1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: | 1 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | 1 Промовив Господь до Мойсея: | 1 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: | 1 І рече Господь Мойсейові: |
2 Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до Краю ваших осель, що Я даю вам, | 2 Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: коли ви прийдете на землю вашого поселення, котру Я даю вам, | 2 “Скажи до синів Ізраїля та повідай їм: Коли прийдете в землю вашого поселення, яку оце хочу вам дати, | 2 Скажи ізраїльським синам і скажеш до них: Коли ввійдете до землі вашого поселення, яку Я даю вам, | 2 Промов до синів Ізраїля і скажи їм: Як прийдете у землю оселї вашої, що дам вам, |
3 і принесете огняну жертву для Господа, цілопалення, або криваву жертву на сповнення обітниці, або в дарі, або в означених часах при спорядженні любих пахощів для Господа з худоби великої або з худоби дрібної, | 3 І будете чинити приношення вогнем Господові, приношення всеспалення, чи пожертву підтвердження обітниці, або по щирості, або на свята ваші, щоб учинити приємні пахощі Господові, з биків та овець. | 3 і коли приноситимете вогненну офіру Господеві, чи всепалення, чи жертву, щоб виконати обітницю, чи як добровільні дари у ваші свята, щоб воскурити на честь Господа приємний запах з худоби або з овець, | 3 і принесеш дар Господеві, цілопалення чи жертву, щоб помножити молитву чи добровільно чи в ваших празниках щоб зробити милий запах Господеві, якщо з волів чи з овець, | 3 І приносити мете огняну жертву Господеві, жертву всепалення чи то жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи добровільні дари у празники ваші, щоб закурити Господеві любі пахощі з буйної чи з дрібної скотини: |
4 то той, хто приносить, принесе свою жертву для Господа, хлібну жертву, десяту частину ефи пшеничної муки, мішаної в чверті гіна оливи, | 4 Тоді той, що приносить у приношення від хліба десяту частину [ефи] пшеничного борошна, змішаного з четвертою частиною гіна єлею, | 4 то хто приноситиме Господеві свої приносини, принесе також в офіру десятину ефи питльованої муки, змішаної з чвертю гіна олії, - | 4 і той, що приносить, принесе свій дар Господеві, жертву пшеничної муки, десяту часть ефи, замісеної в олії в четвертині іна. | 4 Так мусить той, хто приносить Господеві приношеннє своє, як хлїбну жертву принести: десятину ефи муки пшеничної, змішаної з четвертиною гіна олїї, |
5 і вина для литої жертви принесеш чверть гіна на цілопалення або для жертви для кожного ягняти. | 5 І вина для поливного приношення принось четверту частину гіна під час приношення всеспалення або при пожертві на кожне ягня. | 5 і додаси до всепалення чи жертви вина на возливання, чверть гіна на кожне ягня. | 5 І вино на поливання четверу часть іна принесете на цілопалення чи на жертву. Ягнятеві одному так принесеш, дар, милий запах Господеві. | 5 А як ливну жертву принесеш до жертви всепалення чи то заколення, на кожну вівцю одного гіна вина. |
6 Або для барана принесеш хлібну жертву, дві десятих частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі третьої частини гіна. | 6 І принось барана, принось для приношення хлібного дві десятих частини [ефи] пшеничного борошна, змішаного з третьою частиною гіна єлею. | 6 При барані принесеш як офіру дві десятини ефи питльованої муки, змішаної з третиною гіна олії. | 6 І баранові, коли приносите його на цілопалення чи на жертву, принесеш жертву пшеничної муки, дві десятини замісені в олії, в третині іна. | 6 Або при баранї принесеш три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з третиною гіна олїї; |
7 І вина для литої жертви третю частину гіна, принесеш пахощі любі для Господа. | 7 І вина для поливного приношення принось третю частину гіна для приємних пахощів Господові. | 7 Вина ж на возливання принесеш третину гіна як приємний запах на честь Господа. | 7 І вино на поливання, принесете третину іна, на милий запах Господеві. | 7 А як ливну жертву подаси третину гіна вина; любі пахощі Господеві. |
