1 А Хірам, цар тирський, послав до Давида послів, і кедрового дерева, каменярів та теслярів, щоб збудувати йому дім. | 1 І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, і кедрового дерева, каменярів і теслярів, щоб збудувати йому дім. | 1 Хірам, тирський цар, вислав послів до Давида, і кедрини, і мулярів та теслів, щоб збудували йому дім. | 1 І післав до Давида Хірам цар Тиру послів і кедрове дерево і робітників, будівничих і теслів, щоб йому збудувати дім. | 1 І послав Гирам, царь Тирський, посли до Давида, й кедрової деревини, й мурарів та теслїв, щоб збудували йому дїм. |
2 І пізнав Давид, що Господь міцно поставив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо ради народу його, Ізраїля. | 2 І зрозумів Давид, що Господь міцно утвердив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо, заради народу його, Ізраїля. | 2 Давид зрозумів, що Господь утвердив його царем над Ізраїлем, бо його царська влада піднеслась високо вгору заради його народу Ізраїля. | 2 І пізнав Давид, що Господь його закріпив над Ізраїлем, томущо його царство піднялося до висоти через його нарід Ізраїль. | 2 Як примітив Давид, що Господь утвердив його царем в Ізраїлї, та що високо підвисшив його царство задля народу свого Ізраїля, |
3 І взяв Давид іще жінок в Єрусалимі, і Давид породив іще синів та дочок. | 3 Тоді взяв Давид іще дружин у Єрусалимі, і породив Давид іще синів та доньок. | 3 Давид узяв собі ще більше жінок в Єрусалимі й породив ще більш синів та дочок. | 3 І Давид взяв ще жінок в Єрусалимі, і народилися Давидові ще сини і дочки. | 3 Тодї узяв собі Давид ще більше жінок в Ерусалимі, й народилось Давидові ще більш синів та дочок. |
4 А оце імена народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа і Шовав, Натан і Соломон, | 4 А ось ймення тих, що народилися у нього у Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, Натан, і Соломон, | 4 Ось імена тих дітей, що народились у нього в Єрусалимі: Шаммуа, Шовав, Натан, Соломон, | 4 І це імена тих, що народилися, які народилился йому в Єрусалимі: Самаа, Ісоваам, Натан, Соломон | 4 І оце імення тих, що народились йому в Ерусалимі: Самус, Собаб, Натан, Соломон; |
5 і Ївхар, і Елішуя, і Елпелет, | 5 І Ївхар, і Елішуя, і Елпелет, | 5 Ївхар, Елішуа, Еліфелет, | 5 і Іваар і Елісай і Еліфалет | 5 Ебеар, Елисуа, Елфалет, |
6 і Ноґах, і Нефеґ, і Яфія, | 6 І Ноґаг, і Нефеґ, і Яфія, | 6 Ногаг, Нефег, Яфія, | 6 і Наґей і Нафаґ і Януу | 6 Ногах, Нафек, Яфія, |
7 і Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет. | 7 І Елішама, і Ел'яда, і Еліфелет, | 7 Елішама, Веліяда та Еліфелет. | 7 і Елісамай і Валеґдай і Еліфалет. | 7 І Елисама, Беелїада, і Елифалет. |
8 І почули филистимляни, що Давид був помазаний на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни, щоб шукати Давида. А Давид почув про це, і вийшов проти них. | 8 І почули филистимляни, що помазаний Давид на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни шукати Давида; І почув Давид [про це], і рушив супроти них. | 8 Як же почули філістимляни, що Давида помазано царем над усім Ізраїлем, вирушили вони його шукати. Давид довідався про те й вийшов їм назустріч. | 8 І почули чужинці, що Давид помазаний був на царя над усім Ізраїлем, і прийшли всі чужинці шукати Давида. І почув Давид і вийшов їм на зустріч. | 8 І перечули Филистії, що Давида помазали царем над усїм Ізраїлем, і двинули всї Филистії шукати Давида. Давид же, перечувши про це, пійшов проти них. |
9 А филистимляни прийшли й стали таборами в долині Рефаїм. | 9 І филистимляни прийшли, і розташувалися в долині Рефаїм. | 9 Філістимляни, просунувшись наперед, напали на Рефаїм-долину. | 9 І чужинці прийшли і зійшлися в долині велетнів. | 9 Як же прийшли Филистії, й розложились по долинї Рефаїмів, |
10 І питався Давид у Бога, говорячи: Чи виходити на филистимлян, і чи даси Ти їх в руку мою? І відказав йому Господь: Вийди, і Я дам їх у руку твою. | 10 І запитав Давид у Бога, кажучи: Чи йти мені супроти филистимлян, і чи віддаси їх в руки мої? І сказав йому Господь: Йди, і Я віддам їх в руки твої. | 10 Тоді Давид запитав у Бога, кажучи: “Чи йти мені на філістимлян і чи видаси їх у мої руки?” Господь сказав йому: “Іди, я видам їх тобі в руки.” | 10 І запитав Давид в Бога, кажучи: Чи піду проти чужинців і даси їх в мої руки? І сказав йому Господь: Піди, і дам їх в твої руки. | 10 Запитав Давид у Бога, мовляючи: Чи йти менї на Филистіїв і чи віддаси їх в мої руки? І рече до його Господь: Ійди, а я віддам їх у твої руки. |
