1 Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.1 Мудра дружина дасть раду своєму домові, а нерозумна зруйнує його своїми руками.1 Мудрість будує свій будинок, а дурнота його руйнує власними руками.1 Мудрі жінки збудували хати, а нерозумна знищила своїми руками.1 Жона розумна дом свій будує, безумна ж розвалить його своїми руками.
2 Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.2 Хто ходить шляхом належним, той боїться Господа; а чиї стежки криві, той нехтує Ним.2 Хто ходить просто, Господа боїться; чиї ж криві дороги, той ним гордує.2 Хто ходить правильно боїться Господа, хто ж викривлює свої дороги буде в непошані.2 Хто ходить правою дорогою, той Господа боїться, чиї ж дороги криві, той про него не дбає.
3 На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.3 У вустах безглуздого – батіг пихатості; а вуста мудрих охороняють їх.3 В устах дурного - бич гордині; а губи мудрих їх оберігають.3 З уст безумних палиця погорди, а губи мудрих їх бережуть.3 В безумного в устах - бич гординї; мудрих же уста оберігають їх.
4 Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.4 Де немає волів, [там] ясла чисті; але набутку багато від сили волів.4 Де волів немає, там порожні ясла; де бики сильні, там урожай великий.4 Де немає волів, ясли чисті. А де багато плодів явна сила вола.4 Де воликів нема, порожні там і ясла; а хороший вроджай від сили волів.
5 Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.5 Свідок правдивий не бреше; а свідок облудний виповість багато брехні.5 Правдивий свідок неправди не говорить; фальшивий свідок брехнями дихає.5 Вірний свідок не говорить неправди, а неправедний свідок розпалює неправди.5 Правдливий сьвідок неправди не говорить, а ложний сьвідок наговорить багато неправди.
6 Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.6 Розпусник шукає мудрости і не знаходить; а для розумного пізнання легке.6 Шукає мудрости насмішник, та даремно, а для розумного знання річ легка.6 Шукатимеш мудрість у поганих і не знайдеш, а сприйнятливість у розумних легка.6 Шукає мудростї безпутний та й не знаходить, а мудрому знаннє легке.
7 Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.7 Відійди од людини безглуздої, у котрої ти не помічаєш розумних уст.7 Йди геть від дурня, бо тії не знайдеш уст розумних.7 Все противне нерозумному чоловікові, а мудрі губи зброя для сприймання.7 Ійди геть від того, хто розуму не має, в кого невидні тобі уста розумні.
8 Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.8 Мудрість розумного – пізнання шляху свого, а глупство нерозважливих облуда.8 Мудрість розумного - свою дорогу знати; безумство глупих - обман.8 Мудрість розумних пізнає їхні дороги, а безумність нерозумних на блукання.8 Мудрість розумного - свою дорогу знати, дурнота ж безумних - збиватись із дороги.
9 Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.9 Безглузді сміються з гріха, а між праведними – приязнь.9 Дурний з гріха сміється; між праведними існує ласка.9 Доми безбожних потребують очищення, а доми праведних сприйнятні.9 Недоумки з гріха сьміються, а між праведними - ласкавість.
10 Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.10 Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втручається чужий.10 Серце знає своє горе, а в радощі його чужому не втручатись.10 Серце чоловіка сприйнятливе, його душа боліє. Коли ж веселиться, не замішається гордість.10 Журбу душі своєї всяке серце знає, і в радощі його чужому не мішатись.
11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.11 Дім лиходіїв занепаде, а житло праведних розквітне.11 Дім лихих розпадеться, а намет праведних процвітатиме.11 Хати безбожних зникнуть, а шатра тих, що випрямлюються, стоятимуть.11 Будинок беззаконних розпадеться, а доброго намет, знай, процьвітати буде.
12 Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.12 Є шляхи, котрі видаються людині бездоганними; але кінець їхній – стежка до смерти.12 Є дорога, що людині здається проста, але кінець її - шлях смерти.12 Є дорога, яка вважається людьми за правильну, а її кінець приходить до дна аду.12 Доволї є шляхів, що нам здаються праві, та конець їх - се дорога до смертї.