8 А коли принесеш молодого бичка як цілопалення, або як жертву на сповнення обітниці, або як мирну жертву для Господа, | 8 Якщо бичка приносиш для приношення всеспалення пожертви, щоб звершити обітницю, або ж мирне приношення Господові, | 8 А коли принесеш у всепалення чи на жертву бичка, щоб виконати обітницю, чи мирну жертву Господеві, | 8 Якщо ж з волів приносите на цілопалення, чи на жертву, щоб помножити молитву, чи на спасіння Господеві, | 8 А як принесеш бичка на жертву всепалення, чи на жертву заколення, щоб сповнити обітницю, чи на жертву мирну Господеві, |
9 то принесеш молодого бичка і хлібну жертву, три десяті частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі половини гіна. | 9 То разом із бичком треба принести приношення хлібне три десятих частини [ефи] пшеничного борошна, змішаного з половиною гіна єлею. | 9 то треба принести до бичка як офіру три десятини ефи питльованої муки, змішаної з половиною гіна олії; | 9 і принесе над телям жертву пшеничної муки, три десятини замісені в олії, половині іна, | 9 Так нехай приносять до бичка як хлїбну жертву: три десятин ефи муки пшеничної, змішаної з половиною гіна олїї; |
10 І принесеш на литу жертву пів гіна вина, жертва огняна, пахощі любі для Господа. | 10 І вина для поливного приношення принось півгіна на приношення, вчинене на вогні для приємних пахощів Господові. | 10 а як возливання - принесеш половину гіна вина, щоб воскурити як приємний запах на честь Господа. | 10 і вино на поливання, половина іна, дар, милий запах Господеві. | 10 А як жертву ливну принесеш половину гіна вина: пахощі любі Господеві. |
11 Так буде робитися для одного вола, або для одного барана, або для ягняти з-поміж овець, або з-поміж кіз. | 11 Так чини при кожному приношенні бичка і барана, і ягняти з овець чи кіз. | 11 Так робитимуть при кожному волі й при кожному барані, і при ягняті, і при козеняті. | 11 Принесеш одному теляті чи одному баранові чи одному ягняті з овець чи з кіз. | 11 Так будуть робити при кожному приношенню вола чи барана чи із овець, чи з кіз; |
12 За числом жертов, що принесете, так зробите для кожної, за числом їх. | 12 За числом [пожертв], котрих ви приносите, так чиніть для всіх, за числом їхнім. | 12 Скільки б не приносили жертв, для кожної зробите так. | 12 За числом того, що лиш принесете, так принесете одному за його числом. | 12 Дивлючись по лїчбі, скілько жертвуєте, робити мете так, при кожному приношенню по лїчбі їх. |
13 Кожен тубілець так принесе це, щоб принести огняну жертву, пахощі любі для Господа. | 13 Усякий тубілець мусить чинити це таким чином, приносячи приношення, вчинене на вогні для приємних пахощів Господові. | 13 Кожен тубілець вчинить так, приносивши вогненну жертву як приємний запах на честь Господа. | 13 Кожний тубілець зробить так; це, щоб принести дари на милий запах Господеві. | 13 Всякий землянин мусить чинити се приносючи огняну жертву любих пахощів Господеві. |
14 А коли з вами буде тимчасово мешкати приходько, або той, що серед вас, постанова для ваших поколінь, то він принесе огняну жертву, пахощі любі для Господа, як принесете ви, так принесе й він. | 14 І якщо буде між вами жити захожий або хто б не був серед вас у поколіннях ваших, і принесе приношення, вчинене на вогні, для приємних пахощів Господові, то він також має учиняти так, як ви вчиняєте. | 14 І коли якийсь приходень, що перебуває з вами, або хтось інший між вами у ваших майбутніх поколіннях захоче принести вогненну жертву як приємний запах на честь Господа, то нехай і він так робить, як ви робите. | 14 Якщо ж буде у вас приходько в вашій землі чи хтось, що буде між вами, в ваших родах, і принесе дар, приємний запах Господеві; так як робите ви, так зробить збір Господеві. | 14 А коли пробуває в вас чужоземець, чи хто б то нї був між вами, в родах ваших, і приносить огняну жертву любих пахощів Господеві, то нехай і він так робить, як ви робите. |