11 І зійшли вони до Баал-Пераціму, і Давид побив їх там. І сказав Давид: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, як прорив води! Тому назвали ім'я того місця: Баал-Перацім! | 11 І рушили вони до Баал-Пераціму, – і Давид завдав їм там поразки; і сказав Давид: Зламав Бог ворогів моїх рукою моєю, мов повінь води. Тому й назвали те місце: Баал-Перацім. | 11 Двигнулися вони під Ваал-Перацім, і побив їх там Давид і сказав: “Розбив Господь моїх ворогів моєю рукою, як розбивають води.” Через це й дали назву тому місцю Ваал-Перацім. | 11 І Давид прийшов до Ваалфаразіна і побив їх там. І сказав Давид: Побив Бог моїх ворогів в моїй руці, так як розливаються води. Через це назвав імя того місця: Розбиття Фаразіна. | 11 І двинули вони під Баал-Перазим, і побив їх там Давид, і промовив Давид: Порозносив Бог моїх ворогів моєю рукою, як розтїкаються води. Через це й дали назву тому місцеві: Баал-Перазим (Долина розносу.) |
12 А вони позоставили там богів своїх, і Давид наказав, і вони були спалені в огні. | 12 А полишали там [филистимляни] богів своїх, і наказав Давид, і спалили їх вогнем. | 12 Вони покинули там своїх богів, яких, на наказ Давида, спалено на вогні. | 12 І ті оставили там своїх богів, і Давид сказав їх спалити огнем. | 12 І покинули вони там своїх богів, а Давид дав приказ, і попалили їх на огнї. |
13 А филистимляни ще отаборилися в долині. | 13 І [прийшли] знову филистимляни, і розташувалися в долині. | 13 І знову напали філістимляни на долину. | 13 І додали ще чужинці і зійшлися ще в долині велетнів. | 13 І знов прийшли Филистії й розтаборились по долинї. |
14 А Давид іще питався Бога, і Бог йому сказав: Не підеш за ними, а поверни від них, і прибудеш до них з-навпроти бальзамового ліска. | 14 І ще запитав Давид у Бога, і сказав йому Бог: Не йди на них отак [прямо], ухилися від них, і рушай до них збоку бальзамового лісу. | 14 Давид знов запитав у Бога, і сказав йому Бог: “Не йди слідом за ними; обійди їх і йди на них із сторони бальзамових дерев; | 14 І запитав ще Давид в Бога, і сказав йому Бог: Не підеш за ними, відвернися від них і станеш перед ними коло груш. | 14 І ще запитав Давид у Бога, й сказав йому Бог: Не йди просто на їх, одхились узбіч од їх і йди на їх від сторони грушевих дерев; |
15 І станеться, як ти почуєш шелест ніби кроків на верховіттях бальзамових дерев, тоді вийдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филистимський табір. | 15 І коли почуєш шум, неначе від ходи, на верховіттях бальзамових дерев, тоді зачинай битву; тому що Бог вийшов попереду від тебе, щоб винищити табір филистимлян. | 15 і як почуєш шелест, наче шум кроків по вершках бальзамових дерев, тоді виступи на битву, бо Бог вийшов поперед тебе, щоб розбити філістимлянський табір”. | 15 І буде коли ти почуєш голос трясіння вершків груш, тоді вийдеш на бій, бо Бог вийшов перед тобою, щоб побити табір чужинців. | 15 І як почуєш шелест, наче хто йде по вершках дерев, тодї розпочинай битву, бо вийшов Бог поперед тебе, щоб розбити стан Филистійський. |
16 І зробив Давид так, як наказав йому Бог, і вони побили филистимський табір від Ґів'ону аж до Ґезеру. | 16 І вчинив Давид, як наказав йому Бог, і винищив табір филистимський, від Ґів'ону аж до Ґезеру. | 16 Давид зробив, як повелів йому Бог, і побив філістимлянське військо від Гівеону до Гезеру. | 16 І він зробив так, як йому Бог заповів, і побив табір чужинців від Ґаваона аж до Ґазари. | 16 І вчинив Давид, як звелїв йому Бог, і побив Филистійське військо від Габаону до Газеру. |
17 І неслося Давидове ім'я по всіх краях, а Господь дав, що всі народи боялись його. | 17 І полинуло Давидове ім'я по всіх краях, а Господь учинив його страшним для всіх народів. | 17 І пронеслось ім'я Давида по всіх краях, і Господь нагнав страх перед ним на всі народи. | 17 Й імя Давида було (славним) в усій землі, і Господь дав його страх над кожним народом. | 17 І пронеслось імя Давидове по усїх краях, і Господь зробив його страшним для всїх народів. |