1 Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати. | 1 Ми, міцні, мусимо терпіти немочі безсилих і не собі допомагати: | 1 Ми, сильні, мусимо нести немочі безсильних, а не собі догоджати. | 1 Треба, щоб ми, сильні, носили немочі слабких і не догоджали собі. | 1 Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати. |
2 Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування. | 2 Кожний з вас має допомагати ближньому, на добро, для науки, | 2 Кожний із нас нехай намагається догодити ближньому: на добро, для збудування. | 2 Кожний з нас хай догоджає ближньому - для його добра, для розбудови. | 2 Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування. |
3 Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене. | 3 Бо Христос також не Собі догоджав, ось, як написано: Лихослів‘я тих, що лихословлять Тебе, впали на Мене. | 3 Бо й Христос не собі догоджав, а як написано: «Зневаги тих, що тебе зневажають, упали на мене.» | 3 Бо й Христос не догоджав собі, але, як ото написано: Наруга тих, що зневажали тебе, впала на мене. | 3 Бо і Христос не собі годив, а яко ж писано: Зневага зневажаючих Тебе упала на мене. |
4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію. | 4 А все, що написане передніше, написане нам для науки, щоб ми терпінням і втіхою з Писань зберігали надію. | 4 Все бо, що було написане давніше, написане нам на науку, щоб ми мали надію через терпеливість й утіху, про які нас Письмо навчає. | 4 А все, що раніше було написане, написане для нашого навчання, щоб через терпіння і утіху Писання ми мали надію. | 4 Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надїю. |
5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом, | 5 А Бог терпіння і втіхи нехай дарує вам бути однодумцями поміж собою, за вченням Ісуса Христа. | 5 Бог же терпеливости й утіхи, за прикладом Христа Ісуса, нехай дасть вам, щоб ви між собою однаково думали за Христом Ісусом; | 5 Бог терпіння і утіхи хай дасть вам бути однодумними між собою - в Христі Ісусі, | 5 Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові, |
6 щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. | 6 Щоб ви в одну душу, єдиними устами прославляли Бога і Батька Господа нашого Ісуса Христа. | 6 щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. | 6 щоб однодушно, одними вустами ви славили Бога й Батька Господа нашого Ісуса Христа. | 6 щоб однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. |
7 Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави. | 7 А тому приймайте один одного, як Христос прийняв вас у славу Божу. | 7 Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у Божу славу. | 7 Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас до Божої слави. | 7 Тим же приймайте один одного, яко ж і Христос прийняв вас у славу Божу. |
8 Кажу ж, що Христос для обрізаних став за служку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обітниці, | 8 Розумію те, що Ісус Христос став служителем для обрізаних – заради істини Божої, щоб звершити обіцяне батькам. | 8 Кажу бо, що Христос став слугою обрізання ради Божої правди, щоб здійснити обітниці, які було дано отцям; | 8 Кажу, що Христос став служителем обрізаних - за Божою правдою, щоб підтвердити обітниці батьків, | 8 Глаголю ж, що Ісус Христос став ся слугою обрізання ради істини Божої, щоб ствердити обітовання отцїв, |
9 а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я Твоє буду виспівувати! | 9 А для поганів – з милости, аби прославляли Бога, як написано: За те буду прославляти Тебе, Господе, між поганами, і буду співати йменню Твоєму. | 9 а погани щоб прославили Бога за його милосердя, як написано: «Тож прославлятиму тебе серед народів, співатиму імені твоєму!» | 9 а погани щоб прославляли Бога за його милосердя, як ото написано: Тому прославлятиму тебе між поганами і оспівуватиму ім'я твоє. | 9 а для поган - з милостї, щоб прославляли Бога, яко ж писано: За се визнавати му Тебе між поганами й імени Твоєму співати му. |
10 І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його! | 10 І ще сказано: Звеселіться, погани, з народом Його. | 10 І знову каже: «Возрадуйтеся, погани, з його народом!» | 10 І ще каже: Тіштеся, погани, з його народом. | 10 І знов глаголе: Звеселїть ся, погане, з людьми Його. |
11 І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди! | 11 І – ще: Хваліть Господа, усі погани, і прославляйте Його усі народи. | 11 І знову: «Хваліте Господа, всі народи! Нехай його виславляють усі люди!» | 11 І знову: Хваліть Господа, всі погани, хваліть його, всі народи. | 11 І знов: Хвалїть Господа, всї погане, і вихваляйте Його всї люде. |
12 І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть! | 12 Ісая також каже: Буде корінь Єссеїв, і постане, щоб володіти народами; на Нього погани сподіватися будуть. | 12 І ще каже Ісая: «Буде - паросток Єссея, що встане панувати над народами. На нього будуть надіятись народи.» | 12 А Ісая каже: Буде корінь Єсея, який стане панувати над поганами, - і на нього погани надіятимуться. | 12 І знов Ісаїя глаголе: Буде корінь Єссеїв, Той, що встане, владикувати над поганами; на Него погане вповати муть. |