15 Збори, постанова одна для вас та для приходька, що мешкає тимчасово, постанова вічна для ваших поколінь: як ви, так і приходько буде перед Господнім лицем! | 15 Для вас, громадо Господня, і для зайшлого, котрий живе у вас, статут один, статут вічний у роди ваші: що ви, те й зайшлий нехай буде перед Господом. | 15 Установа буде одна для вас і для приходня; установа віковічна у ваших поколіннях: як ви, так і приходень буде перед Господом. | 15 Буде один закон вам і приходькам, що є між вами, закон вічний в ваші роди. Як ви, і приходько буде перед Господом. | 15 Що до громади, то установа одна про вас і про приходня, що між вами пробуває; установа віковічня в роди ваші: як ви, так і приходень буде перед Господом. |
16 Один закон і одна постанова буде вам і приходькові, що мешкає тимчасово з вами. | 16 Закон один, і одні права нехай будуть для вас і для захожого, який житиме серед вас. | 16 Закон о один і одне право буде для вас і для приходня, що перебуває з вами.” | 16 Буде один закон і буде одна заповідь вам і приходькові, що є між вами. | 16 Закон один і одно право буде для вас і для приходня, що пробуває між вами. |
17 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: | 17 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | 17 Господь промовив до Мойсея: | 17 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: | 17 І рече Господь до Мойсея: |
18 Промовляй до синів Ізраїлевих, та й скажи їм: Як ви ввійдете до Краю, що Я впроваджую вас туди, | 18 Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Коли ви прийдете на землю, на котру Я веду вас, | 18 “Скажи синам Ізраїля і повідай їм: Коли прийдете в землю, в яку оце веду вас, | 18 Скажи Ізраїльським синам і скажеш до них: Коли ви ввійдете до землі, до якої Я вас вводжу туди, | 18 Промов до синів Ізрайлевих, і скажи їм: Як прийдете в землю, що в неї сам я приведу вас, |
19 то станеться, коли ви їстимете хліб того Краю, ви принесете приношення для Господа. | 19 І будете їсти хліб тієї землі, то піднесіть дар підношення Господові. | 19 і коли почнете їсти хліб з тієї землі, то маєте принести дар возношення Господеві. | 19 і буде коли ви їстимете з хлібів землі, відложите дар відкладання Господеві. | 19 Так починаючи їсти хлїб з тієї землї, мусите принести жертву Господеві: |
20 Як початок діж ваших, калача принесете на приношення, як приношення току, принесете його. | 20 Підносьте коржа з першого борошна дар приношення; Господові підносьте його так, як підношення з току. | 20 Першого калача з вашого тіста принесете - як дар возношення; принесете його так само, як дар з току. | 20 первоплід вашого тіста, хліб, відлучите в дар йому. Як відлучене від току, так його відлучите, | 20 Як первоплід з тїста вашого принесете колача на жертву возношення; як жертву з току принесете його. |
21 Від початку діж ваших дасте Господеві приношення, постанова для ваших поколінь! | 21 Від першого тіста вашого віддавайте для дару підношення Господові у поколіннях ваших. | 21 Від першого вашого тіста даватимете Господеві дар возношення у майбутніх поколіннях ваших. | 21 первоплід вашого тіста. І дасьте Господеві відлучене в ваших родах. | 21 Від первого тїста вашого мусите давати Господеві жертву возношення в роди ваші. |
22 А коли ви помилитеся, і не виконаєте всіх тих заповідей, що Господь говорив до Мойсея, | 22 Якщо ж переступите цю [настанову], не віддаючи того, і не виконаєте усіх цих заповідей, котрі повідав Господь Мойсеєві, | 22 Коли ж пропустите щось ненароком і не виконаєте всіх цих заповідей, що Господь об'явив Мойсеєві, | 22 Коли ж згрішите і не чинитимете всіх цих заповідей, які Господь сказав до Мойсея, | 22 А коли незнавши согрішите, і не сповните всї заповідї сї, що промовив Господь до Мойсея, |
