1 І говорив Господь до Мойсея, кажучи:1 І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: 1 І заговорив Господь до Мойсея, кажучи: 1 І заговорив Господь до Мойсея, кажучи: 1 І рече Господь Мойсейові:
2 Скажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай отаборяться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном. Навпроти нього отаборитесь над морем.2 Скажи синам Ізраїля, щоб вони завернули й отаборилися перед Пі-Гахіротом, між Мігдолом і поміж морем, перед Баал-Цефоном; навпроти нього отаборилися біля моря.2 `Промов до синів Ізраїля, щоб завернули та отаборились перед Пігахіротом, між Мігдолом і морем, перед Ваал-Цефоном; навпроти нього, край моря, отаборитесь.2 Скажи синам Ізраїля, і повернувшись, хай отаборяться перед селом між Маґдолом і між морем, напроти Веелсепфона, перед ними отаборишся при морі.2 Промов до синів Ізрайлевих, щоб одвернули й отаборились перед Пі-Гахиротом, між Микдолом і морем; перед Бааль-Цефоном отаборитесь навпроти його, при морі.
3 І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, замкнено пустиню для них.3 І скаже фараон про синів Ізраїля: Вони заблукали на землі оцій, замкнула їх пустеля.3 І подумав фараон про синів Ізраїля: Заблукались у краю, пустиня затиснула їх у собі.3 І скаже Фараон свому народові: Сини Ізраїля - вони блукають в землі; бо їх замкнула пустиня.3 Бо казати ме Фараон про сини Ізрайлеві: Заблудили в цїй землї та й зачинив їх у собі степ.
4 І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єгиптяни, що Я Господь! І вони вчинили так.4 А Я ожорсточу серце фараона і він буде гнатися за вами, і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його; і спізнають єгиптяни, що Я – Господь. І вчинили так.4 Я ж закаменю серце в фараона, щоб ганявся за ними; і прославлюсь на фараоні і на всьому його війську, і зрозуміють єгиптяни, що я - Господь.` Так і вчинили.4 Я ж твердим вчиню серце Фараона, і гнатиметься за ними. І прославлюся у Фараоні і в усьому його війську, і всі єгиптяни пізнають, що Я є Господь. І зробили так.4 Я ж окаменю запекле серце Фараонове, щоб уганяв за ними, і прославлюсь на Фараоні й на всьому війську його, і зрозуміють Египтяне, що я Господь. І вчинили так.
5 І повідомлено царя єгипетського, що втік той народ. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?5 І сповіщено було царю єгипетському, що народ утік, і виповнилося серце фараона і служників його супроти народу цього, і вони сказали: Що це ми учинили? Нащо відпускали ізраїльтян, щоб вони вийшли з підданства нашого?5 І сповіщено царя єгипетського, що народ утік; тоді обернулося серце фараона та його слуг проти народу, і вони сказали: `І що ж ми наробили, що випустили Ізраїля з нашого підданства?`5 І сповіщено єгипетскому цареві, що нарід втік. І повернулося серце Фараона і його слуг проти народу, і сказали: Що це ми зробили, що відіслали синів Ізраїля, щоб нам не служили?5 І сповіщено царя Египецького, що втекли люде, і повернулось у Фараона й у дворян його серце проти людей, і промовляли вони: Що се ми зробили, що відпустили Ізраїля з нашої неволї?
6 І запріг він свою колесницю, і забрав народ свій з собою.6 [Фараон] повелів запрягти колісницю свою, і народ свій узяв із собою.6 І повелів запрягти свою колісницю, і взяв з собою своїх людей;6 Отже впряг Фараон свої колісниці, і зібрав з собою ввесь свій нарід,6 І повелїв запрягти колесницю свою, і взяв із собою люде свої,
7 І взяв він шість сотень добірних колесниць, і всі колесниці Єгипту, і трійкових над усіма ними.7 І взяв шістсот колісниць відбірних і всі колісниці єгипетські, і старшин над усіма ними.7 зібрав також шістсот колісниць добірних та всі інші колісниці єгипетські, і бійців до кожної.7 І взяв шістьсот вибраних колісниць і кожного єгипетського коня і тристатів над усіма.7 І взяв шість сот бойових колесниць на вибір і всї колесницї Египецькі, і військових до кожної.
