1 У кінці семи літ зробиш відпущення.1 Наприкінці сьомого року зробиш відпущення.1 «При кінці кожного сьомого року робитимеш відпуст.1 По сімох роках зробиш відпущення.1 При кінцї кожних сїм років робити меш відпуст.
2 А оце те відпущення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натискати на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпущення ради Господа.2 А відпущення є в тому, щоби кожен позикодавець, котрий позичив ближньому своєму, подарує йому свою [позику], не вимагатиме її від свого ближнього чи з брата свого; тому що проголошене відпущення Господнє.2 А відпуст полягає ось у чому: кожен, хто позичив своєму ближньому, подарує йому свою позику; не буде вимагати її від свого ближнього, ані від свого брата, відколи об'явлено відпуст на честь Господа.2 І це припис відпущення: Відпустиш всякий довг свій, який ближний тобі винен і від твого брата не вимагатимеш звороту, бо названо відпущення Господеві Богові твому.2 А робити меш відпуст ось як: Кожний, хто пожичив кому, подарує пожичку, що дав її рукою своєю ближньому свому. Не буде напирати на ближнього свого чи на брата, бо обявлено відпуст Господнїй.
3 На чужинця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя,3 Від чужинця вимагай, а що буде твоє у брата твого, даруй йому.3 Від чужинця можеш собі вимагати; але те, що належиться тобі в твого брата, відпустиш йому.3 Від чужинця вимагатимеш звороту того, що тобі належиться від нього, (а) твому братові віспустиш твій довг.3 Від чужоземця можна тобі вимагати; а те, що маєш в брата твого, те мусить відпустити йому рука твоя;
4 та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагословить тебе Господь у Краї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, щоб ти посів його,4 Хіба що не буде в тебе бідного; тому що вельми благословить тебе Господь на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, щоб ти взяв її у спадщину.4 Та, зрештою, й не буде в тебе вбогого, бо Господь напевно благословитиме тебе в землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, -4 Бо не буде в тебе бідолахи, бо, благословлячи, поблагословить тебе Господь Бог твій в землі, яку твій Господь Бог дає тобі, щоб жеребом її успадкувати,4 Нехай же не буде в тебе вбогого. Бо Господь благословити ме тебе достатком у землї, що Господь, Бог твій, дає тобі в наслїддє, щоб була твоя,
5 якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.5 Якщо будеш слухняним голосові Господа, Бога твого, і прагнутимеш виконувати всі заповіді оці, котрі я сьогодні заповідаю тобі,5 але тільки тоді, коли ти слухатимеш голос Господа, Бога твого, і пильно виконуватимеш усі заповіді, що оце я заповідаю тобі сьогодні.5 якщо ж слухом послухаєтесь голосу Господа Бога вашого, щоб зберігати і чинити всі ці заповіді, які я тобі сьогодні заповідаю.5 Як тільки будеш пильно слухати голосу Господа, Бога твого, і дбати меш, щоб сповняти всї заповідї, що заповідаю тобі сьогоднї.
6 Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі позичку, а ти не даватимеш позички. І будеш ти панувати над багатьма народами, а над тобою не будуть панувати.6 Бо Господь, Бог твій, благословить тебе, як Він говорив тобі, і ти будеш давати позику багатьом народам, а сам не будеш позичати; і панувати будеш над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати.6 Господь, Бог твій, поблагословить тебе, як був тобі обіцяв, так що ти позичатимеш багатьом народам, а сам не будеш позичати ні від кого; володітимеш багатьма народами, а вони не володітимуть тобою.6 Бо Господь Бог твій поблагословив тебе так як тобі сказав і позичатимеш багатьом народам, ти ж не братимеш позички, і пануватимеш ти над багатьма народами, над тобою ж не пануватимуть.6 Бо Господь, Бог твій, благословив тебе, як сам обіцяв тобі; і ти давати меш пожичку на застав багацько народам, сам же ти не брати меш жадної пожички на застав; і панувати меш над багацько народами, над тобою ж не панувати муть вони.