23 усього, що наказав вам Господь через Мойсея, від дня, коли Господь наказав був і далі для ваших поколінь, | 23 Усього, що заповідав вам Господь через Мойсея, від того дня, котрого Господь заповідав вам, і в майбутньому для поколінь ваших, | 23 себто всього того, що Господь повелів вам через Мойсея, з того дня, як Господь заповів ці заповіді, і потім, у всіх ваших поколіннях, | 23 так як заповів вам Господь рукою Мойсея від дня, в якому заповів вам Господь, і пізніше в ваші роди, | 23 І не сповните все те, що вам повелїв Господь через Мойсея, з того часу, як дав Господь заповідї, і потім у родах ваших, |
24 то станеться, коли зроблено помилку через недогляд громади, нехай вся громада принесе одного бичка, молоде з великої худоби, на цілопалення, на пахощі любі для Господа, а хлібна його жертва та лита жертва його за постановою, і козла на жертву за гріх. | 24 То, якщо з недогляду громади вчинена помилка, нехай уся громада принесе одного молодого бичка для приношення всеспалення, для приємних пахощів Господові, з хлібним приношенням і поливним приношенням його, за настановами, і одне козеня для приношення за гріх. | 24 то коли станеться щось таке помилково, з необачности громади, вся громада принесе у всепалення одного бичка як приємний запах на честь Господа, з належною офірою і возливанням, за обрядом, і одного козла на жертву за гріх. | 24 і буде, якщо поза очима збору станеться щось несвідомо, і принесе увесь збір одне теля без вади з волів на цілопалення, на жертву милу Господеві, і його жертву і його поливання за приписаним, і одного козла з кіз за гріх. | 24 То вчините ось що: Коли за очима в громади, через помилку станеться, тодї мусить уся громада привести бичка на всепаленнє про любі Господеві пахощі, з дарами його хлїбними і ливними, по установі, і одного козла на жертву за гріх. |
25 І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, бо то помилка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою помилку. | 25 І спокутує священик за всю громаду синів Ізраїля, і буде прощено їм; бо це була помилка, і вони принесуть приношення своє для пожертви Господові, і пожертву вчинену на вогні за гріх свій перед Господом, за свою помилку. | 25 І священик відпокутує за всю громаду синів Ізраїля, і проститься їм, бо то була помилка й вони принесли належну вогненну жертву Господеві й жертву за гріх перед Господом за свою помилку. | 25 І священик надолужить за ввесь збір ізраїльських синів, і відпуститься їм. Бо це несвідоме, і вони самі принесли свій дар Господеві в дар за їхній гріх перед Господом за своє несвідоме. | 25 І відпокутує сьвященник за всю громаду синів Ізрайлевих, і проститься їм; бо через помилку стався гріх сей, а вони подали свій принос, огняну жертву Господеві, і принесли перед Господом свою жертву за гріх, за помилку свою. |
26 І буде прощено всій громаді Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, бо то помилковий гріх усього народу. | 26 І буде прощення всій громаді синів Ізраїля і захожому, який житиме між ними; тому що весь народ зробив те помилково. | 26 І проститься всій громаді синів Ізраїля і приходневі, що перебуває між ними; бо на ввесь люд упаде всяка помилка. | 26 І відпуститься всьому збору ізраїльських синів і приходькові, що є між вами, бо всьому народу несвідоме. | 26 І проститься всїй громадї синів Ізрайлевих, і приходневі, що пробуває між ними; бо ввесь люд провинив помилкою. |
27 А якщо згрішить помилково одна душа, то вона принесе однорічну козу на жертву за гріх. | 27 А якщо хтось один згрішить, не відаючи того, то нехай принесе козу однорічну для приношення за гріх. | 27 Коли ж одна особа згрішить ненароком, то нехай принесе козу однолітку за гріх. | 27 Якщо ж одна душа згрішить несвідомо, принесе одну однолітню козу за гріх, | 27 А коли одна яка душа согрішить помилкою, так мусить вона принести козу перволїтку на жертву за гріх. |