8 І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!8 І ожорсточив Господь серце фараона, царя єгипетського, він погнався за синами Ізраїля; а сини Ізраїля йшли під рукою високою.8 Господь же закаменив серце в фараона, царя єгипетського, і погнався він за синами Ізраїля, що походували під рукою високою.8 І твердим вчинив Господь серце Фараона єгипетского царя, і пігнався вслід за синами Ізраїля. Сини ж Ізраїля виходили сильною рукою.8 І закаменив Господь серце в Фараона, царя Египецького, і погнався він за синами Ізрайлевими. Синове ж Ізрайлеві виходили під рукою високою.
9 І гналися єгиптяни за ними, уся кіннота, колесниці фараонові, і комонники його та військо його, і догнали їх, як вони отаборилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном.9 І погналися за ними єгиптяни, і всі коні з колісницями фараона, і вершники, і все військо його, і наздогнали їх біля моря, де вони отаборилися, при Пі-Гахіроті перед Баал-Цефоном.9 Єгиптяни ж погналися за ними і наздогнали їх фараонові коні, колісниці, комонники та військо, як таборували при морі, коло Пігахіроту, напроти Ваал-Цефону.9 І пігнали єгиптяни вслід за ними, і знайшли їх отабореними при морі, і кожний кінь і колесниці Фараона і його військо і коні перед селом напроти Веелсепфона.9 І вганяв Египтїй за ними та й наздогнав їх, як отаборились при морі, усї конї в колесницях у Фараона, комонник його і потуга його, при Пі-Гахиротї, поблизу Бааль-Цефону.
10 А фараон наближався. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єгиптяни женуться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа,10 Фараон наблизився, і сини Ізраїля озирнулися, і ось, єгиптяни женуться за ними; і вельми настрашилися і заголосили сини Ізраїля до Бога.10 І як наблизився фараон, підвели сини Ізраїля очі, аж ось єгиптяни женуться за ними; і злякалися сини Ізраїля вельми та й заголосили до Господа.10 І Фараон приближався. І поглянувши, сини Ізраїля побачили очима, і єгиптяни ополчилися за ними, і дуже злякалися. Закричали ж сини Ізраїля до Господа.10 І як наблизився Фараон, зняли сини Ізрайлеві очі свої, аж се Фараон уганяє за ними, та й полякались вельми. І заквилили Ізрайлитяне до Господа, та й гукали Мойсейові:
11 а Мойсеєві дорікали: Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині? Що це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту?11 І сказали Мойсеєві: Хіба бракує цвинтарів у Єгипті, що ти завів нас помирати в пустелю, вивівши нас із Єгипту?11 Та й кажуть до Мойсея: `Хіба тим то, що немає в Єгипті кладовищ, ти позабирав нас умирати в пустині? Що ж це ти накоїв нам, що вивів нас із Єгипту?11 І сказали до Мойсея: Чи ти вивів нас, щоб убити в пустині, томущо немає гробниць в єгипетській землі? Що це ти нам зробив, вивівши з Єгипту?11 Хиба тим, що нема в Египтї кладовищ, позабірав єси нас умірати в степу? Що се вкоїв єси з нами, що вивів нас із Египту?
12 Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам рабство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!12 Чи не це саме говорили ми тобі в Єгипті, сказавши: `Залиши нас, ми будемо працювати в Єгипті?` Тому що ліпше бути нам рабами в єгиптян, аніж померти в пустелі.12 Хіба ми тобі цього не казали ще в Єгипті: Дай нам спокій! Ми будемо єгиптянам служити; бо ж краще нам бути в неволі, ніж гинути в пустині.`12 Чи це не було слово, яке ми в Єгипті сказали до тебе, кажучи: Остав нас, щоб ми служили єгиптянам. Бо краще нам служити єгиптянам ніж померти в цій пустині.12 Чи не те ж саме говорено тобі в Египтї: Відкажись од нас, щоб нам пробувати в неволї в Египтїя? Бо лучче нам бути в неволї, нїж помірати в степу.