13 Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.13 [Іноді] й від сміху болить серце, і закінчення радости – смуток.13 Навіть від сміху болить серце, і кінцем радощів буває смуток.13 З веселістю біль не змішується, а вкінці радість приходить до плачу.13 І при сьміху болить нераз серце, та й кінцем радощів буває смуток.
14 Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.14 Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, а добра – від своїх.14 Нестале серце насититься заходами своїми, людина добра - вчинками своїми.14 Сміливий серцем наповниться своїми дорогами, а добрий чоловік його помислами.14 Чоловік із ледачим серцем насититься з поступків своїх, а добрий - зо своїх.
15 Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.15 Безглуздий вірить будь-якому слову, а розважливий уважний до шляхів своїх.15 Простодушний іме віри кожному слову; розумний уважає на свої кроки.15 Незлобний вірить всякому слову, а розумний приходить до покаяння.15 Безумний віри йме всякому слову, а розумний вважає на дороги свої.
16 Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.16 Мудрий боїться і ухиляється від зла, а безглуздий дратівливий і зарозумілий.16 Мудрий боїться й відвертається від зла, а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.16 Мудрий, злякавшись, відхилився від зла, а безумний, поклавши надію на себе, змішається з беззаконним.16 Тямущий злого, знай, опасливо боїться, безумний же буйний і надїєн сам на себе.
17 Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.17 Запальний може вчинити глупство; але людина, що навмисне чинить зло, ненависна.17 Запальна людина робить дурниці, розважливий - зносить усе.17 Швидкий до гніву діє без поради, а розумний чоловік багато переносить.17 Чоловік-горячка, буває, що й дурницю зробить, хто ж нарочно чинить зло, - ненависний.
18 Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.18 Невігласи дістають у спадок собі глупоту; а розважливі знанням коронуються.18 Простаки наслідують дурноту, розумні ж увінчаються знанням.18 Безумні розділять зло, а розумні ж держатимуться сприймання.18 Невіжі унаслїдують дурноту, розумні же вквітчаються знаннєм.
19 Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.19 Поклоняться недобрі перед добрими, і лиходії біля брами праведника.19 Ледачі перед добрими вклоняться, а безбожні перед праведних дверима.19 Погані поховзнуться перед добрими, і безбожні послужать при дверях праведних.19 Ледачі добрим уклоняться низенько, а й безбожні - в воротях праведника.
20 Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.20 Убогого, трапляється, ненавидять навіть близькі його, а в багатого чимало друзів.20 Бідний навіть сусідові нелюбий, в багатого ж є сила друзів.20 Друзі зненавидять бідних друзів, а в багатих численні друзі.20 Бідного не любить навіть рідня його, а в богатого повно приятелїв.
21 Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.21 Хто зневажає ближнього свого, той грішить; а хто милосердний з бідним, той блаженний21 Грішить той, хто гордує ближнім; щасливий той, хто жалує вбогих.21 Хто погорджує бідними грішить, а хто милосердиться над бідними блаженний.21 Грішить, хто ближнїм гордує, а благословен той, хто до вбогого милосердний.
22 Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.22 Чи не блудять ті, що лихе задумують? Але милість і вірність у тих, що мають добрі помисли.22 Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? Милість і правда тим, хто добро замишляє.22 Ті, що блукають, кують зло, а добрі роблять милосердя і праведність. Не знають милосердя і надії ті, що роблять зло, а милосердя і віра в тих, що роблять добро.22 Ті помиляються, що задумують зло, любов і віра тим, хто думає про добре.
23 Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.23 Від усілякої праці є прибуток, а від марнослів'я тільки втрата.23 Кожна праця приносить користь; пуста балаканина - голод.23 В кожного, що старається, є надвишка, а хто насолоджується і нечутливий, буде в нужді.23 З усякої працї є користь, а з пустого балакання хиба тільки шкода.