28 І очистить священик ту душу, що помилилась, що згрішила помилково перед Господнім лицем, на очищення її, і буде прощено їй. | 28 І спокутує священик за душу, яка вчинила гріх, помиляючись, перед Господом, і звершить спокуту, і прощено буде їй. | 28 І священик відпокутує перед Господом за душу, що помилково згрішила, ненароком, відправивши за неї покуту, і проститься їй. | 28 і надолужить священик за душу, що несвідома, і несвідомо згрішила перед Господом, щоб надолужити за неї. | 28 І відпокутує сьвященник за душу, що помилкою провинила, согрішивши ненарочно перед Господом, і буде вона спокутована і проститься їй. |
29 Тубільцеві серед Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, закон один буде вам для того, хто зробить гріх помилково. | 29 Один закон нехай буде для вас, як для місцевого мешканця із синів Ізраїля, так і для захожого, який живе у вас, якщо хтось учинить гріх, помиляючись. | 29 Чи то для тубільця з-посеред синів Ізраїля, а чи для чужинця, що перебуває між вами, закон один буде у вас для того, хто ненароком провиниться. | 29 Тубільцеві між ізраїльськими синами і приходькові, що є між ними, буде їм один закон, для того, хто вчинить несвідомо. | 29 Для землянина між синами Ізрайлевими і для приходня, що пробуває між ними, закон один мусить бути в вас про того, хто помилився. |
30 А та душа, що зробить зухвалою рукою, чи з тубільця, чи з приходька, він Господа зневажає, і буде винищена душа та з-посеред народу її. | 30 А якщо хтось із тубільців чи із захожих учинить недобре навмисне, то він зневажає Господа: винищена буде душа така з народу свого. | 30 Хто ж, піднявши руку, заподіє щось лихе, чи буде то тубілець, а чи приходень, то такий ображає Господа і мусить бути викорінений з-поміж свого люду. | 30 І душа, яка вчинить рукою гордости з тубільців чи з приходьків, він розгнівить Бога. Та душа вигубиться з свого народу, | 30 Но та душа, що піднявши руку кому що заподїє, чи він землянин, чи з приходнїв, наругався він з Господа; і викоренити мусять сю душу із серед люду, |
31 Бо він знехтував слово Господа, і зламав Його заповідь, конче буде винищена душа та, гріх її на ній. | 31 Тому що він опоганив слово Господнє і заповідь Його порушив: винищиться душа та; гріх її на ній. | 31 Зневаживши слово Господа й зламавши його заповідь, душа ота приречена на знищення; гріх її буде на ній.” | 31 бо опоганив господне слово і знехтував його заповідями, вигубленням вигубиться та душа, її гріх на ній. | 31 Бо зневажив він слово Господнє і зломив заповідь його; викорениться душа тая; гріх її на їй. |
32 І були Ізраїлеві сини в пустині, та й знайшли чоловіка, що збирає дрова суботнього дня. | 32 Коли сини Ізраїля були в пустелі, знайшли чоловіка, який збирав дрова в день суботи. | 32 Раз якось, коли сини Ізраїля були в пустині, знайшли вони чоловіка, що збирав суботнього дня дрова. | 32 І були ізраїльські сини в пустині і знайшли мужа, що збирав дрова в день суботний. | 32 І як були сини Ізрайлеві в пустинї, так знайшли чоловіка, що збирав дрова в субітнїй день. |
33 І привели його ті, хто знайшов його, як збирав дрова, до Мойсея й до Аарона та до всієї громади. | 33 І привели ті, що знайшли його, коли збирав дрова, до Мойсея і Аарона та до всієї громади. | 33 І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея та до Арона й усієї громади, | 33 І привели його ті, що знайшли його як збирав дрова, до Мойсея і Аарона і до всього збору ізраїльських синів. | 33 І взяли його ті, що знайшли, як він збирав дрова, та й привели до Мойсея і до Арона і до всієї громади. |
34 І взяли його під сторожу, бо не було вирішене, що зробити йому. | 34 І взяли його під сторожу, тому що не визначили, що треба зробити йому. | 34 і віддали його під сторожу, бо ще не знати було, що треба з ним вчинити. | 34 І всадили його до вязниці, бо не рішили, що з ним зробити. | 34 Та й віддали його під сторожу; бо не знати було, що з ним чинити. |
