1 Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає.1 Сумирна відповідь відвертає гнів, а образливе слово викликає лють.1 Лагідна відповідь гасить гнів, дражливе слово викликає лютощі.1 Гнів нищить і розумних. Покірна відповідь відвертає гнів, а болюче слово підносить гнів.1 Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
2 Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють.2 Язик мудрих повідує добрі знання, а вуста безглуздих вирікають глупоту.2 Язик мудрих точить знання, уста дурних мелють дурниці.2 Язик мудрих знає добро, а уста безумних сповіщають зло.2 Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
3 Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих.3 Очі Господні – на кожному місці; вони бачать злих і добрих.3 На кожнім місці Господні очі стежать за злими та добрими.3 В кожному місці господні очі глядять на злих і добрих.3 Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
4 Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.4 Лагідний язик – дерево життя, а невпокорений – пригноблення духу.4 Язик лагідний - дерево життя, лукавий - пригноблює душу.4 Оздоровлення язика - дерево життя, а хто його зберігає наповниться духом.4 Лагідний язик - се дерево жизнї, а необузданий - пригноблює духа.
5 Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.5 Безглуздий нехтує повчанням батька свого; а хто зважає на докір, той розумний.5 Дурний нехтує навчанням свого батька, а хто на картання зважає, стає мудрим.5 Безумний глузує з напоумлення батька, а розумніший хто зберігає заповіді.5 Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, - добрий розум має.
6 Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.6 У домі праведника – значні скарби, а в прибутках лиходія – безлад.6 У домі праведного - добра повно, у прибутках лихого - саме безладдя.6 В многій праведності велика сила, а безбожні цілим коренем будуть вигублені з землі. В домах праведних велика сила, а плоди безбожних згинуть.6 В дому в праведного - достаток добра, а в доходах безбожного - самий хиба розстрій.
7 Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.7 Уста мудрих розповсюджують знання, а серце безглуздих не так.7 Мудрих уста поширюють науку, не так бо - серце безумних.7 Губи мудрих звязані сприйняттям, а серця безумних не впевнені.7 Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
8 Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.8 Пожертва лиходіїв – мерзота перед Господом, а молитва праведних бажана Йому.8 Жертва злих - гидота Господеві; молитва ж праведних йому угодна.8 Жертви безбожних гидота Господеві, а молитви тих, що випрямлюються, йому сприйнятні.8 Жертва безбожних - гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
9 Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.9 Мерзота перед Господом – шлях лиходія, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.9 Огидна Господеві дорога злого; того ж, що по правді ходить, він любить.9 Гидота Господеві дороги безбожних, а Він любить тих, що женуться за правдою.9 Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди - сей йому любий.
10 Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.10 Люта кара тому, хто зі шляху збочує, а той, що звинувачення ненавидить, – загине.10 Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; хто ненавидить напоумлення, той загине.10 Напоумлення незлобного пізнається тими, що проходять, а ті, що ненавидять напімнення, кінчаться соромно.10 Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, - погибне.
11 Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!11 Шеол і Аваддон [відкриті] перед Господом, тим паче серця синів людських.11 Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); тим більше - серця синів людських.11 Ад і згуба явна в Господа, хіба не і серця людей?11 І преисподня й ад явні Господеві, а надто - серця синів людських.
12 Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.12 Не любить розпусник тих, що звинувачують його, і до мудрих не підійде.12 Глузовник не любить тих, що його картають; до мудрих він не піде.12 Не напоумлений не полюбить тих, що його картають, а з мудрими не говоритиме.12 Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
13 Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.13 Веселе серце вчиняє обличчя веселим, а при сердечній скорботі дух занепадає.13 Веселе серце звеселяє обличчя; а як журба на серці, то й душа ниє.13 Лице серця, що радується, цвите, а як є підупалим воно в смутку.13 Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
14 Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.14 Серце розумного шукає знання, а вуста безглуздих глупоту споживають.14 Розумне серце шукає знання, уста ж безумних живляться дурнотою.14 Праведне серце шукає сприйняття, а уста не напоумлених пізнає зло.14 Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
15 Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.15 Усі дні лиходія сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.15 Усі дні погані в сумного, веселе ж серце завжди бенкетує.15 Ввесь час очі поганих очікують зло, а праведні постійно мовчать.15 В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
16 Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.16 Краще мале в Господньому страхові, аніж великий скарб при тривозі.16 Ліпше трохи в Господньому страсі, аніж великі скарби у тривозі.16 Краще мала часть з господним страхом ніж великі скарби без боязні.16 У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
17 Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.17 Краще миска зела, і при ній любов, аніж угодований бик, і при ньому ненависть.17 Ліпше миска капусти, та з любов'ю, ніж віл годований, та з ненавистю.17 Краще прийняття з яриною з любовю і ласкою ніж стіл з телятами з ворожнечею.17 Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
18 Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.18 Запальний чоловік зчиняє розбрат, а лагідний втихомирює заколот.18 Гаряча людина здіймає сварку, а лагідна втихомирює незгоду.18 Гнівливий чоловік приготовляє бійки, а довготерпеливий втихомирює і ту, що настає. Довготерпеливий чоловік погасить незгоди, а безбожний більше підносить.18 Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
19 Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.19 Шлях ледаря – мов терновий паркан, а шлях праведних гладенький.19 Лінивого дорога немов устелена терням, а стежка праведних гладенька.19 Дороги бездільних посипані терням, а робочих вигладжені.19 Лїнивого дорога - мов тернєм встелена, дорога же праведних - гладка.
