1 Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона! | 1 Прославляю Тебе всім серцем моїм, перед Ангелами співаю Тобі. | 1 Над вавилонськими ріками, там ми сиділи й ридали, як згадували Сіон. | 1 Давида. Визнаватимуся Тобі, Господи, всім моїм серцем, і співатиму Тобі перед ангелами, бо Ти вислухав слова моїх уст. | 1 Над ріками Вавилона, там сидїли ми і плакали, як Сиона спогадали. |
2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи, | 2 Поклоняюся перед святим храмом Твоїм і прославляю ймення Твоє за милість Твою і за істину Твою; бо Ти звеличив слово Твоє над всіляким йменням Твоїм. | 2 На вербах, серед нього, повісили ми наші гусла. | 2 Поклонюся до твого святого храму і визнаватимуся твому імені за твоє милосердя і твою правду, бо Ти вивищив твоє слово понад усяке імя. | 2 На вербах її повішали ми псалтирі наші. |
3 співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень! | 3 За дня, коли я покликав, Ти почув мене, виповнив душу мою бадьорістю. | 3 Бо там пісень у нас просили ті, що в неволю нас забрали, просили радости у нас тії, що мук нам завдавали: «Співайте нам пісень сіонських!» | 3 В тому дні коли я закличу до Тебе, скоро вислухай мене. Дуже наділиш мене силою в моїй душі. | 3 Там бо захотїли від нас слова піснї і радостї ті, що в неволю нас забрали, знущались над нами: `Нуте, засьпівайте нам пісень Сионських!` |
4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця? | 4 Прославлять Тебе, Господе, всі царі земні, коли почують слова уст Твоїх, | 4 Як нам пісень Господніх на чужій землі співати? | 4 Хай визнаються Тобі, Господи, всі царі землі, бо всі почули слова твоїх уст, | 4 Як же нам пісень Господнїх на чужій землї сьпівати? |
5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя! | 5 І оспівають шляхи Господні, бо велика слава Господня. | 5 Якщо тебе, Єрусалиме, я забуду, нехай забудеться моя десниця! | 5 і хай заспівають на дорогах Господеві, бо велика господня слава, | 5 Коли забуду тебе, Ерусалими, нехай праву руку мою віднїме в мене! |
6 Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!... | 6 Високий Господь, і сумирного бачить, і гордого впізнає здалеку. | 6 Нехай прилипне язик мій до піднебіння, коли тебе я не згадаю, коли Єрусалим я не поставлю понад найвищу мою радість! | 6 бо високий Господь і зглядається на впокорених і високе здалека пізнає. | 6 Нехай язик мій прилипне до гортанї моєї, коли не згадаю тебе, як не поставлю Єрусалима над усї радощі мої! |
7 Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!... | 7 Якщо я піду посеред напастей, Ти оживиш мене, простягнеш на лють ворогів моїх руку Твою, і врятує мене правиця Твоя. | 7 Згадай, о Господи, день Єрусалиму синам едомським, що кричали: «Руйнуйте, руйнуйте його аж до підвалин!» | 7 Якщо піду посеред клопоту, живитимеш мене. Ти простягнув твою руку на гнів моїх ворогів, і твоя правиця мене спасла. | 7 Не забудь, Господи, день Єрусалима синам Едомським, що кричали: Руйнуйте, до нащадку його руйнуйте! |
8 Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла! | 8 Господь звершить за мене! Милість Твоя, Господе, навіки; діянь рук Твоїх не залишай. | 8 О дочко вавилонська, руїннице! Щасливий, хто тобі відплатить те, що ти нам зробила. | 8 Господь віддасть за мене. Господи, твоє милосердя на віки, не погорди ділами твоїх рук. | 8 О дочко Вавилона, ти окаянна! Щасливий, хто відплатить тобі все, що ти заподїяла нам. |
9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!... | | 9 Щасливий, хто, вхопивши дітей твоїх, розіб'є їх об скелю. | | 9 Щасливий, хто, вхопивши дїточок твоїх, розібє їх о камінь! |