1 Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!1 Прославляю Тебе всім серцем моїм, перед Ангелами співаю Тобі.1 Над вавилонськими ріками, там ми сиділи й ридали, як згадували Сіон.1 Давида. Визнаватимуся Тобі, Господи, всім моїм серцем, і співатиму Тобі перед ангелами, бо Ти вислухав слова моїх уст.1 Над ріками Вавилона, там сидїли ми і плакали, як Сиона спогадали.
2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи,2 Поклоняюся перед святим храмом Твоїм і прославляю ймення Твоє за милість Твою і за істину Твою; бо Ти звеличив слово Твоє над всіляким йменням Твоїм.2 На вербах, серед нього, повісили ми наші гусла.2 Поклонюся до твого святого храму і визнаватимуся твому імені за твоє милосердя і твою правду, бо Ти вивищив твоє слово понад усяке імя.2 На вербах її повішали ми псалтирі наші.
3 співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!3 За дня, коли я покликав, Ти почув мене, виповнив душу мою бадьорістю.3 Бо там пісень у нас просили ті, що в неволю нас забрали, просили радости у нас тії, що мук нам завдавали: «Співайте нам пісень сіонських!»3 В тому дні коли я закличу до Тебе, скоро вислухай мене. Дуже наділиш мене силою в моїй душі.3 Там бо захотїли від нас слова піснї і радостї ті, що в неволю нас забрали, знущались над нами: `Нуте, засьпівайте нам пісень Сионських!`
4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?4 Прославлять Тебе, Господе, всі царі земні, коли почують слова уст Твоїх,4 Як нам пісень Господніх на чужій землі співати?4 Хай визнаються Тобі, Господи, всі царі землі, бо всі почули слова твоїх уст,4 Як же нам пісень Господнїх на чужій землї сьпівати?
5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!5 І оспівають шляхи Господні, бо велика слава Господня.5 Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться моя десниця!5 і хай заспівають на дорогах Господеві, бо велика господня слава,5 Коли забуду тебе, Ерусалими, нехай праву руку мою віднїме в мене!
6 Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...6 Високий Господь, і сумирного бачить, і гордого впізнає здалеку.6 Нехай прилипне язик мій до піднебіння, коли тебе я не згадаю, коли Єрусалим я не поставлю понад найвищу мою радість!6 бо високий Господь і зглядається на впокорених і високе здалека пізнає.6 Нехай язик мій прилипне до гортанї моєї, коли не згадаю тебе, як не поставлю Єрусалима над усї радощі мої!
7 Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...7 Якщо я піду посеред напастей, Ти оживиш мене, простягнеш на лють ворогів моїх руку Твою, і врятує мене правиця Твоя.7 Згадай, о Господи, день Єрусалиму синам едомським, що кричали: «Руйнуйте, руйнуйте його аж до підвалин!»7 Якщо піду посеред клопоту, живитимеш мене. Ти простягнув твою руку на гнів моїх ворогів, і твоя правиця мене спасла.7 Не забудь, Господи, день Єрусалима синам Едомським, що кричали: Руйнуйте, до нащадку його руйнуйте!
8 Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!8 Господь звершить за мене! Милість Твоя, Господе, навіки; діянь рук Твоїх не залишай.8 О дочко вавилонська, руїннице! Щасливий, хто тобі відплатить те, що ти нам зробила.8 Господь віддасть за мене. Господи, твоє милосердя на віки, не погорди ділами твоїх рук.8 О дочко Вавилона, ти окаянна! Щасливий, хто відплатить тобі все, що ти заподїяла нам.
9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...9 Щасливий, хто, вхопивши дітей твоїх, розіб'є їх об скелю.9 Щасливий, хто, вхопивши дїточок твоїх, розібє їх о камінь!