13 І сказав Мойсей до народу: Не бійтеся! Стійте, і побачите спасіння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єгиптян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!13 Та Мойсей сказав народові: Не лякайтеся, стійте, і побачите порятунок Господній, котрого Він сподіє вам нині; бо єгиптян, яких ви бачите нині, більше не побачите повіки.13 Відповів же Мойсей народові: `Не бійтеся! Стійте на місці, то побачите, що зробить Господь, щоб вас сьогодні спасти. Бо тих єгиптян, що їх бачите сьогодні, не побачите більш вовіки!13 Сказав же Мойсей до народу: Будьте мужні; стійте і дивіться на спасіння, що від Бога, яке Він вчинив нам сьогодні. Бо так як побачили ви сьогодні єгиптян, білше не побачите їх на віки.13 І рече Мойсей людові: Не лякайтесь і стійте, дак і побачите рятунок Господень, що сотворить нам Господь сьогоднї. Бо Египтїя, що сьогоднї бачите, не бачити мете во віки!
14 Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!14 Господь буде воювати за вас, а ви зберігайте спокій.14 Господь бо воюватиме за вас, ви ж будьте спокійні.`14 Господь воюватиме за вас, і ви мовчіть.14 Господь бо воювати ме за нас, ви ж бувайте супокійні.
15 І промовив Господь до Мойсея: Що ти до Мене кличеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай рушають!15 І сказав Господь Мойсеєві: Чого ти волаєш до Мене? Скажи синам Ізраїля, щоб вони рушали.15 І сказав Господь Мойсеєві: `Чого голосиш до мене? Вели синам Ізраїля, нехай вирушають.15 Сказав же Господь до Мойсея: Чому кричиш до мене? Скажи синам Ізраїля, і хай запряжуться.15 І рече Господь Мойсейові: Чого квилиш до мене? Промов до синів Ізрайлевих, щоб рушали далїй.
16 А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, і нехай увійдуть Ізраїлеві сини в середину моря, на суходіл.16 А ти піднеси посоха свого і простягни руку твою на море, і розділи його, і пройдуть сини Ізраїля серед моря суходолом.16 Ти ж підійми твою палицю та простягни твою руку над морем і розділи його, і нехай сини Ізраїля сушею пройдуть через середину моря.16 І ти візьми твою палицю, і простягни твою руку над морем і розділи його, і хай увійдуть сини Ізраїля посеред моря по суші.16 Ти ж возьми жезло твоє та просьтягни руку твою над морем, та й роздїли його, і ввійдуть синове Ізрайлеві в середину моря по сусї.
17 А Я, ось Я вчиню запеклим серце єгиптянам, і вони ввійдуть за ними. І буду Я прославлений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комонників його.17 А Я ожорсточу серце єгиптян, і вони рушать слідом за вами. І покажу славу Мою на фараоні і на війську його, на колісницях його і на вершниках його.17 Ось я закаменю серце єгиптян, і вони підуть за вами слідом, і тоді покажу на фараоні і на всім його війську, на колісницях і на вершниках його, мою славу.17 І ось Я твердим вчиню серце Фараона і всіх єгиптян і ввійдуть за ними. І прославлюся у Фараонові і в усьому його війську і в колісницях і в його конях.17 Я ж закаменю серце в Фараона й Египтїїв, і вони пійдуть слїдом; і прославлюсь на Фараонї й на потузї його, на колесницях його й на комінникові його.
18 І пізнають єгиптяни, що Я Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комонників його!18 І спізнають єгиптяни, що Я – Господь, коли покажу славу Мою на фараоні, на колісницях його і на вершниках його.18 І взнають єгиптяни, що я - Господь, як покажу на фараоні, на колісницях і на вершниках його мою силу.`18 І пізнають всі єгиптяни, що Я є Господь, як прославляюся Я у Фараонові і в колісницях і його конях.18 І знати муть Египтїї, що я Господь, як прославлюсь на Фараонові, на колесницях його й на комінникові його.
19 І рушив Ангол Божий, що йшов перед Ізраїльським табором, і пішов за ними; і рушив стовп хмари перед ними, і став за ними,19 І рушив Ангел Божий, що йшов перед табором ізраїльтян, і вже йшов позаду в них, рушив і стовп хмаровий від лиця їхнього і став позаду в них.19 І повернувся тоді ангел Божий, що йшов поперед табору Ізраїля, та й спинився позад них; і стовп хмаровий, що йшов перед ними, спинився позад них.19 Піднявся ж божий ангел, що ішов перед полком синів Ізраїля, і пішов позаду. Піднявся ж і стовп хмари від їхнього лиця і став позаду них.19 І рушив тодї ангел Божий, що йшов поперед табору Ізрайлевого, та й став позад їх.
