| 1 Диригентові хору. Псалом Давидів. | 1 Провідникові хору. Псалом. Давида. Ти мене випробував, Господи, і знаєш. | 1 На кінець. Псалом Давида. | 1 Проводиреві хора; псальма Давидова. Господи! Ти розглянув мене, і пізнав. |
2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. | 2 Захисти мене, Господе, від людини лихої; збережи від гнобителя. | 2 Знаєш мене, коли сиджу і встаю я. Думки мої здаля розумієш. | 2 Визволи мене, Господи, від поганої людини, визволи мене від безбожного мужа, | 2 Ти знаєш, коли я сяду, і коли встану; ти з далека розумієш думки мої. |
3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, | 3 Вони лихе тримають в серці, щодня озброюються на битву. | 3 Чи ходжу я, чи спочиваю, ти добре бачиш; тобі відомі всі мої дороги. | 3 які задумали неправедність у серці, цілий день ставали в лави до бою. | 3 Ти бачиш стежку мою і місце відпочинку, і всї дороги мої знаєш. |
4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все! | 4 Вигострюють язика свого, мов гадина, отрута гадюча під устами їхніми. | 4 Бо ще нема й слова на язиці у мене, а ти, Господи, вже все знаєш. | 4 Вигострили їхній язик наче змії, отрута аспідів під їхнім язиком. | 4 Бо ще нема слова на язику в мене, а вже ти Господи, добре все знаєш. |
5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав. | 5 Захисти мене, Господе, від руки лиходія, збережи від гнобителів, котрі задумали ступні мої захитати. | 5 Ти ззаду й спереду мене оточуєш, кладеш на мене твою руку. | 5 Охорони мене, Господи, від руки грішника, визволи мене від неправедних людей, які задумали покласти спотикання моїм крокам. | 5 З заду і з переду обступив мене! і руку свою положив на мене. |
6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю! | 6 Чванливі приховали тенета на мене і зашморги, розтягнули сітку на шляху, тенета приховали для мене. | 6 Що за предивне знання! Для мене занадто високе, недосяжне воно! | 6 Горді сховали мені засідку і натягнули шнур, пастки для моїх ніг, поставили мені близько стежки згіршення. | 6 Розуміннє, надто - дивне, надто високе для мене, не здолїю збагнути його. |
7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця? | 7 Я сказав Господові: Ти – Бог мій; почуй, Господе, голос благань моїх! | 7 Куди мені піти від духу твого? Куди мені втекти від обличчя твого? | 7 Я сказав Господеві: Ти мій Бог. Господи, послухай голос мого благання. | 7 Куди йти менї перед духом твоїм, куди втекти менї від лиця твого? |
8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти! | 8 Господе, Господе, сило порятунку мого! Ти покрив голову мою в день битви. | 8 Зійшов би я на небо - ти там єси, ліг би я у Шеолі - і там ти. | 8 Господи, Господи, сило мого спасіння, Ти отінив мою голову в дні бою. | 8 Зійшов би я на небо, - ти там єси; спочив би я під землею, і там ти єси. |
9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, | 9 Не дай, Господе, бажаного лиходієві; не дай успіху лихому задумові його: вони запишаються. | 9 Взяв би крила зірниці, осівся б на край моря, - | 9 Господи, не видай мене грішникові, за моїм бажаням. Задумали проти мене, не остав мене, щоб часом вони не піднялися. | 9 Взяв би я крила в зорі ранньої, та й на самому краю моря осївся, |
10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя! | 10 Нехай накриє голови тих, що мене оточили, лихо їхніх власних уст. | 10 і там рука твоя мене б водила, і твоя десниця мене б тримала. | 10 Голова їхнього окруження, труд їхніх губ їх покриє. | 10 І туди б рука твоя провела мене, і правиця твоя попала. |
11 Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене, | 11 Нехай упадуть на них палахкі жарини; нехай попадають вони у вогонь, у провалля, аж так, щоб не підвелися. | 11 Сказав би я: «Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє», - | 11 Впадуть на них вугілля, скинеш їх огнем, не встояться в бідах. | 11 І сказав би я: Тьма таки покриє мене, то й в ночі стане сьвітло кругом мене. |
12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло! | 12 Злоязика людина не утвердиться на землі; лихо звабить гнобителя у погибель. | 12 та навіть темрява для тебе не занадто темна; і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло! | 12 Язиката людина не випрямиться на землі, зло вполює неправедного мужа на знищення. | 12 І тьма не затьмить перед тобою, і ніч яснїє як день; тьма - одно що сьвітло. |
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, | 13 Відаю, що Господь підтримає суд пригноблених і справедливість бідних. | 13 Ти створив моє нутро, ти мене виткав в утробі матері моєї. | 13 Я впізнав, що Господь зробить суд бідному і месть убогому. | 13 Ти сотворив внутро моє; ти зложив мене в утробі матері моєї. |
14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це! | 14 Так! Праведні будуть прославляти ймення Твоє, невинні житимуть перед лицем Твоїм. | 14 Хвалю тебе, що сотворив мене так дивно; діла твої предивні, ти душу мою знаєш вельми добре. | 14 Лише праведні визнаватимуться твому імені, і праведні поселяться з твоїм лицем. | 14 Прославляю тебе за те, що дав снагу менї предивну. Дїла твої чудесні, душа моя добре се знає. |
15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! | | 15 Кості мої не були сховані від тебе, коли постав я таємничо, коли мене творено в землі глибоко. | | 15 Не були втаєні костї мої перед тобою, коли в тайнї постав я, як тая грудка в долїшнїх місцях землї штучно зложена. |
16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було... | | 16 Очі твої бачили мої вчинки, усі вони записані у твоїй книзі; і дні, що ти мені призначив, коли ані одного із них іще не було. | | 16 Очі твої бачили зародок мій, і в книзї твоїй все було записано; минали днї, як костї творились, від часу того, як ще нї одної не було. |
17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, | | 17 Як мені тяжко думки твої збагнути, Боже! Яка їх сила! | | 17 Як любі для мене думки твої, Боже! Як велика безлїч їх! |
18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою. | | 18 Я полічив би їх, та їх від піску більше; якби й скінчив, я був би ще з тобою. | | 18 Полїчив би, та більше їх, як піску. Пробуджаюсь, і я ще з тобою. |
19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене! | | 19 Якби ж то ти, Боже, знищив нечестивця, і відступили геть від мене кровожерні, | | 19 О коли б ти, Боже, погубив беззаконника! І ви, людожери, відступіться геть від мене!.. |
20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються! | | 20 що обговорюють тебе підступно й лукаво повстають на тебе! | | 20 Та ворогів твоїх, що згадують тебе для беззаконня, що за марним ганяють. |
21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь: | | 21 Хіба я, Господи, не ненавиджу тих, що тебе ненавидять? Хіба я не гидую тими, що повстають на тебе? | | 21 Чи не мати менї ненавистї проти тих, що тебе ненавидять, і не гидитись тими, що проти тебе встали? |
22 повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!... | | 22 Я їх страшною ненавистю ненавиджу, вони моїми ворогами стали. | | 22 Повною ненавистю ненавиджу їх; вони вороги в мене. |
23 Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми, | | 23 Вивідай мене, о Боже, і спізнай моє серце випробуй мене й спізнай мої задуми! | | 23 Розглянь мене, Боже, і пізнай серце моє! Випробуй мене, і пізнай думки мої! |
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь! | | 24 І подивись, чи є в мені якась лиха дорога, і веди мене дорогою давньою. | | 24 І подивись, чи йду я дорогою труду, і веди мене дорогою вічною. |