1 Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте! | 1 Нехай не бентежиться серце ваше: віруйте в Бога і в Мене віруйте. | 1 Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у мене. | 1 Хай не тривожиться ваше серце: вірте в Бога і в мене вірте. | 1 Нехай не трівожить ся серце ваше. Віруйте в Бога і в мене віруйте. |
2 Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас? | 2 В домі Батька Мого багато осель; а коли б не так, Я сказав би вам: Я йду приготувати місце для вас. | 2 В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце. | 2 В оселі мого батька осель багато. А якби не так, то я сказав би вам, бо йду приготувати вам місце. | 2 В дому Отця мого осель багато. Коли б нї, сказав би вам: Ійду наготовити місце вам. |
3 А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я були й ви. | 3 І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і заберу вас до Себе, щоб ви також були, де Я. | 3 І коли відійду і вам місце спого-тую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я. | 3 І коли піду та приготую вам місце, то знову прийду і візьму вас до себе, щоб де я, там і ви були. | 3 І, як пійду та наготовлю вам місце, знов прийду й прийму вас до себе, щоб де я, і ви були. |
4 А куди Я йду дорогу ви знаєте. | 4 А куди Я йду, ви знаєте, і шлях знаєте. | 4 Куди ж я йду - ви знаєте путь.» | 4 А куди я йду, ви знаєте [і] дорогу [знаєте]. | 4 А куди я йду, знаєте, й дорогу знаєте. |
5 Говорить до Нього Хома: Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу? | 5 Хома сказав Йому: Господе! Не відаємо, куди йдеш; і як можемо знати шлях? | 5 «Господи, - каже до нього Тома, - не знаємо, куди ти йдеш. І як нам знати тую путь?» | 5 Каже йому Тома: Господи, не знаємо, куди йдеш. [І] як можемо знати дорогу? | 5 Каже Йому Тома: Господи, не знаємо, куди йдеш; і як можемо дорогу знати? |
6 Промовляє до нього Ісус: Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене. | 6 Ісус сказав йому: Я – шлях, істина і життя! Ніхто не приходить до Батька, якщо не через Мене; | 6 Ісус до нього: «Я - путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене. | 6 Каже йому Ісус: Я є дорога, і правда, і життя. Ніхто не приходить до Батька інакше, як тільки через мене. | 6 Рече йому Ісус: Я дорога й правда, й життє: нїхто не приходить до Отця, як тільки мною. |
7 Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили. | 7 Якби ви знали Мене, то знали б і Батька Мого; і віднині знаєте Його, і бачили Його. | 7 Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили.» | 7 Якби ви мене знали, то знали б мого Батька. Відтепер знаєте його і бачили його. | 7 Коли б знали мене, й Отця мого знали б; і від нинї знаєте Його, й видїли Його. |
8 Говорить до Нього Пилип: Господи, покажи нам Отця, і вистачить нам! | 8 Пилип сказав Йому: Господе! покажи нам Батька, і досить для нас. | 8 А Филип йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас.» | 8 Каже йому Пилип: Господи, покажи нам Батька - і цього нам вистачить. | 8 Каже Йому Филип: Господи, покажи нам Отця, то й буде з нас. |
9 Промовляє до нього Ісус: Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: Покажи нам Отця? | 9 Ісус сказав йому: Скільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Пилипе? Той, хто бачив Мене, бачив Батька; то чому ж ти просиш, покажи нам Батька? | 9 «Скільки часу я з вами, - каже Ісус до нього, - а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця? | 9 Каже йому Ісус: Стільки часу я з вами - і ти не знаєш мене, Пилипе? Хто мене бачив, той і Батька побачив. Як же ти говориш: Покажи нам Батька? | 9 Рече йому Ісус: Стілький час я з вами, й не пізнав єси мене, Филипе? Хто видїв мене, видїв Отця; як же ти кажеш: Покажи нам Отця? |
10 Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті. | 10 Хіба ти не віриш, що Я в Батькові, а Батько в Мені? Слова, котрі Я виповідаю вам, виповідаю не від Себе; Батько, Який є у Мені, Він вчиняє діяння. | 10 Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, - він творить діла. | 10 Не віриш, що я в Батькові і Батько в мені? Слова, які я кажу вам, не від себе кажу. Батько, що в мені перебуває, - він і творить діла. | 10 Хиба не ймеш віри, що я в Отцї і Отець у менї? Слова, що я промовляю вам, від себе не промовляю; Отець же, що в менї пробуває, Той робить дїла. |
11 Повірте Мені, що Я в Отці, а Отець у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі. | 11 Вірте Мені, що Я в Батькові і Батько в Мені; а якщо не так, то вірте Мені за діяння самі. | 11 Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте. | 11 Вірте мені, що я в Батькові, а Батько в мені. Якщо ж ні, то за моїми вчинками вірте [мені]. | 11 Віруйте менї, що я в Отцї і Отець у менї; коли ж нї, задля дїл самих віруйте менї. |