20 і ввійшов він у середину між табір Єгипту й між табір Ізраїлів. І була та хмара і темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля. І не зближався один до одного цілу ніч.20 І ввійшов у середину поміж табором єгипетським і між табором ізраїльтян, і був хмарою і мороком [для одних] і освітлював ніч [для інших], і не поближчали між собою упродовж ночі.20 Він спинився поміж єгипетським табором та ізраїльським табором; і була хмара темрявою для одного табору і світилом для другого. І не наближався один табір до другого всю ніч.20 І ввійшов між табір єгиптян і між табір Ізраїля. І була темрява і чорнота, і пройшла ніч, і не змішалися одні з одними всю ніч.20 І ввїйшов проміж табором Египтїєвим і проміж табором Ізрайлевим. І стала хмара темрявою про одного з них і сьвітлом про другого. І не наближувавсь один табір до другого, покіль було й ночі.
21 І простяг Мойсей руку свою на море, і Господь гнав море сильним східнім вітром цілу ніч, і зробив море суходолом, і розступилася вода.21 І простягнув Мойсей руку свою на море, і гнав Господь море дужим східним вітром тієї ночі, і вчинив море суходолом; і розступилася вода.21 І простяг Мойсей руку над морем, і відганяв Господь море всю ніч сильним східнім вітром, і зробив море сухим, і води розділились;21 Простягнув же Мойсей руку над морем, і відігнав Господь море потужним південним вітром всю ніч, і зробив море сушею, і розступилася вода.21 І простїг Мойсей руку свою над морем, і одганяв Господь море геть потужним восточнім вітром у сю ніч, і зробив море сухим; і роздїлив води.
22 І ввійшли Ізраїлеві сини в середину моря, як на суходіл, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.22 І рушили сини Ізраїля через море суходолом; а вода їм стояла стіною праворуч і ліворуч.22 і сини Ізраїля ввійшли і йшли серединою моря по суші; вода була для них стіною праворуч і ліворуч.22 І ввійшли сини Ізраїля посеред моря по суші, і вода їм стіна з права і стіна з ліва.22 І ввійшли синове Ізрайлеві в середину моря по сусї; води ж були їм греблею праворуч і лїворуч.
23 А єгиптяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесниці його, та його комонники до середини моря.23 Погналися єгиптяни, і ввійшли за ними в середину моря всі коні фараона, і колісниці його, і вершники його.23 Єгиптяни погнались, і рушили слідом за ними всі фараонові коні, колісниці і вершники в середину моря.23 Погнались же єгиптяни і ввійшли за ними, кожний кінь Фараона і колісниці і кіннотчики посеред моря.23 І погнавсь Египтїй і поввіходили за ними всї конї Фараонові, і колесницї його й комонник його.
24 І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський табір у стовпі огня й хмари, та й привів у замішання єгипетський табір.24 І вранішньої варти глянув Господь на табір єгиптян крізь стовп вогненний і хмаровий, і вчинив замішання в таборі єгиптян,24 В ранішню сторожу глянув Господь із вогненного та хмарового стовпа на єгипетський табір та й стривожив його;24 Сталося ж в раннішній сторожі, поглянув Господь на табір єгиптян в огнянім стовпі і хмарі, і післав замішання в табір єгиптян,24 І сталось у ранїшню сторожу, що споглянув Господь на табір із огняного й хмаряного стовпа, та й стрівожив табір Египтїйський.
25 І поскидав колеса з колесниць його, і вчинив, що йому було тяжко ходити. І єгиптяни сказали: Утікаймо від ізраїльтян, бо Господь воює за них з Єгиптом!25 І поскидав колеса з колісниць їхніх, так що вони тягли їх заважко. І сказали єгиптяни: Утікаймо від лиця ізраїльтян, тому що Господь воює за них супроти єгиптян.25 позагальмовував колеса їхніх колісниць, так, що ці з трудом просувались наперед. І закричали єгиптяни: `Спасаймось перед Ізраїлем, бо Господь воює за нього проти єгиптян.`25 і звязав осі їхніх колісниць, і провадив їх з трудом. І сказали єгиптяни: Втікаймо від лиця Ізраїля; бо Господь воює за них проти єгиптян.25 І поскидав колеса з колесниць у них, та й позагальмовував ходу в їх. І загукав Египтїй: Утекаймо од Ізраїля, бо Господь воює за них із Египтїєм!