7 Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у Краї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого,7 А якщо буде в тебе вбогий хто-небудь із братів твоїх при будь-яких брамах твоїх, на землі твоїй, котру Господь, Бог твій, дає тобі, то не ожорсточиш серця свого, і не стиснеш пальців твоїх перед убогим братом твоїм.7 Коли ж у тебе буде убогий, хто-небудь із твоїх братів, у якомусь твоєму місті на твоїй землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, ти не будеш твердий серцем, ані не буде скудною рука твоя супроти вбогого брата;7 Якщо ж буде в тебе бідолаха з твоїх братів в одному з твоїх міст в землі, яку Господь Бог твій тобі дає, не вчинеш твоє серце твердим, ані не замкнеш твоєї руки від твого убогого брата.7 Коли буде в тебе вбогий чоловік, хто небудь із братів твоїх, в якій оселї твоїй, у землї твоїй, що дає тобі Господь, Бог твій, то не будеш твердий серцем і не зачиниш руки твоєї перед бідним братом твоїм.
8 бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.8 Але відкрий йому руку твою і дай позику, зваживши на нужду його, у чому він має потребу.8 ні - ти радо даси з своєї руки й охоче позичиш йому, скільки в біді, в яку він упав, йому потрібно.8 Відкриваючи, відкриєш йому твої руки, даси йому позичку, яку просить, згідно з тим, що потребує.8 Нї, ти відчиниш руку твою і даси йому на застав, скілько йому треба для недостатку його.
9 Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: Наблизився сьомий рік, рік відпущення, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кликати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.9 Гляди, щоб не зародилася в недоброму серці твоєму думка: `Наближається сьомий рік, рік відпущення; і щоб [від того] око твоє не стало злим до убогого брата твого, і ти не дав нічого йому; бо він заволає на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.9 Гляди, щоб у твоєму серці не зродилась ось така грішна думка: надходить, мовляв, сьомий рік, рік відпусту! - та й станеш споглядати лихим оком на свого рідного брата, й не даси йому нічого; він закликав би тоді Господа проти тебе, й ти взяв би гріх на себе.9 Вважай на себе, щоб в твому серці не було сховане слово, беззаконня, кажучи: Наближається сьомий рік, рік відпущення, і злим буде твоє око до твого брата, що в потребі, і не даси йому, і закричить проти тебе до Господа, і буде в тобі великий гріх.9 Бережись, щоб не зродилась грішна думка в серцї твоїм, як скажеш собі: надходить семий рік, рік відпусту! Та й станеш дивитись лихим оком на вбогого брата твого, і не даси йому нїчого, і нарікати ме він на тебе перед Господом і буде на тобі гріх.
10 Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.10 Дай йому [позику], і коли будеш давати йому, не мусить осмута озватися в твоєму серці, бо за це благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх справах твоїх, і в усьому, що вчинятимеш своїми руками.10 Дай йому щедро й не смутись у своєму серці, що даєш йому, бо за цей учинок Господь, Бог твій, поблагословить тебе у кожній праці й у всіх починах рук твоїх.10 Даючи, даси йому і, позичаючи, позичиш йому те, що попросить, і не засмутишся твоїм серцем як ти йому даєш. Бо через це слово поблагословить тебе Господь Бог твій в усіх твоїх ділах і в усьому, на що покладеш твою руку,10 Давай щиро і не сердься, як давати меш йому; бо за се благословить тебе Господь, Бог твій, у всякому дїлї рук твоїх і в усьому, що чиниш руками твоїми.
11 Бо не передеться убогий з-посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм.11 Тому що вбогі ніколи не щезнуть на землі: конче відкривай руку твою братові твоєму; убогому твоєму і жебракові твоєму на землі твоїй.11 Справді, вбогі ніколи не переведуться на землі, тому то я тобі й заповідаю: щедро розтулюй свою долоню для свого брата, для нужденного й для вбогого в твоїй землі.11 бо не зникне бідолаха з землі. Через це я тобі заповідаю чинити це слово, кажучи: Відкриваючи, відкриєш твої руки твому бідному і потребуючому братові у твоїй землі.11 Вбогі бо люди нїколи не переведуться на землї; тим то я тобі й заповідаю, говорючи: Ти мусиш відчиняти руку твою для брата твого, для злиденного твого і для вбогого твого в землї твоїй.