12 Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця. | 12 Істинно, істинно повідую вам: Хто вірує в Мене, діяння, котрі Я звершую, він також звершить, і більше від них звершить, тому що Я до Батька Мого йду. | 12 Істинно, істинно говорю вам: Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме, - бо я вже йду до Отця мого. | 12 Щиру правду, щиру кажу вам, що хто вірить у мене, той робитиме діла, які і я роблю, - навіть більші від них зробить, - бо я іду до Батька. | 12 Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, дїла, що я роблю, і він робити ме: й більше сього робити ме; бо я до Отця мого йду. |
13 І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець. | 13 І, якщо попросите щось у Батька в ім‘я Моє, то вчиню, щоб прославився Батько в Сині. | 13 І все, що попросите в моє ім'я, те вчиню, щоб Отець у Сині прославився. | 13 І що тільки попросите в моє ім'я, те й зроблю, щоб прославився Батько в Синові. | 13 І чого просити мете в імя моє, те зроблю, щоб прославивсь Отець у Синї. |
14 Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню. | 14 Якщо попросите щось в ім‘я Моє, Я те вчиню. | 14 Вчиню, коли будь-що проситимете в моє ім'я. | 14 Коли про щось попросите мене в моє ім'я, - і те я зроблю. | 14 Коли чого просити мете в імя моє, я зроблю. |
15 Якщо Ви Мене любите, Мої заповіді зберігайте! | 15 Якщо любите Мене, дотримуйтеся Моїх заповідей. | 15 Якщо любите ви мене, то мої заповіді берегтимете. | 15 Якщо любите мене, збережете мої заповіді. | 15 Коли любите мене, хоронїть заповідї мої. |
16 І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, | 16 І Я вблагаю Батька, і дасть вам іншого Утішителя, щоб Він був з вами повіки, | 16 І проситиму я Отця, і дасть він вам іншого Утішителя, щоб з вами був повіки, | 16 І я попрошу Батька і дасть вам іншого Утішителя, щоб навіки перебував з вами | 16 І я вблагаю Отця, і дасть вам иншого утїшителя, щоб пробував з вами по вік, - |
17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він. | 17 Духа істини, Котрого світ не може прийняти, бо не бачить Його, і не знає Його; а ви знаєте Його, бо Він з вами є і у вас житиме. | 17 Духа істини, якого світ не може сприйняти, бо не бачить його і не знає. Ви ж його знаєте; бо перебуває він з вами, і буде в вас. | 17 - Дух правди, якого світ не може прийняти, бо не бачить його і не знає [його]. А ви знаєте його, бо він у вас перебуває і у вас буде. | 17 Духа правди, котрого сьвіт не може прийняти; бо не видить Його, анї знає Його; ви ж знаєте Його, бо з вами пробуває і в вас буде. |
18 Я не кину вас сиротами, Я прибуду до вас! | 18 Не залишу вас сиротами і прийду до вас; | 18 Не полишу вас сиротами; я прийду до вас. | 18 Не залишу вас сиротами - прийду до вас. | 18 Не зоставлю вас сиротами: прийду до вас. |
19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я і ви жити будете! | 19 Ще трохи, і світ уже не побачить Мене; а ви побачите Мене, бо Я живу, і ви будете жити. | 19 Ще трохи, і світ мене вже не побачить. Ви ж мене побачите, бо я живу, і ви будете жити. | 19 Ще трохи - і світ більше не побачить мене. Ви ж бачите мене, бо я живу - і ви житимете. | 19 Ще трохи, й сьвіт мене більш не видїти ме; ви ж будете видїти мене, бо я живу, й ви жити мете. |
20 Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас. | 20 Того дня спізнаєте ви, що Я в Батькові Моєму, і ви в Мені, і Я в вас. | 20 І взнаєте того дня, що я в моєму Отці, і що ви в мені, а я в вас. | 20 Того дня дізнаєтеся, що я в моєму Батькові і ви в мені і я у вас. | 20 Того дня знати мете, що я в Отцї моїм, і ви в менї, а я в вас. |
21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам. | 21 Хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене; а хто любить Мене, того полюбить Батько Мій, і Я полюблю його, і постану перед ним Сам. | 21 Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить. Хто ж мене любить, того мій Отець полюбить, і я того полюблю і йому об'явлю себе.» | 21 Хто має мої заповіді і виконує їх, той мене любить. А хто мене любить, того полюбить і мій Батько, і я полюблю його і з'явлюся йому сам. | 21 Хто має заповідї мої і хоронить їх, той любить мене; хто ж любить мене, буде люблений від Отця мого, і я любити му його, і обявлюсь йому. |
22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові? | 22 Юда, не Іскаріот, каже Йому: Господе! Що це, що Ти хочеш явити Себе нам, а не світові? | 22 Юда ж - не Іскаріотський - мовить йому: «Господи, що таке сталося, що не світові, а нам ти себе об'явиш?» | 22 Каже йому Юда - не Іскаріотський: Господи, як то, що ти хочеш нам з'явитися, а не світові? | 22 Каже Йому Юда, не Іскариоцький: Господи, що воно єсть, що маєш нам обявитись, а не сьвітові? |