26 І промовив Господь до Мойсея: Простягни свою руку на море, і нехай вернеться вода на єгиптян, на їхні колесниці й на комонників їхніх.26 І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою на море, і нехай ринуть води на єгиптян, на колісниці їхні і на вершників їхніх.26 Тоді Господь сказав Мойсеєві: `Простягни руку над морем, і нехай води хлинуть назад, на їхні колісниці і на їхніх вершників.`26 Сказав же Господь до Мойсея: Простягни твою руку над море, і хай повернеться вода на колісниці і вершників, і покриє єгиптян.26 І рече Господь Мойсейові: Простягни руку твою понад морем, і вернуться води на Египтїя, й на колесницї його, й на комонника його.
27 І простяг Мойсей руку свою на море, і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єгиптяни втікали навпроти нього. І кинув Господь єгиптян у середину моря!27 І простягнув Мойсей руку свою на море, і під ранок вода повернулася на своє місце, а єгиптяни бігли назустріч [воді]. Так винищив Господь єгиптян серед моря.27 І простяг Мойсей руку над морем, і на світанку воно повернулося знову на своє звичайне місце; єгиптяни ж, утікаючи, йшли йому назустріч. Отак то кинув Господь єгиптян у середину моря.27 Простягнув же Мойсей руку над морем, і до дня повернулася вода на місце. Єгиптяни ж втікали під водою, і скинув Господь єгиптян посеред моря.27 І просьтіг Мойсей руку свою понад морем, і почало вертатись море ранїшньою добою до своєї потуги. Египтїї ж метнулись навпроти його, і скидав Господь Египтїя в безодню морську.
28 І вернулась вода, і позакривала колесниці та комонників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався!28 І повернулася вода і покрила колісниці і вершників цього війська фараонового, які ввійшли за ними в море; не лишилося жодного із них.28 Злились води знов докупи та й затопили колісниці, вершників та все фараонове військо, що ввійшло було за ними в море; ані один із них не зостався.28 І повернувшись вода покрила колісниці і вершників і всю силу Фараона, що увійшли за ними у море. Не остався ні один з них.28 І вертались води, та й затопили колесницї, й комонника з усїєю потугою Фараоновою, що поввіходили за ними в море.
29 А Ізраїлеві сини йшли суходолом у середині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.29 А сини Ізраїлеві пройшли суходолом серед моря; вода [стояла] їм стіною по праву руку і по ліву руку.29 Сини ж Ізраїля йшли по суші, посеред моря, і води для них стояли, як стіна, праворуч і ліворуч.29 Сини ж Ізраїля пішли по суші посеред моря, вода ж їм стіна справа і стіна зліва.29 Синове ж Ізрайлеві йшли по сусї, посеред моря, і води були їм греблею праворуч і лїворуч.
30 І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізраїль мертвих єгиптян на березі моря.30 І визволив Господь того дня ізраїльтян від рук єгиптян; і побачили ізраїльтяни єгиптян мертвими на березі моря.30 Отак вирятував Господь у той день Ізраїля з руки єгипетської, і побачив Ізраїль єгиптян мертвими на березі моря.30 І того дня спас Господь Ізраїля з руки єгиптян. І побачив Ізраїль мертвих єгиптян при березі моря.30 І вирятував Господь у той день Ізраїля зпід потали Египтїєвої, і вбачав Ізраїль Египтїя мертвим на березї морському.
31 І побачив Ізраїль сильну руку, яку виявив Господь у Єгипті, і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його.31 І побачили ізраїльтяни діяння, котре вчинив Господь над єгиптянами, і настрашився народ Господа, і повірив Господові і Мойсеєві, служникові його. Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали Господові пісню оцю, і говорили: 31 І як побачив Ізраїль, з якою потугою Господь побив єгиптян, став народ боятися Господа та й повірив Господеві й слузі його Мойсеєві.31 Побачив же Ізраїль велику руку, те, що вчинив Господь єгиптянам. Побоявся же нарід Господа, і повірив Богові і Мойсейові його слузі. Тоді заспівав Мойсей і сини Ізраїля цю пісню Богові і сказали, мовлячи: 31 І вбачав Ізраїль диво велике, що сотворив Господь над Египтїєм; і стали люде страхатись Господа, та й увірували Господеві й слузї його Мойсейові.