35 І сказав Господь до Мойсея: Конче буде забитий цей чоловік, закидати його камінням усій громаді поза табором! | 35 І сказав Господь Мойсеєві: Мусить померти чоловік сей; нехай заб'ють його камінням – вся громада поза станом. | 35 І Господь сказав Мойсеєві: “Той чоловік мусить умерти; нехай поб'є його камінням уся громада за табором.” | 35 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Смертю хай помре чоловік. Побєте його камінням, увесь збір. | 35 І сказав Мойсей: Вмерти мусить чоловік сей; нехай закидає його каміннєм вся громада за табором. |
36 І випровадила його вся громада поза табір, та й закидала його камінням, і він помер, як Господь наказав був Мойсеєві. | 36 І вивела його вся громада геть зі стану, і забили його камінням, і він помер, як звелів Господь Мойсеєві. | 36 І вивела його вся громада за табір та й побила камінням на смерть, як заповідав Господь Мойсеєві. | 36 І ввесь збір вивів його поза табір, і закаменували його камінням, ввесь збір поза табором, так як заповів Господь Мойсеєві. | 36 І вивела його вся громада за табір, та й закидала каміннєм, і погиб він, як повелїв Господь Мойсейові. |
37 І сказав Господь до Мойсея, говорячи: | 37 І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | 37 Сказав Господь Мойсеєві: | 37 І промовив Господь до Мойсея, кажучи: | 37 І рече Господь до Мойсея: |
38 Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кутаси на краях своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кутаса поли блакитну нитку. | 38 Оголоси синам Ізраїля і скажи їм, щоб вони робили собі кутаси по краях одежі своєї, вони і покоління їхні, і кутаси, котрі по краях одежі, доповнять ниткою з блакитної вовни. | 38 “Промов до синів Ізраїля і повідай їм, щоб вони й нащадки їхні поробили собі китиці на кінцях своєї одежі та щоб чіпляли ті китиці на кінцях багряними шнурочками | 38 Скажи синам ізраїльським, і скажеш до них, і хай зроблять собі китиці на рубцях своєї одежі в свої роди, і покладете на китиці рубців синє прядиво. | 38 Промов до синів Ізрайлевих і скажи їм, щоб робили собі кутаси на кінцях верхньої одежі своєї в родах їх, і щоб причіпили до кутасів одежі шнурок з блавату. |
39 І буде вона вам за кутаса, і будете бачити його, і пам'ятатимете всі Господні заповіді, і виконаєте їх, і не будете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи, ви зраджуєте, | 39 І будуть вони в кутасах у вас для того, щоб ви, дивлячись на них, пригадували всі заповіді Господні, і виконували їх, і не ходили за серцем вашим і очима вашими, котрими ви звикли ходити в блуд. | 39 І будуть вам китиці на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всі заповіді Господні й виконували їх, і щоб ви не блукали за вашим серцем та вашими очима, які поривають вас до блуду; | 39 І буде вам в китицях, і побачите їх і згадаєте всі господні заповіді і чинитимете їх, і не повернетеся в слід за вашими демонами і в слід за вашими очима, в яких ви розпустуєте в слід за ними, | 39 І будуть вам кутаси на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всї заповідї Господнї, і сповняли їх, і щоб ви не подавались за серцем і очима вашими, що поривають вас до блудування; |
40 щоб згадували ви та виконували всі Мої заповіді, і будьте святі для вашого Бога! | 40 Щоб ви пам'ятали і виконували всі заповіді Мої, і були святими Богові своєму. | 40 щоб, пам'ятаючи та виконуючи всі мої заповіді, були ви святими у вашого Бога. | 40 щоб пригадали ви і чинили ви всі мої заповіді, і будете святі вашому Богові. | 40 Щоб ви памятали і сповняли всї заповідї мої й були сьвятими в Бога вашого. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із Египецької землї, щоб вам бути Богом. Я Господь, Бог ваш. |
41 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь, Бог ваш! | 41 Я Господь, Бог ваш, котрий вивів вас із єгипетської землі, щоб вашим Богом бути: Я Господь, Бог ваш. | 41 Я - Господь, Бог ваш, який вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я - Господь, Бог ваш. | 41 Я Господь Бог ваш, що вивів вас з єгипетскої землі, щоб бути вам Богом, Я Господь Бог ваш. | |