й Ізраїль буде розірваним на два, і (Господь) не повернеться, ані не передумає, бо Він не є як людина, щоб передумати.29 І не скаже неправди, і не буде каятись Побідник в Ізраїлї, бо він не чоловік, щоб каятись.
30 А Саул сказав: Прогрішився я! Але вшануй й мене перед старшими мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господеві, Богові твоєму.30 І сказав [Саул]: Я згрішив, але вшануй мене нині перед старшиною народу мого і перед Ізраїлем, і повернися зі мною, і я поклонюся Господові, Богові твоєму.30 І відповів той: «Я згрішив, та ти вшануй мене, благаю, перед старшими мого народу й перед Ізраїлем і повернися зо мною, щоб я поклонивсь Господеві, Богові твоєму.»30 І сказав Саул: Я згрішив, але прослав мене перед старшинами Ізраїля і перед моїм народом і повернися зі мною, і поклонюся твому Господеві Богові.30 І сказав Саул: Провинив я, однакже хоч покажи менї шану в очах громадських мужів мого люду і перед Ізраїлем тим, що вернешся зо мною, щоб я поклонився перед Господом, Богом твоїм.
31 І вернувся Самуїл за Саулом, і Саул поклонився Господеві.31 І повернувся Самуїл за Саулом, і вклонився Саул Господові.31 І Самуїл повернувсь разом зо Саулом, і Саул поклонився Господеві.31 І повернувся Самуїл за Саулом, і поклонився Господеві.31 І вернувся Самуїл і йшов за Саулом, і впав Саул ниць перед Господом.
32 І сказав Самуїл: Підведіть до мене Аґаґа, царя амаликського. І пішов до нього Аґаґ весело. І сказав Аґаґ: Справді, відступилася гіркота смерти!32 Відтак сказав Самуїл: Приведіть до мене Аґаґа, царя амаликського. І підійшов до нього Аґаґ, тремтячи, і сказав Аґаґ: Справді, гіркота смерти минулася?32 Потім Самуїл сказав: «Приведіть до мене Агага, амалекитянського царя.» Увесь радий, Агаг підійшов до нього й каже: «Вона таки минула, ота гіркота смерти!»32 І сказав Самуїл: Приведіть мені Аґаґа царя Амалика. І прийшов до нього Аґаґ тремтячи, і сказав Аґаґ: Чи так гірка смерть.32 Тодї Самуїл повелїв: Приведї- те перед мене Амаликийського царя Агага. Дрожучи підійшов Агаг до його й промовив: Чей минула гіркість смертї?
33 А Самуїл сказав: Як твій меч позбавляв жінок дітей, так позбавиться дітей твоя мати між жінками. І посік Самуїл Аґаґа перед Господнім лицем у Ґілґалі.33 Але Самуїл сказав: Як меч твій позбавив жінок дітей, так мати твоя поміж жінками нехай позбавлена буде [сина]. І розітнув Самуїл Аґаґа перед Господом в Ґілґалі.33 А Самуїл сказав: «Як твій меч позбавляв жінок дітей, так, між жінками, твоя мати буде позбавлена дитини.» І розтяв Агага на шматки перед Господом у Гілгалі.33 І сказав Самуїл до Аґаґа: Так як бездітними жінок вчинив твій меч, так бездітною буде між жінками твоя матір. І зарізав Самуїл Аґаґа перед Господом в Ґалґалі.33 Самуїл же рече: Як твій меч одіймав дїтей у жінок, так нехай і в твоєї матері між другими жінками відойметься син. І розтяв Самуїл Агага на шматки перед Господом у Галгалї.
34 І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому свого, до Саулової Ґів'ї.34 І відійшов Самуїл до Рами, а Саул пішов до себе додому, до Ґів'ї Саулової.34 Звідти подався Самуїл у Раму, а Саул пішов до свого дому в Гівеа Саула.34 І пішов Самуїл до Арматема, і Саул пішов до свого дому до Ґаваа.34 Тодї подався Самуїл у Раму, а Саул вернувсь додому в Гиву Саулову.
35 І більше не бачив Самуїл Саула аж до дня його смерти, та Самуїл сумував за Саулом. А Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.35 І більше не бачився Самуїл із Саулом до дня своєї смерти. Але сумував Самуїл за Саулом, бо Господь жалкував, що настановив був Саула царем над Ізраїлем.35 Самуїл не бачився вже більше з Саулом аж по день своєї смерти. Він уболівав над Саулом, бо Господь жалкував, що зробив його царем над Ізраїлем.35 І не додав Самуїл більше бачити Саула аж до дня своєї смерти, бо Самуїл оплакував Саула. І розкаявся Господь, що поставив Саула царем над Ізраїлем.35 І не видався вже Самуїл з Саулом аж по день своєї смертї, та все ж оплакував Самуїл Саула, тому що Господь каявся, що зробив його царем над Ізраїлем.