12 Коли буде проданий тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьомого року відпустиш його вільним від себе.12 Коли буде проданий тобі брат твій, єврей чи єврейка, то шість років служитимуть тобі, а сьомого року відпусти його від себе на волю.12 Коли запродасться тобі твій брат, єврей чи єврейка, і прослужить шість років у тебе, в сьомому році відпустиш його від себе на волю.12 Якщо ж тобі продасть себе твій брат єврей чи єврейка, тобі служитиме шість літ, і в сьоме відпустиш його свобідним від тебе.12 Коли буде проданий тобі брат твій, Єврей чи Єврейка, та прослужить шість років в тебе, так у семому роцї відпустиш їх від себе на волю.
13 А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його порожньо,13 А коли будеш відпускати його від себе на волю, не відпусти його з порожніми [руками].13 Але як відпускатимеш його від себе на волю, то не будеш відпускати його з порожніми руками.13 Коли ж відішлеш його свобідним від тебе, не відішлеш його порожним.13 Тільки ж бо, як відпускати меш його від себе на волю, то не подоба тобі відпускати його з порожнїми руками.
14 конче наділи його з худоби своєї дрібної, і з току свого, і з кадки чавила свого, чим поблагословив тебе Господь, Бог твій, те даси йому.14 Але дай йому щедро від отари твоєї і від току твого і від чавила твого, дай йому від усього, чим благословив тебе Господь, Бог твій.14 Обдаруєш його щедро з твоєї кошари та з твого току, й з твоєї винотоки; чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому.14 На дорогу йому даси з твоїх овець і з твого зерна і з твого точила. Так як тебе поблагословив Господь Бог твій, даси йому.14 Ти надїлиш його щедро із твоєї дрібної скотини та й з току твого і з виноточила твого; чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому.
15 І будеш пам'ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім краї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.15 Пам'ятай, що ти [також] був рабом на землі єгипетській, і визволив тебе Господь, Бог твій; тому я сьогодні й заповідаю тобі це.15 Пам'ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі та що Господь, Бог твій, визволив тебе; тому таке я заповідаю тобі сьогодні.15 І запамятаєш, що ти був рабом в єгипетскій землі і тебе викупив Господь Бог твій звідти. Через це я заповідаю тобі чинити це слово.15 І памятай, що ти був рабом в Египецькій землї, та що Господь, Бог твій, визволив тебе; тому заповідаю тобі сьогоднї ті речі.
16 І станеться, коли він скаже тобі: Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій, бо добре йому з тобою,16 А якщо він скаже тобі: `Не піду я від тебе, тому що я люблю тебе і дім твій`, через те, що добре йому в тебе,16 А коли він скаже до тебе: Не хочу я йти від тебе, тому що люблю тебе й дім твій, - або що добре йому в тебе,16 Якщо ж скаже до тебе: Не відійду від тебе, бо я полюбив тебе і твій дім, бо йому добре при тобі,16 Коли ж станеться, що він до тебе скаже: Не пійду від тебе, тому може що він любить тебе і дім твій, або що добре йому в тебе жити,
17 то візьмеш шило та й проколеш його вухо до дверей, і стане він тобі вічним рабом; і невільниці своїй зробиш так само.17 То візьми шило і проколи вухо його до дверей; і буде він рабом твоїм навіки. Так учиняй і з рабинею твоєю.17 то ти візьмеш шило і проколеш йому вухо проти дверей, і він буде тобі довіку рабом. Так само зробиш і з рабинею твоєю.17 і візьмеш шило і проколеш його ухо до дверей, і буде тобі рабом на віки. І з твоєю рабинею зробиш так само.17 Так возьмеш ти шило та й проколеш його в ухо до дверей, і буде він до віку тобі рабом; так само зробиш і з рабинею твоєю;
18 Нехай не буде тобі тяжким в очах твоїх те, що ти відпускаєш його вільним від себе, бо наємницьку платню він відробив тобі вдвоє за шість літ, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім, що ти робитимеш.18 Не вважай це для себе важким, що ти маєш відпустити його від себе на волю; бо він за шість років заробив тобі удвічі супроти оплати наймитові; і благословить тебе Господь, Бог твій, у всьому, що ти будеш чинити.18 Не жалуй, що відпускатимеш його на волю, бо за шість років він заробив тобі вдвоє більше, ніж становить наймитова плата; і Господь, Бог твій, поблагословить тебе в усьому, що робитимеш.18 Хай не буде тяжким перед тобою коли їх висилаєш від себе вільними, бо річну винагороду найнятого відпрацював тобі шість літ. І тебе поблагословить Господь Бог твій в усьому, що чиниш.18 Нехай не буде тобі тяжко випустити його на волю; бо заробляв він тобі удвоє більше як наймитова плата, сїм років; і благословити ме тебе Господь, Бог твій, у всьому, що ти робиш.