13 Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого! | 13 А Бог надії нехай виповнить вас усілякою радістю і миром у вірі, щоб ви силою Духа Святого збагатилися надією. | 13 Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю та миром у вірі, щоб ви збагатились у надії, силою Духа Святого. | 13 Бог же надії хай наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви збагатилися надією, силою Святого Духа. | 13 Бог же вповання нехай сповнить вас усякими радощами й упокоєм у вірі, щоб ви збагатились упованнєм, силою Духа сьвятого. |
14 І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати. | 14 І сам я певен про вас, браття мої що й ви виповнені добротою та всіляким пізнанням і можете наставляти один одного. | 14 А й я сам, мої брати, переконаний щодо вас, що ви й самі повні доброти, наповнені усяким знанням і можете один одного напоумляти. | 14 Певний я, мої брати, за вас, що ви сповнені доброти, сповнені всякого знання, і можете інших навчити. | 14 Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні всякого знання, і зможете один одного навчати. |
15 А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога, | 15 Але писав вам, браття, з певною сміливістю, почасти неначе нагадуванням вам, з даної мені від Бога благодаті, | 15 А коли я, подекуди, трохи сміливіше був написав вам, то я зробив це, щоб пригадати вам завдяки благодаті, яка дана мені Богом | 15 Писав я вам сміливіше, [брати], мов нагадуючи вам за ласкою, даною мені від Бога, | 15 Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодатї, даній менї від Бога, |
16 щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим. | 16 Бути служителем Ісуса Христа у поганів і звершувати священодіяння благовістя Божого, щоб це приношення поганів, як буде освячене Духом Святим, було вельми приємне Богові. | 16 на те, щоб я був служителем Христа Ісуса між поганами і виконував священицьку службу Божої Євангелії, щоб жертва поган була милою і освяченою у Святім Дусі. | 16 щоб я був служителем Ісуса Христа між поганами, виконуючи священну службу Божого благовістя, щоб жертва від поган була милою, освяченою Святим Духом. | 16 щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовістє Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим. |
17 Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей, | 17 Через те я можу похвалитися в Ісусі Христі в тому, що стосується Бога; | 17 Я маю, отже, чим хвалитись у Христі Ісусі щодо речей Божих. | 17 Тож маю я чим похвалитися в Христі Ісусі щодо Божих речей; | 17 Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах. |
18 бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином, | 18 Бо не насмілюся сказати про щось таке, чого не звершив через мене Христос, у підкорені поганів вірі, словом і ділом. | 18 Не смію бо говорити про те, чого Христос не сподіяв через мене для послуху поган, словом і ділом, | 18 бо не смію говорити про те, чого не вчинив Христос через мене в наверненні поган - словом і ділом, | 18 Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдїяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом, |
19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка. | 19 Силою ознак і чудес, силою Духа Божого, аж так, що благовістя Христове поширене мною від Єрусалиму і околиць аж до Іллірика. | 19 силою знаків і чудес, силою Духа Божого; так що я розповсюднив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілірику, | 19 силою знамень і чуд, силою Божого Духа; отож, я від Єрусалима та його околиць і аж до Ілірика сповнив Христове благовістя. | 19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовістє Христове. |
20 При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім'я було знане, щоб не будувати на основі чужій, | 20 Причому, я старався благовістити не там, де вже було відоме ймення Христове, щоб не споруджувати на чужій основі. | 20 вважаючи, однак, за честь не проповідувати Євангелії там, де Христове ім'я було вже відоме, щоб не будувати на чужій основі, | 20 До того ж старався благовістити не там, де вже було відоме ім'я Христа, щоб не будувати на чужій основі; | 20 Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати, |
21 але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють! | 21 Але, як написано: Ті, що не мають про Нього свідчень, побачать, а ті, що не чули, пізнають. | 21 але як написано: «Ті, що про нього їм не звіщалось, його побачать; і ті, що про нього не чули, зрозуміють.» | 21 але так, як ото написано: Ті, кому не сповіщено про нього, побачать, і ті, які не почули, зрозуміють. | 21 а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють. |
22 Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас. | 22 Якраз це й чинило мені щоразу перешкоди прийти до вас. | 22 Власне, тому я мав щоразу перешкоди, щоб прийти до вас. | 22 Багато разів мені було перешкоджено прийти до вас. | 22 Тим же й був я з'упинений не раз, прийти до вас. |