23 Ісус відповів і до нього сказав: Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього. | 23 Ісус сказав йому у відповідь: Хто любить Мене, той дотримується слова Мого; і Батько Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього й оселю у нього вчинемо. | 23 Ісус же озвався до нього, кажучи: «Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло. | 23 Ісус сказав йому у відповідь: Якщо хто любить мене, той виконає моє слово; і мій Батько полюбить його - і прийдемо до нього і оселимося в нього. | 23 Відказав Ісус і рече йому: Коли хто любить мене, слово моє хоронити ме, і Отець мій любити ме його, і до него прийдемо, і оселю в него зробимо. |
24 Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене. | 24 Хто не любить Мене, той не дотримується слів Моїх; а слово, котре ви чуєте, є не Моє, але Батька, Котрий послав Мене. | 24 А хто мене не любить, той і слова мої не береже. І слово, яке ви чуєте, не моє, лише Отця, який послав мене. | 24 Хто ж не любить мене, - слів моїх не виконує. Слово, яке чуєте, не моє, але того, хто послав мене, - Батькове. | 24 Хто не любить мене, словес моїх не хоронить; а слово, що ви чуєте, не моє, а пославшого мене Отця. |
25 Говорив це Я вам, бувши з вами. | 25 Це сказав Я вам, коли був з вами. | 25 Це мовив я до вас, коли з вами перебував. | 25 Це сказав я вам, перебуваючи між вами. | 25 Се я глаголав вам, у вас пробуваючи. |
26 Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив. | 26 А Утішитель, Дух Святий, Котрого пошле Батько в ім‘я Моє, навчить вас усьому і пригадає вам усе, що Я повідав вам. | 26 А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім'я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам. | 26 А Утішитель - Дух Святий, - якого Батько пошле в моє ім'я, той вас навчить усього і пригадає вам усе, що я вам казав. | 26 Утїшитель же, Дух сьвятий, котрого пішле Отець в імя моє, Той научить вас усього, й пригадає вам усе, що я глаголав вам. |
27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається! | 27 Мир залишаю вам, мир Мій даю вам: не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не бентежиться серце ваше, і нехай не лякається. | 27 Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається! | 27 Мир залишаю вам, мій мир даю вам. Не так, як світ дає, я даю вам. Хай не тривожиться ваше серце і не жахається. | 27 Упокій оставляю вам, мій упокій даю вам; не, яко ж сьвіт дає, я даю вам. Нехай не трівожить ся серце ваше, анї лякаєть ся. |
28 Чули ви, що Я вам говорив: Я відходжу, і вернуся до вас. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, бо більший за Мене Отець. | 28 Ви чули, що Я сказав вам: Йду від вас і знову прийду до вас. Якби ви любили Мене, то зраділи б, що Я сказав: Іду до Батька; тому що Батько Мій значніший від Мене. | 28 Ви бо чули, що сказав я вам: Відходжу і до вас повернуся. Коли б ви мене любили, то зраділи б, що я до Отця йду: Отець бо більший, ніж я. | 28 Ви чули, що я сказав вам: Я іду, але повернуся до вас. Якби ви любили мене, то тішилися б тому, що [сказав я], - іду до Батька. Адже Батько більший від мене. | 28 Ви чули, що я глаголав вам: Ійду, й прийду до вас. Коли б любили мене, зрадїли б, що я сказав: Ійду до Отця; бо Отець мій більший мене. |
29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться. | 29 І ось, Я сказав вам про те передніше, аніж справдилося, щоб ви повірили, коли справдиться. | 29 Нині сказав я вам те, - перед тим, як воно настане, - щоб, коли настане, - увірували ви. | 29 Я сказав вам раніше ніж це станеться, щоб, коли воно станеться, - ви повірили. | 29 І оце глаголав вам, перш нїж тому стати ся, щоб, як станеть ся, увірували. |
30 Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має, | 30 Уже небагато Мені розмовляти з вами, бо йде князь світу цього і в Мені не має нічого. | 30 Небагато говоритиму вже з вами, надходить бо князь світу цього. Щоправда, у мені не має він нічого. | 30 Небагато вже говоритиму з вами, бо надходить князь світу, а в мені він не має нічого. | 30 Вже більш не говорити му багато з вами, йде бо князь сьвіта сього, й у менї не має нїчого. |
31 та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, ходім звідсіля! | 31 Але щоб світ знав, що Я люблю Батька, і, як заповідав Мені Батько, так і вчиняю; підводьтеся, підемо звідси. | 31 Але щоб світ знав, що я Отця люблю, то так, як Отець мені заповідав, я і чиню. Уставайте ж, ідімо звідси!» | 31 Але щоб зрозумів світ: я люблю Батька і, як заповів мені Батько, так і роблю. Вставайте, ходімо звідси. | 31 Та, щоб знав сьвіт, що я люблю Отця, і, яко ж заповідав менї Отець, так чиню. Уставайте, ходїмо з відсїля. |