19 Кожного перворідного самця, що народиться в худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, посвятиш Господеві, Богові своєму. Не будеш працювати перворідним вола свого, і не будеш стригти перворідного отари своєї.19 Кожного первістка чоловічої статі, що вродиться від великої худоби твоєї і від отари твоєї, присвячуй Господові, Богові твоєму і не працюй на бикові, первісткові твоєму, не стрижи первістка з отари твоєї.19 Кожного первака самця, що вродиться тобі з великорослої й дрібної скотини, присвятиш Господеві, Богу твоєму. Не запряжеш до роботи первака твого бугая і не стригтимеш первака з твоєї отари;19 Кожного первородного, що народиться в твоїх волах і в твоїх вівцях чоловічого роду, освятиш Господеві Богові твому. Не робитимеш первородним твоїм телям і не острижеш первородне з твоїх овець.19 Усї перваки самцї, що зродяться тобі із дрібної скотини твоєї, присьвятиш Господеві, Богу твому. Не поставиш до роботи первака твого бугая, і не стригти меш первака з дрібної скотини твоєї.
20 Перед лицем Господа, Бога свого, рік-річно будеш його їсти ти та дім твій у місці, яке вибере Господь.20 Перед Господом, Богом твоїм, щорічно споживай це ти і родина твоя, на місці, котре вибере Господь.20 щороку їстимеш його перед Господом, Богом твоїм, на місці, що його вибере Господь, Бог твій, ти сам і твій дім.20 Перед Господом Богом твоїм зїси його рік у рік ти і твій дім на місці, яке вибере Господь Бог твій.20 Перед Господом, Богом твоїм, їсти меш їх що року на місцї, що вибере Господь, Бог твій, ти сам і дім твій.
21 А коли буде в нім вада, кульгаве або сліпе, усяка зла вада, то не принесеш його в жертву для Господа, Бога свого,21 А якщо буде на ньому вада, чи кульгаве, чи сліпе, [чи] хвороба якась, то не принось його для пожертви Господові, Богові твоєму,21 Коли ж у нього буде якась вада, чи кульгаве, чи сліпе воно, чи матиме якийсь інший ґандж, то не приноситимеш його в жертву Господеві, Богу твоєму.21 Якщо ж в ньому буде сказ, кульгавість, чи сліпота, чи і всякий поганий сказ, не жертвуватимеш його Господеві Богові твому.21 Коли ж у його та буде яка хиба, чи кульгаве, чи сьліпе воно, не приносити меш його в жертву Господу, Богу твому.
22 у брамах своїх будеш його їсти, нечистий і чистий разом, як сарну й як оленя.22 Але при брамах твоїх їж його, нечистий, як і чистий, люди [можуть споживати], як сарну і як оленя.22 В своїй оселі їстимеш його, нечистий і чистий однаково, як лань та оленя.22 Зїси його в твоїх містах, нечистий і чистий в тобі однаково зїдять як серну чи оленя.22 В оселї твоїй їсти муть його, чистий і нечистий однаково, як ланю та оленя.
23 Тільки крови його не будеш їсти, на землю виллєш її, як воду.23 Лише крови його не споживай; на землю її виливай, як воду.23 Тільки крови його не споживатимеш; виллєш її на землю, як воду.»23 Лише кров не зїси, вилиєш її на землю як воду.23 Тілько крові його не їсти меш; на землю виллєш її як воду.