23 А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас, | 23 А нині, не маючи такого місця в цих країнах, і з давніх літ бажаючи прийти до вас, | 23 Тепер же, не маючи більше поля праці в цих країнах і гаряче бажаючи з давніх літ до вас прибути, коли виберуся в Еспанію, | 23 Нині ж, не маючи більше місця в цих землях, але вже багато років маючи бажання прийти до вас, | 23 Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт, |
24 коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути. | 24 Тільки-но започаткую мандрівку до Іспанії, прийду до вас. Бо сподіваюся, що, проходячи, побачуся з вами, і що ви проведете мене туди, як тільки-но навтішаюся спілкуванням з вами хоч трохи. | 24 надіюсь, як буду проходити, побачити вас і що ви мене туди проведете, після того, як я трохи натішусь вами. | 24 [я прийду до вас] щойно під час подорожі до Іспанії. Надіюся побачити вас під час подорожі і що ви супроводжуватимете мене туди після того, коли раніше почасти натішуся вами. | 24 як пійду в Іспанию, прийду до вас; сподїваюсь бо, проходючи, бачити вас, і що ви мене проведете туди, як перш вами трохи навтїшаюсь. |
25 А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим, | 25 А тепер я йду до Єрусалиму, аби послужити святим; | 25 Тепер же йду в Єрусалим, святим служити, | 25 Нині ж я іду до Єрусалима, щоб послужити святим. | 25 Тепер же йду в Єрусалим, служити сьвятим. |
26 бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть. | 26 Бо Македонія і Ахая з добрим серцем збирають певну милостиню для бідних поміж святими в Єрусалимі. | 26 бо Македонія і Ахая вирішили зробити якусь збірку на потреби вбогих святих в Єрусалимі. | 26 Бо Македонія і Ахая зволили зробити якийсь збір для вбогих святих, що живуть у Єрусалимі. | 26 Зволили бо Македонцї та Ахайцї удїлити дещо вбогим сьвятим, що в Єрусалимі. |
27 Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм. | 27 Бо визнали за добродіяння, а ще ж боржники вони перед ними. Бо якщо погани стали учасниками в їхньому духовному, то мусять також їм послужити в тілесному. | 27 Вирішили, та й винні їм: бо як погани стали спільниками їхніх духових благ, то повинні допомогти їм у тілесних. | 27 Зволили, бо є їхніми боржниками. Адже якщо погани стали співучасниками в їхніх духовних справах, то повинні і в тілесних послужити їм. | 27 Зволили, та й винні їм. Коли бо в духовному їх спільниками стали погане, то повинні в тїлесному послужити й їм. |
28 Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії. | 28 Виконавши це і належним чином допровадивши цей щедрий плід доброго серця, я вирушу через ваші місця до Іспанії. | 28 Коли я це виконаю і вручу їм особисто цю збірку, направлюсь від вас в Еспанію. | 28 Щойно це зроблю і вручу їм цей плід, то піду через ваші місця до Іспанії. | 28 Се ж скінчивши й запечатавши (оддавши) їм овощ сей, пійду через вас в Іспанию. |
29 І знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення. | 29 І певен, що, коли прийду до вас, то прийду з повнотою Христового благословення. | 29 Я знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення. | 29 Певен, що коли прийду до вас, то прийду в повноті благословення [доброї вістки] Христової. | 29 Знаю ж, що прийшовши до вас, в повнї благословення благовістя Христового прийду. |
30 Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, помагайте мені в молитвах за мене до Бога, | 30 А втім, благаю вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов‘ю Духа, помагайте мені в молитвах за мене до Бога, | 30 Благаю вас, брати, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа - ревно змагатися зо мною в молитвах за мене до Бога, | 30 Благаю вас, братове, нашим Господом Ісусом Христом і любов'ю Духа, - допомагайте мені в молитвах за мене до Бога, | 30 Благаю ж вас, браттє, Господом нашим Ісусом Христом і любовю Духа, помагайте менї молитвами за мене до Бога, |
31 щоб мені визволитися від неслухняних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була приємна святим, | 31 Щоб мені звільнитися від невіруючих в Юдеї і щоб служіння моє для Єрусалиму були вельми приємне святим, | 31 щоб мені вирватися від невірних в Юдеї і щоб служба моя в Єрусалимі була святим приємна; | 31 щоб визволитися мені від невірних у Юдеї і щоб моя служба в Єрусалимі була мила святим; | 31 щоб збавитись менї від непокірних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі приятна була сьвятим, |
32 щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочити з вами! | 32 Щоб мені в радості, якщо Богові угодно, прийти до вас і заспокоїтися з вами. | 32 щоб я з радістю прийшов до вас, коли на те воля Божа, і відпочив між вами. | 32 щоб з Божої волі, з радістю прийти до вас, [і] щоб відпочив я з вами. | 32 щоб з радістю прийшов до вас волею Божою, та й покрепив ся з вами. |
33 А Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь. | 33 А Бог миру нехай буде з усіма вами. Амінь. | 33 Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь. | 33 Бог миру хай буде з усіма вами. Амінь. | 33 Бог же впокою з усїма вами. Амінь. |