20 Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.20 Мудрий син приносить радість батькові, а безглузда людина нехтує матір'ю своєю.20 Розумний син веселить батька, дурний же матір свою зневажає.20 Мудрий син радує батька, а безумний син глузує з своєї матері.20 Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
21 Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.21 Глупство – радість для безглуздого, а людина розумна вибирає добру торованку.21 Дурнота - радість безглуздому; розумний чоловік іде шляхом просто.21 Стежки нерозумного позбавлені розуму, а розумний чоловік ходить випрамлений.21 Дурницї - радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
22 Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.22 Без поради задумане не має успіху, а коли порадників чимало, – справдиться.22 Без міркування задуми не таланять, а як порадників багато - щастять.22 Киплять думками ті, що не шанують ради, а в серцях тих, що радять, остається рада.22 Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
23 Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!23 Радість людині у відповіді вуст її, і яке гарне слово вчасне!23 Людина рада відповіді своїх уст, і яке любе слово, сказане доречі!23 Поганий її не послухається, ані не скаже щось догідного і гарного спільноті.23 Радість чоловікові - (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане - яке воно любе!
24 Путь життя для премудрого угору, щоб віддалюватись від шеолу внизу.24 Шлях життя мудрого вгору, щоб ухилитися від безодні шеолу внизу.24 Стежка життя веде мудрого вгору, щоб ухилитись від Шеолу долі.24 Дороги життя - роздуми розумного, щоб ти спасся відвернувшись від аду.24 Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
25 Дім пишних руйнує Господь, але ставить межу для вдови.25 Дім пихатих зруйнує Господь, а межу вдови зміцнить.25 Господь розвалить дім гордих й утвердить межу вдовиці.25 Господь нищить доми гордих, а скріпив границі вдови.25 Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
26 Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова.26 Мерзота перед Господом помисли злих, а слова чистих бажані для Нього.26 Огидні Господеві задуми погані, слова ж чисті - приємні.26 Неправедний помисл гидота Господеві, а мова чистих свята.26 Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
27 Зажерливий робить нещасним свій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.27 Зажерливий зруйнує дім свій, а той, що ненавидить гостинці, буде жити.27 Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; а хто гостинці ненавидить, той буде жити.27 Хабарник себе губить, а хто ненавидить хабарництво спасеться. Гріхи очищаються милостинями і вірою, а господним страхом кожний відхиляється від зла.27 Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
28 Серце праведного розмірковує про відповідь, а уста безбожних вибризкують зло.28 Серце праведного обдумує відповідь, а вуста лиходіїв зло виливають.28 Серце праведного обдумує, що має відповісти; а уста злих зло виливають.28 Серця праведних повчаються віри, а уста безбожних відповідають зло. Сприйнятні в Господа дороги праведних людей, а через це і вороги стають друзями.28 Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
29 Далекий Господь від безбожних, але справедливих молитву Він чує.29 Задалеко Господь від лиходіїв, а молитву праведника чує.29 Господь від лихих далеко, молитву ж праведних вислуховує.29 Бог відходить далеко від безбожних, а вислухує молитви праведних. Краще одержати мало з праведністю ніж багато плодів з безбожністю. Хай серце чоловіка думає праведне, щоб їхні кроки випрямилися від Бога.29 Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
30 Світло очей тішить серце, добра звістка підкріплює кості.30 Світлий погляд тішить серце, і добра вість зміцнює кості,30 Ласкавий погляд веселить серце; добра новина підкріпляє тіло.30 Око, дивлячись на добро, веселить серце, а добра слава скріплює кості.30 Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
31 Ухо, що навчання життя вислуховує, буде перебувати між мудрими.31 Вухо, уважне до повчання життя, завше серед мудрих.31 Вухо, що слухає спасенного картання, посеред розумних перебуває.31 31 Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
32 Хто напучування не приймає, той не дбає про душу свою, а хто слухається остороги, здобуде той розум.32 Той, хто відкидає повчання, не дбає про свою душу; а хто зважає на звинувачення, – той набуває розуму.32 Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; а хто на навчання зважає, той глузду набуває.32 Хто відкидає напоумлення себе ненавидить. Хто ж зберігає картання любить свою душу.32 Хто відкидає упомин, - не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, - набуває розуму.
33 Страх Господній навчання премудрости, а перед славою скромність іде.33 Страх Господній навчає мудрости, а славі передує покірність.33 Острах Господній - мудрости навчання; славу випереджує - покора.33 Божий страх напоумлення і мудрість, і відповість їй початок слави.33 Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.