24 Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.24 Вінець мудрих – багатство їхнє, а глупота невігласів – глупство є.24 Вінець мудрих - їхній хист; корона дурних - безглуздя.24 Вінець мудрих - розумність, а життя безбожних погане.24 Вінець мудрих - їх багацтво, а дурощі дурних - дурощами й остануть.
25 Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.25 Щирий свідок рятує душі, а лукавий брехні торочить.25 Вірний свідок рятує душі: хто дихає брехнею, той - облуда.25 Вірний свідок визволяє душу від зла, а обманливий запалює неправду.25 Сьвідок правдомовний рятує душі, а льживий тільки багато льжи насплїтає.
26 У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.26 У страхові перед Господом – надія несхитна, і синам Своїм Він притулок.26 В Господнім страсі - міцне довір'я людини, і її діти матимуть притулок.26 В господньому страху надія сили, а своїм дітям оставить поміч.26 В Господнїм страсї кріпка надїя; всїм синам своїм він - утечище.
27 Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.27 Страх Господній – джерело життя, що віддаляє від тенет смерти.27 Господній острах - джерело життя, щоб уникати сітей смерти.27 Господні приписи - джерело життя, а дають відхилитися від засідки смерті.27 Господень страх - се джерело жизнї; він відвертає від западень смертї.
28 У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.28 У безлічі народу – велич царя, а коли народу замало, – лихо володареві.28 У безлічі народу - царя слава; у нестачі людей - руїна князя.28 Слава царя в численнім народі, а знищення сильного в браку народу.28 Величен царь тодї, як люд великий лїчбою, як же омаль людей - біда князеві.
29 Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.29 У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виповідає глупство.29 Хто терпеливий, той великий розум має; а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.29 Довготерпеливий чоловік численний в розумі, а сильний малодушний безумний.29 Терпеливий чоловік показує великий розум, а хто на гнїв палкий, виявлює дурноту.
30 Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.30 Сумирне серце – життя для плоті; а заздрість – гнилятина для кісток.30 Лагідне серце - життя для тіла, а заздрість гризе кістки.30 Лагідний умом чоловік лікар серця, а сприйнятливе серце червяк для костей.30 Лагідне серце життє для тїла, а зависть зжерає й костї.
31 Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.31 Хто пригноблює бідного, той ганьбить Творця його; а хто шанує Його, – доброчинить нужденному.31 Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, а почитає той, хто жалує бідного.31 Хто обмовляє бідного роздражнює Того, Хто його зробив, хто ж його шанує милосердиться над бідним.31 Хто вбогого тїснить - творця його зневажає, хто ж Бога чтить, бідного спомагає.
32 Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.32 За своє зло лиходій буде відкинутий, а праведний навіть при смерті своїй має надію.32 Злого валить на землю його власна злоба, а праведник у своїй чесності знайде притулок.32 Безбожний буде відкинений в його злобі, а хто довірився своїй преподобності праведний.32 Безбожний за зло своє буде відкинен, а праведний і при смертї має надїю.
33 Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.33 Мудрість спочине в серці розумного і серед безглуздих нагадає про себе.33 У серці розумного мудрість покоїться, а між дурними її не видно.33 В доброму серці мудрість людини, а в серці безумних не пізнається.33 У серцї в мудрого мудрість спочиває, та й між неуками дає про себе знати.
34 Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.34 Праведність підносить народ, а беззаконня – ганьба народів.34 Справедливість підносить народ угору, а гріх - сором народів.34 Праведність підносить нарід, а гріхи зменшують племена.34 Праведність підносить у гору народ, а безбожність - сором народів.
35 Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.35 Прихильність царя – до служника розумного, а гнів його – супроти того, хто ганьбить його.35 Царська прихильність - розумному слузі; гнів його на того, що йому сором коїть.35 Сприйнятний цареві слуга розумний, а його добре життя віднімає безчестя.35 Ласкавість у царя - до слуги розумного, а гнїв його на такого, що стид йому робить.